Чи змі­ня­ться пра­ви­ла

Які шанси на ухва­ле­н­ня но­во­го Ви­бор­чо­го ко­де­ксу

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Ро­ман Мал­ко

Які шанси на ухва­ле­н­ня но­во­го Ви­бор­чо­го ко­де­ксу

Ви­пад­ко­во ухва­ле­ний у пер­шо­му чи­тан­ні 7 ли­сто­па­да 2017 ро­ку Ви­бор­чий ко­декс до­сі за­знає пра­вок. Де­пу­та­ти, що не ду­же хо­чуть змі­ни ви­бор­чої си­сте­ми, зро­би­ли все мо­жли­ве, щоб цей про­цес за­бло­ку­ва­ти.

Ти­ждень уже пи­сав про близь­ко 4400 пра­вок, які на­ма­га­є­ться роз­греб­ти ро­бо­ча гру­па, ство­ре­на при ко­мі­те­ті ВРУ з пи­тань пра­во­вої по­лі­ти­ки та пра­во­су­д­дя. Ста­ном на сьо­го­дні їй вда­ло­ся опра­цю­ва­ти їх 2 тис. Це за­галь­на ча­сти­на й біль­шість то­го, що сто­су­є­ться ви­бо­рів на­ро­дних де­пу­та­тів (най­скла­дні­ше). Утім, до пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів ще не ді­йшли. Скіль­ки мо­же три­ва­ти та­ка ма­ру­дна ро­бо­та, не ска­же ні­хто. На­віть го­ло­ва ро­бо­чої гру­пи й один з іні­ці­а­то­рів Ко­де­ксу Оле­ксандр Чер­нен­ко. І це ли­ше пер­ший етап. Да­лі — роз­гляд у ко­мі­те­ті та в за­лі. Про­цес має шанси сер­йо­зно за­тя­гну­ти­ся, про­бив­ши всі ро­зум­ні ча­со­ві бар’єри. Вре­шті, роз­гляд пра­вок — чи не най­про­сті­ше се­ред зав­дань, які сто­ять на по­ряд­ку ден­но­му. Важ­че до­мо­ви­ти­ся в прин­ци­пі за по­трі­бну кіль­кість го­ло­сів і са­му ло­гі­ку го­ло­су­ва­н­ня. В ото­чен­ні спі­ке­ра Ан­дрія Па­ру­бія ка­жуть, що го­ло­ва Вер­хов­ної Ра­ди має на­мір уже в ли­сто­па­ді ви­не­сти ВК на роз­гляд пар­ла­мен­ту й за­тя­гу­ва­ти з цим не зби­ра­є­ться.

Ви­бор­чий ко­декс — це спро­ба об’єд­на­ти в єди­ний до­ку­мент усе за­ко­но­дав­ство, яке сто­су­є­ться ви­бо­рів: За­ко­ни «Про ви­бо­ри Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни», «Про ви­бо­ри на­ро­дних де­пу­та­тів Укра­ї­ни», «Про мі­сце­ві ви­бо­ри», «Про Цен­траль­ну ви­бор­чу ко­мі­сію» та «Про Дер­жав­ний ре­єстр ви­бор­ців». Щоб, як за­зна­че­но в по­ясню­валь­ній за­пи­сці, ство­ри­ти єди­ну уні­фі­ко­ва­ну пра­во­ву осно­ву для під­го­тов­ки та про­ве­де­н­ня пе­ре­го­нів в Укра­ї­ні, що спри­я­ти­ме пов­ні­шій ре­а­лі­за­ції ви­бор­чих прав гро­ма­дян, ста­біль­но­сті ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства, до­три­ман­ню основ­них за­сад де­мо­кра­ти­чних ви­бо­рів то­що. За­ко­но­про­ект роз­ро­бле­но на осно­ві про­е­кту ВК 2010-го, який ство­ри­ла гру­па під ке­рів­ни­цтвом Юрія Клю­чков­сько­го та сво­го ча­су по­зи­тив­но оці­ни­ла Ве­не­ці­ан­ська ко­мі­сія.

Усе ні­чо­го б, як­би в цей Ко­декс про­сто вві­йшли на­яв­ні за­ко­ни без вне­се­н­ня по­пра­вок. Але змі­ни є, і ва­го­мі. Основ­на, яку за­про­ва­дить ВК у ра­зі ухва­ле­н­ня, тор­кне­ться пра­вил обра­н­ня на­ро­дних де­пу­та­тів Укра­ї­ни. Ни­ні­шню змі­ша­ну си­сте­му, що по­єд­нує в со­бі еле­мен­ти ма­жо­ри­тар­ної та про­пор­цій­ної (50% де­пу­та­тів обра­ні на ма­жо­ри­тар­них окру­гах і 50% — за спи­ска­ми пар­тій), пла­ну­є­ться за­мі­ни­ти го­ло­су­ва­н­ням за від­кри­ти­ми ре­гіо­наль­ни­ми пар­тій­ни­ми спи­ска­ми. На дум­ку ав­то­рів і при­хиль­ни­ків та­ко­го під­хо­ду, це дасть змо­гу, за­про­ва­див­ши 27 ре­гіо­наль­них ви­бор­чих окру­гів, пер­со­ні­фі­ку­ва­ти го­ло­су­ва­н­ня й во­дно­час збе­рег­ти сти­му­ли до під­трим­ки за­галь­но­укра­їн­сько­го ха­ра­кте­ру по­лі­ти­чних пар­тій, не­д­опу­ще­н­ня їх ре­гіо­на­лі­за­ції, що мо­же за­гро­жу­ва­ти подаль­шим по­гли­бле­н­ням між­ре­гіо­наль­них кон­флі­ктів та де­ста­бі­лі­за­ці­єю си­ту­а­ції в дер­жа­ві. Утім, са­ме про­це­ду­ра фор­му­ва­н­ня спи­сків, про­ве­де­н­ня ви­бо­рів і під­ра­хун­ку ре­зуль­та­тів най­біль­ше не по­до­ба­є­ться про­тив­ни­кам Ко­де­ксу. Во­ни за­зна­ча­ють: но­ва си­сте­ма на­стіль­ки за­плу­та­на, що, нав­па­ки, ускла­днить про­цес во­ле­ви­яв­ле­н­ня та під­ра­хун­ку, спри­я­ти­ме стру­кту­ри­за­ції де­пу­та­тів за ре­гіо­на­ми, ство­рю­ю­чи за­гро­зу фе­де­ра­лі­за­ції, зни­щить пар­тії, сти­му­лю­ю­чи вну­трі­шньо­пар­тій­ну кон­ку­рен­цію, і зов­сім не усу­не тра­ди­цій­ні про­бле­ми ві­тчи­зня­но­го ви­бор­чо­го про­це­су й на­віть по­си­лить їх. Іде­ться, зокре­ма, про під­куп ви­бор­ців, так зва­ні ка­ру­се­лі й ви­бор­чих ту­ри­стів.

Хто пе­ре­ко­на­ний, що під­трим­ка Ко­де­ксу в пер­шо­му чи­тан­ні бу­ла ви­явом до­брої во­лі нар­де­пів і що ухва­ле­н­ня йо­го ціл­ком — пи­та­н­ня ча­су, по­ми­ля­є­ться. Іде­ться рад­ше про ви­пад­ко­вість, яка, мо­жли­во, і не по­вто­ри­ться. Го­ло­сів на­справ­ді бу­ло обмаль. Ли­ше 226 «за». Біль­шість тих, хто Ко­декс під­три­мав, як і біль­шість тих, хто був про­ти, йо­го на­справ­ді не чи­та­ли. До­ку­мент 3112-1 ду­же ве­ли­кий, має 446 сто­рі­нок, і тре­ба бу­ти справ­жнім фана­том сво­єї спра­ви, щоб йо­го при­найм­ні про­гля­ну­ти. Де­хто з нар­де­пів щи­ро зі­зна­вав­ся, що на­ти­снув кно­пку «за» тіль­ки то­му, що був свя­то пе­ре­ко­на­ний: проект не прой­де. До то­го ж, якщо хто за­був, го­ло­су­ва­н­ня фа­кти­чно від­бу­ва­ло­ся під ти­ском ву­ли­ці. Гра­дус на пло­щі пе­ред Ра­дою за­шка­лю­вав. Ни­ні ж ву­ли­ця не ти­сне.

Про мо­жли­вість ухва­ле­н­ня в дру­го­му чи­тан­ні ба­га­то нар­де­пів ви­слов­лю­ю­ться до­во­лі ске­пти­чно або з не­пев­ні­стю. До про­тив­ни­ків тра­ди­цій­но за­ра­хо­ву­ють усіх ма­жо­ри­тар­ни­ків, а до при­хиль­ни­ків — тих, хто про­йшов за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми. На­справ­ді ж усе скла­дні­ше. Не всі ма­жо­ри­тар­ни­ки про­ти змі­ни си­сте­ми ви­бо­рів, як і не всі спи­со­чни­ки за. Нар­деп від «На­ро­дно­го фрон­ту», ма­жо­ри­тар­ник Олег Ме­ду­ни­ця ка­же: «Шан­сів на ухва­ле­н­ня ВК ціл­ком 50 на 50, ситуація не­про­гно­зо­ва­на. Я про­го­ло­сую. А як ін­ші ма­жо­ри­тар­ни­ки, не знаю. За­кон яв­но про­ти них спря­мо­ва­ний. Во­ни пра­цю­ють в окру­гах, вкла­да­ють якісь ре­сур­си. Якщо за пар­ті­я­ми, то ми (НФ) під­три­му­є­мо. Це ж наш за­кон Па­ру­бія — Єм­ця. БПП і «Са­мо­по­міч» теж час­тко­во під­три­ма­ють. Як і де­які по­за­фра­кцій­ні. Але я не ствер­джу­вав би по­ки, що він га­ран­то­ва­но прой­де». Де­що в ін­шо­му сві­тлі ба­чить си­ту­а­цію Єгор Со­бо­лєв («Са­мо­по­міч»). Він пе­ре­ко­на­ний, що про­ти лі­де­ри аб­со­лю­тної біль­шо­сті пар­тій, які є в пар­ла­мен­ті. «Ма­буть, окрім нас. Бо для них то­ді мен­ше мо­жли­во­стей про­да­ва­ти мі­сця в спи­сках. Оскіль­ки це мі­сце оби­ра­ти­муть лю­ди, від­да­ю­чи го­лос за то­го чи ін­шо­го кан­ди­да­та від пар­тії, — за­ува­жив він. — Та­кож про­ти ве­ли­ка кіль­кість по­лі­ти­ків, які зви­кли ку­пу­ва­ти ви­бор­ців: для них збіль­ша­ться ви­тра­ти. Ко­ли го­ло­су­ва­ти­муть і за пар­тію, і за її кон­кре­тно­го пред­став­ни­ка в ре­гіо­ні, то різ­ко під­ско­чать ви­да­тки на під­куп».

Якщо йти за ці­єю ло­гі­кою, ухва­ле­н­ня но­вих пра­вил і справ­ді спри­я­ти­ме оздо­ров­лен­ню по­лі­ти­чної си­сте­ми кра­ї­ни та спро­стить по­тра­пля­н­ня до неї гі­дних лю­дей, бо­дай час­тко­во. Пар­тії вже по­ча­ли по­лю­ва­н­ня на мі­сце­вих ле­генд із хо­ро­шою ре­пу­та­ці­єю. Зві­сно, на ру­ку но­ве ви­бор­че за­ко­но­дав­ство й пред­став­ни­кам по­за­пар­ла­мент­ських по­лі­тсил, у яких з’яви­ться до­да­тко­вий шанс про­би­ти­ся у ве­ли­ку по­лі­ти­ку, а та­кож тим, хто на цьо­му звик за­ро­бля­ти. Ні для ко­го ж не се­крет, що ви­бо­ри — це ще й га­лузь еко­но­мі­ки, яка го­дує чи­ма­ло гро­ма­дян. Хтось бе­ре гре­чкою, хтось гро­ши­ма, а хтось на­віть жи­ве від ви­бо­рів до ви­бо­рів.

Є ще одна за­ко­но­мір­ність: ко­ли ви­лу­чи­ти з ВК роз­діл про пре­зи­ден­та, то го­ло­си різ­ко з’яв­ля­ю­ться. І це при то­му, що в за­ко­ні про ви­бо­ри гла­ви дер­жа­ви май­же ні­чо­го не змі­ню­є­ться (окрім хі­ба що збо­ру під­пи­сів). Йо­го фа­кти­чно про­сто ко­пі­ю­ють. Але в АП ні­би­то па­нує не­ймо­вір­ний страх, що в про­це­сі пра­вок щось та по­на­ки­да­ють, то­му во­ни й впи­ра­ю­ться. По су­ті, ухва­лен­ню но­во­го за­ко­но­дав­ства про ви­бо­ри без ма­жо­ри­тар­ки за­ва­жає ли­ше то­таль­на не­до­ві­ра між по­лі­ти­ка­ми, що хтось ко­гось ки­не. Адже те­о­ре­ти­чно за змі­ну чин­но­го за­ко­ну про ви­бо­ри у ВР на но­вий го­ло­си є. Мо­жли­во, са­ме на цю про­бле­му на­тя­кав спі­кер, ко­ли про­по­ну­вав ви­лу­чи­ти з ВК роз­діл про ви­бо­ри пре­зи­ден­та (щоб спро­сти­ти про­це­ду­ру ухва­ле­н­ня), чу­до­во ро­зу­мі­ю­чи, що так зро­би­ти не­мо­жли­во.

Чи кон­че ухва­лю­ва­ти но­ве за­ко­но­дав­ство са­ме те­пер, зокре­ма змі­ню­ва­ти си­сте­му ви­бо­рів до пар­ла­мен­ту? Ма­буть, так. Наявна ни­ні відшліфована схема по­тра­пля­н­ня в законодавчий орган се­бе віджила й не від­по­від­ає ні си­ту­а­ції в кра­ї­ні, ні потребам су­спіль­ства. Змі­на пра­вил — не рецепт ща­стя, а спро­ба полагодити про­бле­му. І та­кі на­ма­га­н­ня вар­то ві­та­ти. Більш ніж оче­ви­дно, що це крок упе­ред. Чи тра­пи­ться щось екс­тра­ор­ди­нар­не, якщо ВК про­ва­лять і ні­чо­го не змі­ни­ться? Ні. За те­пе­рі­шньою си­сте­мою укра­їн­ці оби­ра­ли пар­ла­мент кіль­ка ра­зів. Упер­ше в 1998 ро­ці, по­тім у 2002-му, 2012-му, 2014-му, і мо­жуть це зро­би­ти ще раз. Де­хто, що­прав­да, ля­кає, що ма­жо­ри­тар­кою ско­ри­ста­ю­ться ан­ти­укра­їн­ські си­ли, які че­рез під­куп ви­гра­ють на окру­гах. Путін, мов­ляв, отри­має в пар­ла­мен­ті ці­лу ар­мію аген­тів, ство­рить ко­а­лі­цію та роз­хи­ту­ва­ти­ме кра­ї­ну. У цьо­му є пев­на ло­гі­ка. Пре­зи­дент, ка­жуть йо­го на­бли­же­ні, са­ме з ці­єї при­чи­ни во­лів би по­збу­ти­ся ма­жо­ри­тар­ки як яви­ща. Утім, не все так одно­зна­чно. Опо­блок, ска­жі­мо, під­три­мує ви­бо­ри за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми й го­то­вий на­чеб­то го­ло­су­ва­ти за ска­су­ва­н­ня ма­жо­ри­тар­ки. Дже­ре­ла по­ві­дом­ля­ють, що там якраз бо­я­ться зі­ткне­н­ня без­по­се­ре­дньо з адмін­ре­сур­сом на окру­гах і то­му во­лі­ють йти струн­кою ко­ло­ною. Усе-та­ки до­свід не проп’єш. Ви­бо­ри за ста­рою си­сте­мою — це ве­ли­кі мо­жли­во­сті для утри­ма­н­ня вла­ди. Са­ме з цьо­го дже­ре­ла во­на за­зви­чай чер­пає си­лу. До­бра по­ло­ви­на БПП ни­ні сфор­мо­ва­на з тих, хто ре­гу­ляр­но під­го­до­вує свої окру­ги й ду­же не хо­че змі­ни пра­вил. А крем­лів­ська аген­ту­ра ада­пту­є­ться до будь-яких умов, ліз­ти­ме в пар­ла­мент за будь-яких об­ста­вин — це теж спра­ва те­хні­ки.

Осо­бли­вої охо­ти ухва­лю­ва­ти ВК у дру­го­му чи­тан­ні в пар­ла­мен­ті не спо­сте­рі­га­є­ться, але йо­го ціл­ком мо­жна сти­му­лю­ва­ти. Ба­жа­н­ня на­ро­джу­є­ться то­ді, ко­ли з’яв­ля­є­ться тиск. До­свід ухва­ле­н­ня Ко­де­ксу в пер­шо­му чи­тан­ні де­мон­струє, що це чи не єди­ний спо­сіб впли­ну­ти на тих, хто звик ку­пу­ва­ти го­ло­си й про­да­ва­ти мі­сця в спи­ску. Сьо­го­дні до­ста­тньо­го ти­ску не­має, але в су­спіль­ства ще є мо­жли­во­сті про­ве­сти цей за­кон, якщо він йо­му справ­ді по­трі­бен.

НАЯВНА НИ­НІ ВІДШЛІФОВАНА СХЕМА ПО­ТРА­ПЛЯ­Н­НЯ В ЗАКОНОДАВЧИЙ ОРГАН СЕ­БЕ ВІДЖИЛА Й НЕ ВІД­ПО­ВІД­АЄ НІ СИ­ТУ­А­ЦІЇ В КРА­Ї­НІ, НІ ПОТРЕБАМ СУ­СПІЛЬ­СТВА. ЗМІ­НА ПРА­ВИЛ — НЕ РЕЦЕПТ ЩА­СТЯ, А СПРО­БА ПОЛАГОДИТИ ПРО­БЛЕ­МУ

Ви­бор­чий ко­декс у пер­шо­му чи­тан­ні ухва­лю­ва­ли під «аком­па­не­мент» Фа­ктор ву­ли­ці.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.