По­руч чи ра­зом?

Пре­зи­дент Фран­ції Ем­ма­ню­ель Ма­крон має ве­ли­кі пла­ни для май­бу­тньо­го Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу пі­сля Brexit. А що про це ду­має ні­ме­цький уряд? Ми по­рів­ня­ли позиції

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення - Ян Дамс, Крі­стоф Б. Шлітц, Die Welt

Де Ем­ма­ню­ель Ма­крон, там па­фос. Фран­цузь­кий пре­зи­дент хо­че зро­би­ти Єв­ро­пу стій­кі­шою до криз, хо­че «по­ча­ти нову гла­ву». «Ми вин­ні це Єв­ро­пі», — про­го­ло­сив фран­цуз ми­ну­лої не­ді­лі в ні­ме­цько­му Бун­де­ста­зі. Але він та­кож знає, що без під­трим­ки кан­цлер­ки Анґе­ли Мер­кель в ЄC він ні­чо­го не мо­же ре­а­лі­зу­ва­ти.

«Єв­ро­па, а в її цен­трі ні­ме­цько- фран­цузь­ка зв’яз­ка, має обов’язок і зав­да­н­ня не да­ти сві­то­ві ско­ти­ти­ся в ха­ос і при­ве­сти йо­го до мир­но­го кур­су», — ска­зав він. Фран­ція та Ні­меч­чи­на ря­ту­ють Єв­ро­пу — ось ві­зія Ма­кро­на. «Но­ве ні­ме­цько- фран­цузь­ке зав­да­н­ня — осна­сти­ти Єв­ро­пу не­об­хі­дни­ми ін­стру­мен­та­ми су­ве­ре­ні­те­ту». Мер­кель зро­зумі­ла, чо­го від неї хо­че Ма­крон. Ба­га­то що бу­ло за­зна­че­но в де­кла­ра­ції намірів. Але є й чи­слен­ні від­кри­ті пи­та­н­ня. Дер­жа­ви май­же ні­чо­го не обго­во­ри­ли до­ста­тньо. Та­кож і че­рез те, що в обох кра­їн рі­зні ін­те­ре­си. По­лі­ти­чно осла­бле­на кан­цлер­ка, окрім то­го, ро­зу­міє, що їй уже бра­кує вла­ди, щоб провести ба­жа­н­ня Ма­кро­на че­рез пар­ла­мент, на­віть як­би во­на цьо­го хо­ті­ла. Welt Am Sonntag по­яснює від­кри­ті пи­та­н­ня та про­бле­ми.

БЮ­ДЖЕТ ЄВРОЗОНИ Й РЯТІВНИЙ ФОНД

Ем­ма­ню­ель Ма­крон у ве­ре­сні 2017 ро­ку за­яв­ляв: «Нам по­трі­бно біль­ше ін­ве­сти­цій та за­со­би для ста­бі­лі­за­ції пе­ред облич­чям еко­но­мі­чних криз». У йо­го про­грам­ній про­мо­ві «Іні­ці­а­ти­ва для Єв­ро­пи» в па­ризь­ко­му уні­вер­си­те­ті Сор­бон­на він під­су­мо­ву­вав: «З усіх цих при­чин по­трі­бний силь­ні­ший бю­джет у цен­трі Єв­ро­пи, у цен­трі єврозони. А він мо­жли­вий ли­ше спіль­но із силь­ні­шим по­лі­ти­чним управ­лі­н­ням че­рез спіль­но­го мі­ні­стра та ви­мо­гли­вий пар­ла­мент­ський кон­троль на єв­ро­пей­сько­му рів­ні».

Анґе­ла Мер­кель і її мі­ні­стри фі­нан­сів ні­ко­ли не вва­жа­ли це ва­рі­ан­том, як і Воль­фґа­нґ Шой­бле (ХДС) та йо­го на­сту­пник Олаф Шольц (СДПН). Про спіль­но­го мі­ні­стра фі­нан­сів для кра­їн єврозони сьо­го­дні вже не йде­ться. А її бю­джет, який узго­ди­ли май­же че­рез рік Шольц і йо­го ко­ле­га Брю­но Ле Мер, — ли­ше блі­да тінь по­ча­тко­вої ідеї Фран­ції. До­да­тко­вих гро­шей від кра­їн-чле­нів з огля­ду на пе­ре­го­во­ри, най­імо­вір­ні­ше, не бу­де. Та якщо спів­пра­цю­ва­ти­ме ре­шта дер­жав, ча­сти­на бю­дже­ту ЄС має бу­ти пе­ре­про­фі­льо­ва­на на бю­джет єврозони.

Ма­крон мо­же по­ка­за­ти це у Фран­ції як вступ до подаль­шо­го по­гли­бле­н­ня єврозони. На дум­ку нім­ців, то рад­ше роз­ра­да для ам­бі­тно­го фран­цу­за, на­то­мість вони хо­чуть пе­ре­тво­ри­ти рятівний фонд євро ESM на своє­рі­дний Єв­ро­пей­ський ва­лю­тний фонд. Ідею за­про­по­ну­вав ко­ли­шній мі­ністр фі­нан­сів Воль­фґа­нґ Шой­бле, який ще 2010 ро­ку об­сто­ю­вав такий роз­ви­ток. Але, на від­мі­ну від ко­мі­сії, Ві­дом­ство фе­де­раль­но­го кан­цле­ра та Фе­де­раль­не мі­ні­стер­ство фі­нан­сів хо­чуть, щоб кон­тро­лю­ва­ли йо­го єв­ро­пей­ські на­ціо­наль­ні дер­жа­ви, а не ЄС.

Згі­дно з ні­ме­цьки­ми іде­я­ми в май­бу­тньо­му Єв­ро­пей­ський ва­лю­тний фонд по­ви­нен ма­ти пра­во пе­ре­ві­ря­ти фі­нан­со­ву по­лі­ти­ку єв­ро­пей­ців на на­дій­ність. До­сі це зав­да­н­ня ви­ко­нує Єв­ро­ко­мі­сія. Але це й не по­си­ле­н­ня єв­ро­пей­ських ін­сти­ту­цій завдяки су­ве­ре­ні­те­ту на­ціо­наль­них дер­жав, як спо­ча­тку уяв­ляв фран­цузь­кий пре­зи­дент.

СПІЛЬ­НІ Й УНІФІКОВАНІ ПО­ДА­ТКИ

Ма­крон ви­ма­гає «ци­фро­во­го по­да­тку» для аме­ри­кан­ських те­хно­ло­гі­чних ком­па­ній, які в Єв­ро­пі за­ро­бля­ють мільярди. І не че­рез кіль­ка ро­ків, а яко­мо­га швид­ше. Фран­цузь­кий гла­ва дер­жа­ви знає, що на йо­го бо­ці в цій спра­ві та­кож ін­ші кра­ї­ни ЄС. Він усві­дом­лює, що та­ки­ми пла­на­ми про­во­кує аме­ри­кан­сько­го пре­зи­ден­та До­наль­да Трам­па.

Фе­де­раль­ний уряд менш енер­гій­ний у цьо­му пи­тан­ні. Він по­бо­ю­є­ться, що че­рез жорс­ткість що­до Аме­ри­ки мо­же втратити зна­чно біль­ше гро­шей, ніж отри­ма­ти. З одно­го бо­ку, тліє тор­го­вель­на су­пе­ре­чка між ЄС та США. Жорс­ткі кро­ки сто­сов­но аме­ри­кан­ських ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних ком­па­ній мо­жуть зму­си­ти До­наль­да Трам­па взя­ти рі­шу­чі­ший курс у пи­та­н­нях екс­пор­ту. Із дру­го­го — від між­на­ро­дних по­да­тко­вих пра­вил до­сі німці ма­ють ве­ли­че­зний зиск. Мі­сце­ві ком­па­нії та­кож про­да­ють свою про­ду­кцію на зов­ні­шні рин­ки, не спла­чу­ю­чи від­по­від­них по­да­тків з отри­ма­них там при­бу­тків.

Це пов’яза­но з між­на­ро­дни­ми по­да­тко­ви­ми пра­ви­ла­ми. За ни­ми кон­цер­ни спла­чу­ють збо­ри, осо­бли­во там, де ство­рю­є­ться до­да­на вар­тість, тоб­то роз­роб­ка та ви­ро­бни­цтво. Як­би ця си­сте­ма змі­ни­ла­ся, ні­ме­цьким ком­па­ні­ям до­ве­ло­ся б від­да­ва­ти за кор­до­ном зна­чно біль­ші су­ми. Як ре­зуль­тат — фе­де­раль­ний бю­джет мо­же не­до­о­три­ма­ти до тре­ти­ни до­хо­дів від по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств. По­тен­цій­ні над­хо­дже­н­ня від «ци­фро­во­го по­да­тку » не ком­пен­су­ють це. Остан­ній — не єдина су­пе­ре­чли­ва по­да­тко­ва про­бле­ма між Па­ри­жем та Бер­лі­ном. Вони ро­ка­ми обго­во­рю­ють пи­тан- ня гармонізації збо­рів для під­при­ємств. Але ця те­ма технічно скла­дна, осо­бли­во то­му, що жо­дна з кра­їн не хо­че ста­ви­ти під за­гро­зу свої ком­па­нії та вла­сні податкові над­хо­дже­н­ня. Важко узго­ди­ти осно­ву для роз­ра­хун­ку. Цю ба­га­то­гран­ну про­бле­му по­вин­ні ви­рі­ши­ти оби­дві кра­ї­ни.

Схо­жа си­ту­а­ція й із по­да­тком на фі­нан­со­ві тран­за­кції. У Фран­ції є такий по­да­ток на акції. Ні­меч­чи­на ча­су Шой­бле до­три­му­ва­ла­ся рад­ше між­на­ро­дно­го під­хо­ду.

ПА­РИЖ ТА БЕР­ЛІН РО­КА­МИ ОБГО­ВО­РЮ­ЮТЬ ПИ­ТА­Н­НЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗБО­РІВ ДЛЯ ПІД­ПРИ­ЄМСТВ. АЛЕ ЦЯ ТЕ­МА ТЕХНІЧНО СКЛА­ДНА, ОСО­БЛИ­ВО ТО­МУ, ЩО ЖО­ДНА З КРА­ЇН НЕ ХО­ЧЕ СТА­ВИ­ТИ ПІД ЗА­ГРО­ЗУ СВОЇ КОМ­ПА­НІЇ ТА ВЛА­СНІ ПОДАТКОВІ НАД­ХО­ДЖЕ­Н­НЯ.

Зна­чно­го зру­ше­н­ня в цій спра­ві не від­бу­ло­ся до­сі. Ни­ні мі­ністр фі­нан­сів Олаф Шольц ве­де пе­ре­го­во­ри про но­ві під­хо­ди зі сво­їм ко­ле­гою. Ре­зуль­тат за­ли­ша­є­ться від­кри­тим. Коли йде­ться про гро­ші, дру­жба за­кін­чу­є­ться.

ВІ­ДОМ­СТВО ЄС У СПРА­ВАХ БІ­ЖЕН­ЦІВ І ЗА­ХИСТ КОР­ДО­НІВ

Пре­зи­дент Фран­ції по­дав кіль­ка про­по­зи­цій що­до ім­мі­гра­ції: по-перше, він пла­нує ство­ри­ти ор­ган ЄС у спра­вах бі­жен­ців, який при­швид­шить і гар­мо­ні­зує про­це­ду­ри в Єв­ро­пі. Він та­кож за­кли­кав до по­сту­по­во­го ство­ре­н­ня спіль­ної при­кор­дон­ної по­лі­ції, яка, крім за­хи­сту зов­ні­шніх кор­до­нів, та­кож по­си­ле­но ор­га­ні­зо­ву­ва­ти­ме де­пор­та­ції. До цьо­го бло­ку пи­тань вхо­дить і єв­ро­пей­ська про­гра­ма осві­ти та ін­те­гра­ції бі­жен­ців.

Ці ви­мо­ги фе­де­раль­ний уряд мо­же під­три­ма­ти в пов­но­му об­ся­зі. На дум­ку Бер­лі­на, вони осо­бли­во під­хо­дять для за­по­бі­га­н­ня так зва­ній вто­рин­ній мі­гра­ції в ме­жах ЄС. Адже за­без­пе­че­н­ня та ви­зна­н­ня бі­жен­ців у май­бу­тньо­му має ста­ти рів­но­цін­ним в усій Єв­ро­пі. Про­те, на від­мі­ну від Ма­кро­на, у дис­ку­сі­ях що­до єди­ної для Єв­ро­со­ю­зу си­сте­ми з на­да­н­ня при­тул­ку Мер­кель на­по­ле­гли­ві­ше на­го­ло­шує на ав­то­ма­ти­чно­му роз­по­ді­лі бі­жен­ців у Єв­ро­пі за кво­та­ми. Однак цю про­по­зи­цію не під­три­мує пра­кти­чно ні­хто, окрім го­ло­ви Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Жа­на-кло­да Юн­ке­ра. В ін­шо­му ідеї Ма­кро­на що­до мі­гра­ції, коли він пред­ста­вив їх у 2017 ро­ці, бу­ли пе­ре­ва­жно не но­ви­ми. Біль­шість заходів із 2016-го вклю­че­на до про­по­зи­цій Ко­мі­сії що­до єди­но­го єв­ро­пей­сько­го за­ко­но­дав­ства у спра­вах бі­жен­ців. Че­рез су­пе­ре­чки між кра­ї­на­ми ЄС їх до­сі не ре­а­лі­зо­ва­но. Про­те за ні­ме­цької та фран­цузь­кої під­трим­ки бу­ло прийня­то спіль­ну при­кор­дон­ну по­лі­цію ЄС.

БІЛЬ­ШЕ КООПЕРАЦІЇ У СФЕ­РІ БЕЗ­ПЕ­КИ

Для ефе­ктив­ні­шої бо­роть­би з те­ро­ри­змом Ма­крон хо­че при­швид­ши­ти ство­ре­н­ня єв­ро­пей­ської про­ку­ра­ту­ри. Він та­кож за­кли­кав за­сну­ва­ти Ака­де­мію спец­служб ЄС. Із ме­тою кра­щої під­го­тов­ки дер­жав спів­то­ва­ри­ства до сти­хій­них лих, та­ких як зем­ле­тру­си та лі­со­ві по­же­жі, він за­про­по­ну­вав спіль­не управ­лі­н­ня за­хи­сту від ка­та­строф. Для Бер­лі­на ці про­по­зи­ції бу­ли не но­ві. Над єв­ро­пей­ською про­ку­ра­ту­рою пра­цю­ва­ли дав­но, і це вже ви­рі­ше­на справа. Во­на за­пра­цює у 20 кра­ї­нах не пі­зні­ше 2021 ро­ку, що­би бо­ро­ти­ся з важ­ки­ми транскор­дон­ни­ми зло­чи­на­ми. Ні­меч­чи­на чі­тко ви­сло­ви­ла­ся за. Окрім то­го, ми­ну­ло­го вів­тор­ка мі­ні­стри обо­ро­ни ЄС по­ста­но­ви­ли за­сну­ва­ти в Гре­ції Ака­де­мію спец­служб. Це та­кож під­три­мав Бер­лін і ра­зом із Па­ри­жем у ті­ні фор­су­вав ці пла­ни.

За­ли­ша­є­ться не­зро­зумі­лим, як пре­зи­дент Фран­ції бачить спіль­ну єв­ро­пей­ську стру­кту­ру ци­віль­но­го за­хи­сту. За­га­лом Бер­лін під­три­мує роз­ши­ре­н­ня на­яв­ної єв­ро­пей­ської ци­віль­ної обо­ро­ни, яка існу­ва­ла з 2001-го й від­то­ді бу­ла за­сто­со­ва­на близь­ко 300 ра­зів. У ли­сто- па­ді 2017 ро­ку Єв­ро­ко­мі­сія пред­ста­ви­ла пла­ни що­до змі­цне­н­ня ці­єї стру­кту­ри з ме­тою на­да­н­ня кра­ї­нам­чле­нам біль­шої кіль­ко­сті кра­що­го обла­дна­н­ня. Кон­флі­ктний по­тен­ці­ал між Па­ри­жем та Бер­лі­ном що­до ці­єї те­ми низь­кий.

ФОНД ЄС ДЛЯ БЕЗРОБІТНИХ

Ма­крон хо­че, щоб єв­ро­зо­на ство­ри­ла гро­шо­вий фонд для швид­кої та не­бю­ро­кра­ти­чної до­по­мо­ги кра­ї­нам­чле­нам у ра­зі зро­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя вна­слі­док еко­но­мі­чних чи фі­нан­со­вих по­тря­сінь. Пе­ре­ва­жно йшло­ся про нову вер­сію ста­рої ідеї: єв­ро­пей­ське стра­ху­ва­н­ня на ви­па­док без­ро­бі­т­тя.

Фе­де­раль­ний мі­ністр фі­нан­сів Шольц ра­зом із фран­цузь­ким ко­ле­гою Ле Мер роз­ро­бив та уто­чнив пла­ни Ма­кро­на що­до Єв­ро­пей­сько­го ста­бі­лі­за­цій­но­го фон­ду у спра­вах без­ро­бі­т­тя. Но­ва стру­кту­ра має фі­нан­су­ва­ти­ся з вне­сків дер­жав-чле­нів. Їхня су­ма за­ле­жить від еко­но­мі­чної по­ту­жно­сті окре­мої кра­ї­ни. Уря­ди ви­рі­шу­ють: по­кри­ва­ти не­об­хі­дні ко­шти з бю­дже­ту чи з на­ціо­наль­но­го стра­ху­ва­н­ня від без­ро­бі­т­тя. Але уча­сни­ка­ми мо­жуть бу­ти ли­ше кра­ї­ни із вла­сним стра­ху­ва­н­ням на ви­па­док без­ро­бі­т­тя. Пі­сля за­кін­че­н­ня кри­зи до­по­мо­га по­вер­та­ти­ме­ться фон­до­ві.

Ці пла­ни да­ле­кі від ре­а­лі­за­ції. Ба­га­то кра­їн ЄС про­ти. Кан­цлер­ка Мер­кель і мі­ністр еко­но­мі­ки Пе­тер Аль­тма­єр (ХДС) до­сі кон­кре­тно не ви­сло­ви­ли­ся що­до цьо­го пи­та­н­ня. Го­ло­ва фра­кції ХДС Ральф Брінк­га­уз ка­те­го­ри­чно від­ки­дає та­ку про­по­зи­цію: «Ми хо­че­мо ро­зви­ва­ти Єв­ро­пу. І від­бу­ва­ти­ся це має не че­рез що­ра­зу но­ві фі­нан­со­ві фон­ди». Якщо у 2019-му СДПН до­стро­ко­во вий­де з ко­а­лі­ції, пла­ни Ма­кро­на опи­ня­ться в шу­хля­ді.

СПІЛЬ­НА АР­МІЯ ЄС

Упер­ше Ма­крон за­кли­кав до ін­те­гро­ва­ні­шої обо­рон­ної по­лі­ти­ки ЄС у сво­є­му ви­сту­пі в па­ризь­кій Сор­бон­ні 2017 ро­ку. Во­на повинна вклю­ча­ти за­галь­ний обо­рон­ний фонд, спіль­ні зброй­ні си­ли та роз­ви­ток так зва­ної по­стій­ної стру­ктур­ної спів­пра­ці, у якій кіль­ка кра­їн ЄС до­бро­віль­но про­су­ва­ти­муть спіль­ні про­е­кти. Дов­го­стро­ко­ва ме­та — ство­ре­н­ня справ­жньо­го обо­рон­но­го со­ю­зу. Не всі про­по­зи­ції бу­ли но­ви­ми для Ні­меч­чи­ни, оскіль­ки Ма­крон під­хо­плю­вав ідеї, які то­ді вже час­тко­во бу­ли прийня­ті. Так, про­по­зи­цію про ті­сні­шу вій­сько­ву співпрацю між окре­ми­ми пар­тне­ра­ми ЄС ра­ні­ше актив­но про­су­ва­ла Ні­меч­чи­на, і во­на з де­ся­тьма про­е­кта­ми бу­ла вже на пер­шо­му ета­пі ре­а­лі­за­ції.

Чи­ма­ло пи­тань за­ли­ша­є­ться без від­по­віді. Про­те кан­цлер­ка Мер­кель при­єд­на­ла­ся до ви­мог фран­цузь­ко­го пре­зи­ден­та. Два ти­жні то­му в Єв­ро­пей­сько­му пар­ла­мен­ті во­на ви­сту­пи­ла з під­трим­кою спіль­ної ар­мії ЄС, яка «по­ка­же сві­то­ві, що між єв­ро­пей­ськи­ми кра­ї­на­ми біль­ше ні­ко­ли не бу­де вій­ни».

Між Мер­кель і Ма­кро­ном па­нує зго­да, що пи­та­н­ня ар­мії ЄС мо­же сто­я­ти ли­ше на­при­кін­ці три­ва­ло­го ін­те­гра­цій­но­го про­це­су. Про­те що­до шля­ху ту­ди вже є су­пе­ре­чка: Па­риж хо­че спо­ча­тку ство­ри­ти не­ве­ли­ку, але по­ту­жну спіль­ну ін­тер­вен­цій­ну гру­пу для Афри­ки, ку­ди Фран­ція бу­де актив­но за­ді­я­на. «За­хід, спря­мо­ва­ний на роз­ван­та­же­н­ня фран­цузь­ко­го бю­дже­ту », — ка­жуть ди­пло­ма­ти ЄС у Брюс­се­лі. Бер­лін бачить пра­во­ві за­сте­ре­же­н­ня й хо­че, щоб цей під­роз­діл з’явив­ся у стру­кту­рах Єв­ро­со­ю­зу. Па­риж на­то­мість, не­зва­жа­ю­чи на Brexit, пла­нує за­ді­я­ти Ве­ли­ку Бри­та­нію.

Над єв­ро­пей­ською про­ку­ра­ту­рою пра­цю­ва­ли дав­но, і це вже ви­рі­ше­на справа. Во­на за­пра­цює у 20 кра­ї­нах не пі­зні­ше 2021 ро­ку, що­би бо­ро­ти­ся з важ­ки­ми транскор­дон­ни­ми зло­чи­на­ми

Один у по­лі. Пи­та­н­ня по­шу­ку со­ю­зни­ків ли­ша­є­ться для фран­цузь­ко­го лі­де­ра від­кри­тим

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.