Усмі­хні­ться, вас зні­ма­ють

У май­бу­тньо­му шту­чний ін­те­лект зро­бить ро­бо­че мі­сце ефе­ктив­ні­шим, без­пе­чні­шим і де­що мо­то­ро­шним

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Як шту­чний ін­те­лект змі­нює офі­сне жи­т­тя

Якщо під­ня­ти­ся кру­ти­ми схо­да­ми на­го­ру в при­мі­ще­н­ня по­руч із ве­ган­ським ки­тай­ським ре­сто­ра­ном у Па­ло-аль­то в Крем­ні­є­вій до­ли­ні, то мо­жна по­ба­чи­ти, якою бу­де ро­бо­та в май­бу­тньо­му (при­найм­ні в одно­му з йо­го ва­рі­ан­тів). Це мі­сце­ве пред­став­ни­цтво фір­ми Humanyze, яка на­дає со­ціо­ме­три­чні по­слу­ги для бі­зне­су. Се­ред її клі­єн­тів кіль­ка імен із рей­тин­гу 500 най­біль­ших сві­то­вих ком­па­ній за вер­сі­єю жур­на­лу Fortune (хо­ча їхні на­зви не роз­го­ло­шу­ють). Пра­ців­ни­ки сно­ви­га­ють офі­сом, за­ли­тим сон­цем і за­став­ле­ним комп’юте­ра­ми, а ще ма­я­чка­ми, які від­сте­жу­ють їхнє мі­сце­пе­ре­бу­ва­н­ня та кон­та­кти з ін­ши­ми. До одя­гу ко­жно­го при­крі­пле­но бей­джик зав­біль­шки з кре­ди­тну кар­тку, але в кіль­ка ра­зів тов­щий. У ньо­го вмон­то­ва­но мі­кро­фон, че­рез який сте­жать за тим, чи роз­мов­ля­ють ко­ле­ги між со­бою. Bluetooth та ін­фра­чер­во­ні сен­со­ри «див­ля­ться», де во­ни пе­ре­бу­ва­ють, а аксе­ле­ро­метр за­пи­сує, ко­ли ру­ха­ю­ться.

«Ко­жен аспект бі­зне­су по­чи­нає де­да­лі біль­ше за­ле­жа­ти від да­них. То чо­му йо­го людський бік по­ви­нен бу­ти ін­шим?» — ка­же пре­зи­дент Humanyze Бен Вей­бер. Із пер­со­на­лом ком­па­нії по­во­дя­ться пе­ре­ва­жно так са­мо, як і з її клі­єн­та­ми. Да­ні з бей­джи­ків пра­ців­ни­ків ра­зом з ін­фор­ма­ці­єю з їхньої еле­ктрон­ної по­шти й ка­лен­да­рів скла­да­ю­ться в ці­лі­сну кар­ти­ну то­го, як во­ни про­во­дять час на ро­бо­ті. Клі­єн­там про­по­ну­є­ться тіль­ки ста­ти­сти­ка на рів­ні ко­ман­ди, але пра­ців­ни­ки Humanyze мо­жуть ба­чи­ти свої да­ні, зокре­ма та­кі па­ра­ме­три, як час, про­ве­де­ний з осо­ба­ми ті­єї са­мої ста­ті, рів­ні актив­но­сті та спів­від­но­ше­н­ня го­во­рі­н­ня і слу­ха­н­ня.

ЗАВ­ДЯ­КИ ІН­ТЕР­НЕ­ТУ, СМАРТФОНАМ І ХМАРНИМ СХОВИЩАМ ПРАЦЕДАВЦІ ВЖЕ МО­ЖУТЬ ПЕ­РЕ­ВІ­РИ­ТИ, КО­ЛИ ПРА­ЦІВ­НИ­КИ ЗАЙНЯТІ РО­БО­ТОЮ ТА ЧИ НЕ КРАДУТЬ ФАЙ­ЛИ Й КОН­ТА­КТИ КОМ­ПА­НІЇ. ВИ­НИ­КАЄ ПО­БО­Ю­ВА­Н­НЯ, ЩО ПРАЦЕДАВЦІ СТЕЖИТИМУТЬ ЗА СВО­ЇМ ПЕР­СО­НА­ЛОМ НЕ ЗГІРШЕ ВІД ОРВЕЛЛІВСЬКОГО СТАР­ШО­ГО БРАТА

МИ БА­ЧИ­МО ВАС НАСКРІЗЬ

Ро­зу­мі­н­ня цьо­го мо­же бу­ти ко­ри­сним для ре­да­гу­ва­н­ня кор­по­ра­тив­ної стра­те­гії. На­при­клад, за сло­ва­ми Вей­бе­ра, у ком­па­нії мо­жуть по­ба­чи­ти, що управ­лін­ська ко­ман­да спіл­ку­є­ться ли­ше з кіль­ко­ма від­ді­ла­ми, а на ін­ші не звер­тає ува­ги; що де­які при­мі­ще­н­ня в бу­дів­лі ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться ма­ло, то­му по­трі­бно зро­би­ти пе­ре­пла­ну­ва­н­ня; що ко­ман­ди отри­му­ють не­пра­виль­не за­охо­че­н­ня або що іні­ці­а­ти­ви з під­трим­ки куль­тур­но­го ба­га­то­ма­ні­т­тя ви­яви­ли­ся не­ефе­ктив­ни­ми. Япон­ський кон­гло­ме­рат Hitachi про­дає схо­жий про­дукт з опти­мі­сти­чною на­звою «лі­чиль­ник за­до­во­ле­н­ня». У Япо­нії до­бро­бут пер­со­на­лу — осо­бли­ва про­бле­ма, а в япон­ській мо­ві на­віть є спе­ці­аль­не сло­во на по­зна­че­н­ня син­дро­му смер­ті від пе­ре­пра­цю­ва­н­ня — «ка­ро­сі». Го­лов­ний на­у­ко­вий пра­ців­ник Hitachi Ка­дзуо Яно роз­по­від­ає, що ал­го­ри­тми Hitachi ви­во­дять рів­ні на­строю з фі­зи­чної актив­но­сті та вка­зу­ють на про­бле­ми в бі­зне­сі, які ра­ні­ше мо­гли не по­тра­пи­ти в по­ле зо­ру. На­при­клад, один клі­єнт-ви­ро­бник ви­явив, що ко­ли молоді пра­ців­ни­ки про­во­ди­ли на за­сі­да­н­нях біль­ше ніж го­ди­ну, то бо­йо­вий дух зни­жу­вав­ся в ці­лих ко­манд.

Працедавці вже й так ма­ють ве­ли­че­зну кіль­кість да­них про сво­їх під­ле­глих. «Ця ком­па­нія знає про ме­не на­ба­га­то біль­ше, ніж моя ро­ди­на», — ка­же Лі­енн Ле­вен­сей­лер, стар­ший ві­це-пре­зи­дент со­фто­вої ком­па­нії Workday, зда­тної, окрім усьо­го ін­шо­го, пе­ред­ба­ча­ти, які са­ме осо­би мо­жуть звіль­ни­ти­ся з ро­бо­ти. Зав­дя­ки ін­тер­не­ту, смартфонам і хмарним сховищам працедавці вже мо­жуть пе­ре­ві­ри­ти, хто кон­кре­тної ми­ті ди­ви­ться до­ку­мент, ко­ли пра­ців­ни­ки зайняті ро­бо­тою та чи не крадуть во­ни фай­ли й кон­та­кти ком­па­нії. Шту­чний ін­те­лект (ШІ) роз­ви­ва­ти­ме­ться й да­лі, че­рез що ви­ни­кає по­бо­ю­ва­н­ня, що працедавці стежитимуть за сво­їм пер­со­на­лом не згірше від орвеллівського Стар­шо­го Брата. У сі­чні ком­па­нія Amazon отри­ма­ла кіль­ка па­тен­тів на бра­сле­ти, які ви­зна­ча­ють то­чне мі­сце­пе­ре­бу­ва­н­ня пра­ців­ни­ків скла­ду й ру­хи їхніх рук у ре­аль­но­му часі. Ця те­хно­ло­гія дасть ком­па­нії мо­жли­вість оці­ню­ва­ти про­ду­ктив­ність пра­ці й то­чність пра­ців­ни­ків. Ки­тай­ська фірма ін­тер­нет- тор­гів­лі Jd.com по­ча­ла екс­пе­ри­мент із від­сте­же­н­ня най­ефе­ктив­ні­ших ко­манд та ме­не­дже­рів і ви­ко­ри­сто­вує ал­го­ри­тми для про­гно­зу ви­сна­же­н­ня пер­со­на­лу.

Впро­ва­дже­н­ня ШІ на ро­бо­ті дасть пев­ні пе­ре­ва­ги пра­ців­ни­кам і мо­же на­віть ря­ту­ва­ти жи­т­тя. Під­при­єм­ства з не­без­пе­чни­ми умо­ва­ми пра­ці за­про­вад жу­ють комп’ютер­ний ві­зу­аль­ний кон­троль для пе­ре­вір­ки ви-

ко­ри­ста­н­ня пер­со­на­лом на­ле­жних за­со­бів без­пе­ки, як-от за­хи­сні оку­ля­ри й ру­ка­ви­чки, пе­ред до­пу­ском до не­без­пе­чної зо­ни. Комп’ютер­ний на­гляд та­кож мо­же до­по­ма­га­ти під час ана­лі­зу «жи­во­го» ві­део з ка­мер спо­сте­ре­же­н­ня в це­хах і ро­бо­чих при­мі­ще­н­нях для ви­яв­ле­н­ня не­шта­тних си­ту­а­цій. Ці си­сте­ми ста­нуть «так са­мо зви­чни­ми, як і ка­ме­ри спо­сте­ре­же­н­ня в ма­га­зи­нах», ка­же Але­стер Гар­ві, те­хні­чний ди­ре­ктор ком­па­нії Cortexica — ви­ро­бни­ка цих си­стем.

Пра­ців­ни­ки змо­жуть та­кож від­сте­жу­ва­ти вла­сні ру­хи. Со­фто­вий гі­гант Microsoft уже про­по­нує про­гра­му під на­звою Myanalytics, яка об’єд­нує да­ні еле­ктрон­ної по­шти, ка­лен­да­рів то­що й по­ка­зує пра­ців­ни­кам, як во­ни ви­тра­ча­ють свій час, як ча­сто спіл­ку­ю­ться з основ­ни­ми кон­та­ктни­ми осо­ба­ми та чи не за­над­то ба­га­то рі­зних зав­дань ви­ко­ну­ють во­дно­час. Во­на та­кож зби­рає ці да­ні в єди­не ці­ле й про­по­нує їх ке­рів­ни­кам від­ді­лів, щоб во­ни мо­гли по­ба­чи­ти ефе­ктив­ність сво­їх ко­манд. «Тут не обов’яз­ко­ва при­су­тність Стар­шо­го Брата. На­ша про­гра­ма на­ці­ле­на на під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті», — на­го­ло­шує Стів Клей­тон із Microsoft. Суть за­ду­му в то­му, що да­ні окре­мої лю­ди­ни не роз­го­ло­шу­ю­ться ке­рів­ни­цтву, хо­ча не­зро­зумі­ло, чи ві­рять у це са­мі пра­ців­ни­ки. У ме­жах шир­шо­го за­про­ва­дже­н­ня ШІ Microsoft по­чи­нає та­кож ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти те­хно­ло­гії для пе­ре­кла­ду для сво­їх пра­ців­ни­ків у рі­зних кра­ї­нах що­мі­ся­чних ін­терв’ю з го­лов­ним ви­ко­нав­чим ди­ре­кто­ром ком­па­нії Са­тьєю На­дел­лою й ана­лі­зу їхніх від­по­від­ей.

Не по­трі­бно ма­ти ба­га­ту фан­та­зію, щоб уяви­ти, як да­ле­ко мо­жуть зай­ти де­які ком­па­нії (не ка­жу­чи вже про дер­жа­ви) у та­ко­му зби­ран­ні ін­фор­ма­ції. Аме­ри­кан­ська фірма Veriato ви­ро­бляє про­грам­не за­без­пе­че­н­ня, яке за­пи­сує все, що від­бу­ва­є­ться на комп’юте­рі пра­ців­ни­ка. Во­но мо­же шу­ка­ти си­гна­ли, які свід­чать про низь­ку про­ду­ктив­ність пра­ці й шкі­дли­ві дії (на­при­клад, кра­діж­ку до­ку­мен­та­ції ком­па­нії), і ска­нує еле­ктрон­ну по­шту, щоб скла­сти уяв­ле­н­ня про змі­ну на­стро­їв із ча­сом. Го­ло­со­ві по­мі­чни­ки та­кож де­да­лі ча­сті­ше ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться на ро­бо­чо­му мі­сці, і за їхньою до­по­мо­гою мо­жна зби­ра­ти ще біль­ше да­них.

Осо­бли­во не­по­ко­їть ви­ко­ри­ста­н­ня цьо­го в ав­то­ри­тар­них дер­жа­вах. У Ки­таї де­да­лі біль­ше ком­па­ній (а по­де­ку­ди на­віть ці­лі мі­ста) за до­по­мо­гою ка­мер про­во­дять іден­ти­фі­ка­цію пра­ців­ни­ків для до­пу­ску в при­мі­ще­н­ня. Ще три­во­жні­ше те, що країна пла­нує скла­сти ре­єстр «со­ці­аль­ної до­ві­ри» для всіх сво­їх гро­ма­дян, у яко­му збе­руть ін­тер­нет-да­ні про них. На йо­го осно­ві мо­жна бу­де про­гно­зу­ва­ти май­бу­тню по­ве­дін­ку чле­нів су­спіль­ства.

З огля­ду на все це мо­же зна­до­би­ти­ся но­вий тип уго­ди між на­йма­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми та пра­це­дав­ця­ми. Біль­шість тру­до­вих до­го­во­рів у США да­ють пра­це­дав­цям огуль­не пра­во на­гля­да­ти за пер­со­на­лом і зби­ра­ти про ньо­го да­ні, але ма­ло хто з пра­ців­ни­ків це знає. Вей­бер із Humanyze вва­жає, що та­кі да­ні по­вин­ні кра­ще за­хи­ща­ти­ся за­ко­ном, осо­бли­во в Аме­ри­ці (Єв­ро­па має су­во­рі­ше за­ко­но­дав­ство в пи­та­н­нях кон­фі­ден­цій­но­сті).

Що біль­ше ком­па­ній до­ві­ря­ють збір та оброб­ку ін­фор­ма­ції про сво­їх під­ле­глих сто­рон­нім фір­мам, то біль­ше ви­ни­ка­ти­ме за­не­по­ко­є­н­ня що­до політики кон­фі­ден­цій­но­сті. Пра­ців­ни­ки мо­жуть вва­жа­ти це по­ру­ше­н­ням вла­сних прав, якщо во­ни не на­да­ва­ли пря­мої зго­ди на до­ступ до сво­їх да­них. Ла­сло Бок, ко­ли­шній ві­це-пре­зи­дент по ро­бо­ті з пер­со­на­лом у Google (ни­ні ке­рів­ник стар­та­пу, який за­йма­є­ться пи­та­н­ня­ми по­кра­ще­н­ня від­да­чі від ро­бо­ти), вва­жає, що «спо­ча­тку з цим бу­де по­га­но, а по­тім пі­де до­бре».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.