Во­на пра­цює Як Юлія Ти­мо­шен­ко ви­ко­ри­сто­вує зро­ста­н­ня рей­тин­гу

На тлі роз­гу­бле­но­сті ін­ших кан­ди­да­тів Юлія Ти­мо­шен­ко мо­бі­лі­зує ре­сур­си для пре­зи­дент­ської кам­па­нії

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Де­нис Ка­зан­ський

До пер­шо­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів за­ли­ша­є­ться менш як рік, а це озна­чає, що Укра­ї­на всту­пає в га­ря­чу пе­ред­ви­бор­чу фа­зу. Цьо­го ра­зу бо­роть­ба обі­цяє бу­ти осо­бли­во го­строю. Впер­ше в укра­їн­ській істо­рії май­же рів­ні шан­си на ви­хід до дру­го­го ту­ру ма­ють одра­зу п’ять кан­ди­да­тів. Оста­н­ня со­ці­о­ло­гія, опу­блі­ко­ва­на КМІСОМ на­при­кін­ці бе­ре­зня, по­ка­за­ла істо­тне зро­ста­н­ня рей­тин­гу по­лі­ти­ків-по­пу­лі­стів. На пер­шо­му мі­сці, як і в ре­шті сві­жих со­цо­пи­ту­вань, Юлія Ти­мо­шен­ко. На дру­ге ви­йшов Олег Ля­шко. Тре­тім ви­явив­ся Ана­то­лій Гриценко, чиї рей­тин­ги та­кож остан­нім ча­сом зро­ста­ють. Ли­ше на че­твер­тій по­зи­ції ни­ні­шній пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко. Да­лі про­ро­сій­ські кан­ди­да­ти Ва­дим Ра­бі­но­вич і Юрій Бой­ко. При цьо­му лі­дер пе­ре­го­нів Юлія Ти­мо­шен­ко по­сту­по­во йде у від­рив, а роз­рив між ре­штою кан­ди­да­тів із пер­шої п’ятір­ки не ви­хо­дить за ме­жі ста­ти­сти­чної по­хиб­ки.

А ось пе­ред ко­ман­дою По­ро­шен­ка, яка дов­гий час вва­жа­ла сво­їм зав­да­н­ням не пу­сти­ти Ти­мо­шен­ко в дру­гий тур і ви­ве­сти ту­ди за­мість неї ін­шо­го, зру­чні­шо­го для пре­зи­ден­та су­пер­ни­ка, схо­же, по­став но­вий ви­клик. Якщо так пі­де да­лі, до дру­го­го ту­ру не по­тра­пить уже сам Пе­тро Оле­ксі­йо­вич.

Ти­мо­шен­ко по­віль­но й не­вбла­ган­но на­ро­щує від­со­тки та про­су­ва­є­ться до омрі­я­ної ме­ти — пре­зи­дент­сько­го крі­сла. Сьо­го­дні­шні рей­тин­ги Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни не до­тя­гу­ють до ті­єї під­трим­ки, яка бу­ла в неї 10 ро­ків то­му, на хви­лі про­ти­сто­я­н­ня з Ві­кто­ром Яну­ко­ви­чем і Пар­ті­єю ре­гіо­нів. Але й су­пер­ни­ки в лі­дер­ки «Ба­тьків­щи­ни» вже не ті. Рі­вень до­ві­ри до ста­рих по­лі­ти­ків в Укра­ї­ні істо­тно впав, а но­вих по­ки що не ви­дно. Чу­тки про пре­зи­дент­ські ам­бі­ції Свя­то­сла­ва Ва­кар­чу­ка на­ра­зі не зна­йшли пе­ре­кон­ли­во­го під­твер­дже­н­ня. Та й у ра­зі, якщо він усе ж та­ки ви­рі­шить бра­ти участь у ви­бо­рах, імо­вір­ність успі­ху ду­же ма­ла. Адже для то­го, щоб ви­гра­ти пре­зи­дент­ські пе­ре­го­ни, не­об­хі­дно ма­ти хо­ро­шу ко­ман­ду й роз­га­лу­же­ну стру­кту­ру шта­бів по всій кра­ї­ні. По­о­дин­ці ви­бо­ри не ви­гра­ють на­віть най­че­сні­ші та ду­же ха­ри­зма­ти­чні кан­ди­да­ти.

У Юлії Ти­мо­шен­ко з ко­ман­дою та пар­тій­ною стру­кту­рою якраз усе до­бре. У біль­шо­сті ре­гіо­нів «Ба­тьків­щи­на» має не тіль­ки жит­тє­зда­тні пар­тій­ні осе­ред­ки, а й свої фра­кції в обла­сних ра­дах та мі­ських ра­дах ве­ли­ких міст. А від­по­від­но й адмін­ре­сурс, який хоч і по­сту­па­є­ться то­му, який є сьо­го­дні в пре­зи­ден­та, але все ж та­ки зда­тний ві­ді­гра­ти ви­рі­шаль­ну роль. Сьо­го­дні в шта­бах Ти­мо­шен­ко вже ого­ло­ше­на «бо­йо­ва три­во­га». «Ба­тьків­щи­на» актив­но пра­цює на мі­сцях і до­кла­дає ма­кси­маль­них зу­силь, щоб на­ре­шті зро­би­ти сво­го лі­де­ра пре­зи­ден­том. Са­ма Ти­мо­шен­ко та­кти­ки не змі­нює і не по­спі­шає збіль­шу­ва­ти актив­ність у ме­діа. З її вуст на всіх ефі­рах зву­чать ті са­мі фра­зи про не­по­мір­но ви­со­кі та­ри­фи, зло­чин­ну вла­ду, зу­бо­жі­н­ня та ге­но­цид, але по­ки що ви­ста­чає й цьо­го. Про­су­ну­ті ко­ри­сту­ва­чі Facebook мо­жуть скіль­ки зав­го­дно смі­я­ти­ся над та­ким не­хи­трим по­пу­лі­змом, але на їхні го­ло­си в шта­бі Ти­мо­шен­ко якраз і не роз­ра­хо­ву­ють. Її по­сла­н­ня адре­со­ва­ні зов­сім ін­шим лю­дям. Ці­льо­ва ау­ди­то­рія Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни — гро­ма­дя­ни пе­ре­д­пен­сій­но­го та пен­сій­но­го ві­ку з не­ви­со­ким рів­нем до­хо­ду. До них Ти­мо­шен­ко звер­та­є­ться не че­рез со­цме­ре­жі, а че­рез те­ле­ві­зор, то­му обра­на нею лі­нія по­ве­дін­ки дає свої пло­ди. Усі зу­си­л­ля опо­нен­тів зби­ти рі­вень під­трим­ки Ти­мо­шен­ко по­ки що не ма­ють успі­ху. Що­прав­да, ні­чо­го сер­йо­зно­го ін­кри­мі­ну­ва­ти лі­де­ро­ві пре­зи­дент­ських рей­тин­гів на­ра­зі не вда­ло­ся. За ро­ки ро­бо­ти в укра­їн­ській по­лі­ти­ці Ти­мо­шен­ко на­вчи­ла­ся май­стер­но ви­кру­чу­ва­ти­ся з будь-яких не­зру­чних си­ту­а­цій, і остан­ні скан­да­ли не ста­ли ви­ня­тком. Пі­сля то­го як у ЗМІ з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція, що Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на за­пла­ти­ла $700 тис. за «стра­те­гі­чне кон­суль­ту­ва­н­ня» та ло­бі­ю­ва­н­ня сво­їх ін­те­ре­сів аме­ри­кан­ській ком­па­нії Avenue Strategies Global LLC, що на­ле­жить ко­ли­шньо­му ра­дни­ко­ві Трам­па Бар­рі Бен­нет­ту, во­на одра­зу від­хре­сти­ла­ся від за­кор­дон­них ло­бі­стів. Хо­ча за­га­лом та­ка пра­кти­ка у сві­ті по­ши­ре­на й не є чи­мось кри­мі­наль­ним, у шта­бі «Ба­тьків­щи­ни» вже ого­ло­си­ли, що $700 тис. за їхню лі­дер­ку вне­сли з ме­тою про­во­ка­ції якісь во­ро­ги, щоб та­ким чи­ном під­ста­ви­ти Ти­мо­шен­ко, а са­ма во­на вза­га­лі не зна­ла про та­кий «по­да­ру­нок». «Це аб­со­лю­тна ду­рість. Юлію Во­ло­ди­ми­рів­ну ба­га­то в чо­му зви­ну­ва­чу­ють. Про­ти неї роз­пу­ска­є­ться ба­га­то чу­ток і мі­фів, і во­ни не ма­ють ні­чо­го спіль­но­го з ре­аль­ні­стю. Не тре­ба ста­ви­ти­ся до цьо­го фей­ку всер­йоз. Ближ­че до ви­бо­рів і не та­ке мо­жуть при­ду­ма­ти», — про­ко­мен­ту­вав жур­на­лі­стам істо­рію нар­деп від пар­тії «Ба­тьків­щи­на» Іван Круль­ко. Тим ча­сом прес-слу­жба Ти­мо­шен­ко опри­лю­дни­ла від­кри­то­го ли­ста, у яко­му Юлія Во­ло­ди­ми­рів­на офі­цій­но по­ві­до­ми­ла аме­ри­кан­ську ком­па­нію, що не по­тре­бує її по­слуг. «Ви

до­бре зна­є­те, що цей кон­тракт укла­дав­ся без мо­го ві­до­ма. Вив­чив­ши де­які де­та­лі уго­ди, зму­ше­на по­ві­до­ми­ти вам, що згі­дно з укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством я не маю пра­ва прийня­ти та­кий до­ро­гий по­да­ру­нок. Са­ме то­му, ще раз дя­ку­ю­чи за не­бай­ду­жість, по­ві­дом­ляю вам про неможливість спів­пра­ці з фір­мою Avenue Strategies, кон­тракт із якою був укла­де­ний у мо­їх ін­те­ре­сах, але без мо­го ві­до­ма та без мо­єї сан­кції. Спо­ді­ва­ю­ся на ро­зу­мі­н­ня», — йде­ться в ли­сті.

Так са­мо слаб­кою ба­чи­ться й спро­ба роз­кру­ти­ти скан­дал із ні­би­то фі­нан­су­ва­н­ням пре­зи­дент­ської кам­па­нії Ти­мо­шен­ко лі­вій­ським ди­кта­то­ром Му­ам­ма­ром Кад­да­фі у 2010 ро­ці. Пі­сля то­го як ін­фор­ма­ція про це з’яви­ла­ся в одній з араб­ських га­зет, за неї одра­зу ж вхо­пи­ли­ся в Бло­ці Пе­тра По­ро­шен­ка. На­ро­дний де­пу­тат Во­ло­ди­мир Ар’єв (до ре­чі, ра­ні­ше про­хо­див у Ра­ду са­ме від «Ба­тьків­щи­ни») на­пи­сав за­пит у НАБУ з про­ха­н­ням пе­ре­ві­ри­ти факт отри­ма­н­ня Юлі­єю Ти­мо­шен­ко гро­шей від Кад­да­фі. Однак, на­віть якщо та­ке фі­нан­су­ва­н­ня й бу­ло ві­сім ро­ків то­му, до­ве­сти що-не­будь сьо­го­дні пра­кти­чно не­мо­жли­во. Та й на­вряд чи цей скан­дал ма­ти­ме хоч якийсь ефект. Пам’ять укра­їн­сько­го ви­бор­ця за­над­то ко­ро­тка, і та­кі дав­ні по­дії еле­кто­рат Ти­мо­шен­ко не ці­кав­лять. У 2000-х у Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни бу­ли на­ба­га­то сер­йо­зні­ші про­ва­ли. Чо­го ли­ше вар­ті ко­ру­пцій­ні ма­хі­на­ції у ву­гіль­ній га­лу­зі, кон­тро­лю­ва­ти яку Ти­мо­шен­ко то­ді до­ві­ри­ла На­та­лії Ко­ро­лев­ській. Однак і ці при­крі епі­зо­ди вже дав­но стер­ли­ся з пам’яті при­хиль­ни­ків «Ба­тьків­щи­ни».

На­ба­га­то біль­ше про­блем, ніж у Ти­мо­шен­ко, за­раз у са­мої вла­ди. Див­ля­чись на низь­кі рей­тин­ги По­ро­шен­ка, про пре­зи­дент­ські ам­бі­ції по­ду­му­ють Ві­та­лій Кли­чко та Во­ло­ди­мир Грой­сман. Згі­дно з опи­ту­ва­н­ням то­го са­мо­го КМІСУ остан­ній має вже більш як 4% під­трим­ки. І якщо та­ка тен­ден­ція збе­ре­же­ться, то до зи­ми під­трим­ка пре­зи­ден­та та прем’єра мо­же зрів­ня­ти­ся. Якщо Грой­сман чи Кли­чко ви­рі­шать пі­ти на ви­бо­ри, шан­си Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча на пе­ре­мо­гу сут­тє­во змен­ша­ться. Крім то­го, де­да­лі біль­ше псу­ю­ться сто­сун­ки По­ро­шен­ка і з «На­ро­дним фрон­том». Пе­ре­го­во­ри про об’єд­на­н­ня по­лі­ти­чних сил ни­ні­шньої ко­а­лі­ції до ви­бо­рів за­йшли в глу­хий кут. І те­пер у БПП не ви­клю­ча­ють, що пар­тне­ри по ко­а­лі­ції в остан­ній мо­мент мо­жуть під­ста­ви­ти пре­зи­ден­то­ві під­ніж­ку. За ін­сай­дер­ською ін­фор­ма­ці­єю, лі­де­ри НФ Ар­сен Ава­ков та Ар­се­ній Яценюк уже ве­дуть пе­ре­го­во­ри з Ти­мо­шен­ко про під­трим­ку її кан­ди­да­ту­ри. Оби­два ра­ні­ше бу­ли со­ра­тни­ка­ми Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни й вхо­ди­ли до її по­лі­ти­чної си­ли. При­чо­му Яценюк де­який час на- віть був на чо­лі фра­кції, до­ки Юлія Ти­мо­шен­ко си­ді­ла в тюр­мі. Єди­не, що мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти «фрон­то­ви­ки» най­рей­тин­го­ві­шо­му укра­їн­сько­му по­лі­ти­ко­ві, — той са­мий адмін­ре­сурс на ви­бо­рах. Адже са­ме МВС здій­снює кон­троль за по­ряд­ком на ді­лян­ках, а от­же, Ава­ков для Ти­мо­шен­ко є ду­же цін­ним со­ю­зни­ком. У ре­шті НФ для неї на­вряд чи ста­но­вить якусь цін­ність. Рей­тин­ги ці­єї пар­тії го­во­рять са­мі за се­бе.

Якщо до ви­бо­рів си­ту­а­ція не змі­ни­ться (а шан­сів на це де­да­лі мен­ше), Юлія Ти­мо­шен­ко, най­імо­вір­ні­ше, здо­бу­де пе­ре­мо­гу. Час грає їй на ру­ку. З ко­жним мі­ся­цем рей­тин­ги вла­ди па­да­ють, і змі­ни­ти цей тренд ко­ман­ді По­ро­шен­ка по­ки що не вда­є­ться. По­лі­пши­ти ста­но­ви­ще прав­ля­чої ко­ман­ди мо­гла б удар­на ро­бо­та на фі­ні­шній пря­мій, але на­ра­зі та­ких про­ри­вів не спо­сте­рі­га­є­ться і в опо­нен­тів не бра­кує ціл­ком пе­ре­кон­ли­вих при­во­дів для кри­ти­ки вла­ди.

ТИ­МО­ШЕН­КО ТА­КТИ­КИ НЕ ЗМІ­НЮЄ І НЕ ПО­СПІ­ШАЄ ЗБІЛЬ­ШУ­ВА­ТИ АКТИВ­НІСТЬ У МЕ­ДІА. З ЇЇ ВУСТ НА ВСІХ ЕФІ­РАХ ЗВУ­ЧАТЬ ТІ СА­МІ ФРА­ЗИ ПРО НЕ­ПО­МІР­НО ВИ­СО­КІ ТА­РИ­ФИ, ЗЛО­ЧИН­НУ ВЛА­ДУ, ЗУ­БО­ЖІ­Н­НЯ ТА ГЕ­НО­ЦИД, АЛЕ ПО­КИ ЩО ВИ­СТА­ЧАЄ Й ЦЬО­ГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.