«Га­пс­бурзь­ка гру­па»: ста­ра Єв­ро­па на слу­жбі в Яну­ко­ви­ча?

Які єв­ро­по­лі­ти­ки до­по­ма­га­ли пре­зи­ден­то­ві-вті­ка­че­ві

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Оль­га Во­ро­жбит

Він пе­ре­бу­вав на по­са­ді кан­цле­ра Ав­стрії най­мен­ше в істо­рії по­во­єн­ної кра­ї­ни, хо­ча до то­го все про­фе­сій­не жи­т­тя при­свя­тив сво­їй Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чній пар­тії. За­хі­дні ме­діа до­да­ють йо­го до спи­ску тих, хто кон­суль­ту­вав ав­то­ри­тар­них лідерів, зокре­ма пре­зи­ден­та Ка­зах­ста­ну Нур­сул­та­на На­зар­ба­є­ва. Напередодні остан­ніх пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у Ві­дні са­ме він по­ра­див сво­є­му ко­ле­зі Крі­сті­а­ну Кер­ну, го­ло­ві Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії, ско­ри­ста­ти­ся по­слу­га­ми ізра­їль­сько­го по­літ­те­хно­ло­га Та­ла Зіль­бер­штей­на, що пе­ре­тво­ри­ло остан­ню пе­ред­ви­бор­чу кам­па­нію на най­бру­дні­шу в ав­стрій­ській істо­рії. В Укра­ї­ні про ньо­го впер­ше за­го­во­ри­ли як про го­ло­ву на­гля­до­вої ра­ди Фон­ду Sustainable Ukraine Аза­ро­ва-мо­лод­шо­го. А те­пер усе вка­зує на те, що він очо­лю­вав так зва­ну Hapsburg Group — гру­пу «су­пер VIP» єв­ро­пей­ських по­лі­ти­ків, яких Пол Ма­на­форт на­ймав для від­бі­лю­ва­н­ня імі­джу ре­жи­му Яну­ко­ви­ча на За­хо­ді. Усе це ли­ше не­ве­ли­кий штрих до біо­гра­фії ав­стрій­сько­го екс-кан­цле­ра Аль­фре­да Ґу­зен­ба­у­е­ра. У зви­ну­ва­чен­ні що­до По­ла Ма­на­фор­та, опу­блі­ко­ва­но­му на сай­ті Мі­ні­стер­ства юсти­ції США, іде­ться про так зва­ну тре­тю ча­сти­ну ло­біст­ської схе­ми Ма­на­фор­та й Рі­чар­да Ґей­тса на ко­ристь ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча. У 2012 ро­ці Ма­на­форт найняв кіль­кох ко­ли­шніх єв­ро­пей­ських по­лі­ти­ків най­ви­що­го рів­ня, щоб во­ни ви­слов­лю­ва­ли по­зи­ції, ви­гі­дні Укра­ї­ні в ЄС та США. Не­фор­маль­но гру­пу охре­сти­ли «Га­пс­бурзь­кою», оче­ви­дно, ма­ю­чи на ува­зі спіль­ну для істо­рії кра­їн, із яких во­ни по­хо­ди­ли, ди­на­стію Габс­бур­ґів. Що­прав­да, де­що змі­ни­ли на­пи­са­н­ня ві­до­мо­го ди­на­сти­чно­го ро­ду. Та­кож у зви­ну­ва­чен­ні йде­ться, що ці, за йо­го ж сло­ва­ми, «су­пер VIP» та «на­дзви­чай­но впли­во­ві» єв­ро­пей­ські по­лі­ти­ки мо­гли ді­я­ти не­фор­маль­но, без жо­дно­го ви­ди­мо­го сто­сун­ку до то­ді­шньо­го укра­їн­сько­го уря­ду. Ке­ру­вав гру­пою по­лі­тик «А», ко­ли­шній єв­ро­пей­ський кан­цлер, ко­ор­ди­ну­ю­чи свої зу­си­л­ля з Ма­на­фор­том. Для то­го щоб найня­ти цих осіб, ство­ри­ли не­уря­до­ву ор­га­ні­за­цію, яка ма­ла ді­я­ти за спря­му­ва­н­ням Ма­на­фор­та. У 2013-му, чи в близь­кий до то­го час, як іде­ться в обви­ну­ва­чен­ні, ця гру­па ра­зом із по­лі­ти­ком «А» пе­ре­бу­ва­ла у Ва­шинг­то­ні, щоб ло­бі­ю­ва­ти там­те­шніх по­лі­ти­ків і кон­гре­сме­нів. То хто ж ці осо­би й чи ма­ли во­ни без­по­се­ре­дні кон­та­кти з Ма­на­фор­том і Яну­ко­ви­чем?

Оскіль­ки се­ред єв­ро­пей­ських кра­їн ли­ше дві ма­ють в уря­ді по­са­ду кан­цле­ра, то ви­ра­хо­ву­ва­ти дов­го не до­ве­ло­ся. Хо­ча в опу­блі­ко­ва­но­му аме­ри­кан­ським Мі­ні­стер­ством юсти­ції до­ку­мен­ті не зга­ду­ють жо­дних імен, сві­то­ві ме­діа від­ра­зу по­ча­ли пи­са­ти, що гру­пу по­лі­ти­ків-ло­бі­стів, імо­вір­но, очо­лю­вав ко­ли­шній ав­стрій­ський кан­цлер Аль­фред Ґу­зен­ба­у­ер. Да­лі вда­ло­ся зна­йти офі­цій­не під­твер­дже­н­ня в ба­зі да­них FARA (Foreign Agents Registration Act — за­кон, що пе­ред­ба­чає ре­є­стра­цію всіх аген­тів, які ді­ють від іме­ні іно­зем­ної дер­жа­ви в США). Зокре­ма, там є ін­фор­ма­ція про те, що ло­біст­ська ком­па­нія Mercury LLC ко­ли­шньо­го кон­гре­сме­на-ре­спу­блі­кан­ця Ві­на Ве­бе­ра, яка фі­гу­рує в роз­слі­ду­ван­ні спец­про­ку­ро­ра Ро­бер­та Мюл­ле­ра, оскіль­ки бу­ла одні­єю з тих, що їх на­ймав для сво­єї ро­бо­ти Пол Ма­на­форт, на­да­ва­ла по­слу­ги брюс­сель­ській не­уря­до­вій ор­га­ні­за­ції «Єв­ро­пей­ський центр за су­ча­сну Укра­ї­ну». Го­лов­ною ме­тою остан­ньої бу­ло по­кра­ще­н­ня імі­джу ре­жи­му Яну­ко­ви­ча на За­хо­ді, хо­ча офі­цій­но це по­да­ва­ло­ся під со­усом збли­же­н­ня Укра­ї­ни та ЄС. Цен­тром ке­ру­ва­ла нім­ке­ня Іна Кірш. Зокре­ма, у зві­ті Mercury LLC для FARA йде­ться про те, що для при­вер­не­н­ня ува­ги до ро­бо­ти укра­їн­сько­го уря­ду з при­єд­на­н­ня до за­хі­дних де­мо­кра­тій ком­па­нія ви­рі­ши­ла за­по­ча­тку­ва­ти се­рію осві­тніх за­хо­дів і зу­стрі­чей із кон­гре­сме­на­ми, пред­став­ни­ка­ми ана­лі­ти­чних цен­трів та ме­діа. Спі­ке­ра­ми на них бу­ли пред­став­ни­ки укра­їн­сько­го уря­ду та екс­пер­ти з ЄС, зокре­ма екс-пре­зи­дент Поль­щі Але­ксандр Ква­снев­ський, ко­ли­шній кан­цлер Ав­стрії Аль­фред Ґу­зен­ба­у­ер і ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр Іта­лії та екс-го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Ро­ма­но Про­ді. А за­мов­ни­ком та­кої ді­яль­но­сті Merury LLC був уже зга­да­ний ви­ще брюс­сель­ський Центр.

Ґу­зен­ба­у­ер, утім, від­ки­дає зви­ну­ва­че­н­ня в ро­бо­ті на ре­жим Яну­ко­ви­ча: «Я ні­ко­ли не ро­бив за­хо­дів для Яну­ко­ви­ча чи Пар­тії ре­гіо­нів», — за­явив у ко­мен­та­рі ав­стрій­сько­му агент­ству APA екс-кан­цлер пі­сля то­го, як з’яви­ли­ся пер­ші пі­до­зри й зви­ну­ва­че­н­ня. У 2012–2013 ро­ках він ні­би­то був за­ці­кав­ле­ний у збли­жен­ні Укра­ї­ни з ЄС. І та­кож до­дав, що брав участь у за­хо­дах у

Па­ри­жі, Брюс­се­лі та Бер­лі­ні, щоб ЄС уклав уго­ду про асо­ці­а­цію з Укра­ї­ною, але пі­сля то­го, як у 2013-му ста­ло оче­ви­дно, що ця спра­ва не має жо­дної пер­спе­кти­ви, при­пи­нив нею за­йма­ти­ся. Ґу­зен­ба­у­ер та­кож за­явив, що йо­го ді­яль­ність бу­ло «ви­на­го­ро­дже­но», однак про фі­нан­со­вий бік ні­чо­го біль­ше не уто­чню­вав. За­га­лом за­пе­ре­чи­ти ав­стрій­сько­му кан­цле­ро­ві в то­му, що він не пра­цю­вав без­по­се­ре­дньо на Пар­тію ре­гіо­нів і Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча, скла­дно. Адже по­са­до­вець мав пря­мі кон­та­кти ли­ше з «Єв­ро­пей­ським цен­тром за су­ча­сну Укра­ї­ну» та аме­ри­кан­ською ло­біст­ською ор­га­ні­за­ці­єю Mercury LLC, хоч у зви­ну­ва­чен­ні Ма­на­фор­ту та­кож іде­ться, що «ко­ли­шній єв­ро­пей­ський кан­цлер» ді­яв «узго­дже­но з Ма­на­фор­том».

Ав­стрій­ське ви­да­н­ня Profil під­ра­ху­ва­ло, що Ґу­зен­ба­у­ер про­тя­гом 2012–2013 ро­ків ви­сту­пав що­най­мен­ше в ше­сти­се­ми за­хо­дах у ЄС як опла­чу­ва­ний ра­дник. У біль­шо­сті з них він брав участь ра­зом із Ро­ма­но Про­ді та Але­ксан­дром Ква­снев­ським. Так, 20 ве­ре­сня 2012-го Ґу­зен­ба­у­ер, Про­ді й ін­ші у ві­ден­сько­му го­те­лі Gartenhotel Altmannsdorf дис­ку­ту­ва­ли на те­му «Укра­ї­на на шля­ху до єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції». Ґу­зен­ба­у­ер був пред­став­ле­ний там як го­ло­ва Ін­сти­ту­ту Рен­не­ра, по­лі­ти­чної ака­де­мії ав­стрій­ських со­ці­ал-де­мо­кра­тів (ке­рів­ни­цтво ці­єю ор­га­ні­за­ці­єю пе­ре­йшло до рук ни­ні­шньо­го го­ло­ви Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії Ав­стрії Крі­сті­а­на Кер­на то­рік у гру­дні). Як пи­ше Profil, у прес-ре­лі­зах на сай­ті Ін­сти­ту­ту мо­жна зна­йти згад­ку про дис­ку­сію Ґу­зен­ба­у­е­ра та Про­ді під час цьо­го за­хо­ду.

У жов­тні 2012-го Ґу­зен­ба­у­ер, Про­ді та Ква­снев­ський, а та­кож Ґюн­тер Фер­гойґен, екс-єв­ро­ко­мі­сар із роз­ши­ре­н­ня в ко­мі­сії Ро­ма­но Про­ді, бра­ли участь в іні­ці­йо­ва­но­му «Єв­ро­пей­ським цен­тром за су­ча­сну Укра­ї­ну» зі­бран­ні під на­звою «Укра­ї­на та ЄС: ви­бо­ри, ін­те­гра­ція й економічні пер­спе­кти­ви». Ор­га­ні­за­то­ра­ми цьо­го за­хо­ду бу­ли Схі­дний ко­мі­тет ні­ме­цької еко­но­мі­ки та ана­лі­ти­чний центр «Ні­ме­цька ра­да за­кор­дон­ної по­лі­ти­ки» (DGAP). У ли­сто­па­ді то­го са­мо­го ро­ку троє вже зга­да­них ви­ще по­лі­ти­ків бра­ли участь у кон­фе­рен­ції «Укра­ї­на: стра­те­гі­чне роз­до­ріж­жя Єв­ро­пи». Про цей за­хід по­ві­дом­ляв та­кож Ти­ждень і у сво­їй стат­ті пі­до­зрю­вав Ґу­зен­ба­у­е­ра в ло­бі­змі на ко­ристь Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча («Вій­на за ву­ха су­сі­да», Ти­ждень, № 46/2012). Чер­го­вий за­хід, як по­ві­дом­ляє Profil, від­був­ся в бе­ре­зні на­сту­пно­го ро­ку в Ри­мі, і трій­ця зно­ву бу­ла на ньо­му при­су­тня. 5 та 6 черв­ня 2013-го Ґу­зен­ба­у­ер пе­ре­бу­вав у Ва­шинг­то­ні, де ра­зом із пред­став­ни­ка­ми Mercury LLC зу­стрі­чав­ся з аме­ри­кан­ськи­ми кон­гре­сме­на­ми. Із ці­єю са­мою ме­тою на­ве­сні у Ва­шинг­то­ні був Ро­ма­но Про­ді. У черв­ні Ґу­зен­ба­у­ер та­кож мо­де­ру­вав дис­ку­сію «Укра­ї­на на шля­ху до Віль­ню­са: пер­спе­кти­ви під­пи­са­н­ня уго­ди про асо­ці­а­цію» у Брюс­се­лі, де брав участь і Ро­ма­но Про­ді. У ве­ре­сні 2013 ро­ку троє по­лі­ти­ків зно­ву зу­стрі­ли­ся для уча­сті в кон­фе­рен­ції з укра­їн­сько­го пи­та­н­ня в Па­ри­жі. Ін­сти­тут Рен­не­ра офі­цій­но був спів­ор­га­ні­за­то­ром за­хо­ду.

Як і Аль­фред Ґу­зен­ба­у­ер, Ро­ма­но Про­ді та Але­ксандр Ква­снев­ський від­ки­да­ють ло­бі­ю­ва­н­ня на ко­ристь Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча. В одно­му з не­що­дав­ніх ін­терв’ю, на яке по­си­ла­є­ться аме­ри­кан­ська The New York Times, Про­ді ствер­джує, що ні­ко­ли не чув про жо­дну «Га­пс­бурзь­ку гру­пу». «Це Ґу­зен­ба­у­ер очо­лю­вав гру­пу. Ми до­кла­да­ли всіх зу­силь, щоб збе­рег­ти мир в Укра­ї­ні», — про­ко­мен­ту­вав він. За йо­го сло­ва­ми, екс­пер­ти й екс-по­лі­ти­ки зу­стрі­ча­ли­ся на рі­зних за­хо­дах і кон­фе­рен­ці­ях, але пі­зні­ше ро­зі­йшли­ся, ко­ли ста­ло зро­зумі­ло, що «збли­же­н­ня з ЄС не­мо­жли­ве».

Екс-пре­зи­дент Поль­щі Але­ксандр Ква­снев­ський та­кож від­ки­дав у ко­мен­та­рі мі­сце­вій пре­сі зви­ну­ва­че­н­ня у спів­пра­ці з Ма­на­фор­том, за­явив­ши, що ба­чив остан­ньо­го ли­ше дві­чі чи три­чі під час сво­єї мі­сії в Укра­ї­ні у 2012-му та 2013му. «То­ді він (Пол Ма­на­форт. — Ред.) був ра­дни­ком пре­зи­ден­та Яну­ко­ви­ча, яко­го я та­кож зу­стрі­чав, і це при­ро­дно, що на­ші шля­хи ма­ли пе­ре­тну­ти­ся кіль­ка ра­зів», — про­ко­мен­ту­вав Ква­снев­ський.

Що­до зв’яз­ків із «Єв­ро­пей­ським цен­тром за су­ча­сну Укра­ї­ну» та мо­жли­вої ви­на­го­ро­ди за участь у за­хо­дах що­до укра­їн­сько­го пи­та­н­ня про­тя­гом 2012–2013 ро­ків жур­на­лі­сти Tagesschau.de за­пи­ту­ва­ли й екс-ко­мі­са­ра Ґюн­те­ра Фер­гойґе­на. Але той за­пе­ре­чує, що отри­му­вав го­но­ра­ри за участь у них.

По­ки що зви­ну­ва­че­н­ня не опри­лю­днює імен тих, ко­го че­рез по­се­ре­дни­ків на­ймав Пол Ма­на­форт для від­бі­лю­ва­н­ня імі­джу Яну­ко­ви­ча та йо­го со­ра­тни­ків у ЄС. Однак не мо­жна від­ки­да­ти й те, що це ра­но чи пі­зно від­бу­де­ться. І ціл­ком імо­вір­но, що «пі­до­зрю­ва­ні» за участь у «Га­пс­бурзь­кій гру­пі» й справ­ді не зна­ли про кін­це­вих «ро­бо­то­дав­ців», за ви­ня­тком, що­прав­да, екс-кан­цле­ра.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.