Едвард Лу­кас про по­лі­ти­чні ди­ві­ден­ди фі­нан­со­вих ма­хі­на­цій

Едвард Лу­кас, старший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки (CEPA, Вар­ша­ва й Ва­шинг­тон)

Ukrainskiy Tyzhden - - ЗМIСТ МАЄ ЗНАЧЕННЯ -

Де­мо­кра­тія та вер­хо­вен­ство пра­ва ви­да­ю­ться не­по­ру­шни­ми, по­ки в гру не всту­пає жа­до­ба. Так тра­пи­ло­ся з Danske Bank — ша­но­ва­ним дан­ським бан­ком, чия естон­ська фі­лія в пе­рі­од між 2007 і 2015 ро­ка­ми про­ве­ла сум­нів­ні тран­за­кції на € 200 млрд ( це при­бли­зно $ 227 млрд), отри­ма­них від 10 тис. клі­єн­тів- не ре­зи­ден­тів. Ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор бан­ку То­мас Бор­ґен по­дав у від­став­ку. У Да­нії, Есто­нії, США та, мо­жли­во, у де­яких ін­ших кра­ї­нах (адже ба­га­то гро­шей над­хо­ди­ло че­рез Лон­дон) три­ває роз­слі­ду­ва­н­ня. При­че­тні за­пе­ре­чу­ють свою про­ви­ну. Та не­за­ле­жно від то­го, хто ви­нен, оче­ви­дно: щось пі­шло не так. Danske Bank має до­бру ре­пу­та­цію. Кра­ї­ни Да­нія та Есто­нія теж. Лу­на­ло ба­га­то за­сте­ре­жень що­до не­за­кон­них фі­нан­со­вих по­то­ків, та ні­хто не вжив за­хо­дів.

Ясна річ, що по­лі­ти­чні на­слід­ки не за­ба­ря­ться. Есто­нія, Ла­твія та Ли­тва вже ма­ли про­бле­ми зі сво­ї­ми бан­ка­ми. Ла­твій­сько­му Parex Bank, що спе­ці­а­лі­зу­вав­ся на ра­хун­ках для не­ре­зи­ден­тів, 2008- го зна­до­би­ла­ся до­по­мо­га об­ся­гом мі­льярд до­ла­рів. Тре­тій най­біль­ший банк Ла­твії ABLV на по­ча­тку цьо­го ро­ку за­знав при­му­со­вої лі­кві­да­ції у зв’яз­ку зі зви­ну­ва­че­н­ня­ми у від­ми­ван­ні гро­шей і по­ру­шен­ні сан­кцій. Ли­тов­ський Snoras Bank, кон­троль­ний па­кет акцій яко­го на­ле­жав ро­сі­я­ни­ну, бу­ло по­спі­хом на­ціо­на­лі­зо­ва­но 2011- го, ко­ли з’яви­ли­ся три­во­жні но­ви­ни про ма­хі­на­ції. Пре­зи­дент кра­ї­ни Да­ля Ґрі­ба­у­скай­те на­зва­ла ді­яль­ність Snoras Bank «ата­кою не тіль­ки про­ти бан­ків­ської си­сте­ми Ли­тви, а й про­ти ін­те­ре­сів ли­тов­сько­го на­се­ле­н­ня». Те­пер не ли­ши­ло­ся й слі­ду від сно­бі­зму естон­ців що­до тру­дно­щів су­сі­дів в управ­лін­ні ве­ли­ки­ми по­то­ка­ми «га­ря­чих гро­шей».

Шко­ди зав­да­но за кіль­ко­ма на­пря­ма­ми. По­пер­ше, пі­дір­ва­но до­ві­ру гро­мад­сько­сті до бі­знес- етики. Бан­ки є сла­бин­кою фі­нан­со­вої си­сте­ми з огля­ду на їхню бі­знес-мо­дель: во­ни по­зи­ча­ють гро­ші, які не мо­жуть одра­зу по­вер­ну­ти, але зо­бов’яза­ні без за­три­мок ви­пла­чу­ва­ти ко­шти вкла­дни­кам. Це озна­чає, що та­кі уста­но­ви осо­бли­во по­тре­бу­ють до­ві­ри (і над­зви­чай­но за­ле­жать від цен­траль­но­го бан­ку кра­ї­ни та дер­жав­них га­ран­тій). Во­ни вра­зли­ві ще й то­му, що при­ва­блю­ють не­че­сних на ру­ку клі­єн­тів, які шу­ка­ють ла­зів­ки до ре­шти фі­нан­со­вої си­сте­ми. Для то­го щоб не під­да­ти­ся спо­ку­сі, банкірам тре­ба бу­ти прискіпливими, пиль­ни­ми, ощадливими й обережними в пи­та­н­нях етики, а не легковажними викрутнями, які дба­ють тіль­ки про квартальні по­ка­зни­ки при­бу­тків.

По-дру­ге, ще біль­шо­го уда­ру бан­ків­ські скан­да­ли зав­жди зав­да­ють ре­пу­та­ції ре­гу­ля­то­рів. Бан­кі­ри мо­жуть під­да­ти­ся спо­ку­сі, про­те ре­гу­ля­то­рам пла­тять за те, що во­ни по­пе­ре­джа­ють бан­ки та, якщо тре­ба, втру­ча­ю­ться.

Ко­ли ж во­ни не впо­ра­ли­ся, гро­мад­ськість має всі під­ста­ви три­во­жи­ти­ся. Чо­му ре­гу­ля­то­ри вча­сно не зав­ва­жи­ли ма­хі­на­цій? Во­ни не­ком­пе­тен­тні? Чи йде­ться про ті­ньо­ві схе­ми? Ці пи­та­н­ня мо­жуть адре­су­ва­ти­ся не тіль­ки мі­сце­вим ре­гу­ля­то­рам, а і Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зу.

По- тре­тє, по­стра­жда­ла ре­пу­та­ція кра­ї­ни, де спа­ла­хнув скан­дал. У 1990-х кра­ї­ни Бал­тії від­чай­ду­шно пра­гну­ли по­збу­ти­ся сла­ви « Ди­ко­го Схо­ду » — пе­ри­фе­рії, у якій по­ряд­ку­ють ре­ке­ти­ри й кон­тра­бан­ди­сти. Я ме­шкав в Есто­нії на по­ча­тку 1990-х ро­ків — у пе­рі­од, ко­ли ця дер­жа­ва бу­ла одним із най­біль­ших у сві­ті екс­пор­те­рів ме­та­лів, по­при брак ві­тчи­зня­ної ме­та­лур­гії. Те­пер тяж­ко ви­бо­ре­на ре­пу­та­ція су­ча­сної єв­ро­пей­ської еко­но­мі­ки опи­ни­ла­ся під за­гро­зою. Ау­тсай­де­ри по­чнуть пі­до­зрю­ва­ти, що по­ка­зо­ве про­цві­та­н­ня Есто­нії за­сно­ва­не на при­бу­тках « гі­гант­сько­го ка­зи­но». Во­ни хви­лю­ва­ти­му­ться, що Ла­твія та Ли­тва теж не по­збу­ли­ся дав­ніх про­блем. А для кра­їн, які на­ма­га­ю­ться за­во­ю­ва­ти ре­пу­та­цію сер­йо­зних тор­го­вель­них та інвестиційних пар­тне­рів, як- от Укра­ї­на, жи­т­тя тим па­че ускла­дни­ло­ся.

Та де­хто ли­шив­ся у ви­гра­ші — це Ро­сія. Кремль жа­ха­є­ться від дум­ки про те, що йо­го ко­ли­шні ко­ло­нії до­ся­гнуть еко­но­мі­чних чи по­лі­ти­чних успі­хів. То­му за до­по­мо­гою гро­шей ата­кує ці дер­жа­ви. Фі­нан­со­ві по­ру­ше­н­ня мо­мен­таль­но да­ють ди­ві­ден­ди, тоб­то змо­гу від­ми­ти гро­ші, а та­кож здо­бу­ти по­лі­ти­чні пе­ре­ва­ги зав­дя­ки зі­псо­ва­ній ре­пу­та­ції. От­же, мі­сце­ві бан­ки ста­нов­лять зна­чно біль­шу за­гро­зу на­ціо­наль­ній без­пе­ці, ніж во­ро­жі тан­ки.

БАНКІРАМ ТРЕ­БА БУ­ТИ ПРИСКІПЛИВИМИ, ПИЛЬ­НИ­МИ, ОЩАДЛИВИМИ Й ОБЕРЕЖНИМИ В ПИ­ТА­Н­НЯХ ЕТИКИ, А НЕ ЛЕГКОВАЖНИМИ ВИКРУТНЯМИ, ЯКІ ДБА­ЮТЬ ЛИ­ШЕ ПРО КВАРТАЛЬНІ ПО­КА­ЗНИ­КИ ПРИ­БУ­ТКІВ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.