Во­ло­ди­мир Орос, акти­віст, ГО «До­бро», До­бро­пі­л­ля:

Ukrainskiy Tyzhden - - Змiст Має Значення -

Пі­дні­ма­ти­ся цим лі­фтом тре­ба, ма­ю­чи ве­ли­кі гро­ші. Мі­сце­вим де­пу­та­том можна й так про­ско­чи­ти, але тіль­ки сен­су не­має, бо це як бу­ти одним се­ред вов­ків. Та й у гло­баль­но­му сен­сі ко­ри­сті від то­го не­ба­га­то. Сьо­го­дні люди не го­то­ві бра­ти на себе відповідальність, вва­жа­ють, що про­го­ло­су­вав — і все, да­лі все де­пу­та­ти не­хай ро­блять. На­віть мі­сце­ві осе­ред­ки пар­тій — це про­сто ло­те­рея. Нікого вони не шу­ка­ють, бе­руть ко­го зна­йшли, жо­дно­го від­бо­ру, хто пер­ший тра­пив­ся

з пра­по­ром і гімн спів­ає. До­свід­че­ні гро­мад­ські акти­ві­сти вже рід­ко на це за­па­да­ють, бо зна­ють, що все одно ви­рі­шу­ють олігархи або спец­слу­жби. Для ме­не єдина мо­ти­ва­ція щось ро­би­ти — щоб нав­ко­ло ста­ва­ло трохи кра­ще. Тоб­то су­то з его­їсти­чних мір­ку­вань. Тре­ба, щоб ро­ків 10, а то й 20 ми­ну­ло, щоб люди по­ча­ли бра­ти на себе відповідальність, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи вла­ду як ал­го­ритм для роз­ви­тку. То­ді й за­жи­ве­мо. Я не пе­си­міст, ни­ні мо­ло­дих і на­їв­них ба­га­то, мо­же, у них і вий­де. Це ж ево­лю­цій­ний про­цес, тут шту­чні стриб­ки не­мо­жли­ві. Але 10 ро­ків мо­єї уча­сті в цій ево­лю­ції як гро­мад­сько­го ді­я­ча, думаю, і так гі­дний вне­сок.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.