Ва­дим ЄВТУШЕНКО: «НЕ РОБИТИМУ З ТУР­НІ­РУ МАКАРОВА ДАЛЕКОГЛЯДНИХ ВИ­СНОВ­КІВ»

НО­ВИЙ ГО­ЛОВ­НИЙ ТРЕ­НЕР «ДИ­НА­МО-2» ДАВ ІН­ТЕРВ’Ю «УФ», У ЯКО­МУ РОЗ­ПО­ВІВ ПРО ПО­ВЕР­НЕ­Н­НЯ З ТЕ­ЛЕ­БА­ЧЕ­Н­НЯ ДО ТРЕ­НЕР­СЬКО­ГО ПОПРИЩА, РОЗ­МО­ВУ З РЕБРОВИМ І НЕ­ВИ­ЗНА­ЧЕ­НІСТЬ У КАДРОВОМУ ПИ­ТАН­НІ

Ukrainskiy Futbol - - Перша ліга - Єв­ген ДЕМЯН.

«ПО­КИ ЩЕ РА­НО ГО­ВО­РИ­ТИ ПРО РЕ­А­ЛІ­ЗА­ЦІЮ МО­ГО БА­ЧЕ­Н­НЯ ФУТ­БО­ЛУ»

— Ва­ди­ме Ана­то­лі­йо­ви­чу, чи зав­дя­чу­є­те ро­бо­ті на те­ле­ба­чен­ні в яко­сті екс­пер­та сво­є­му за­про­шен­ню до ки­їв­сько­го ФК?

— Че­сно ка­жу­чи, не ба­чу у цьо­му жо­дно­го зв’яз­ку. Ро­бо­та на те­ле­ба­чен­ні бу­ла хо­ро­шим ва­рі­ан­том спро­бу­ва­ти щось но­ве. Зі­зна­юсь, пі­сля ігро­вої кар’єри я зав­жди був тре­не­ром, а пе­ре­йшов на цю ни­ву ще у Шве­ції, звід­ки по­вер­нув­ся до Укра­ї­ни. Пев­ний час за­ли­шав­ся без ро­бо­ти, то­му з ра­ді­стю від­гу­кнув­ся на про­по­зи­цію фут­боль­но­го ка­на­лу. Зав­жди на­ма­гав­ся які­сно ви­ко­ну­ва­ти свої фун­кції, пов­ся­кчас ду­ма­ю­чи, що зго­дом мо­жу по­вер­ну­ти­ся до улю­бле­ної спра­ви.

На­го­ло­шу, що з пер­шою лі­гою по­зна­йо­мив­ся не зав­дя­ки ро­бо­ті на те­ле­ба­чен­ні. Я ко­лись пра­цю­вав із кі­ро­во­град­ською «Зір­кою», тож іще то­ді до­бре озна­йо­мив­ся з рів­нем пер­шо­сті. Хо­ча не при­хо­ву­ва­ти­му, що, пра­цю­ю­чи екс­пер­том на ка­на­лі, мав мо­жли­вість під­три­му­ва­ти свою обі­зна­ність і по­пов­ню­ва­ти ба­гаж по­трі­бної ін­фор­ма­ції.

— Те, за чим сте­жи­ли за до­по­мо­ги те­ле­е­кра­нів, від­рі­зня­є­ться від того, що по­ба­чи­ли без­по­се­ре­дньо в ро­бо­ті з «Ди­на­мо-2»?

— Без­умов­но! Ко­ли слід­ку­єш за грав­цем на три­бу­ні чи на ві­део, не мо­жна по­ба­чи­ти всі ха­ра­кте­ри­сти­ки ви­ко­нав­ця. Від­так мо­жна оці­ни­ти ли­ше йо­го вчин­ки та яко­сті в ігро­вій си­ту­а­ції — це не роз­кри­ває пов­ної кар­ти­ни. А на тре­ну­ва­н­нях є мо­жли­вість глиб­ше ви­вчи­ти мо­жли­во­сті грав­ця, ри­си ха­ра­кте­ру, лі­дер­ські зді­бно­сті та чи­ма­ло ін­ших ню­ан­сів. Отож, зви­чай­но, це рі­зні ре­чі — ди­ви­ти­ся на фут­бо­лі­ста в тре­ну­валь­но­му про­це­сі та оці­ню­ва­ти йо­го по ма­люн­ку на те­ле­е­кра­ні.

— При­ро­дно, що ба­га­то мо­мен­тів у жит­тє­ді­яль­но­сті ва­шої ко­ман­ди ви­рі­шу­ва­ти­ме тре­нер го­лов­ної ко­ман­ди. Чи одра­зу зна­йшли спіль­ну мо­ву у цьо­му пи­тан­ні із Сер­гі­єм Ребровим?

— Одно­зна­чно! Зараз клуб пе­ре­хо­дить на єди­ну стру­кту­ру всіх ди­на­мів­ських ко­манд, по­чи­на­ю­чи від стар­шої й за­вер­шу­ю­чи ди­тя­чо-юна­цьки­ми. Ду­маю, де­які рів­ні за­зна­ють пев­них змін. Отож «Ди­на­мо-2» та­кож при­три­му­ва­ти­ме­ться одні­єї мо­де­лі гри, тих ме­то­дик, які про­по­від­ує го­лов­ний ко­ле­ктив. Са­ме цьо­го на­прям­ку сто­су­ва­ла­ся на­ша ро­змо­ва з Ребровим.

— Пер­шим ета­пом у ва­шій ро­бо­ті ста­ла участь у тур­ні­рі іме­ні Макарова. Які ви­снов­ки зро­би­ли зі зма­галь­но­го ци­клу?

— Не робитиму з тур­ні­ру Макарова далекоглядних ви­снов­ків. Будь-який фа­хі­вець ска­же: що­би бра­ти участь у тур­ні­рах, не­об­хі­дна на­ле­жна під­го­тов­ка. Я ли­ше не­дав­но очо­лив ко­ман­ду, тож у ме­не не бу­ло вдо­сталь ча­су для цьо­го. Зараз ли­ше по­чи­на­ю­ться змі­ни в пла­ні під­го­тов­ки та та­кти­чних по­бу­дов. Отож гра­ли із чи­сто­го ар­ку­ша, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ба­гаж, який сфор­му­ва­ли ра­ні­ше та за час ін­ди­ві­ду­аль­ної ро­бо­ти. По­ки ще ра­но го­во­ри­ти про ре­а­лі­за­цію мо­го ба­че­н­ня фут­бо­лу. Пев­ною мі­рою, це бу­ли озна­йом­лю­валь­ні зма­га­н­ня.

На жаль, не змо­гли гра­ти одні­єю ко­ман­дою весь тур­нір. Мо­жна смі­ли­во ска­за­ти, що пів­ко­ман­ди нас за­ли­ши­ло впро­довж ме­мо­рі­а­лу: хтось по­їхав у роз­та­шу­ва­н­ня мо­ло­діж­ки, хтось — до го­лов­ної ко­ман­ди, хтось — у орен­ду до ін­ших клу­бів. Ли­ше пер­ші два ма­тчі зі­гра­ли опти­маль­ним скла­дом, а да­лі по­трі­бно бу­ло доби­ра­ти грав­ців із мо­ло­ді­жної ко­ман­ди. По­при все, вва­жаю, що ми гі­дно ви­сту­пи­ли, з огля­ду на те, в яко­му ста­ні гра­ли. Тим па­че, на­ша гру­па бу­ла то­по­вою, в ній ви­сту­па­ли силь­ні ФК. До того ж, про­гра­ли ми ли­ше «Олім­пі­ку», хо­ча на по­лі ма­ли не гір­ший ви­гляд за них. А сил за­бра­кло ли­ше в остан­ній грі про­ти «Де­сни», ко­ли роз­пи­са­ли ми­ро­ву — 1:1.

«НАЦІЛЮВАТИМЕМОСЯ НА ВИ­СО­КІ ПО­ЗИ­ЦІЇ В ПЕР­ШО­СТІ»

— Ви­пли­ває ви­сно­вок, що фор­му­ва­н­ня скла­ду від­бу­ва­ти­ме­ться пі­зні­ше, ко­ли ви­рі­ша­ться всі ка­дро­ві пи­та­н­ня?

— Ма­є­те слу­шність. До того ж, зараз де­які грав­ці проходять збо­ри в ін­ших клу­бах. Іще, мо­жли­во, від­бу­де­ться ро­та­ція з мо­ло­ді­жною ко­ман­дою. Спра­ва в то­му, що хто ви­сту­па­ти­ме за нас, не змо­же гра­ти за го­лов­ну ко­ман­ду, по­за­як по­трі­бно по­да­ва­ти рі­зні за­яв­ки. Отож наш ре­зерв ге­не­ру­ва­ти­ме­ться за ра­ху­нок ду­бля. Та­кож вар­то за­че­ка­ти, які по­ба­жа­н­ня бу­дуть у Сер­гія Ста­ні­сла­во­ви­ча. Ві­ро­гі­дно, що де­хто з на­шої ко­ман­ди мо­же ви­ру­ши­ти в зво­ро­тно­му на­прям­ку. При­найм­ні роз­мо­ви про це зараз ве­ду­ться.

— Уже ви­зна­чи­ли, хто то­чно по­їде в орен­ду?

— У нас до­сі за­ли­ша­є­ться гру­па ви­ко­нав­ців, які ви­сту­па­ють за «Го­вер­лу»: Бонь, Яго­дін­скіс і Ка­ве­рін. А ще в Ужго­род по­їхав Лу­хта­нов. Не знаю, чи во­ни там за­ли­ша­ться. Прой­дуть збо­ри, а там уже бу­де ви­дно. Та­кож від­кри­те пи­та­н­ня що­до Хльо­ба­са. Зре­штою, в ко­жно­го грав­ця є агент, який за­йма­є­ться про­дов­же­н­ням кар’єри. Ка­дро­вий про­цес він та­кий — ні­ко­ли не зу­пи­ня­є­ться.

— Що­до збо­рів уже все обду­ма­ли?

— Увесь лю­тий тре­ну­ва­ти­ме­мо­ся у сто­ли­ці. Пі­сля при­пи­не­н­ня уча­сті в ме­мо­рі­а­лі іме­ні Макарова по­ча­ли за­йма­ти­ся пов­но­цін­ною під­го­тов­кою, вклю­ча­ю­чи дво­ра­зо­ві тре­ну­ва­н­ня. Шу­ка­ти­ме­мо спа­ринг-пар­тне­рів, які роз­та­шо­ву­ю­ться не­да­ле­ко від Ки­є­ва й ма­ють мо­жли­вість при­їха­ти до нас. А вже першого бе­ре­зня ви­ру­ша­є­мо на зі­бра­н­ня до Ту­реч­чи­ни.

— Які ці­лі ста­ви­ти­ме­те пе­ред ко­ман­дою на дру­ге ко­ло?

— Я вже не­о­дно­ра­зо­во го­во­рив, що го­лов­на мета всіх ко­манд із стру­кту­ри ФК — якісна під­го­тов­ка ка­дрів для го­лов­но­го ко­ле­кти­ву. Ро­зу­мію, що всі не змо­жуть гра­ти за «Ди­на­мо», то­му ва­жли­во, щоб укра­їн­ський футбол теж які­сно по­пов­ню­вав­ся за ра­ху­нок на­ших ви­хо­ван­ців. Отож наше зав­да­н­ня — до­по­мог­ти їм ви­йти на пев­ний рі­вень, аби їхня кар’єра бу­ла три­ва­лою та змі­стов­ною.

Що­до тур­нір­них ці­лей: во­ни та­кож є, адже будь-яка ам­бі­цій­на ко­ман­да пра­гне пе­ре­ма­га­ти. Ми теж ма­є­мо ве­ли­кі ам­бі­ції, то­му націлюватимемося на ви­со­кі по­зи­ції в пер­шій лі­зі. За та­кої умо­ви по­пит на на­ших ви­ко­нав­ців ли­ше зро­ста­ти­ме.

«Із пер­шою лі­гою по­зна­йо­мив­ся не зав­дя­ки ро­бо­ті на те­ле­ба­чен­ні».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.