Стра­хи та ін­те­ре­си

Як вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну впли­не на по­лі­ти­чну ді­яль­ність пар­тій, чо­му йо­го бо­я­ться та як ним спе­ку­лю­ють

Ukrainskiy Tyzhden - - ТЕМА НОМЕРА - Ро­ман Мал­ко

Те, що ма­є­мо в су­хо­му за­ли­шку від вве­де­но­го во­єн­но­го ста­ну (ВС), на­вряд чи ви­яви­ться ефе­ктив­ним ін­стру­мен­том для мо­бі­лі­за­ції кра­ї­ни. Але вже сам факт, що пре­зи­дент і біль­шість пу­блі­чних по­лі­ти­ків зва­жи­ли­ся на ньо­го, мо­же ста­ти озна­кою пев­но­го дер­жав­ни­цько­го зро­ста­н­ня. Зві­сно, не все про­сто та одно­зна­чно й за­ли­ша­є­ться без­ліч пи­тань. Та все­та­ки об­ку­са­на й зве­де­на до мі­ні­му­му ідея де- фа­кто зре­а­лі­зо­ва­на. Мо­жли­во, кра­ї­на й не від­чує жо­дно­го дис­ком­фор­ту від цьо­го (якщо в Крем­лі мі­сяць по­тер­плять з еска­ла­ці­єю та не по­чнуть масштабного втор­гне­н­ня), але за­фі­ксо­ва­ний на між­на­ро­дно­му рів­ні акт агре­сії, фор­ма­лі­зо­ва­ний у ВС, ста­не для неї сер­йо­зним ар­гу­мен­том.

Ба біль­ше, на­слід­ки від са­мо­го про­це­су вве­де­н­ня вже да­ли свої пло­ди. Чо­го вар­те ли­шень по­за­чер­го­ве ба­га­то­го­дин­не пар­ла­мент­ське шоу, яке з на­со­ло­дою спо­сте­рі­га­ла кра­ї­на, по­ро­жні по­ли­ці су­пер­мар­ке­тів і стри­бок ва­лю­тно­го кур­су. Па­ні­ка й те, хто як се­бе в ній про­яв­ляє, — не­ймо­вір­но ва­жли­ве свід­че­н­ня, обов’яз­ко­ве до ува­ги. І якщо від зра­до­фі­лів у Facebook, які в пе­ре­р­ві між во­ла­н­ням «Пре­зи­дент хо­че узур­пу­ва­ти вла­ду!» бі­жать ску­по­ву­ва­ти гре­чку й сіль, за­га­лом ма­ло що за­ле­жить, то по­лі­ти­ки, які в го­ни­тві за вла­сни­ми ам­бі­ці­я­ми па­ні­чно бре­шуть і сві­до­мо ма­ні­пу­лю­ють, ста­нов­лять сер­йо­зну не­без­пе­ку.

CВЯЩЕННА КОРОВА ВИ­БО­РІВ

Вій­на вій­ною, а ви­бо­ри за роз­кла­дом — у цьо­му свя­то пе­ре­ко­на­ні на­ро­дні обран­ці, яких звіс­тка про по­тре­бу го­ло­су­ва­н­ня за вве­де­н­ня ВС за­ста­ла зне­на­цька. Зму­си­ти їх змі­ни­ти цю твер­ду по­зи­цію, ма­буть, не змо­же ні­що, і во­ни це чу­до­во до­ве­ли. На­віть від­вер­ті не­при­хо­ва­ні агре­сив­ні дії во­ро­га «десь там» у во­дах Кер­чен­ської про­то­ки. І хо­ча впро­довж чо­ти­рьох ро­ків ба­га­то хто з них, на­дри­ва­ю­чись, кри­чав про не­об­хі­дність вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну, бо що це, мов­ляв, за вій­на, як одні ги­нуть, а ін­ші гу­ля­ють, та ко­ли ді­йшло до спра­ви, по­ка­за­ли свою ре­аль­ну суть. Тра­пи­ло­ся, як з обі­цян­кою ска­су­ва­ти де­пу­тат­ську не­до­тор­кан­ність, якою го­ду­ють еле­кто­рат де­ся­ти­лі­т­тя­ми. Про­бле­ма ли­ше в то­му, що оста­н­ня — це дрі­бни­чка на тлі збе­ре­же­н­ня дер­жа­ви й мо­жли­во­сті да­ти від­січ агре­сії.

Вре­шті, ці­ка­ві транс­фор­ма­ції ста­ли­ся й у та­бо­рі про­тив­ни­ків вве­де­н­ня ВС. Юлія Ти­мо­шен­ко, що про­сла­ви­ла­ся сво­їм «Ні­я­ко­го во­єн­но­го ста­ну й акти­ві­за­ції на­ших військ! Ми ма­є­мо ста­ти най­більш мир­ною на­ці­єю на пла­не­ті, про­сто по­во­ди­ти се­бе як го­лу­би ми­ру...», ска­за­ним на за­сі­дан­ні РНБО 28 лю­то­го 2014 ро­ку, зне­на­цька змі­ни­ла по­зи­цію й про­го­ло­су­ва­ла «за». Що це озна­чає, не­важ­ко зро­зу­мі­ти. Від­вер­то про­ва­ли­ти вве­де­н­ня ВС у та­кий кри­ти­чний мо­мент — сер­йо­зний мі­нус до по­лі­ти­чної кар­ми. То­му на це не зва­жи­ли­ся ні ті, хто на­справ­ді «про­ти», але зму­ше­ний гра­ти роль па­трі­о­тів, ні ті, хто па­ра­зи­тує на чу­тли­вих те­мах. За­те їм вда­ло­ся без­до­ган­но зве­сти до мі­ні­му­му осо­би­сті ри­зи­ки, ухва­лив­ши щось, що не ма­ти­ме осо­бли­во­го сен­су й що жо­дним чином не пе­ре­кре­слить їхніх пла­нів.

І не­хай ні­ко­го не вво­дять в ома­ну ре­зуль­та­ти по­і­мен­но­го го­ло­су­ва­н­ня. Біль­шість із цих 276 го­ло­сів «за» від тих, хто ви­ма­гав вве­де­н­ня ВС на мі­сяць (щоб, не дай Бо­же, не пе­ре­не­сли ви­бо­ри) і тіль­ки в зо­ні про­ве­де­н­ня Опе­ра­ції об’єд­на­них сил. Це фа­кти­чно зве­ло б ідею ВС до ну­ля без жо­дних на­слід­ків і ду­же по­ті­ши­ло б крем­лів­ських кар­ли­ків. За твер­дже­н­ням одно­го зі спів­ро­змов­ни­ків Ти­жня із фра­кції «На­ро­дно­го фрон­ту », ця ідея об’єд­на­ла, зда­ва­ло­ся б, не­по­єд­ну­ва­ні по­лі­ти­чні фра­кції: «Від­ро­дже­н­ня», «Во­лю на­ро­ду », УКРОП, «Са­мо­по­міч», ра­ди­ка­лів Ля­шка, «Ба­тьків­щи­ну » й на­віть ча­сти­ну «На­ро­дно­го фрон­ту », яка спів­чу­ває мі­ні­стру МВС, що мі­тить у со­ра­тни­ки Ти­мо­шен­ко. По­тім цю дум­ку під­твер­див і сам Олег Ля­шко, ти­ця­ю­чи Кон­сти­ту­ці­єю та за­чи­ту­ю­чи, чо­го хо­чуть по­зба­ви­ти укра­їн­ців.

ОДНІ­ЄЮ З НАЙБІЛЬШИХ ПРО­БЛЕМ УКРА­ЇН­СЬКО­ГО СУ­СПІЛЬ­СТВА ТА ЙО­ГО ПОЛІТЕЛІТИ Є ПОГАНА КОМУНІКАЦІЯ, НЕВМІННЯ ЧИТАТИ ЗАКОНИ ТА ЗВИЧКА ТРАКТУВАТИ ЇХ ЯК ПОДОБАЄТЬСЯ. ВІД­ПО­ВІД­НО ПОВНА НЕДОВІРА НА ВСІХ РІВНЯХ

«На­ша Кон­сти­ту­ція про­пи­сує, що віль­ні зі­бра­н­ня мо­жуть обме­жу­ва­ти­ся, якщо во­ни фа­кти­чно за­гро­жу­ють як ін­те­ре­сам дер­жа­ви, так і лю­дям, що бе­руть у них участь, — по­яснює се­кре­тар ко­мі­те­ту ВРУ з пи­тань на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни Іван Він­ник. — Але клю­чо­ве сло­во «мо­жуть». Якщо в Ки­є­ві бу­де мир­но й без­пе­чно, ні­хто не за­про­ва­джу­ва­ти­ме за­бо­рон, тим біль­ше си­ла­ми ЗСУ. Йде­ться ви­клю­чно про обме­же­н­ня мир­них зі­брань та агі­та­цію. Жо­дним чином це не сто­су­є­ться по­лі­ти­чної ді­яль­но­сті, фун­кціо­ну­ва­н­ня пар­тій, їх лі­кві­да­ції, спи­са­н­ня з ре­є­стру чи яки­хось ін­ших ре­чей. То все су­то ма­ні­пу­ля­ції».

На­справ­ді одні­єю з найбільших про­блем укра­їн­сько­го су­спіль­ства та йо­го політеліти є погана комунікація, невміння читати закони та звичка трактувати їх як подобається. Від­по­від­но повна недовіра на всіх рівнях. Пре­зи­дент що­най­мен­ше мав би тро­хи біль­ше по­ясни­ти су­спіль­ству, що йо­го че­кає в разі вве­де­н­ня ВС, чо­го бо­я­ти­ся, а чо­го не вар­то. По­ро­хо­бо­ти по­га­но да­ють ра­ду цьо­му зав­дан­ню, то­му слід зна­йти ін­ші спосо­би. Ча­су на по­ясне­н­ня справ­ді бу­ло ма­ло, по­дії роз­ви­ва­ли­ся стрім­ко, але це не ви­прав­да­н­ня. Осо­бли­вої ува­ги та­кож по­тре­бу­ють на­ро­дні обран­ці. Якщо від них за­ле­жить уза­ко­не­н­ня та­ко­го ва­жли­во­го кро­ку, во­ни теж ма­ють бу­ти до цьо­го го- то­ві. Ба­га­то де­пу­та­тів, як ви­яви­ло­ся, уза­га­лі по­га­но ро­зумі­ли, про що йде­ться, і ча­сто вер­зли від­вер­ті ні­се­ні­тни­ці, хо­ча всі тон­ко­щі — що за­бо­ро­не­но, а що до­зво­ле­но — про­пи­са­ні в за­ко­но­дав­стві, і во­ни ма­ли б у ньо­му орі­єн­ту­ва­ти­ся.

Ст. 15 Кон­сти­ту­ції чі­тко вка­зує: «Дер­жа­ва га­ран­тує сво­бо­ду по­лі­ти­чної ді­яль­но­сті, не за­бо­ро­не­ної Кон­сти­ту­ці­єю та за­ко­на­ми України». Якщо їй ві­ри­ти, а іна­кше не мо­жна, то на­віть під час ВС за­гро­за справ­ді є ли­ше для тих, хто пра­цює на во­ро­га: ці кон­тор­ки мо­жуть роз­пу­сти­ти, а на­йо­діо­зні­ших ко­ла­бо­ран­тів аре­шту­ва­ти. Хі­ба це по­га­но? Таж увесь Facebook ро­ка­ми до­рі­кає вла­ді, яка не хо­че ро­зі­бра­ти­ся з во­ро­жи­ми аген­та­ми. Вре­шті, це нор­маль­на пра­кти­ка в ці­ло­му сві­ті. Так, у разі пов­но­цін­но­го вве­де­н­ня ВС бу­дуть за­бо­ро­не­ні мі­тин­ги, де­мон­стра­ції, збо­ри, агі­та­ція та кри­ти­ка вла­ди (Ст. 34 і 39 Кон­сти­ту­ції). Це, зві­сно, не спри­я­ти­ме про­ве­ден­ню ви­бо­рів, то­му їх і не мо­жна та не­до­ціль­но про­во­ди­ти під час дії ВС (Ст. 38 Кон­сти­ту­ції і ст. 19 За­ко­ну «Про пра­во­вий ре­жим во­єн­но­го ста­ну»). Але в на­шо­му ви­пад­ку ( у разі вве­де­н­ня ВС на 60 днів) пре­зи­дент­ські пе­ре­го­ни до­ве­ло­ся б ли­ше пе­ре­не­сти на мі­сяць, і ні­чо­го не ста­ло­ся б. Вре­шті, ця лайт-вер­сія ВС, яку ухва­ле­но, пе­ред­ба­чає вве­де­н­ня обме­жень ли­ше в разі за­го­стре­н­ня, ко­ли ж йо­го не ви­ни­кне, ні­хто ні­ко­го ні в чо­му не обме­жу­ва­ти­ме. «Вве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну ні­як не впли­не на по­лі­ти­чну ді­яль­ність у кра­ї­ні, — по­яснює один із близь­ких до пре­зи­ден­та де­пу­та­тів Сер­гій Бе­ре­зен­ко. — Ви­бор­чий про­цес по­чне­ться 31 гру­дня, але це тіль­ки ре­є­стра­ція. Агі­та­ція до­зво­ле­на в лю­то­му. У про­е­кті ука­зу це рі­ше­н­ня три­ва­ти­ме ли­ше 60 днів. Але, по су­ті, усе за­ле­жа­ти­ме від то­го, як роз­ви­ва­ти­му­ться по­дії. Не дай Бо­же, щоб по­ча­ла­ся пов­но­мас­шта­бна вій­на. Якщо все бу­де до­бре, то ВС не впли­не жо­дним чином, і це за­зна­чив пре­зи­дент».

Схо­же, зов­сім не з мір­ку­вань не­д­опу­ще­н­ня узур­па­ції вла­ди по­лі­ти­кам ва­жли­во бу­ло ско­ро­ти­ти тер­мін дії ВС, обме­жи­ти йо­го те­ри­то­рі­аль­но й зму­си­ти пре­зи­ден­та на ухва­ле­н­ня по­ста­но­ви про при­зна­че­н­ня ви­бо­рів. Їх не пе­чуть до­три­ма­н­ня де­мо­кра­ти­чних стан­дар­тів і за­хист цін­но­стей, їм на­віть не­ва­жли­во, як кра­ї­на по­до­лає чер­го­ве за­го­стре­н­ня на фрон­ті й чи ви­жи­ве. Во­ни пе­ре­ва­жно про це не ду­ма­ють. Адже в агі­та­цію вже ки­ну­то чи­ма­лі гро­ші і їх шко­да втра­ти­ти. Пе­ре­ри­ва­н­ня цьо­го про­це­су за­гро­жує па­ді­н­ням рей­тин­гів і не­здій­сне­н­ням мрій. То­му на­віть по­ка­зу­ха, вла­што­ва­на на ка­ме­ри в про­це­сі бо­роть­би за ВС, — це теж один зі спосо­бів по­пі­а­ри­ти­ся.

Як­би в Укра­ї­ні бу­ло вве­де­но пов­но­цін­ний ВС, а не на мі­сяць і не на всяк ви­па­док, пев­ні не­зру­чно­сті кра­ї­ні справ­ді до­ве­ло­ся б пе­ре­жи­ти. Але вій­на не пе­ред­ба­чає ком­фор­ту та все­до­зво­ле­но­сті. Пе­ре­мог­ти во­ро­га мо­жли­во ли­ше якщо обме­жи­ти не­по­трі­бні ви­тра­ти та зу­си­л­ля, спря­му­вав­ши їх на пе­ре­мо­гу. До­зво­ли­ти про­ве­де­н­ня мі­тин­гів, страй­ків чи ре­фе­рен­ду­мів у кра­ї­ні, що во­ює, — шлях до по­раз­ки. Пра­во на осві­ту, про яке так пе­че­ться Ля­шко, не мо­же бу­ти зре­а­лі­зо­ва­не під гра­дом бомб. Пе­ре­су­ва­н­ня тре­ба обме­жу­ва­ти, якщо не хо­че­мо, щоб фрон­том ша­ста­ли всі­ля­кі ди­вер­сан­ти й ма­ро­де­ри. Ну а сво­бо­да дум­ки та ви­слов­лю­вань, ко­ли бра­ти до ува­ги те, що ро­би­ться ни­ні в со­цме­ре­жах, — це вза­га­лі са­мо­губ­ство для на­ції. Так, їх кон­че слід обме­жи­ти, щоб усі­ля­кі при­дур­ки в умовах гі­бри­дної вій­ни за ши­ро­ких мо­жли­во­стей і не­здо­ро­во­го глу­зду не сі­я­ли па­ні­ку й не ро­зір­ва­ли су­спіль­ство на шма­тки.

Гра на пу­блі­ку. Та­кі ва­жли­ві рі­ше­н­ня, як уве­де­н­ня во­єн­но­го ста­ну, ма­буть, до­ціль­ні­ше ухва­лю­ва­ти в за­кри­то­му ре­жи­мі. По­лі­ти­ки то­ді по­во­ди­ти­му­ться аде­ква­тні­ше

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.