Енер­ге­ти­ка чи­сел

Роль ста­ти­сти­ки в енер­ге­ти­чній по­лі­ти­ці та без­пе­ці кра­ї­ни

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Спіл­ку­ва­лась Ан­на Кор­бут

Ста­ти­сти­ка як ча­сти­на енер­ге­ти­чної без­пе­ки

ДЕРЖАВНА СЛУ­ЖБА СТА­ТИ­СТИ­КИ УКРА­Ї­НИ ОПУБЛІКУВАЛА ПЕР­ШИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС ЗА МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ У 2012-МУ Й ВІДТОДІ ЩО­РО­КУ РОБИТЬ ЦЮ СТАТИСТИКУ В ТА­КО­МУ ФОРМАТІ. ЦЕ ВКРАЙ ВА­ЖЛИ­ВО ДЛЯ ФОР­МУ­ВА­Н­НЯ ЕНЕР­ГЕ­ТИ­ЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПЛАНУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЗРИВІВ У ПОСТАЧАННІ

Та­ля Ва­тман від­по­від­ає за про­гра­му енер­ге­ти­чної політики в про­е­кті Eu4energy. За­йма­є­ться мо­ні­то­рин­гом та ана­лі­зом енер­ге­ти­чної політики й роз­ви­тку енер­ге­ти­чно­го се­кто­ру в ре­гіо­ні. До МЕА ві­сім ро­ків пра­цю­ва­ла в IHS/PFC Energy, про­від­ній ана­лі­ти­чно- кон­сал­тин­го­вій ком­па­нії, що спе­ці­а­лі­зу­є­ться на на­фто­вих рин­ках у Єв­ро­пі. Ра­ні­ше за­йма­ла­ся ана­лі­ти­кою на те­ми енер­ге­ти­ки й без­пе­ки в Ро­сії та Єв­ра­зії в Цен­трі стра­те­гі­чних та між­на­ро­дних до­слі­джень (CSIS), а та­кож у про­е­кті «Managing the Atom» («Ке­ру­ва­н­ня ато­мом») у Шко­лі управ­лі­н­ня ім. Джо­на Ф. Кен­не­ді при Гар­вард­сько­му уні­вер­си­те­ті (США). Вив­ча­ла по­рів­няль­ну по­лі­то­ло­гію в Лон­дон­ській шко­лі еко­но­мі­ки та по­лі­ти­чних на­ук і дер­жав­не уря­ду­ва­н­ня в Джор­дж­та­ун­сько­му уні­вер­си­те­ті.

Дов­же­ле­зні чер­ги ав­то та лю­дей із ка­ні­стра­ми на за­прав­ках — це ві­до­мі фо­то, зро­бле­ні в США 1973-го, у роз­пал на­фто­вої кри­зи. То­ді дер­жа­ви Ор­га­ні­за­ції араб­ських кра­їн — екс­пор­те­рів на­фти ого­ло­си­ли ем­бар­го тим, хто під­три­му­вав Ізра­їль у вій­ні Су­дно­го дня. На­сту­пно­го ро­ку в Па­ри­жі бу­ло за­сно­ва­не Мі­жна­ро­дне енер­ге­ти­чне агент­ство (МЕА), яке по­ча­ло пра­цю­ва­ти над енер­ге­ти­чною без­пе­кою, зокре­ма без­пе­кою на­фто­по­ста­ча­н­ня. Один із де­пар­та­мен­тів МЕА зо­се­ре­див­ся на ста­ти­сти­ці — що­мі­ся­чно­му збо­рі да­них. Та­кож агент­ство ви­ма­га­ло від сво­їх кра­їн-чле­нів ма­ти 90-ден­ний ре­зерв від нет­то ім­пор­ту на­фти за по­пе­ре­дній рік. Де­пар­та­мент ста­ти­сти­ки пе­ре­ві­ряв, чи справ­ді кра­ї­ни ма­ють та­кі ре­зер­ви, а та­кож зби­рав да­ні для оцін­ки си­ту­а­ції на рин­ку на­фти за­га­лом. Ця ін­фор­ма­ція ві­ді­гра­ва­ла клю­чо­ву роль у мо­ні­то­рин­гу на­фто­по­ста­ча­н­ня та про­гно­зу­ван­ні потенційних де­фі­ци­тів чи пе­ре­бо­їв.

12–16 бе­ре­зня в ме­жах про­е­кту Eu4energy МЕА про­ве­ло ти­жне­вий тре­нінг в Оде­сі для спе­ці­а­лі­стів зі ста­ти­сти­ки та пред­став­ни­ків мі­ні­стерств, чия ро­бо­та до­ти­чна до енер­ге­ти­ки. Один із се­мі­на­рів ве­ли екс­пер­ти JODI — гло­баль­ної ін­фор­ма­цій­но-ана­лі­ти­чної пла­тфор­ми, де зби­ра­ю­ться та пу­блі­ку­ю­ться да­ні про ри­нок на­фти й га­зу. Тре­нінг був при­свя­че­ний то­му, як по­лі­пши­ти якість да­них про ви­ро­бни­цтво та спо­жи­ва­н­ня енер­гії в за­лу­че­них кра­ї­нах, а та­кож ро­лі що­мі­ся­чної ста­ти­сти­ки у фор­му­ван­ні на­ціо­наль­ної енер­ге­ти­чної політики. Ти­ждень по­спіл­ку­вав­ся з Клер Мо­рель і Та­лею Ва­тман із МЕА про якість енер­ге­ти­чної ста­ти­сти­ки в Укра­ї­ні, но­ву пла­тфор­му да­них про енер­ге­ти­ку і про вплив ста­ти­сти­ки на на­ціо­наль­ну енер­ге­ти­чну по­лі­ти­ку.

Одне із зав­дань про­е­кту Eu4energy — вдо­ско­на­ле­н­ня яко­сті енер­ге­ти­чних да­них у кра­ї­нах, із яки­ми він пра­цює. Чо­му са­ме та­кий акцент? Та­ля Ва­тман (Т. В.): Eu4energy — це про­гра­ма, роз­ра­хо­ва­на на чо­ти­ри ро­ки. Во­на має бю­джет €21 млн і фі­нан­су­є­ться ЄС. МЕА від­по­від­ає за три з чо­ти­рьох її ком­по­нен­тів: да­ні, фор­му­ва­н­ня енер­ге­ти­чної політики та роз­роб­ку веб­пор­та­лу. Остан­ній уже до черв­ня має за­пра­цю­ва­ти. На­ша ме­та — зро­би­ти які­сні­шим фор­му­ва­н­ня до­ка­зо­вої політики в ре­гіо­ні, з яким ми пра­цю­є­мо. Укра­ї­на — одна з клю­чо­вих кра­їн у ньо­му, і ми справ­ді ба­чи­мо тут по­тен­ці­ал для політики, яка ґрун­ту­ва­ла­ся б на силь­ній, які­сній ста­ти­сти­ці.

Са­ме то­му зо­се­ре­джу­є­мо­ся на ста­ти­сти­ці та по­лі­ти­ці, а та­кож на їх пе­ре­ти­ні. Які­сна по­лі­ти­ка без які­сної ста­ти­сти­ки не­мо­жли­ва. Ми на­ма­га­є­мо­ся вдо­ско­на­лю­ва­ти одно­ча­сно і ту, і ту. Са­ме то­му на на­ших по­ді­ях зби­ра­є­мо в одно­му мі­сці спе­ці­а­лі­стів зі ста­ти­сти­ки та тих, хто від­по­від­ає за ре­а­лі­за­цію політики. Цьо­го ра­зу хо­ті­ли про­ве­сти тре­нінг для пер­ших і во­дно­час на­ла­го­ди­ти кон­та­кти між ни­ми та пред­став­ни­ка­ми мі­ні­стерств, чия ро­бо­та до­ти­чна до енер­ге­ти­ки, у ко­жній з 11 фо­кус-кра­їн. Це уча­сни­ці про­гра­ми Схі­дно­го пар­тнер­ства (Укра­ї­на, Гру­зія, Мол­до­ва, Бі­ло­русь, Вір­ме­нія та Азер­бай­джан) і п’ять цен­траль­но­а­зій­ських дер­жав (Ка­зах­стан, Узбе­ки­стан, Тур­кме­ні­стан, Кир­гиз­стан і Та­джи­ки­стан).

Пі­сля то­го як ці лю­ди при­їжджа­ють на та­кі фо­ру­ми, спіл­ку­ю­ться між со­бою і ба­чать кра­щі пра­кти­ки, в іде­а­лі во­ни ма­ли б ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти здо­бу­ті зна­н­ня для вдо­ско­на­ле­н­ня політики в се­бе вдо­ма. А ще во­ни зна­йом­ля­ться з ана­лі­ти­ка­ми ста­ти­сти­ки й за по­тре­би мо­жуть по­спіл­ку­ва­ти­ся з ни­ми. На­ша ме­та — зі­бра­ти на та­ких тре­нін­гах яко­мо­га біль­ше лю­дей, щоб ці кон­та­кти не втра­ча­ли­ся, ко­ли якийсь зі спе­ці­а­лі­стів іде на ін­шу ро­бо­ту.

Клер Мо­рель (К. М.): Без цифр і ро­зу­мі­н­ня по­то­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні при­йма­ти рі­ше­н­ня, які ґрун­ту­ва­ли­ся б на які­сній ін­фор­ма­ції, для фор­му­ва­н­ня на­дій­ної енер­ге­ти­чної політики не­мо­жли­во. За до­по­мо­гою ста­ти­сти­ки мо­жна мо­де­лю­ва­ти та ви­про­бо­ву­ва­ти рі­зні сце­на­рії на май­бу­тнє, аби ро­зу­мі­ти, який ва­рі­ант для ва­шої кра­ї­ни опти­маль­ний. Якщо у вас не­має на­ле­жної ста­ти­сти­ки, це пе­ре­тво­рю­є­ться на ру­ле­тку. То­му Eu4energy зо­се­ре­джу­є­ться на роз­ви­тку до­ка­зо­вої політики. В Укра­ї­ні та ін­ших фо­ку­скра­ї­нах є ве­ли­кий ін­те­рес до на­шо­го до­сві­ду. І спе­ці­а­лі­сти, що ма­ють спра­ву зі ста­ти­сти­кою, ро­зу­мі­ють ва­жли­вість да­них — ми вже ба­га­то ро­ків пра­цю­є­мо з ни­ми над цим аспе­ктом. Укра­ї­на остан­ні­ми ро­ка­ми до­ся­гла ве­ли­че­зно­го про­гре­су. Державна слу­жба ста­ти­сти­ки опублікувала пер­ший енергетичний баланс за міжнародними стандартами

у 2012-му й відтоді що­ро­ку робить цю статистику в та­ко­му форматі. Ви, як ко­ри­сту­вач да­них, мо­же­те зна­йти ін­фор­ма­цію про те, де в Укра­ї­ні спо­жи­ва­є­ться енер­гія. Ці да­ні зі­бра­ні за міжнародними стандартами й до­сту­пні за 2007–2016 ро­ки. Що вкрай ва­жли­во для фор­му­ва­н­ня енер­ге­ти­чної політики та планування дій на ви­па­док потенційних зривів у постачанні.

Ви пра­цю­є­те над пор­та­лом, де бу­дуть зі­бра­ні да­ні про ви­ро­бни­цтво та спо­жи­ва­н­ня енер­гії у фо­кус-кра­ї­нах. Який ви­гляд він ма­ти­ме? Т. В.: Ми роз­ро­бля­є­мо до­від­ко­вий пор­тал, ку­ди змо­же зай­ти будь-хто у сві­ті, якщо схо­че зро­зу­мі­ти енер­ге­ти­чну си­ту­а­цію в 11 фо­кус-кра­ї­нах. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що цей фор­мат ста­не ко­ри­сним і для ін­ших уча­сни­ків МЕА. У нас бу­де ві­зу­а­лі­за­ція да­них за кра­ї­на­ми та се­гмен­та­ми. Та­кож ко­ри­сту­ва­чі пор­та­лу змо­жуть по­рів­ню­ва­ти си­ту­а­цію в енер­ге­ти­ці між кра­ї­на­ми ре­гіо­ну.

К. М.: Ми спе­ці­а­лі­зу­є­мо­ся на да­них про енер­ге­ти­ку, тож на сай­ті мо­же­мо ві­зу­а­лі­зу­ва­ти їх так, як по­трі­бно ко­ри­сту­ва­чам. Цьо­го та­кож на­ма­га­є­мо­ся на­вча­ти на на­ших се­мі­на­рах, а са­ме як зро­би­ти те­хні­чні да­ні при­ва­бли­ви­ми та зро­зумі­ли­ми ау­ди­то­рії.

Ось, на­при­клад, ін­фо­гра­фі­ка Eu4energy про енер­ге­ти­чну си­ту­а­цію в Укра­ї­ні (див. «Енер­го­по­ста­ча­н­ня в Укра­ї­ні») , скла­де­на за да­ни­ми Держ­ста­ту. Во­на по­ка­зує ба­зо­ві фа­кти, не­ві­до­мі ши­ро­ко­му за­га­лу. Ва­ша країна спо­жи­ває ду­же ба­га­то енер­гії. На гра­фі­ку зо­бра­же­ні дже­ре­ла енер­гії в Укра­ї­ні. По­рів­ня­но з ре­штою ре­гіо­ну тут енер­го­по­ста­ча­н­ня ди­вер­си­фі­ко­ва­не.

Вер­ти­каль­ний гра­фік (див. «Енер­ге­ти­чна са­мо­до­ста­тність») по­ка­зує са­мо­до­ста­тність Укра­ї­ни в пи­тан­ні енер­го­но­сі­їв. Бла­ки­тний стов­пчик — спо­жи­ва­н­ня ко­жно­го енер­го­но­сія. Жов­тий — ви­ро­бни­цтво. Роз­рив між ни­ми озна­чає, що кра­ї­ні по­трі­бно ім­пор­ту­ва­ти енер­го­но­сій, аби за­без­пе­чи­ти вла­сні по­тре­би. З гра­фі­ка ви­дно, що є про­бле­ми в енер­го­без­пе­ці: роз­рив між спо­жи­ва­н­ням і ви­ро­бни­цтвом га­зу та ву­гі­л­ля і ве­ли­че­зний роз­рив у ви­пад­ку на­фти. Цьо­го ко­ри­сту­ва­чі ча­сто не ба­чать. От­же, країна ду­же за­ле­жить від ім­пор­ту на­фто­про­ду­ктів. Во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться в транспорті. Тоб­то транс­порт та енер­ге­ти­чна без­пе­ка пов’яза­ні. Це бу­ла одна з тем на­шо­го остан­ньо­го фо­ру­му.

Тре­тій гра­фік по­ка­зує за­галь­не спо­жи­ва­н­ня енер­гії в Укра­ї­ні за енер­го­но­сі­я­ми. Най­більш енер­го­міс­тка га­лузь — про­ми­сло­вість. Жи­тло­вий се­ктор спо­жи­ває най­біль­ше при­ро­дно­го га­зу. Якщо ж го­во­ри­ти про на­фту, то лі­де­ром у її ви­ко­ри­стан­ні є транс­порт.

Т. В.: Ми та­кож ана­лі­зу­є­мо, як Укра­ї­на мо­же змі­ни­ти транс­порт­ну си­сте­му, щоб не на­стіль­ки за­ле­жа­ти від на­фти й бу­ти більш са­мо­до­ста­тньою. Цьо­го мо­жна до­ся­гну­ти дво­ма спосо­ба­ми: бу­ду­ва­ти біль­ше на­фто­пе­ре­ро­бних за­во­дів або від­мов­ля­ти­ся від політики, яка при­зве­ла до ни­ні­шньо­го рів­ня спо­жи­ва­н­ня на­фти. На остан­ньо­му тре­нін­гу ми, зокре­ма, пра­цю­ва­ли над під­ви­ще­н­ням енер­го­ефе­ктив­но­сті мі­сько­го транс­пор­ту. У нас бу­ли пред­став­ни­ки львів­ської мі­ської вла­ди, а та­кож на­ціо­наль­них про­філь­них ві­домств.

Де, на ва­шу дум­ку, най­біль­ше по­тен­ці­а­лу для вдо­ско­на­ле­н­ня яко­сті да­них в Укра­ї­ні? К. М.: Енер­ге­ти­чна по­лі­ти­ка має три скла­до­ві: енер­го­без­пе­ка, дов­го­стро­ко­ва енер­ге­ти­чна стра­те­гія, енер­го­ефе­ктив­ність. По­ка­зни­ки остан­ньої — най­но­ві­ший на­прям в

енер­ге­ти­чній ста­ти­сти­ці, яку зби­ра­ють кра­ї­ни Ор­га­ні­за­ції економічного спів­ро­бі­тни­цтва та роз­ви­тку (ОЕСР). Укра­ї­ні тре­ба бу­де ін­ве­сту­ва­ти в ньо­го. Тут ми зна­є­мо, скіль­ки енер­гії спо­жи­ва­ють до­мо­го­спо­дар­ства. Але не зна­є­мо, як са­ме во­ни її ви­ко­ри­сто­ву­ють. На­при­клад, скіль­ки йде на опа­ле­н­ня, осві­тле­н­ня, при­го­ту­ва­н­ня їжі то­що. Укра­ї­ні тре­ба бу­де ру­ха­ти­ся до ці­єї но­вої ста­ти­сти­ки енер­го­ефе­ктив­но­сті, зби­ра­ти де­таль­ну ін­фор­ма­цію про енер­го­спо­жи­ва­н­ня в жи­тло­во­му фон­ді. Ці да­ні по­трі­бні спе­ці­а­лі­стам для роз­роб­ки які­сної політики енер­го­ефе­ктив­но­сті.

А як що­до про­ми­сло­во­го спо­жи­ва­н­ня? К. М.: Про­ми­сло­ве енер­го­спо­жи­ва­н­ня від­сте­жу­ва­ти про­сті­ше, бо не­об­хі­дна що­рі­чна ста­ти­сти­ка вже пе­ре­ва­жно зби­ра­є­ться. Що­до до­мо­го­спо­дарств да­них мен­ше. У транспорті во­ни мо­жуть бу­ти, але роз­ки­да­ні по рі­зних ін­сти­ту­ці­ях.

У ме­жах про­е­кту ви пла­ну­є­те дис­ку­сії в мі­жна­ро­дно­му форматі про енер­ге­ти­чну без­пе­ку. Енер­го­без­пе­ка кра­їн Схі­дно­го пар­тнер­ства за­ле­жить і від енер­ге­ти­чної політики ЄС. Ці дис­ку­сії ма­ти­муть дво­сто­рон­ній вплив, тоб­то й на енер­ге­ти­чну по­лі­ти­ку ЄС, чи спря­мо­ва­ні тіль­ки на обго­во­ре­н­ня си­ту­а­ції в кра­ї­нах, із яки­ми пра­цює ваш проект? Т. В.: Eu4energy — фі­нан­со­ва­на ЄС про­гра­ма, при­свя­че­на фо­кус-кра­ї­нам. Ми роз­ро­би­ли її так, щоб уча­сни­ки від цих кра­їн ма­ли змо­гу по­слу­ха­ти, по­вчи­ти­ся й отри­ма­ти пра­кти­чні ре­ко­мен­да­ції одне від одно­го, а та­кож від пред­став­ни­ків кра­їн — уча­сниць ОЕСР та МЕА, яких ми іно­ді за­про­шу­є­мо як спі­ке­рів. Тож тут іде­ться не про вплив, а про те, щоб зі­бра­ти від­по­від­них лю­дей, аби во­ни мо­гли по­слу­ха­ти й ска­за­ти, що «і в нас у кра­ї­ні мо­жна за­сто­су­ва­ти та­ку енер­ге­ти­чну по­лі­ти­ку». Ча­сто її не так і важ­ко ре­а­лі­зу­ва­ти, якщо на те є по­лі­ти­чна во­ля. Суть у то­му, щоб спе­ці­а­лі­сти по­ба­чи­ли, як мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти які­сні да­ні, на­вчи­ти­ся цьо­го.

Як ком­пле­ксна енер­ге­ти­чна ста­ти­сти­ка мо­же до­по­ма­га­ти за­лу­ча­ти ін­ве­сти­ції? Т. В.: За час мо­єї ро­бо­ти в ін­ве­сти­цій­но­му бі­зне­сі я пе­ре­ко­на­ла­ся, що там хо­чуть ба­чи­ти най­кра­щу статистику. Якщо во­на про­зора і їй мо­жна до­ві­ря­ти, то це до­по­ма­гає при­йма­ти рі­ше­н­ня. За від­гу­ка­ми, які ми отри­му­ва­ли, що біль­ше мо­жна зро­би­ти для вдо­ско­на­ле­н­ня яко­сті та ком­пле­ксно­сті да­них, да­ти опор­них то­чок, то біль­ше ці­єї ін­фор­ма­ції ін­ве­сто­ри мо­жуть ви­ко­ри­ста­ти під час мо­де­лю­ва­н­ня. А ще зро­зу­мі­ти, на­скіль­ки по­слі­дов­на си­ту­а­ція в кра­ї­ні, яку во­ни роз­гля­да­ють. Це теж до­по­ма­гає їм при­йма­ти рі­ше­н­ня.

Чи мо­же­те на­ве­сти при­кла­ди кра­їн, де в схо­жих до укра­їн­ських умо­вах (енер­го­єм­ні про­ми­сло­вість і жи­тло­вий фонд, по­ді­бний клі­мат) вда­ло­ся по­лі­пши­ти енер­го­ефе­ктив­ність, зокре­ма зав­дя­ки які­сним да­ним? Т. В.: Ме­ні зда­є­ться, що тут ці­ка­вий до­свід Ка­на­ди. Там та­кож ін­ду­стрі­а­лі­зо­ва­на еко­но­мі­ка, є про­бле­ми з ефе­ктив­ні­стю опа­ле­н­ня жи­тло­во­го фон­ду. Але за пе­рі­од із 2005 по 2015 рік спо­жи­ва­н­ня енер­гії там зро­сло на 2%, а енер­го­єм­ність впа­ла при­бли­зно на 20%.

Ба­га­то в чо­му це ре­зуль­тат по­лі­ти­чних рі­шень і за­хо­дів, спря­мо­ва­них на енер­го­ефе­ктив­ність. У про­ми­сло­во­сті то бу­ло по­єд­на­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті та ін­но­ва­цій у ви­ро­бни­чих про­це­сах. Якщо го­во­ри­ти про до­мо­го­спо­дар­ства, тут бу­ли по­лі­ти­чні заходи на рів­ні про­він­цій та на­ціо­наль­но­му: фі­нан­со­ві сти­му­ли, но­вий ко­декс бу­дів­ни­цтва, який ре­гу­лю­вав спо­ру­дже­н­ня ко­мер­цій­ної та жи­тло­вої не­ру­хо­мо­сті. Один захід або одна по­лі­ти­ка ре­зуль­та­ту не дасть. По­трі­бен ком­плекс рі­шень. І він має сто­су­ва­ти­ся як на­ціо­наль­но­го, так і ре­гіо­наль­но­го рів­нів, про­ми­сло­во­сті та жи­тло­во­го фон­ду. Ко­ли все це ре­а­лі­зо­ву­є­ться ра­зом, то­ді ви­дно по­лі­пше­н­ня.

У яких се­гмен­тах Укра­ї­ні по­трі­бен рух до енер­го­ефе­ктив­но­сті? Т. В.: Ду­же ва­жли­вим є жи­тло­вий фонд. Один мо­мент тут — на­яв­ність но­во­го ко­де­ксу, який ре­гу­лю­вав бу­дів­ни­цтво з акцен­том на енер­го­ефе­ктив­но­сті бу­дья­ко­го но­во­го про­е­кту. У нас бу­ли тре­нін­ги з енер­го­ефе­ктив­но­сті в Гру­зії, одну із се­сій при­свя­ти­ли осві­тлен­ню та еле­ктро­при­ла­дам. Са­ме зав­дя­ки осві­тлен­ню мо­жна до­мог­ти­ся швид­ких змін, ко­ли за­про­ва­джу­ю­ться аде­ква­тна по­лі­ти­ка та мар­ку­ва­н­ня осві­тлю­валь­них при­ла­дів. Ре­зуль­тат ви­дно не від­ра­зу: по­лі­ти­ка енер­го­ефе­ктив­но­сті має за­крі­пи­ти­ся, за якийсь час по­вин­ні змі­ни­ти­ся зви­чки спо­жи­ва­чів, тре­ба про­во­ди­ти ко­му­ні­ка­цій­ні кам­па­нії. А то­ді вже бу­де від­чу­тний ре­зуль­тат.

К. М.: Час­тко­во збір цих да­них — по­ка­зни­ків енер­го­ефе­ктив­но­сті — ро­би­ться для то­го, щоб зро­зу­мі­ти, де са­ме мо­жна най­біль­ше за­оща­ди­ти.

На­ше го­лов­не зав­да­н­ня — об’єд­на­ти лю­дей, які пра­цю­ють зі ста­ти­сти­кою та енер­ге­ти­кою. На остан­ній тре­нінг в Оде­сі ми при­ве­зли екс­пер­тів зі ста­ти­сти­ки та пред­став­ни­ків мі­ні­стерств: для біль­шо­сті з них енер­ге­ти­чна ста­ти­сти­ка — це ду­же ма­ла ча­сти­на їхньої що­ден­ної ро­бо­ти. А ми да­є­мо їм пра­кти­чні впра­ви для вдо­ско­на­ле­н­ня на­ви­чок пе­ре­вір­ки да­них. На­да­є­мо їм до­ступ до ме­ре­жі екс­пер­тів у ре­гіо­ні та на мі­жна­ро­дно­му рів­ні. Але най­ва­жли­ві­ше те, що по­ясню­є­мо, чо­му ро­бо­та зі ста­ти­сти­кою та­ка ва­жли­ва, осо­бли­во ко­ли йде­ться про енер­го­без­пе­ку.

За остан­ні кіль­ка ро­ків ми про­ве­ли тре­нін­ги для по­над ти­ся­чі екс­пер­тів з енер­ге­ти­чної ста­ти­сти­ки у всьо­му сві­ті. І ба­чи­мо, що ко­ли їм по­ясню­ва­ти ва­жли­вість та мо­жли­во­сті ви­ко­ри­ста­н­ня про­ду­ктів їхньої ро­бо­ти, то це дає не­ймо­вір­ний ре­зуль­тат.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.