Во­єн­ний стан Вій­на, рік п’ятий

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ - Юрій Ма­ка­ров

У по­не­ді­лок я пе­ре­жив ко­ро­ткий мо­мент пе­ку­чо­го со­ро­му. Пі­сля ро­бо­ти за­їхав у су­пер­мар­кет, щоб по­пов­ни­ти за­па­си, бо по­за­кін­чу­ва­ло­ся геть усе. І вже йду­чи до ка­си, оці­нив вміст ко­ши­ка: бо­ро­шно, гре­чка, ма­ка­ро­ни, цу­кор, сіль, сір­ни­ки — ти­по­вий па­ні­чний на­бір. Пей­заж тро­хи роз­бав­ля­ла пля­шка ро­же­во­го су­хо­го, але не кар­ди­наль­но. Оце, ду­маю, за­раз на ка­сі все ви­кла­ду, і ме­не теж за­ра­ху­ють до на­тов­пу па­ні­ке­рів. На­тов­пу не ви­яви­ло­ся, і на ме­не ні­хто не звер­нув ува­ги. Ма­га­зин жив сво­їм зви­чним жи­т­тям, на­род ку­пу­вав ті­сте­чка, ім­бир, са­ля­мі, ор­га­ні­чний йо­гурт, нор­везь­кі осе­лед­ці. Схо­же, за­клик не під­да­ва­ти­ся па­ні­ці укра­їн­ці зро­зумі­ли бу­кваль­но.

Пер­ша ре­а­кція на ого­ло­ше­н­ня во­єн­но­го ста­ну — по­лег­ше­н­ня: на­ре­шті! Ра­ціо­наль­ні мір­ку­ва­н­ня зва­жу­єш по­тім: які са­ме за­хо­ди пе­ред­ба­чає пре­зи­дент­ський указ, за­твер­дже­ний пар­ла­мен­том зі скан­да­лом, які ри­зи­ки, втра­ти й пе­ре­ва­ги мі­стить. Усе, що пов’яза­но з вій­ною, має два аспе­кти: су­то вій­сько­вий і сим­во­лі­чний, але мі­цно вко­рі­не­ний у сві­до­мо­сті. При­ся­га — це ли­ше пів­сто­рін­ки текс­ту, але для во­я­ка во­на має ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня, і пе­ре­д­усім не юри­ди­чне. Па­рад на День Не­за­ле­жно­сті ні­би мар­на ви­тра­та ре­сур­су, до то­го ж по­бу­то­ві ускла­дне­н­ня для ме­шкан­ців сто­ли­ці, але са­ме він є актом єд­на­н­ня й во­лі до спро­ти­ву. Те са­ме й із во­єн­ним ста­ном: він час­тко­во по­кін­чує із ши­зо­фре­ні­чною не­ви­зна­че­ні­стю, ко­ли пра­цю­ють без­пе­ре­шко­дно під­рив­ні цен­три й ці­ла офі­цій­на цер­ква кра­ї­ни-агре­со­ра, ко­ли звід­ти при­їздять без­пе­ре­шко­дно кло­у­ни й тор­го­вель­ні де­ле­га­ції, ко­ли на­віть у Ра­ді є ле­галь­не пред­став­ни­цтво її ін­те­ре­сів. Сло­ва во­єн­ний (стан) і вій­на при­найм­ні ма­ють один ко­рінь.

Ар­гу­мен­ти сто­сов­но то­го, що за­хід за­пі­знив­ся на п’ять ро­ків, при­йма­ю­ться час­тко­во. Хай там як, а це пер­ший ви­па­док, ко­ли агре­сор ве­де во­гонь на ура­же­н­ня під вла­сним пра­по­ром, не хо­ва­ю­чись і на­віть по­ши­рю­ю­чи в ме­ре­жі ка­дри сво­го па­цан­сько­го би­ку­ва­н­ня. Усі охо­чі мо­жуть пе­ре­ко­на­ти­ся, що ко­ор­ди­на­ти бо­є­зі­ткне­н­ня 44°30′36.8″N 36°14′03,4″E — це ней­траль­ні во­ди. По­сту­по­во ви­пли­ва­ють по­дро­би­ці що­до до­сі чин­но­го до­го­во­ру між РФ і Укра­ї­ною від 2003 ро­ку, який пря­мо пе­ред­ба­чає сво­бо­ду су­дно­плав­ства для на­ших вій­сько­вих ко­ра­блів в Азов­сько­му мо­рі та Кер­чен­ській про­то­ці, що­до га­ря­чко­вих на­ма­гань ефес­бе­шних ду­бо­ло­мів збе­рег­ти облич­чя пе­ред на­чаль­ством і зу­пи­ни­ти хо­хлів уже на зво­ро­тно­му шля­ху до Оде­си. До ре­чі, й що­до са­мо­го сен­су пе­ре­ки­да­ти за­га­лом ма­ло­по­ту­жні ка­те­ри до Азовського мо­ря, де ро­сій­ські ма­ро­де­ри пов­ні­стю галь­му­ють спо­лу­че­н­ня тор­го­вель­них су­ден з укра­їн­ськи­ми пор­та­ми, хоч як див­но, їхній су­про­від змен­шує ви­пад­ки пі­рат­ства. Не­має бу­кваль­но жо­дно­го офі­цій­но­го ар­гу­мен­ту, який ви­прав­дав би дії Ро­сії з по­гля­ду між­на­ро­дно­го пра­ва.

Що ще з’ясу­ва­ло­ся? Що роз­бо­єм ке­ру­вав осо­би­сто за­сту­пник го­ло­ви при­кор­дон­ної слу­жби ФСБ Ґєн­на­дій Мє­двє­дєв (тез­ка прем’єра) за пря­мим наказом Пу­ті­на (див. роз­ши­фров­ки пе­ре­хо­пле­них ра­діо­пе­ре­го­во­рів). На­пев­но, у цьо­му бар­да­ку про­сте­жу­є­ться «екс­цес ви­ко­нав­ця», ко­ли ві­це-адмі­рал не на­ва­жу­є­ться зай­вий раз пе­ре­пи­та­ти ви­со­ко­го ше­фа, що ж йо­му ро­би­ти да­лі, ко­ли здо­бич ось-ось ви­сли­зне, і бу­кваль­но до ді­а­реї бо­ї­ться втра­ти­ти свої лам­па­си. Ось во­ни, пе­ре­ва­ги ди­кта­ту­ри!

Але ра­зом із тим ста­ють на­о­чни­ми й ва­ди не­до­ско­на­лої де­мо­кра­тії, ко­ли на­ро­дні обран­ці на очах ці­лої кра­ї­ни ду­ма­ють не про її до­лі, а про вла­сні ін­те­ре­си. Не­ма пи­тань, ро­бо­та на­ро­дних де­пу­та­тів у то­му й по­ля­гає, щоб ней­тра­лі­зу­ва­ти

Не­без­пе­чні ма­нев­ри в Кер­чен­ській про­то­ці. Ро­сій­ське су­дно «Изум­руд» про­та­ра­ни­ло укра­їн­ський бу­ксир «Яни Ка­пу»(на фо­то пра­во­руч)

зу­пи­ни­тись, а по­тім від­крив ар­ти­ле­рій­ський во­гонь на ура­же­н­ня. Це ста­ло­ся на від­ста­ні 13–14 миль від крим­сько­го узбе­реж­жя, за 40 км на пів­ден­ний схід від Кер­чі.

МБАК за­знав по­шко­джень, втра­тив зда­тність ру­ха­ти­ся, ча­сти­ну осо­бо­во­го скла­ду бу­ло по­ра­не­но (зокре­ма, ко­ман­ди­ра і двох кон­тра­ктни­ків). Одно­ча­сно бу­ло об­стрі­ля­но бу­ксир «Яни Ка­пу», на яко­му з’яви­ли­ся по­ра­не­ні (три осо­би) і нові по­шко­дже­н­ня.

За­ува­жи­мо, що під час об­стрі­лу ро­сій­ська сто­ро­на за­со­ба­ми РЕБ при­ду­ши­ла зв’язок укра­їн­сько­го за­го­ну з вла­сним ко­ман­ду­ва­н­ням. Бу­ла при­ду­ше­на й між­на­ро­дна си­сте­ма іден­ти­фі­ка­ції ко­ра­блів AIS, що та­кож є по­ру­ше­н­ням. Ва­жли­во за­зна­чи­ти, що укра­їн­ці не під­да­ли­ся на про­во­ку­ва­н­ня з бо­ку росіян від­кри­ти во­гонь у відповідь.

О 21-й го­ди­ні ПСКР «Дон» ви­са­див на об­стрі­ля­ні ко­ра­блі під­роз­діл спе­цна­зу, який пі­сля при­ду­ше­н­ня фі­зи­чно­го спро­ти­ву мо­ря­ків за­хо­пив ка­тер і бу­ксир. МБАК «Ні­ко­поль», який не за­знав ушко­джень, про­дов­жив ма­нев­ру­ва­н­ня, на­ма­га­ю­чись уни­кну­ти за­хо­пле­н­ня й по­ки­ну­ти мі­сце су­ти­чки са­мо­туж­ки. Але в умовах блокування йо­го ро­сі­я­на­ми, си­ли яких пе­ре­ва­жа­ли, шан­сів на це не бу­ло. За на­яв­ною ін­фор­ма­ці­єю, ото­че­ний з усіх бо­ків «Ні­ко­поль» зре­штою та­кож був зму­ше­ний ру­ха­ти­ся до Кер­чі. Там на ньо­го вдер­ли­ся спе­цна­зів­ці й, зла­мав­ши фі­зи­чний спро­тив, який до кін­ця чи­нив екі­паж, за­во­ло­ді­ли ка­те­ром. Де­хто з мо­ря­ків ді­став фі­зи­чні по­шко­дже­н­ня. Во­дно­час ві­до­мо про шість по­ра­не­них укра­їн­ських мо­ря­ків, із них двоє у важ­ко­му ста­ні. Їх ні­би­то на­віть про­о­пе­ру­ва­ли в Мо­скві, що свід­чить про сер­йо­зність по­ра­не­н­ня.

Ва­жли­ва де­таль: від­по­від­но до чин­них між­на­ро­дних норм і ко­ра­бель­но­го ста­ту­ту те­ри­то­рія вій­сько­во­го ко­ра­бля є не­до­тор­кан­ною, як те­ри­то­рія не­за­ле­жної дер­жа­ви, і по­ру­ше­н­ня ці­єї не­до­тор­кан­но­сті вва­жа­є­ться актом агре­сії.

Звер­тає на се­бе ува­гу ре­а­кція за­хі­дних і ві­тчи­зня­них по­лі­ти­ків, су­спіль­ства та ЗМІ на на­пад росіян на ко­ра­блі ВМСУ в Кер­чен­ській про­то­ці. Якщо го­во­ри­ти від­вер­то, За­хід по­ки що від­ре­а­гу­вав до­во­лі мля­во. За­не­по­ко­є­н­ня, яке ви­сло­ви­ла, на­при­клад, Фе­де­рі­ка Мо­ґе­рі­ні, зда­є­ться на­віть мен­шим за те, який ви­ка­зу­ва­ли єв­ро­пей­ські по­лі­ти­ки на­ве­сні 2014-го, ко­ли Ро­сія на­па­ла на Укра­ї­ну й ане­ксу­ва­ла Крим.

Ма­буть, си­та й за­мо­жна Єв­ро­па, де не­має вій­ни і не стрі­ля­ють, бу­ла аж над­то зайня­та обго­во­ре­н­ням Brexit та питання бі­жен­ців або су­пе­ре­чкою Іспа­нії та Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства що­до Гі­брал­та­ру, щоб ре­а­гу­ва­ти на під­сту­пну стрі­ля­ни­ну на мо­рі, яку вчи­ни­ли во­я­ки Пу­ті­на. Та ще, ма­буть, де­ше­вий мо­сков­ський газ па­мо­ро­чить го­ло­ви в Бер­лі­ні. США і НАТО ре­а­гу­ють актив­ні­ше.

Так, зви­чай­но, оку­пан­ти мо­гли обме­жи­ти­ся за­бо­ро­ною про­хо­дже­н­ня укра­їн­ських ко­ра­блів на Азов. І ті про­сто по­вер-

Честь офі­це­ра. Ко­ман­дир «Бер­дян­ська» Ро­ман Мо­кряк від­мо­вив­ся да­ва­ти свід­че­н­ня ФСБ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.