Рі­хард Гер­ці­нґер про те, чи ста­не Гай­ко Ма­ас по­ря­тун­ком ні­ме­цької ди­пло­ма­тії

Рі­хард Гер­ці­нґер, ко­ре­спон­дент роз­ді­лу «По­лі­ти­ка та су­спіль­ство» ні­ме­цьких ви­дань Die Welt та Welt am Sonntag

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Но­вий фе­де­раль­ний уряд, який май­же че­рез шість мі­ся­ців пі­сля ви­бо­рів до Бун­де­ста­гу вре­шті бу­ло сфор­мо­ва­но, пе­ре­ва­жно про­дов­жує по­пе­ре­дню ні­ме­цьку зов­ні­шню політику. Що й не див­но, адже йде­ться про но­ву ре­да­кцію ми­ну­лої уря­до­вої ко­а­лі­ції Хри­сти­ян­сько-де­мо­кра­ти­чно­го со­ю­зу, йо­го ба­вар­ської пар­тії-се­стри ХСС та со­ці­ал-де­мо­кра­тів (СДПН). І все ж одра­зу на по­ча­тку но­вої уря­до­вої ка­ден­ції від­бу­ло­ся по­мі­тне змі­ще­н­ня акцен­тів. Це зу­мов­ле­но змі­ною мі­ні­стра за­кор­дон­них справ. Но­вий тон, за­да­ний со­ці­ал-де­мо­кра­том Гай­ко Ма­а­сом, який за­сту­пив сво­го одно­пар­тій­ця Зі­ґма­ра Ґа­брі­е­ля, дає на­дію на прин­ци­по­ві­ше ні­ме­цьке став­ле­н­ня до за­хі­дних цін­но­стей сво­бо­ди. Вже у сво­їй всту­пній про­мо­ві в Мі­ні­стер­стві за­кор­дон­них справ Ма­ас май­же де­мон­стра­тив­но ди­стан­ці­ю­вав­ся від по­зи­ції сво­го по­пе­ре­дни­ка. Це сто­су­є­ться не ли­ше йо­го під­трим­ки ні­ме­цької дру­жби з Ізра­ї­лем, який він від­ві­дав як тре­тю кра­ї­ну пі­сля Фран­ції та Поль­щі. Ґа­брі­ель не раз спри­чи­няв зна­чні не­по­ро­зу­мі­н­ня в ні­ме­цько- ізра­їль­ських від­но­си­нах. Ві­дмін­ною від Ґа­брі­е­ле­вої є й Ма­а­со­ва по­зи­ція сто­сов­но пу­тін­ської Ро­сії. Пер­ший по­стій­но про­ти­сто­яв офі­цій­ній по­зи­ції фе­де­раль­но­го уря­ду що­до мо­жли­во­сті від­мі­ни сан­кцій ли­ше пі­сля пов­но­го ви­ко­на­н­ня Мо­сквою зо­бов’язань, узя­тих нею в мін­ських до­мов­ле­но­стях. На­при­клад, він ба­чив мо­жли­вість по­лег­ши­ти сан­кції вже за умо­ви до­три­ма­н­ня ре­жи­му ти­ші на Схо­ді Укра­ї­ни. Ма­ас, на­то­мість, на­по­ля­гає на спіль­ній за­хі­дній по­зи­ції сто­сов­но сан­кцій. «Кри­за в Укра­ї­ні, — ска­зав він, — це ви­про­бу­ва­н­ня на­шої рі­шу­чо­сті та єд­но­сті все­ре­ди­ні ЄС, але та­кож і з аме­ри­кан­ськи­ми со­ю­зни­ка­ми». Це під­кре­сле­н­ня спіль­но­сті зі США та­кож тво­рить кон­траст із по­зи­ці­єю Ґа­брі­е­ля, який з огля­ду на пре­зи­дент­ство До­наль­да Трам­па по­стій­но на­го­ло­шу­вав на зро­ста­ю­чій транс­а­тлан­ти­чній ди­стан­ції та на су­пе­ре­чно­сті ні­ме­цьких й аме­ри­кан­ських ін­те­ре­сів. То­му за­ява Гай­ко Ма­а­са в йо­го пер­шій про­мо­ві як мі­ні­стра за­кор­дон­них справ у Бун­де­ста­зі про те, що не мо­жна за­бу­ва­ти, «на­скіль­ки гли­бо­ко й ши­ро­ко» ні­ме­цько-аме­ри­кан­ські зв’яз­ки «за­ко­рі­не­ні в обох су­спіль­ствах, і це про­тя­гом де­ся­ти­літь», про­зву­ча­ла як ре­плі­ка йо­го по­пе­ре­дни­ко­ві. То­ді як Ґа­брі­ель нав’язу­вав дум­ку, що Трам­по­ва по­ве­дін­ка зму­шує Єв­ро­пу уне­за­ле­жню­ва­ти­ся від США, Ма­ас на­по­ля­гав: «Ста­ва­ти біль­ше єв­ро­пей­ськи­ми, за­ли­ша­ю­чись транс­а­тлан­ти­чни­ми, опи­сує, як на ме­не, пра­виль­ний шлях. Не уза­ле­жнюй­мо на­ші транс­а­тлан­ти­чні від­но­си­ни від са­мих ли­ше тві­тів». До­сі Гай­ко Ма­ас не був по­мі­тний у зов­ні­шній по­лі­ти­ці. Однак те, що він мав ма­ло спіль­но­го з до­те­пе­рі­шньою по­лі­ти­кою СДПН що­до Ро­сії, ви­яви­ло­ся пе­ре­ва­гою. Два йо­го по­пе­ре­дни­ки на по­са­ді — Франк-валь­тер Штайн­майєр і Зі­ґмар Ґа­брі­ель — на­бли­же­ні до екс-бун­де­скан­цле­ра Ґер­гар­да Шрьо­де­ра. Близь­кість остан­ньо­го до Пу­ті­на, яка всти­гла пе­ре­ро­сти у від- кри­тий ло­бізм ін­те­ре­сів Крем­ля, по­стій­но впли­ва­ла й на ро­сій­ську політику Штайн­майє­ра, осо­бли­во Ґа­брі­е­ля. Ду­же по­ка­зо­вою бу­ла санкт-пе­тер­бурзь­ка ве­че­ря Ґа­брі­е­ля з Пу­ті­ним у черв­ні 2017 ро­ку, на якій був при­су­тній і Шрьо­дер.

Ма­ас, який по­хо­дить із Са­а­ру, не на­ле­жить до ці­єї гру­пи Шрьо­де­ра, не має бор­гу в ко­ли­шньо­го кан­цле­ра та йо­го не за­пі­до­зриш у кар’єр­них ам­бі­ці­ях у ро­сій­сько­му енер­ге­ти­чно­му бі­зне­сі. Від­по­від­но впев­не­но про­зву­ча­ли йо­го за­яви, на­при­клад, що­до фар­су пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Ро­сії, які він кри­ти­ку­вав: «Про че­сну по­лі­ти­чну бо­роть­бу тут то­чно не в усіх пун­ктах мо­же йти­ся». Він за­су­джу­вав та­кож і факт не­ле­галь­но­го про­ве­де­н­ня пе­ре­го­нів в ане­ксо­ва­но­му Кри­му. Ін­ших зга­док у ні­ме­цькій пу­блі­чній дум­ці ця скан­даль­на ін­фор­ма­ція пра­кти­чно не ма­ла.

Ви­ра­зно кри­ти­чні­ша по­зи­ція но­во­го мі­ні­стра за­кор­дон­них справ що­до пу­тін­ської Ро­сії, без­пе­ре­чно, та­кож спри­яє по­кра­щен­ню на­пру­же­них остан­нім ча­сом ні­ме­цьких від­но­син зі схі­дно-єв­ро­пей­ськи­ми чле­на­ми ЄС, осо­бли­во з Поль­щею. Під час сво­їх пер­ших від­ві­дин ці­єї кра­ї­ни Ма­ас за­кли­кав до від­нов­ле­н­ня «Ва­ймар­сько­го три­ку­тни­ка» — ре­гу­ляр­них кон­суль­та-

І ВСЕ Ж ОДРА­ЗУ НА ПО­ЧА­ТКУ НО­ВОЇ УРЯ­ДО­ВОЇ КА­ДЕН­ЦІЇ В ФРН ВІД­БУ­ЛО­СЯ ПО­МІ­ТНЕ ЗМІ­ЩЕ­Н­НЯ АКЦЕН­ТІВ. ЦЕ ЗУ­МОВ­ЛЕ­НО ЗМІ­НОЮ МІ­НІ­СТРА ЗА­КОР­ДОН­НИХ СПРАВ. НО­ВИЙ ТОН, ЗА­ДА­НИЙ СО­ЦІ­АЛ-ДЕ­МО­КРА­ТОМ ГАЙ­КО МА­А­СОМ, ЯКИЙ ЗА­СТУ­ПИВ СВО­ГО ОДНО­ПАР­ТІЙ­ЦЯ ЗІ­ҐМА­РА ҐА­БРІ­Е­ЛЯ, ДАЄ НА­ДІЮ НА ПРИН­ЦИ­ПО­ВІ­ШЕ НІ­МЕ­ЦЬКЕ СТАВ­ЛЕ­Н­НЯ ДО ЗА­ХІ­ДНИХ ЦІН­НО­СТЕЙ СВО­БО­ДИ

цій між Фран­ці­єю, Ні­меч­чи­ною та Поль­щею, які, на жаль, при­пи­ни­ли­ся в 2016 ро­ці. Поль­ський прем’єр Мо­ра­ве­цький та­кож на­ма­га­є­ться ви­рів­ня­ти поль­ське став­ле­н­ня до Ні­меч­чи­ни, яке дра­ма­ти­чно по­гір­ши­ло­ся за на­ціо­нал-кон­се­рва­тив­но­го прав­лі­н­ня пар­тії ПІС. У роз­мо­ві з Ма­а­сом він на­віть си­гна­лі­зу­вав го­тов­ність до ком­про­мі­су в су­пе­ре­чці дов­ко­ла поль­ської ре­фор­ми юсти­ції.

Оскіль­ки ві­зію Єв­ро­пи фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та Ма­кро­на в Схі­дній Єв­ро­пі ча­сто спри­йма­ють як над­то орі­єн­то­ва­ну на за­хі­дну ча­сти­ну кон­ти­нен­ту, Ні­меч­чи­на мо­гла б зно­ву по­си­ли­ти свою роль по­се­ре­дни­ка між за­хі­дно- і схі­дно­єв­ро­пей­ськи­ми ін­те­ре­са­ми. Ма­ас із йо­го при­стра­сни­ми за­галь­но­єв­ро­пей­ськи­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми є від­по­від­ною по­ста­т­тю. Уні­вер­саль­ні цін­но­сті як мо­дель зов­ні­шньої по­лі­ти­ки він за­га­лом про­го­ло­шує на­по­ле­гли­ві­ше, ніж Ґа­брі­ель, у яко­го на пер­шо­му пла­ні був вуж­чий «ні­ме­цький ін­те­рес».

Змі­стов­ні ж ні­ме­цькі роз­бі­жно­сті з Поль­щею, а та­кож ін­ши­ми схі­дно­єв­ро­пей­ськи­ми та бал­тій­ськи­ми кра­ї­на­ми за­ли­ша­ю­ться. Так, Бер­лін на­по­ля­гає на кво­тно­му роз­по­ді­лі бі­жен­ців по всьо­му ЄС. У су­пе­ре­чли­вій спра­ві Пів­ні­чно­го по­то­ку-2 фе­де­раль­ний уряд про­дов­жує до­три­му­ва­ти­ся по­гля­ду, що це еко­но­мі­чне, а не по­лі­ти­чне пи­та­н­ня. Від цих по­зи­цій Ма­ас не від­сту­пає, попри те що, на від­мі­ну від Ґа­брі­е­ля, ні­ко­ли не був пал­ким за­хи­сни­ком цьо­го про­е­кту. На­ра­зі но­вий мі­ністр за­кор­дон­них справ ві­до­мий ли­ше сво­єю ри­то­ри­кою. Ре­аль­но оці­ню­ва­ти Гай­ко Ма­а­са мо­жна бу­де за йо­го ді­я­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.