Пе­ре­мо­га з при­сма­ком

Як від­бу­вав­ся другий тур пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Гру­зії

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Де­нис Ка­зан­ський, Тбі­лі­сі

Пі­сля не­спо­ді­ва­них ре­зуль­та­тів пер­шо­го ту­ру ви­бо­рів пре­зи­ден­та Гру­зії, у яко­му кан­ди­да­тка від вла­ди Са­ло­ме Зу­ра­бі­шві­лі та опо­зи­ціо­нер Ґрі­ґол Ва­ша­дзе з пар­тії Мі­хе­ї­ла Са­а­ка­шві­лі на­бра­ли пра­кти­чно одна­ко­ву кіль­кість го­ло­сів (роз­рив ста­но­вив менш як 1%), пе­ре­мо­га опо­зи­ції зда­ва­ла­ся ціл­ком імо­вір­ною. Осо­бли­во ві­ра в її зда­тність узя­ти ре­ванш змі­цни­ла­ся пі­сля то­го, як Да­від Ба­кра­дзе, який по­сів тре­тє мі­сце, за­кли­кав сво­їх при­хиль­ни­ків у дру­го­му ту­рі го­ло­су­ва­ти за Ва­ша­дзе. Однак очі­ку­ва­но­го трі­ум­фу не ви­йшло. Другий тур кан­ди­дат від Єди­но­го на­ціо­наль­но­го ру­ху роз­гром­но про­грав.

При­хиль­ни­ки Ва­ша­дзе не по­го­ди­ли­ся з ре­зуль­та­том і за­яви­ли про фаль­си­фі­ка­ції, але роз­рив між кан­ди­да­та­ми такий ве­ли­кий, що оскар­жи­ти йо­го бу­де скла­дно. У дру­го­му ту­рі Зу­ра­бі­шві­лі ви­пе­ре­ди­ла Ва­ша­дзе май­же на 20%. Щоб сфаль­си­фі­ку­ва­ти такий від­рив, під­та­сов­ки ма­ли б бу­ти ду­же мас­шта­бни­ми. І якщо по­ру­ше­н­ня справ­ді бу­ли, то не на ви­бор­чих діль­ни­цях, а в ко­мі­сі­ях. При­бли­зно за ті­єю са­мою схе­мою, як це ро­би­ли на Дон­ба­сі пред­став­ни­ки Пар­тії ре­гіо­нів, які взагалі не об­тя­жу­ва­ли себе під­ра­хун­ком бю­ле­те­нів, а про­сто пе­ре­пи­су­ва­ли про­то­ко­ли й впи­су­ва­ли результати зі сте­лі.

У дру­го­му ту­рі Зу­ра­бі­шві­лі ви­пе­ре­ди­ла Ва­ша­дзе май­же на 20%. Щоб сфаль­си­фі­ку­ва­ти такий від­рив, під­та­сов­ки ма­ли б бу­ти ду­же мас­шта­бни­ми

Схо­же, у Гру­зії справ­ді бу­ли якісь ма­ні­пу­ля­ції зі спи­ска­ми ви­бор­ців. За да­ни­ми від­кри­тих дже­рел, на­се­ле­н­ня кра­ї­ни без ура­ху­ва­н­ня оку­по­ва­них Росією те­ри­то­рій на сьо­го­дні ста­но­вить трохи більш як 3,7 млн осіб. За­галь­на чи­сель­ність ви­бор­ців — 3,52 млн. І тут впа­дає у ві­чі яв­на дис­про­пор­ція. Ви­хо­дить, що в кра­ї­ні про­жи­ває ли­ше близь­ко 200 тис. (5,3% на­се­ле­н­ня) не­пов­но­лі­тніх гро­ма­дян. На­при­клад, в Укра­ї­ні, по­при всі на­ші де­мо­гра­фі­чні про­бле­ми, гро­ма­дян ві­ком до 15 ро­ків близь­ко 14%. А в су­сі­дній із Гру­зі­єю Вір­ме­нії їх аж 19%. На тлі цих по­ка­зни­ків гру­зин­ські 5,3% зда­ю­ться фан­та­сти­кою. Час­тка гро­ма­дян ві­ком до 18 ро­ків там яв­но не мен­ша ніж 10%, а це озна­чає, що до спи­сків ви­бор­ців до­да­ли кіль­ка со­тень ти­сяч осіб, яких чи то штучно зі­ста­ри­ли, чи то взагалі про­сто ви­га­да­ли.

Си­ту­а­ція ду­же пі­до­зрі­ла й по­тре­бує мас­шта­бно­го роз­слі­ду­ва­н­ня. Ось тіль­ки би­ти в дзво­ни опо­зи­ції тре­ба бу­ло ра­ні­ше, до ви­бо­рів. А те­пер роз­бір по­льо­тів мо­же за­тяг­ти­ся на невизначений час. І до­ве­сти факт фаль­си­фі­ка­ції при­хиль­ни­кам Ва­ша­дзе бу­де ду­же скла­дно. Адже зло­чин­ця ва­жли­во спі­йма­ти за ру­ку, а цьо­го опо­зи­ціо­не­рам по­ки що зро­би­ти не вда­ло­ся.

Щоб від­сто­я­ти ре­зуль­тат і бо­ро­ти­ся з фаль­си­фі­ка­ці­я­ми, ко­ман­да Ґрі­ґо­ла Ва­ша­дзе за­про­си­ла на другий тур ви­бо­рів до Гру­зії чи­слен­ний де­сант між­на­ро­дних спо­сте­рі­га­чів із Укра­ї­ни, у скла­ді яко­го був і ав­тор ці­єї стат­ті. Однак пра­виль­но ор­га­ні­зу­ва­ти ро­бо­ту спо­сте­рі­га­чів та отри­ма­ти з їхньої при­су­тно­сті ма­кси­маль­ну ко­ристь шта­бу опо­зи­ціо­не­ра не вда­ло­ся. За­мість то­го щоб за­крі­пи­ти українців за мі­сце­ви­ми, до­по­ма­га­ти спо­сте­рі­га­чам роз­би­ра­ти­ся в си­ту­а­ції та фі­ксу­ва­ти по­ру­ше­н­ня, їх пе­ре­ва­жно від­пра­ви­ли пра­цю­ва­ти са­мо­стій­но. Біль­шість іно­зем­ців за всьо­го ба­жа­н­ня про­сто не мо­гли від­ра­зу ро­зі­бра­ти­ся в си­ту­а­ції. Го­лов­ною пе­ре­шко­дою став мов­ний бар’єр. Про­сті гру­зи­ни зде­біль­шо­го вже роз­у­чи­ли­ся го­во­ри­ти ро­сій­ською, а ан­глій­ської ще не ви­вчи­ли. То­му за­пи­та­н­ня спо­сте­рі­га­чів мі­сце­ві ча­сто або не ро­зумі­ли, або вда­ва­ли, що не ро­зу­мі­ють.

Якщо на на­ших ви­бо­рах якісь ма­ні­пу­ля­ції на діль­ни­цях впа­да­ють в око від­ра­зу, то в Гру­зії не­зви­чній до мі­сце­вих ре­а­лій лю­ди­ні скла­дно бу­ло щось зро­зу­мі­ти. На пла­нір­ці чле­ни шта­бу Ва­ша­дзе про­си­ли українських спо­сте­рі­га­чів ува­жно сте­жи­ти за пі­до­зрі­ли­ми осо­ба­ми. Про­бле­ма в то­му, що для укра­їн­ця пі­до­зрі­ли­ми зда­ю­ться всі не­го­ле­ні кав­каз­ці в шкі­ря­них кур­тках і спор­тив­них ко­стю­мах, а в Гру­зії цей ти­паж ду­же по­ши­ре­ний. То­му від­рі­зни­ти під­сту­пно­го фаль­си­фі­ка­то­ра від про­сто­го та­кси­ста при­їжджим бу­ло вель­ми не­про­сто.

Пе­рі­о­ди­чно в день ви­бо­рів ви­ни­ка­ли кон­флі­кти між гру­зин­ськи­ми спо­сте­рі­га­ча­ми від рі­зних по­лі­ти­чних сил і чле­на­ми ви­бор­чих ко­мі­сій. Але зро­зу­мі­ти, хто з них має ра­цію, укра­їн­цям бу­ло важко. На де­яких діль­ни­цях спо­сте­рі­га­чі ба­чи­ли пі­до­зрі­лих чо­ло­ві­ків, які яв­но ко­ор­ди­ну­ва­ли по те­ле­фо­ну під­ве­зе­н­ня ви­бор­ців і від­мов­ля­ли­ся від­по­від­а­ти на за­пи­та­н­ня ро­сій­ською чи ан­глій­ською, але до­ве­сти, що вони ско­ю­ють зло­чин, і за­фі­ксу­ва­ти по­ру­ше­н­ня без до­по­мо­ги гру­зи­нів та­кож бу­ло важко. Бу­ло б ефе­ктив­ні­ше українських спо­сте­рі­га­чів при­крі­плю­ва­ти до гру­зин­ських, щоб ті до­по­ма­га­ли ро­зі­бра­ти­ся в си­ту­а­ції й пра­виль­но фі­ксу­ва­ти по­ру­ше­н­ня. Але за­зда­ле­гідь про це не по­дба­ли. Ли­ша­є­ться тіль­ки сподіватися, що ни­ні­шні уро­ки бу­дуть ура­хо­ва­ні в май­бу­тньо­му й на­сту­пно­го ра­зу гру­зин­ські по­лі­ти­ки пі­ді­йдуть до пи­та­н­ня більш ор­га­ні­зо­ва­но.

А за­га­лом для укра­їн­сько­го спо­сте­рі­га­ча кар­ти­на ма­ла до­сить при­стой­ний ви­гляд. Тре­ба ви­зна­ти, що сам про­цес го­ло­су­ва­н­ня в Гру­зії ор­га­ні­зо­ва­ний кра­ще, ніж в Укра­ї­ні. На­при­клад, ви­бор­чі спи­ски мі­стять не тіль­ки прі­зви­ща, а й фо­то­гра­фії ви­бор­ців, які під час ви­да­чі бю­ле­те­ня зві­ря­ю­ться з фо­то в па­спор­ті (у гру­зи­нів це пе­ре­ва­жно пла­сти­ко­ва Id-картка). Крім то­го, ко­жно­му, хто про­го­ло­су­вав, на ру­ку спе­ці­аль­ною фар­бою ста­ви­ться мі­тка, яка сві­ти­ться в уль­тра­фі­о­ле­ті. Та­ким чи­ном тут бо­рю­ться з «ка­ру­се­ля­ми». Під час го­ло­су­ва­н­ня, перш ніж ки­ну­ти бю­ле­тень у скринь­ку, йо­го по­трі­бно по­кла­сти в спе­ці­аль­ний кон­верт. Тож імо­вір­ність ма­со­вих вки­дань зни­жу­є­ться, бо па­чку бю­ле­те­нів у кон­вер­тах опу­сти­ти важ­че, ніж без них. Сло­вом, мо­жли­во­стей для ма­ні­пу­ля­цій у Гру­зії менше, ніж в Укра­ї­ні. Однак у ко­ман­ді Ва­ша­дзе впев­не­ні, що всі ці за­хо­ди не до­по­мо­гли уни­кну­ти фаль­си­фі­ка­цій на діль­ни­цях.

«Ці­лий день під діль­ни­ця­ми і на діль­ни­цях пра­цю­ва­ли пред­став­ни­ки вла­ди з ман­да­та­ми спо­сте­рі­га­чів: під­во­зи­ли й зу­стрі­ча­ли лю­дей, яких про­во­ди­ли в при­мі­ще­н­ня, де від­бу­ва­ло­ся го­ло­су­ва­н­ня, кон­та­кту­ва­ли по­гля­дом із чле­ном ко­мі­сії, який на вхо­ді пе­ре­ві­ряв ID і на­яв­ність фар­би на ру­ках. Він вда­вав, що все до­бре. Вла­да ви­го­тов­ля­ла під­ро­бле­ні ID із фо­то­гра­фі­я­ми цих лю­дей, але з пер­со­наль­ни­ми да­ни­ми ін­ших гро­ма­дян, які або по­мер­ли, або ви­їха­ли з кра­ї­ни. Та­кі під­став­ні осо­би го­ло­су­ва­ли про­тя­гом дня на рі­зних діль­ни­цях, їх від­мі­ча­ли у ви­бор­чих спи­сках під ни­ми. За ко­жною діль­ни­цею був за­крі­пле­ний чи­нов­ник, який осо­би­сто кон­тро­лю­вав ре­а­лі­за­цію схе­ми. Кіль­ка ра­зів бу­ла си­ту­а­ція, коли на паль­цях ви­бор­ця бу­ла фар­ба, але йо­го про­пу­ска­ли го­ло­су­ва­ти. І бу­ло ви­дно, що чле­ни ко­мі­сії, які пе­ре­ві­ря­ли ID, не зві­ря­ли фо­то зі спи­ском. При цьо­му по­стій­на зйом­ка бу­ла за­бо­ро­не­на — не більш як 10 хви­лин», — опи­сав схе­му фаль­си­фі­ка­цій один зі спо­сте­рі­га­чів від Ва­ша­дзе.

Наскільки ці сло­ва від­по­від­а­ють ре­аль­но­сті й наскільки мас­шта­бни­ми мо­гли бу­ти фаль­си­фі­ка­ції, ска­за­ти важко. Результати дру­го­го ту­ру справ­ді зда­ю­ться вель­ми сум­нів­ни­ми, адже Ва­ша­дзе пра­кти­чно не по­лі­пшив ре­зуль­тат пер­шо­го ту­ру, а всі опо­зи­цій­ні го­ло­си чо­мусь пе­ре­йшли до Зу­ра­бі­шві­лі. Хай там як, а можна кон­ста­ту­ва­ти: штаб опо­зи­цій­но­го кан­ди­да­та не зміг ні­чо­го про­ти­ста­ви­ти опо­нен­там і за­по­біг­ти їхній грі. І в ба­га­тьох спо­сте­рі­га­чів із Укра­ї­ни скла­ла­ся дум­ка, що не ду­же й хо­тів.

Ще напередодні ви­бо­рів бу­ло від­чу­т­тя, що Ва­ша­дзе здав­ся до го­ло­су­ва­н­ня. Всю­ди в Тбі­лі­сі можна бу­ло по­ба­чи­ти ре­клам­ні бор­ди Са­ло­ме Зу­ра­бі­шві­лі, то­ді як ре­кла­ми її опо­нен­та май­же не бу­ло. У Гру­зії не­має «дня ти­ші», агі­ту­ва­ти можна і в день во­ле­ви­яв­ле­н­ня, і Зу­ра­бі­шві­лі ско­ри­ста­ла­ся ці­єю мо­жли­ві­стю спов­на. При­хо­ди­ли на­віть есе­ме­ски із за­кли­ком від­да­ти свій го­лос за кан­ди­да­та від вла­ди. Можна бу­ло по­ба­чи­ти й бор­ди з агі­та­ці­єю про­ти Са­а­ка­шві­лі та Ва­ша­дзе. Але у відповідь штаб Ва­ша­дзе мов­чав. То­му, якщо аб­стра­гу­ва­ти­ся від по­лі­ти­чних сим­па­тій, пе­ре­мо­га Зу­ра­бі­шві­лі ба­чи­ться за­га­лом за­ко­но­мір­ною.

Утім, ре­зуль­тат опо­зи­ції теж не­по­га­ний. Хай там як, а по­пу­ляр­ність Єди­но­го на­ціо­наль­но­го ру­ху зро­стає. А от­же, зро­ста­ють і про­те­стні на­строї. Якщо пе­ре­мо­га Зу­ра­бі­шві­лі зда­сться гру­зин­сько­му су­спіль­ству не­спра­ве­дли­вою і фаль­ши­вою, ав­то­ри­тет вла­ди впа­де ще біль­ше й опо­зи­ція все ж та­ки ві­зьме ре­ванш. Якщо не те­пер, то за кіль­ка ро­ків, на пар­ла­мент­ських ви­бо­рах.

Без трі­ум­фу. Гру­зин­ська опо­зи­ція не змо­гла здо­бу­ти пе­ре­мо­гу че­рез ма­со­ві ма­хі­на­ції на ви­бо­рах або че­рез вла­сне не­ба­жа­н­ня

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.