Ра­ке­тний пат Майкл Бі­ніон про те, чим від­по­вість Трамп на но­ві­тнє ро­сій­ське озбро­є­н­ня

Чим за­не­по­ко­є­ні єв­ро­пей­ські со­ю­зни­ки Трам­па

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ - Майкл Бі­ніон, Лон­дон

Про­тя­гом 30 ро­ків До­го­вір про лі­кві­да­цію ра­кет се­ре­дньої та ма­лої даль­но­сті був на­рі­жним ка­ме­нем єв­ро­пей­ської ста­біль­но­сті. Тож ко­ли пре­зи­дент США До­нальд Трамп за­явив про ви­хід йо­го кра­ї­ни зі зна­мен­ної уго­ди, під­пи­са­ної Ро­наль­дом Рейґа­ном і Мі­ха­і­лом Ґор­ба­чо­вим, це не тіль­ки стри­во­жи­ло єв­ро­пей­ських по­лі­ти­ків і стра­те­гів, а й при­зве­ло до га­ря­чко­вих спроб транс­а­тлан­ти­чно­го ло­бі­ю­ва­н­ня, щоб схи­ли­ти екс­цен­три­чно­го го­спо­да­ря Бі­ло­го до­му пе­ре­ду­ма­ти.

Спо­лу­че­ні Шта­ти вже кіль­ка ро­ків ви­слов­лю­ють за­не­по­ко­є­н­ня тим, що Ро­сія по­ру­шує умо­ви До­го­во­ру, про­те Трамп за­ско­чив со­ю­зни­ків по НА­ТО зне­на­цька, ко­ли в жов­тні не­спо­ді­ва­но ого­ло­сив про своє рі­ше­н­ня. Єв­ро­пей­ці зго­дні з Ва­шинг­то­ном, що Мо­сква дав­но пе­ре­йшла ме­жі уго­ди (яка пе­ред­ба­чає зни­ще­н­ня всіх ро­сій­ських та аме­ри­кан­ських ра­ке­тних си­стем даль­ні­стю від 500 до 5500 км), роз­ро­бля­ю­чи но­ві кри­ла­ті ра­ке­ти на­зем­но­го ба­зу­ва­н­ня з біль­шою, ніж до­зво­ля­є­ться до­ку­мен­том,

даль­ні­стю. Про­те со­ю­зни­ки, на від­мі­ну від США, не хо­чуть ска­су­ва­н­ня: во­ни на­по­ля­га­ють, що Адмі­ні­стра­ція Трам­па по­вин­на до­три­му­ва­ти­ся умов До­го­во­ру й зму­шу­ва­ти до цьо­го ро­сі­ян.

Уго­да про лі­кві­да­цію ра­кет має вкрай ва­жли­ве зна­че­н­ня для Єв­ро­пи. Во­на без­по­се­ре­дньо пов’яза­на са­ме з її без­пе­кою, а не США. Уже дру­ге по­ко­лі­н­ня по­кла­да­є­ться на неї як на га­ран­тію то­го, що за­хі­дно­єв­ро­пей­ським мі­стам не за­гро­жує ата­ка спо­ча­тку ра­дян­ських, а те­пер уже ро­сій­ських ра­кет. За­ява Трам­па схви­лю­ва­ла Фран­цію та Ні­меч­чи­ну. Ці кра­ї­ни до­рі­ка­ють Ро­сії за спро­би по­ру­ши­ти умо­ви До­го­во­ру, про­те за­кли­ка­ють Ва­шинг­тон не ста­ви­ти на ньо­му хрест. На­віть Ве­ли­ка Бри­та­нія, яка за­зви­чай під­три­мує аме­ри­кан­ців у пи­та­н­нях обо­ро­ни, по­ві­до­ми­ла, що пра­гне збе­рег­ти чин­ність до­ку­мен­та. Та­кої са­мої дум­ки й ге­не­раль­ний се­кре­тар НА­ТО Єнс Стол­тен­берґ.

Про­те єв­ро­пей­ці зна­ють, що по­лі­ти­ка Трам­па є про­ду­ктом жорс­тко­го кур­су Джо­на Бол­то­на — без­ком­про­мі­сно­го

ра­дни­ка з на­ціо­наль­ної без­пе­ки. Остан­ній вза­га­лі про­ти до­го­во­рів для кон­тро­лю над озбро­є­н­ня­ми, бо, за йо­го сло­ва­ми, во­ни обме­жу­ють сво­бо­ду США на фор­му­ва­н­ня вла­сної обо­рон­ної по­лі­ти­ки. Ще до то­го, як йо­го при­зна­чи­ли ра­дни­ком, Бол­тон ви­су­вав про­по­зи­цію що­до ви­хо­ду Аме­ри­ки з До­го­во­ру про лі­кві­да­цію ра­кет. Він та­кож хо­че, щоб Спо­лу­че­ні Шта­ти ви­йшли з уго­ди CHO-3 (або New Start) між РФ та США, яка пе­ред­ба­чає змен­ше­н­ня роз­гор­ну­тих стра­те­гі­чних ядер­них озбро­єнь.

Те­пер, зда­є­ться, і Трамп при­став на су­пе­ре­чли­вий під­хід Бол­то­на до Ро­сії. До­не­дав­на аме­ри­кан­ський пре­зи­дент ста­рав­ся не кри­ти­ку­ва­ти Мо­скву, що най­яскра­ві­ше про­де­мон­стру­вав цьо­го лі­та під час не­при­єм­ної зу­стрі­чі з Пу­ті­ним на са­мі­ті в Гель­сін­кі. Однак те­пер він му­сить три­ма­ти­ся жорс­ткі­шо­го кур­су: з одно­го бо­ку, щоб до­го­ди­ти сво­їм ре­спу­блі­кан­ським при­хиль­ни­кам на­пе­ре­до­дні про­мі­жних ви­бо­рів у Кон­грес, а з дру­го­го — щоб ні­хто не ду­мав, ні­би Трамп по­ту­рає ро­сі­я­нам, бо­я­чись, що ті опри­лю­днять на ньо­го ком­про­мат про їхні ми­ну­лі фі­нан­со­ві спра­ви.

Для єв­ро­пей­ців про­бле­ма в то­му, що во­ни так са­мо, як аме­ри­кан­ці, обу­рю­ю­ться по­ру­ше­н­ня­ми Ро­сії, та не мо­жуть при­пи­ни­ти ді­яль­ність Пу­ті­на з роз­роб­ки ра­ке­тної си­сте­ми (у Ро­сії її на­зи­ва­ють 9M729), яка, во­че­видь, ви­хо­дить за ме­жі До­го­во­ру про лі­кві­да­цію ра­кет. Чи вар­то НА­ТО за­про­ва­ди­ти до­да­тко­ві сан­кції про­ти Ро­сії? Най­імо­вір­ні­ше, це ні­чо­го не дасть: ті, які бу­ло за­про­ва­дже­но пі­сля втор­гне­н­ня ро­сі­ян в Укра­ї­ну, не зму­си­ли РФ змі­ни­ти по­лі­ти­ку — хі­ба ще біль­ше на­ла­шту­ва­ли про­ти За­хо­ду. Чи вар­то й да­лі чинити ди­пло­ма­ти­чний тиск? Це по­ки що теж без­ре­зуль­та­тно. Мо­же, аме­ри­кан­цям слід по­ча­ти ство­ре­н­ня вла­сних ра­кет се­ре­дньої даль­но­сті? Про­гра­ма роз­роб­ки, вла­сне, уже по­ча­ла­ся: Кон­грес ви­ді­лив 2017-го $58 млн. Та зна­до­би­ться кіль­ка ро­ків, перш ніж аме­ри­кан­ські ра­ке­тні си­ли ся­гнуть та­кої кіль­ко­сті, щоб Мо­скві до­ве­ло­ся хви­лю­ва­ти­ся.

Ро­зір­ва­н­ня до­го­во­ру ви­да­є­ться жорс­ткі­шим та ефе­ктив­ні­шим ме­то­дом. Про­те Кремль отри­має до­да­тко­ву те­му для про­па­ган­ди. Ро­сі­я­ни вже на­гні­та­ють си­ту­а­цію, на­зи­ва­ю­чи Адмі­ні­стра­цію Трам­па во­йов­ни­чою ін­сти­ту­ці­єю, яка ста­вить під за­гро­зу єв­ро­пей­ську без­пе­ку. Це вже по­зна­ча­є­ться на єв­ро­пей­ській гро­мад­ській дум­ці. Якщо США справ­ді ви­йде з До­го­во­ру, Ро­сія ма­ти­ме сво­бо­ду роз­мі­сти­ти но­ві ра­ке­ти на­зем­но­го ба­зу­ва­н­ня по­бли­зу кор­до­нів НА­ТО, ство­рю­ю­чи за­гро­зу для єв­ро­пей­ських кра­їн. Но­ві кра­ї­ни — чле­ни Альян­су в Схі­дній Єв­ро­пі, осо­бли­во Поль­ща та кра­ї­ни Бал­тії, по­чу­ва­ю­ться най­вра­зли­ві­ши­ми.

30 ро­ків то­му, ко­ли Ра­дян­ський Со­юз роз­та­шу­вав ра­ке­ти се­ре­дньої даль­но­сті «Піо­нер» (SS-20), що за­гро­жу­ва­ли Єв­ро­пі, НА­ТО від­ре­а­гу­ва­ло так зва­ним по­двій­ним рі­ше­н­ням. А са­ме роз­гор­ну­ло вла­сне схо­же озбро­є­н­ня та во­дно­час ве­ло з Мо­сквою пе­ре­го­во­ри, до­мов­ля­ю­чись при­бра­ти і ро­сій­ські SS-20, і на­тов­ські «Пер­шин­ги» та кри­ла­ті ра­ке­ти, роз­мі­ще­ні на про­ти­ва­гу в За­хі­дній Ні­меч­чи­ні.

Ни­ні та­ка стра­те­гія ні­ко­му не ви­да­є­ться до­ціль­ною, та й, ма­буть, не спра­цю­ва­ла б. Пе­ред­усім Бол­тон не має на­мі­ру ве­сти пе­ре­го­во­ри з ре­жи­мом Пу­ті­на. Він від­ві­дав Мо­скву ми­ну­ло­го мі­ся­ця, щоб по­спіл­ку­ва­ти­ся, але по­вер­нув­ся без сві­жих про­по­зи­цій що­до пе­ре­го­во­рів та ідей сто­сов­но то­го, як змі­цни­ти До­го­вір. На­то­мість на­звав уго­ду «за­ста­рі­лою, не­мо­дною та ігно­ро­ва­ною ба­га­тьма кра­ї­на­ми».

Кон­грес США та­кож не ба­жає ви­тра­ча­ти гро­ші на пов­но­мас­шта­бне роз­гор­та­н­ня ра­кет се­ре­дньої даль­но­сті. Ра­ке­ти ко­шту­ють ду­же до­ро­го, а пе­ре­ва­жна ча­сти­на аме­ри­кан­ців, зокре­ма Трамп, вва­жає, що єв­ро­пей­ці ма­ють ви­ді­ля­ти біль­ше гро­шей на вла­сну обо­ро­ну. На­ре­шті, якщо у 1980-х роз­та­шу­ва­н­ня ра­кет «Пер­шинг» і кри­ла­тих ра­кет спри­чи­ни­ло акції про­те­сту в За­хі­дній Ні­меч­чи­ні, то ни­ні зчи­ни­ться справ­жня ко­ло­тне­ча. Жо­дна по­лі­ти­чна си­ла не втри­ма­є­ться при вла­ді у ФРН, якщо за­про­по­нує по­вер­ну­ти аме­ри­кан­ську ядер­ну зброю на те­ри­то­рію кра­ї­ни.

Одним із ва­рі­ан­тів мо­гло б ста­ти роз­мі­ще­н­ня но­вих аме­ри­кан­ських озбро­єнь у Поль­щі чи в ін­ших кра­ї­нах ко­ли­шньої Ор­га­ні­за­ції Вар­шав­сько­го до­го­во­ру. Та­кий роз­ви­ток по­дій ду­же спо­до­ба­є­ться мі­сце­во­му на­се­лен­ню, яке по­бо­ю­є­ться на­мі­рів ро­сі­ян і пра­гне га­ран­тій від За­хо­ду. Та роз­та­шу­ва­н­ня будь-якої зброї бу­де без­по­се­ре­днім по­ру­ше­н­ням обі­цян­ки, яку дав За­хід. В Осно­во­по­ло­жно­му акті НА­ТО — Ро­сія від 1997-го со­ю­зни­ки за­яви­ли, що не ма­ють «на­мі­ру, пла­ну чи під­став для то­го, щоб роз­мі­щу­ва­ти ядер­ну зброю на те­ри­то­рії но­вих кра­їн-чле­нів». Во­ни за­пев­ни­ли Мо­скву, що на­віть не пла­ну­ють вла­што­ву­ва­ти там скла­ди ядер­ної зброї.

Пред­став­ни­ки Адмі­ні­стра­ції Трам­па мо­жуть ска­за­ти, що пі­сля то­го, як Ро­сія втор­гла­ся в Укра­ї­ну, умо­ви змі­ни­ли­ся. Во­ни мо­жуть та­кож за­яви­ти, що так бу­ло по­ру­ше­но уго­ду між НА­ТО й РФ, тож і За­хід те­пер не му­сить до­три­му­ва­ти обі­ця­нок. Та зна­до­би­ться зго­да всіх кра­їн — чле­нів Альян­су на ска­су­ва­н­ня До­го­во­ру, а Ні­меч­чи­на, без сум­ні­ву, не по­го­ди­ться.

Єв­ро­пей­ці го­ту­ю­ться ло­бі­ю­ва­ти у Ва­шинг­то­ні рі­ше­н­ня про подаль­ше до­три­ма­н­ня До­го­во­ру. Про­те два сут­тє­ві аспе­кти змен­шу­ють шан­си на успіх. По-пер­ше, Трамп зли­ться на єв­ро­пей­ців за те, що во­ни не під­три­му­ють сан­кцій про­ти Іра­ну, по­нов­ле­них на по­ча­тку цьо­го мі­ся­ця. Єв­ро­пей­ці по­тай роз­ра­хо­ву­ють на про­дов­же­н­ня тор­гів­лі з Іра­ном без ви­ко­ри­ста­н­ня до­ла­рів. Про­те Ва­шинг­тон рі­шу­че на­ла­што­ва­ний по­кла­сти край ядер­ній уго­ді, під­пи­са­ній за пре­зи­дент­ства Ба­ра­ка Оба­ми, то­му вва­жає єв­ро­пей­ців зра­дни­ка­ми. Тож на­вряд чи Трамп те­пер при­слу­ха­є­ться до них в ін­шо­му пи­тан­ні.

По-дру­ге, це про­бле­ма з КНР. Ки­тай­ці не до­лу­ча­ли­ся до До­го­во­ру про лі­кві­да­цію ра­кет се­ре­дньої та ма­лої даль­но­сті й за 30 ро­ків, що ми­ну­ли з ча­сів під­пи­са­н­ня, роз­ро­би­ли вла­сні ра­ке­тні си­сте­ми, за­бо­ро­не­ні для Ро­сії та США. На дум­ку Трам­па, це не­прийня­тно, що РФ та Ки­тай обза­во­дя­ться та­кою збро­єю, а США ні. Оче­ви­дно, Адмі­ні­стра­ція Трам­па пра­гне якось по­ка­за­ти Мо­скві, що не по­тер­пить по­ру­шень, до яких, на дум­ку аме­ри­кан­ців, вда­є­ться Ро­сія про­тя­гом остан­ніх чо­ти­рьох ро­ків. Спо­лу­че­ні Шта­ти не опри­лю­дни­ли да­них, які під­твер­джу­ють, що Ро­сія ша­хра­ює, адже це пе­ре­ва­жно за­се­кре­че­на ін­фор­ма­ція, що до­бу­ва­є­ться роз­від­кою.

Трамп міг би від­пра­ви­ти в єв­ро­пей­ські во­ди біль­ше аме­ри­кан­ських су­бма­рин, осна­ще­них ядер­ни­ми боє­го­лов­ка­ми. Це не бу­де по­ру­ше­н­ням До­го­во­ру про лі­кві­да­цію ра­кет, не ско­ли­хне єв­ро­пей­ської гро­мад­ської дум­ки, бо ж пі­дво­дні чов­ни ні­хто не ба­чить, а от Ро­сія не­о­дмін­но стри­во­жи­ться. Що­прав­да, та­ка гра ри­зи­ко­ва­на. На­ра­зі го­лов­на суперечка є трансатлантичною: між прихильниками жорс­тко­го кур­су Бол­то­на, які пра­гнуть ви­хо­ду США з До­го­во­ру, та європейцями, які гадають, що це ма­ти­ме катастрофічні на­слід­ки для їхньої без­пе­ки.

НА­РА­ЗІ ГО­ЛОВ­НА СУПЕРЕЧКА Є ТРАНСАТЛАНТИЧНОЮ: МІЖ ПРИХИЛЬНИКАМИ ЖОРС­ТКО­ГО КУР­СУ БОЛ­ТО­НА, ЯКІ ПРА­ГНУТЬ ВИ­ХО­ДУ США З ДО­ГО­ВО­РУ, ТА ЄВРОПЕЙЦЯМИ, ЯКІ ГАДАЮТЬ, ЩО ЦЕ МА­ТИ­МЕ КАТАСТРОФІЧНІ НА­СЛІД­КИ ДЛЯ ЇХНЬОЇ БЕЗ­ПЕ­КИ

Ра­дник за лі­вим пле­чем. Во­йов­ни­ча ри­то­ри­ка Трам­па за­по­зи­че­на в йо­го ра­дни­ка з нац­без­пе­ки Джо­на Бол­то­на

По­чи­на­є­мозно­ву. Із 5 ли­сто­па­да на­бра­ли си­ли від­нов­ле­ні аме­ри­кан­ські сан­кції про­ти Іра­ну. Ві­сім най­біль­ших по­ку­пців іран­ської на­фти вже отри­ма­ли по­пе­ре­дже­н­ня від США. Сво­єю чер­гою, лі­дер кра­ї­ни Га­сан Ру­га­ні встиг за­яви­ти, що «з гор­ді­стю по­ру­шить сан­кції» і да­лі про­да­ва­ти­ме на­фту, по­при за­бо­ро­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.