Кор­по­ра­тив­ні гро­ма­дя­ни, але якої кра­ї­ни?

Зо­ло­тий вік ком­па­ній із рі­зни­ми «па­спор­та­ми» за­кін­чив­ся

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Чо­му між­на­ро­дні ком­па­нії по­чи­на­ють ці­ну­ва­ти своє «гро­ма­дян­ство»

Ко­ли до­хо­дить до ком­па­ній і їхньо­го «громадянства», у по­ві­трі від­чу­ва­є­ться якийсь рух і трі­шки тхне ли­це­мір­ством. Ми­ну­ло­го мі­ся­ця те­хно­ло­гі­чний гі­гант Qualcomm із юри­ди­чною адре­сою в США (65% бі­зне­су яко­го ве­де­ться в Ки­таї, біль­шість при­бу­тків за ми­ну­лий рік за­ре­є­стро­ва­но в Сін­га­пу­рі, а на ба­тьків­щи­ні спла­чу­ю­ться до­сить не­зна­чні по­да­тки) успі­шно про­ло­бі­ю­вав пе­ред Адмі­ні­стра­ці­єю Трам­па мо­жли­вість не допу­сти­ти сво­го по­гли­на­н­ня ін­шою ком­па­ні­єю на тій під­ста­ві, що йо­го не­за­ле­жність має кри­ти­чне зна­че­н­ня для за­без­пе­че­н­ня стра­те­гі­чної пе­ре­ва­ги США над Ки­та­єм. Пре­тен­ден­том бу­ла кор­по­ра­ція Broadcom. Во­на за­ре­є­стро­ва­на на аме­ри­кан­ській біржі, але юридичну адре­су має в Сін­га­пу­рі, де отри­мує по­да­тко­ві піль­ги. 2 ли­сто­па­да, за чо­ти­ри дні до спро­би ку­пи­ти Qualcomm, Broadcom по­ві­до­ми­ла про пал­ке ба­жа­н­ня пе­ре­не­сти свою юридичну адре­су ту­ди, «де сво­бо­ди зем­ля» (сло­ва з гім­ну США. — Ред.).

У Єв­ро­пі під­при­єм­ство Unilever (один зі сві­то­вих лі­де­рів ви­ро­бни­цтва спо­жив­чих то­ва­рів), яке рік то­му на­зи­ва­ло се­бе на­ціо­наль­ним на­дба­н­ням і ви­ма­га­ло від бри­тан­сько­го уря­ду до­по­мо­ги, щоб не допу­сти­ти не­ба­жа­но­го по­гли­на­н­ня ком­па­ні­єю Kraft Heinz, пе­ре­но­сить свій офіс пов­ні­стю до Ні­дер­лан­дів (на­ра­зі в неї їх два: у Лон­до­ні та Рот­тер­да­мі). У Unilever за­яв­ля­ють, що про­сто хо­чуть спро­сти­ти стру­кту­ру. Але во­дно­час актив­но кри­ти­ку­ють Лон­дон за відкритий ре­жим по­гли­нань і то­му, мо­жли­во, ра­ді бу­дуть схо­ва­ти­ся за про­те­кціо­ніст­ськи­ми гол­ланд­ськи­ми пра­ви­ла­ми. В Азії ки­тай­ський ін­тер­нет-гі­гант Alibaba (юри­ди­чна адре­са на Ка­йма­но­вих Остро­вах, го­лов­ний офіс у Гон­кон­зі, лі­стинг на Нью-йорк­ській біржі) ді­став за­про­ше­н­ня від уря­ду Ки­таю ви­пу­сти­ти свої цін­ні па­пе­ри «вдо­ма», на фон­до­вій біржі Шан­хая — про­по­зи­ція, від якої не­мо­жли­во від­мо­ви­ти­ся. Мо­жна про­сто ди­ви­ти­ся на ці всі по­дії як на ще один про­яв опор­ту­ні­зму, ци­ні­зму чи одно­ча­сно то­го й ін­шо­го з бо­ку бі­зне­су. Але фа­кти­чно спо­сте­рі­га­є­ться шир­ша тен­ден­ція до кор­по­ра­тив­но­го ура-па­трі­о­ти­зму. Пі­сля ба­га­то­рі­чної мо­жли­во­сті ма­ти кіль­ка «гро­ма­дянств» (як шпи­гун із кі­но­філь­му, у яко­го є на­пха­ний рі­зни­ми па­спор­та­ми сейф) ком­па­нії оби­ра­ють — до­бро­віль­но чи ви­му­ше­но — якусь одну кра­ї­ну. Три де­ся­тки ро­ків, у зо­ло­ту до­бу гло­ба­лі­за­ції, спо­сте­рі­га­ла­ся про­ти­ле­жна тен­ден­ція. Фір­ми не прив’язу­ва­ли свої опе­ра­ції до на­ціо­наль­ної на­ле­жно­сті, на­ма­га­ю­чись за­без­пе­чи­ти ефе­ктив­ні­шу ді­яль­ність або стра­те­гі­чну пе­ре­ва­гу. Та­ке дро­бле­н­ня кор­по­ра­тив­но­го «громадянства» ма­ло що­най­мен­ше з пів­дю­жи­ни рі­зних про­я­вів. На­при­клад, як ча­сто не збі­га­ю­ться юри­ди­чні адре­си ком­па­ній, адре­си їхніх фа­кти­чних офі­сів та адре­си про­жи­ва­н­ня ке­рів­ни­ків. Ко­ли Ан­шу Джайн був спів­го­ло­вою Deutsche Bank із 2012-го по 2015-й, ча­сто ка­за­ли, що цим ні­ме­цьким бан­ком ке­ру­ють із Лон­до­на. Ме­та­лур­гій­ний гі­гант Arcelormittal зі штаб-квар­ти­рою в Лю­ксем­бур­зі має фран­цузь­ко-бель­гій­сько-ін­дій­сько­ін­до­не­зій­ське по­хо­дже­н­ня, а ке­рує нею сім’я Міт­тал, яка ме­шкає в Бри­та­нії. Жан-па­скаль Трі­ку­ар, пре­зи­дент Schneider Electric, фран­цузь­кої еле­ктро­ма­ши­но­бу­дів­ної фір­ми з гло­баль­ни­ми ін­те­ре­са­ми, офі­цій­но ме­шкає в Гон­кон­зі. Як пла­тни­ки по­да­тків кор­по­ра­ції та­кож мо­жуть ре­є­стру­ва­ти­ся будь-де. Ком­па­ні­єю Apple ке­ру­ють із Ка­лі­фор­нії, але отри­ма­ні за кор­до­ном при­бу­тки во­на спря­мо­вує че­рез Ір­лан­дію — мі­сце юри­ди­чної ре­є­стра­ції го­лов­них філій. Ре­гу­ля­тив­ним ор­га­нам та­кож не­має по­тре­би пе­ре­бу­ва­ти фі­зи­чно близь­ко до сво­їх пі­до­пі­чних. HSBC, сві­то­вий банк зі штаб-квар­ти­рою в Лон­до­ні, при­бу­тки отри­мує з філій, які під­по­ряд­ко­ва­ні на­гля­до­вим ор­га­нам у Гон­кон­зі. Кор­по­ра­ції ство­рю­ють ін­те­ле­кту­аль­ну вла­сність за кор­до­ном; іно­зем­ні фар­ма­ко­ло­гі­чні ком­па­нії біль­шість сво­єї на­у­ко­во-до­слі­дної ді­яль­но­сті про­ва­дять в Аме­ри­ці. На­ре­шті, є ще остан­ній вимір «громадянства»: це мі­сце лі­стин­гу цін­них па­пе­рів на біржі. Акції де­ся­тків ки­тай­ських ін­тер­нет-ком­па­ній ко­ти­ру­ю­ться в Нью-йор­ку. У 2011 ро­ці іта­лій­ський дім мо­ди Prada за­мість мі­лан­ської біржі обрав гон­кон­гів­ську. Та­ке відмежування від «громадянства» ма­ло по­ту­жну логіку. Фірма

ВІДМЕЖУВАННЯ ВІД «ГРОМАДЯНСТВА» МА­ЛО ПО­ТУ­ЖНУ ЛОГІКУ. ФІРМА МО­ГЛА ОТРИ­МА­ТИ ВИ­ЩУ ОЦІНКУ, РОЗМІСТИВШИ СВОЇ АКЦІЇ НА БІРЖІ В ОДНІЙ КРА­Ї­НІ, СПЛА­ЧУ­ВА­ТИ МЕН­ШЕ ПО­ДА­ТКІВ, ЗАРЕЄСТРУВАВШИ ЮРИДИЧНУ АДРЕ­СУ СВО­ЇХ ФІЛІЙ У ДРУГІЙ, І ЗА­БЕЗ­ПЕ­ЧИ­ТИ КРА­ЩУ ЯКІСТЬ ЖИ­Т­ТЯ МЕНЕДЖЕРАМ НАЙВИЩОЇ ЛАНКИ В ТРЕ­ТІЙ

мо­гла отри­ма­ти ви­щу оцінку, розмістивши свої акції на біржі в одній кра­ї­ні, спла­чу­ва­ти мен­ше по­да­тків, зареєструвавши юридичну адре­су сво­їх філій у другій, і за­без­пе­чи­ти кра­щу якість жи­т­тя менеджерам найвищої ланки в тре­тій. У де­я­ких ви­пад­ках на­бір па­спор­тів та­кож да­вав ком­па­ні­ям змо­гу за­ру­чи­ти­ся під­трим­кою кіль­кох дер­жав або про­во­ди­ти та­кі зли­т­тя, які в іна­кшо­му ра­зі ви­кли­ка­ли б обу­ре­н­ня на­ціо­на­лі­сти­чно на­ла­што­ва­них сил. У Renault-nissan-mitsubishi цю ідею до­ве­ли до край­ньої фор­ми, пе­ре­тво­рив­шись на альянс ком­па­ній із вла­сним кор­по­ра­тив­ним управ­лі­н­ням, об’єд­на­них пе­ре­хре­сним акціо­ну­ва­н­ням і час­тко­во спіль­ним адмі­ні­стру­ва­н­ням.

Ни­ні все ще мо­жна зна­йти фір­ми, що пра­гнуть пе­ре­сту­пи­ти че­рез обме­же­н­ня «громадянства». 14 бе­ре­зня стра­хо­ва ком­па­нія Prudential, яка пра­цює в Азії та Аме­ри­ці, за­яви­ла про на­мір від­окре­ми­ти свій єв­ро­пей­ський під­роз­діл, за­ли­ши­ти со­бі юридичну адре­су в Лон­до­ні, однак біль­ше не пра­цю­ва­ти під на­гля­дом бри­тан­ських ре­гу­ля­тор­них ор­га­нів. Япон­ська те­ле­ко­му­ні­ка­цій­но-те­хно­ло­гі­чна фірма Softbank за­сну­ва­ла ін­ве­сти­цій­ний фонд об­ся­гом $100 млрд, який має юридичну адре­су в Лон­до­ні, але ін­ве­стує го­лов­ним чи­ном у кра­ї­ни Азії й США. Але за­га­лом спо­сте­рі­га­є­ться тен­ден­ція, ко­ли ком­па­нії від­мов­ля­ю­ться від мно­жин­но­го «громадянства» з трьох при­чин.

По-пер­ше, де­які акціо­не­ри ствер­джу­ють, що во­ни над­то до­ро­гі в утри­ман­ні. Гір­ни­ча кор­по­ра­ція BHP Billiton із лі­стин­га­ми в Сі­днеї та Лон­до­ні бу­ла зму­ше­на спро­сти­ти свою стру­кту­ру під ти­ском акціо­не­рів-акти­ві­стів. Ана­лі­ти­ки на­рі­ка­ють, що альянс, чле­ном яко­го є Renault, над­то важ­ко під­да­є­ться оцін­ці. По-дру­ге, де­які фір­ми шу­ка- ють про­те­кції одні­єї дер­жа­ви, що ми ба­чи­мо у ви­пад­ку з Qualcomm і, ма­буть, та­кож із Unilever. По-тре­тє, зі вста­нов­ле­н­ням більш про­те­кціо­ніст­сько­го клі­ма­ту ко­жна дер­жа­ва хо­че, що­би під­при­єм­ства біль­ше ді­яль­но­сті пе­ре­но­си­ли на ба­тьків­щи­ну. Не­дав­ній при­клад — на­фто­ва ком­па­нія Saudi Aramco, яка ма­ла роз­мі­сти­ти свої цін­ні па­пе­ри на бір­жах Лон­до­на чи Нью-йор­ка, але за­раз, най­імо­вір­ні­ше, ви­хо­ди­ти­ме з ни­ми ли­ше на ві­тчи­зня­ний фон­до­вий ри­нок. Одна з при­чин — при­швид­ши­ти пе­ре­тво­ре­н­ня ЕрРі­я­да на фі­нан­со­вий центр.

ПАСПОРТНИЙ КОН­ТРОЛЬ

Мо­жли­во, за­кін­че­н­ня зо­ло­тої ери кор­по­ра­тив­но­го ко­смо­по­лі­ти­зму при­не­се де­яким уря­дам від­чу­т­тя без­пе­ки. Але це мо­же ста­ти грою з ну­льо­вою су­мою, у якій ко­жна країна во­ю­ва­ти­ме за най­більш ла­сий шма­ток одно­го пирога. Для сві­то­вих «пе­ре­ва­ло­чних баз» це по­га­на но­ви­на. Ко­ли «гро­ма­дян­ство» прив’язу­є­ться до опе­ра­цій, мен­ше фірм хо­чуть роз­мі­щу­ва­ти пев­ні фун­кції окре­мо від сво­їх го­лов­них офі­сів.

Най­біль­шою ін­три­гою за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня, чи на ко­ристь ком­па­ні­ям та­ка прив’яз­ка до одні­єї кра­ї­ни. По­тра­пив­ши під опі­ку до Дя­де­чка Се­ма, Qualcomm, мо­жли­во, не ма­ти­ме пра­ва згор­та­ти не­по­трі­бні до­слі­дже­н­ня або пе­ре­но­си­ти ро­бо­чі мі­сця з Аме­ри­ки. У Ні­дер­лан­дах ком­па­нії Unilever мо­же бу­ти зру­чно й за­ти­шно, але гол­ланд­ська чу­тли­вість до всьо­го, що пов’яза­но з опла­тою, не зав­жди по­до­ба­ти­ме­ться. А від­чу­т­тя біль­шої за­хи­ще­но­сті зре­штою по­ро­джує са­мо­за­спо­ко­є­н­ня. Мо­жли­во, муль­ти­на­ціо­наль­ні ком­па­нії ще су­му­ва­ти­муть за ти­ми дня­ми, ко­ли пе­ред ни­ми був відкритий увесь світ, а во­ни са­мі на­ле­жа­ли всім і ні­ко­му.

© 2018 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.