По­да­тка­ми по де­фі­ци­ту

На яких по­да­тко­вих змі­нах ґрун­ту­є­ться бю­джет-2019

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ - Лю­бо­мир Ша­ва­люк

У ка­лен­да­рі ли­сто­пад, а кра­ї­на вже має пов­ні­стю го­то­вий та ухва­ле­ний бю­джет на на­сту­пний рік. Мо­жна бу­ло б апло­ду­ва­ти сто­я­чи уря­ду й пар­ла­мен­ту за мо­біль­ність, про­яв­ле­ну в ро­бо­ті над го­лов­ним ко­што­ри­сом дер­жа­ви, як­би не два «але». По-пер­ше, ухва­ле­н­ня аде­ква­тно­го бю­дже­ту-2019 бу­ло остан­ньою пе­ре­шко­дою пе­ред отри­ма­н­ням чер­го­во­го тран­шу від МВФ. Вла­ді ці гро­ші ду­же по­трі­бні, бо цьо­го ро­ку во­на за­ле­две зво­дить кін­ці з кін­ця­ми. Якщо ко­шти на­ді­йдуть до Но­во­го ро­ку, то про­тя­гом гру­дня дер­жа­ва за­криє всі про­блем­ні питання бю­дже­ту-2018, ви­ста­чить і на роз­да­чу пе­ре­дно­во­рі­чних «сло­нів». Тоб­то на тра­ди­цій­не над­швид­ке здій­сне­н­ня бю­дже­тних ви­да­тків на про­е­кти, які пра­кти­чно не про­су­ва- ли­ся про­тя­гом ро­ку. То­ді вла­да за­вер­шить 2018-й фі­нан­со­вий рік на ма­жор­ній но­ті та про­во­ди­ти­ме новорічні свя­та — хто на Маль­ді­вах, хто на Сей­ше­лах — із по­чу­т­тям до­бре ви­ко­на­но­го обов’яз­ку. Дар­ма що на 1 сі­чня в ка­зні мо­же бу­ти по­ро­жньо. То про­бле­ма на­сту­пно­го ро­ку, яка ни­ні ні­ко­го не хви­лює. Якщо ж транш МВФ на­ді­йде пі­сля Но­во­го ро­ку, то гру­день бу­де до­во­лі скру­тним, а це ні­ко­го з кер­ма­ни­чів дер­жа­ви не вла­што­вує: ви­бо­ри пра­кти­чно на но­сі. Це й ста­ло основ­ним мо­ти­вом по­спі­ша­ти з ухва­ле­н­ням бю­дже­ту-2019.

По-дру­ге, хоч би як ква­пи­ли­ся де­пу­та­ти й мі­ні­стри, а сво­їм зви­чкам во­ни не зра­джу­ють. «Хо­тіл­ки», тоб­то ні­чим не об­ґрун­то­ва­ні до­да­тко­ві ви­да­тки на триль­йо­ни гри­вень,

тра­ди­цій­не зро­ста­н­ня ви­да­тко­вої ча­сти­ни в про­між­ку між першим і дру­гим чи­та­н­ня­ми бю­дже­ту, по­ява не­зро­зумі­лих, ча­сто при­тя­гну­тих за ву­ха «ком­пен­са­то­рів», тоб­то до­хо­дів, що ма­ли б пе­ре­кри­ти до­да­тко­ві ви­да­тки, але ча­сто не справ­ля­ю­ться з ці­єю фун­кці­єю, — усе це ми ма­ли цьо­го ро­ку, як і ра­ні­ше. Мо­жно­влад­ці не змі­ню­ю­ться. За­те по­мі­тних змін за­знає по­да­тко­ва си­сте­ма.

Пе­ре­д­усім по­рів­ня­но з першим чи­та­н­ням до­хо­ди держ­бю­дже­ту зро­сли на 17,8 млрд грн. Са­ме стіль­ки до­да­тко­во­го ре­сур­су ви­яви­ло­ся по­трі­бно для за­до­во­ле­н­ня де­пу­тат­ських і чи­нов­ни­цьких «ге­ні­аль­них ідей», що про­йшли крізь гу­сті філь­три уря­ду та пар­ла­мент­ських ко­мі­те­тів. Пра­кти­чно на стіль­ки зро­сли й ви­да­тки, адже як­би де­фі­цит пе­ре­ви­щив по­ча­тко­вий рі­вень, то про гро­ші МВФ мо­жна бу­ло б тіль­ки мрі­я­ти. Во­дно­час за­хо­ди, які ма­ють га­ран­ту­ва­ти до­да­тко­ві бю­дже­тні над­хо­дже­н­ня, до­сить сум­нів­ні й ду­же сим­пто­ма­ти­чні.

Рен­тна пла­та по­вин­на за­без­пе­чи­ти ле­во­ву час­тку за­зна­че­но­го при­ро­сту, а са­ме 9,7 млрд грн. Її став­ку за ви­до­бу­ва­н­ня на­фти з по­кла­дів гли­би­ною до 5 км під­ви­щи­ли з 29% до 31%, а з по­кла­дів гли­би­ною по­над 5 км — із 14% до 16%. Ана­ло­гі­чні став­ки за ви­до­бу­ва­н­ня на­фто­во­го кон­ден­са­ту зни­зи­ли з 45% до 31% та з 21% до 16% від­по­від­но. Але го­лов­не, що най­біль­ше зріс план над­хо­джень від ви­до­був­ни­ків га­зу, хо­ча від­по­від­них ста­вок змі­ни не тор­кну­ли­ся. Пі­сля дру­го­го чи­та­н­ня бю­дже­ту-2019 від га­зо­ви­до­був­них ком­па­ній очі­ку­ють по­над 40 млрд грн рен­тних пла­те­жів, що на 9 млрд грн (29%) біль­ше, ніж бу­ло за пер­шо­го чи­та­н­ня. І це ве­ли­ка про­бле­ма, бо, з одно­го бо­ку, вла­да на ко­жно­му кро­ці ка­же про те, що по­трі­бно за­без­пе­чу­ва­ти енер­го­не­за­ле­жність кра­ї­ни й роз­ви­ва­ти вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво при­ро­дно­го га­зу, для чо­го від­по­від­ні ком­па­нії по­тре­бу­ють про­гно­зо­ва­ної енер­ге­ти­чної по­лі­ти­ки дер­жа­ви. А з дру­го­го — тіль­ки-но в бю­дже­ті не ви­ста­чає до­хо­дів, де­пу­та­ти від­ра­зу на­ма­га­ю­ться за­ліз­ти в ки­ше­ню ви­ро­бни­кам енер­го­ре­сур­сів, ви­лу­ча­ю­чи яко­мо­га біль­ше рен­ти на по­тре­би дер­жа­ви. Тоб­то на­ве­де­ні ци­фри — це чер­го­ве під­твер­дже­н­ня не­по­слі­дов­но­сті вла­ди, а во­дно­час кон­ста­та­ція про­блем із на­пов­не­н­ням бю­дже­ту, які ви­рі­шу­ва­ти­муть під­ви­ще­ним по­да­тко­вим ти­ском на кон­кре­тну га­лузь. Пи­ша­ти­ся ні­чим.

Ще один ляп — рен­тна пла­та за спе­ці­аль­не ви­ко­ри­ста­н­ня лі­со­вих ре­сур­сів. Став­ки на за­го­тів­лю де­ре­ви­ни зро­стуть на 50%. Цей ра­ди­каль­ний крок до­дасть до бю­дже­ту ли­ше 300 млн грн. Про­бле­ма в то­му, що спо­ча­тку ми за­про­ва­джу­є­мо мо­ра­то­рій на екс­порт лі­су-кру­гля­ка, ні­би­то щоб під­три­ма­ти на­ціо­наль­ну де­ре­во­об­ро­бну про­ми­сло­вість. Во­дно­час іні­ці­а­то­ри ці­єї нор­ми об­сто­ю­ють її, не­мов іде­ться про мі­льяр­ди до­ла­рів чи міль­йо­ни люд­ських жит­тів, з усіх сил про­ти­сто­ять ти­ско­ві ЄС і лі­бе­ра­лів вну­трі­шньо­го роз­ли­ву. А по­тім під­ні­ма­є­мо рен­тну пла­ту на за­го­тів­лю де­ре­ви­ни, яка ма­ти­ме пря­мо про­ти­ле­жний вплив на де­ре­во­об­ро­бну га­лузь. Схо­же, по­лі­ти­ка «з одної край­но­сті в ін­шу» — це нор­ма для укра­їн­ських мо­жно­влад­ців. Іна­кше та­ких іні­ці­а­тив не бу­ло б.

Еко­ло­гі­чний по­да­ток та­кож за­без­пе­чить зна­чний при­ріст над­хо­джень — на 1,3 млрд грн біль­ше, ніж пла­ну­ва­ло­ся в пер­шо­му чи­тан­ні. При­чи­на — у різ­ко­му збіль­шен­ні став­ки опо­да­тку­ва­н­ня ви­ки­дів ву­гле­ки­сло­го га­зу. До­те­пер за ко­жну тон­ну ви­ки­дів укра­їн­ські під­при­єм­ства пла­ти­ли 0,41 грн, а пі­сля Но­во­го ро­ку від­да­ва­ти­муть 10 грн. Ва­жли­во те, що об­кла­да­н­ня по­да­тком емі­сій дво­оки­су ву­гле­цю вже дав­но є нор­мою ци­ві­лі­зо­ва­но­го сві­ту: у ЄС йо­го став­ка ва­рі­ю­є­ться від кіль­кох до май­же со­тні до­ла­рів за тон­ну. До­те­пер нас це не сто­су­ва­ло­ся з усі­ма на­слід­ка­ми для еко­ло­гії. Але з на­сту­пно­го ро­ку ми по­чне­мо на­бли­жа­ти­ся до ЄС у цьо­му пи­тан­ні: до 2022-го став­ка від­по­від­но­го по­да­тку по­сту­по­во зро­сте до 25 грн за тон­ну СО2.

Над­хо­дже­н­ня від акци­зів із ви­ро­бле­них в Укра­ї­ні то­ва­рів і по­слуг зни­зя­ться. Усе то­му, що став­ки акци­зно­го по­да­тку на тю­тю­но­ві ви­ро­би зро­стуть не на 20%, як пла­ну­ва­ло­ся ра­ні­ше, а на 9%, до то­го ж по­чнуть ді­я­ти із се­ре­ди­ни ро­ку, а не від по­ча­тку, як за­кла­да­ло­ся в пер­шо­му чи­тан­ні бю­дже­ту. У ме­жах Уго­ди про асо­ці­а­цію Укра­ї­на взя­ла на се­бе зо­бов’яза­н­ня пе­ред ЄС, що з ча­сом на­бли­зить став­ки акци­зно­го по­да­тку на тю­тюн та ал­ко­голь до єв­ро­пей­ських рів­нів. І ми це ви­ко­ну­є­мо. По­бі­чний на­слі­док — зна­чна ті­ні­за­ція від­по­від­них рин­ків, збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті кон­тра­бан­ди та кон­тра­фа­кту. По­ки що дер­жа­ва не дає ра­ду з ци­ми про­бле­ма­ми, але в ана­лі­зо­ва­них змі­нах до По­да­тко­во­го ко­де­ксу чи­ма­ло ува­ги при­свя­че­но ре­гу­лю­ван­ню ви­ро­бни­цтва, збе­рі­ган­ню та по­ши­рен­ню ал­ко­голь­ної про­ду­кції. Чи да­дуть ці но­во­вве­де­н­ня ре­зуль­тат, чи про­сто зба­га­тять окре­мих чи­нов­ни­ків? По­ки що не­зро­зумі­ло.

Крім то­го, за­зна­ли змін і став­ки ту­ри­сти­чно­го збо­ру, який на­ле­жить до місцевих по­да­тків. Їх уста­нов­лю­ють мі­сце­ві ра­ди, і з на­сту­пно­го ро­ку во­ни ма­ти­муть пра­во ви­зна­ча­ти та­кі став­ки на рів­ні до 0,5% з мі­ні­маль­ної зар­пла­ти (по­над 20 грн) за до­бу про­жи­ва­н­ня для гро­ма­дян України та до 5% (май­же 210 грн) для іно­зем­ців. По­годь­те­ся, су­ми не­ма­лі, по­де­ку­ди зі­став­ні з вар­ті­стю но­ме­ра. Чи не на­шко­дить це ту­ри­сти­чній при­ва­бли­во­сті України — по­ба­чи­мо з ча­сом.

Рен­тна пла­та по­вин­на за­без­пе­чи­ти ле­во­ву час­тку за­зна­че­но­го при­ро­сту, а са­ме 9,7 млрд грн. Її став­ку за ви­до­бу­ва­н­ня на­фти з по­кла­дів гли­би­ною до 5 км під­ви­щи­ли з 29% до 31%, а з по­кла­дів гли­би­ною по­над 5 км — із 14% до 16%

На­ре­шті, най­ре­зо­нан­сні­ші змі­ни — опо­да­тку­ва­н­ня по­си­лок вар­ті­стю по­над $100 та ав­то­мо­бі­лів на «єв­ро­бля­хах» (за­кон що­до остан­ніх ухва­ле­ний ще 8 ли­сто­па­да). Хоч ці іні­ці­а­ти­ви рі­зні, але їх ба­га­то об’єд­нує: укра­їн­ці спра­ве­дли­во хо­чуть жи­ти, як у Єв­ро­пі, тож пра­цю­ють там і від­по­від­но за­ро­бля­ють, їздять на за­ре­є­стро­ва­них там ав­то­мо­бі­лях і ку­пу­ють то­ва­ри єв­ро­пей­ської яко­сті в між­на­ро­дних (не обов’яз­ко­во єв­ро­пей­ських) ін­тер­нет-ма­га­зи­нах. Що хо­че дер­жа­ва — ма­ти з цих опе­ра­цій ко­пій­чи­ну до бю­дже­ту. Фа­кти­чно це озна­чає, що во­на дис­кри­мі­нує лю­дей, які хо­чуть жи­ти гі­дно, по-єв­ро­пей­ськи, об­кла­да­ю­чи їх до­да­тко­ви­ми по­да­тка­ми та пла­те­жа­ми. Ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: чи зро­би­ла вла­да до­ста­тньо, щоб укра­їн­ці до­стой­но жи­ли та пра­цю­ва­ли у сво­їй кра­ї­ні, їзди­ли на ав­то­мо­бі­лях з її но­ме­ра­ми й мо­гли до­зво­ли­ти со­бі ку­пля­ти, на­при­клад, га­дже­ти в офі­цій­них то­чках про­да­жу? Біль­шість гро­ма­дян, ма­буть, спра­ве­дли­во вва­жає, що ні. Звід­си й увесь рух «єв­ро­бля­хе­рів», які ма­ють ви­со­ку під­трим­ку й се­ред па­сив­ні­шо­го на­се­ле­н­ня. І дру­ге питання: чи зда­тна дер­жа­ва ви­тра­ти­ти ко­шти, на які во­на пре­тен­дує, за­про­ва­джу­ю­чи та­кі іні­ці­а­ти­ви, із ма­кси­маль­но по­зи­тив­ним ефе­ктом для пла­тни­ків по­да­тків? Якщо су­ди­ти з «ге­ні­аль­них ідей» мо­жно­влад­ців, які зна­йшли від­обра­же­н­ня в бю­дже­ті-2019 під час під­го­тов­ки до дру­го­го чи­та­н­ня, то ні, не зда­тна. Ко­ли во­на дасть ви­чер­пні від­по­віді на ці два за­пи­та­н­ня, то­ді й ка­зна по­чне на­пов­ню­ва­ти­ся, а лю­ди пе­ре­ста­нуть вва­жа­ти її чу­жою, до­ві­ря­ти­муть вла­ді й не вва­жа­ти­муть та­кі кро­ки гра­бі­жни­цьки­ми. А по­ки цьо­го не­має, роз­мо­ва по­збав­ле­на сен­су.

У те­о­рії по­да­тко­ва по­лі­ти­ка по­вин­на бу­ти про­гно­зо­ва­ною й не змі­ню­ва­ти­ся про­тя­гом кіль­кох ро­ків, тоб­то в се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві. Гі­по­те­ти­чно три­рі­чне бю­дже­тне пла­ну­ва­н­ня, яке ма­ють на­мір за­про­ва­ди­ти з ро­ку в рік, має на­бли­зи­ти на­шу пра­кти­ку до те­о­рії. Але по­ки де­пу­та­ти що­ро­ку на­пов­ню­ва­ти­муть бю­джет сво­ї­ми «ге­ні­аль­ни­ми іде­я­ми», по­да­тко­ва по­лі­ти­ка України за­ли­ша­ти­ме­ться ду­же да­ле­кою від ба­жа­ної. Ін­ве­сто­ри це ро­зу­мі­ють, а то­му ухва­лю­ють від­по­від­ні рі­ше­н­ня. У під­сум­ку еко­но­мі­ка не роз­ви­ва­є­ться тим тем­пом, яким мо­гла б.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.