По­да­тки ма­ють уря­ту­ва­ти ЄС

Біль­ше со­ці­аль­ної спра­ве­дли­во­сті, біль­ше гро­шей на осві­ту та при­йом мі­гран­тів: фран­цузь­кий кри­тик ка­пі­та­лі­зму То­ма Пі­кет­ті хо­че прин­ци­по­во оно­ви­ти ЄС. Ма­ні­фест, який він іні­ці­ю­вав, пе­ред­ба­чає для цьо­го окре­мий єв­ро­пей­ський бю­джет

Ukrainskiy Tyzhden - - News - То­ма Пі­кет­ті, Die Welt

Ми, єв­ро­пей­ські гро­ма­дя­ни рі­зно­го по­хо­дже­н­ням і з рі­зних кра­їн, за­кли­ка­є­мо до гли­бин­но­го пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки та її ін­сти­ту­цій. Цей ма­ні­фест мі­стить кон­кре­тні про­по­зи­ції, зокре­ма про­ект уго­ди про де­мо­кра­ти­за­цію і про­ект єв­ро­пей­сько­го бю­дже­ту. За ба­жа­н­ня їх мо­жуть ухва­лю­ва­ти й за­сто­со­ву­ва­ти кра­ї­ни, які хо­чуть та­ким чи­ном ру­ха­ти­ся впе­ред, а ін­ші їм у цьо­му пе­ре­шко­ди­ти не змо­жуть. Усі єв­ро­пей­ські гро­ма­дя­ни, які іден­ти­фі­ку­ють се­бе з ма­ні­фе­стом, мо­жуть під­пи­са­ти йо­го он­лайн. Змі­ни­ти й по­кра­щи­ти до­ку­мент має пра­во будь­який по­лі­ти­чний рух.

Пі­сля Brexit і ви­бо­ру ан­ти­єв­ро­пей­ських уря­дів у де­яких кра­ї­нах­чле­нах жо­дно­го «так три­ма­ти» біль­ше бу­ти не мо­же. Ми не мо­же­мо про­сто че­ка­ти, до­ки з ЄС ви­йдуть ін­ші кра­ї­ни чи до­кла­да­ти­му­ться до йо­го де­мон­та­жу, не вда­ю­чись до за­са­дни­чих змін у те­пе­рі­шній Єв­ро­пі.

Сьо­го­дні наш кон­ти­нент руй­ну­ють дві по­лі­ти­чні си­ли: з одно­го бо­ку, по­лі­ти­чні ру­хи, про­гра­ма яких обме­жу­є­ться ви­гна­н­ням іно­зем­ців та бі­жен­ців із кра­ї­ни. Про­гра­ма, яку ба­га­то де вже ре­а­лі­зу­ють. А з дру­го­го — пар­тії, які хоч і на­зи­ва­ють се­бе єв­ро­пей­ськи­ми, але і да­лі ду­ма­ють, що не­о­бме­же­ної лі­бе­ра­лі­за­ції та роз­ши­ре­н­ня кон­ку­рен­ції на всіх рів­нях (дер­жав, підприємств, те­ри­то­рій та ін­ди­ві­дів) до­ста­тньо для де­фі­ні­ції по­лі­ти­чно­го про­е­кту. Во­ни не ба­чать, що са­ме цей брак со­ці­аль­но­го ро­зу­мі­н­ня ці­лей ви­кли­кає в ба­га­тьох лю­дей від­чу­т­тя по­ки­ну­то­сті на­при­зво­ля­ще.

Є со­ці­аль­ні та по­лі­ти­чні ру­хи, які на­ма­га­ю­ться ви­рва­ти­ся з цьо­го фа­таль­но­го діа­ло­гу, роз­ро­бля­ю­чи но­ве по­лі­ти­чне, со­ці­аль­не та еко­ло­гі­чне об­ґрун­ту­ва­н­ня Єв­ро­пи. Пі­сля де­ся­ти­лі­т­тя еко­но­мі­чної кри­зи та­ких спе­ци­фі­чно єв­ро­пей­ських кри­зо­вих си­ту­а­цій не бра­кує: стру­ктур­не не­до­фі­нан­су­ва­н­ня гро­мад­сько­го се­кто­ру, осо­бли­во осві­ти, на­вча­н­ня та на­у­ки, зро­ста­н­ня со­ці­аль­ної не­рів­но­сті, при­швид­ше­н­ня гло­баль­но­го по­те­плі­н­ня, а ще кри­за при­йо­му мі­гран­тів та бі­жен­ців.

Але ча­сто цим ру­хам важ­ко да­ю­ться фор­му­лю­ва­н­ня і то­чний опис аль­тер­на­тив­но­го про­е­кту, як во­ни ба­чать Єв­ро­пу май­бу­тньо­го та не­об­хі­дну ін­фра­стру­кту­ру для по­лі­ти­чно­го прийня­т­тя рі­шень.

Ми, єв­ро­пей­ські гро­ма­дя­ни, пу­блі­ку­ю­чи ці три до­ку­мен­ти: ма­ні­фест, уго­ду і бю­джет, на­да­є­мо кон­кре­тні про­по­зи­ції, які є у від­кри­то­му до­сту­пі для всіх лю­дей. Ці про­по­зи­ції не іде­аль­ні, але ма­ють ва­жли­ву пе­ре­ва­гу: во­ни є. Гро­мад­ськість мо­же їх роз­ви­ва­ти.

Во­ни ґрун­ту­ю­ться на впев­не­но­сті в то­му, що Єв­ро­па по­вин­на ство­ри­ти вла­сну мо­дель для га­ран­ту­ва­н­ня спра­ве­дли­во­го й ста­ло­го со­ці­аль­но­го роз­ви­тку сво­їх гро­ма­дян. Єди­ний шлях пе­ре­ко­на­ти їх у цьо­му — біль­ше не ро­би­ти не­ви­зна­че­них те­о­ре­ти­чних обі­ця­нок.

Якщо ме­та ЄС — зно­ву здо­бу­ти со­лі­дар­ність сво­їх гро­ма­дян, то це вда­сться ли­ше за умо­ви на­да­н­ня кон­кре­тних до­ка­зів то­го, що Єв­ро­па спро­мо­жна по­дба­ти про спів­пра­цю між єв­ро­пей­ця­ми, за якої до фі­нан­су­ва­н­ня тих гро­мад­ських благ, яких так бо­лі­сно бра­кує сьо­го­дні, вда­сться за­лу­чи­ти бе­не­фі­ці­а­рів гло­ба­лі­за­ції.

ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКІ ЗБОРИ МА­ЮТЬ ПО­ДБА­ТИ ПРО ПО­СИ­ЛЕ­Н­НЯ СОЛІДАРНОСТІ

Це озна­чає, що ве­ли­кі кон­цер­ни спла­чу­ють біль­ший вне­сок, ніж ма­лі та се­ре­дні під­при­єм­ства. І що лю­ди з ду­же ви­со­ки­ми до­хо­да­ми пла­тять біль­ше, ніж лю­ди з ма­ли­ми. Ни­ні си­ту­а­ція ін­ша.

На­ші про­по­зи­ції ґрун­ту­ю­ться на ство­рен­ні бю­дже­ту де­мо­кра­ти­за­ції, який обго­во­рю­ва­ти­муть та ухва­лю­ва­ти­муть су­ве­рен­ні Єв­ро­пей­ські збори. Це на­ре­шті дасть Єв­ро­пі мо­жли­вість ство­ри­ти пу­блі­чну ін­сти­ту­цію, яка не ли­ше бу­де спро­мо­жна не­гай­но ре­а­гу­ва­ти на єв­ро­пей­ські кри­зи, а й за­без­пе­чу­ва­ти­ме ба­зо­ві пу­блі­чні та со­ці­аль­ні бла­га і по­слу­ги в ме­жах ста­ло­го та со­лі­дар­но­го еко­но­мі­чно­го укла­ду. Це вре­шті на­пов­нить жи­т­тям обі­цян­ку ви­рів­ня­ти умо­ви жи­т­тя та ро­бо­ти, да­ну ще в Рим­ських уго­дах від 1957 ро­ку.

Цей бю­джет, якщо так ви­рі­шать Збори, фі­нан­су­ва­ти­ме­ться з чо­ти­рьох ве­ли­ких єв­ро­пей­ських по­да­тко­вих дже­рел, які зро­блять ре­аль­ним прин­цип єв­ро­пей­ської солідарності. Єв­ро­пей­ськи­ми по­да­тка­ми об­кла­да­ти­му­ться до­хо­ди ве­ли­ких підприємств, най­ви­щі при­ва­тні до­хо­ди (по­над €200 тис. на рік), най­біль­ші при­ва­тні акти­ви (по­над €1 млн) та ви­кид СО2 (мі­ні­маль­на ці­на €30 за тон­ну).

Якщо бю­джет, як тут за­про­по­но­ва­но, бу­де за­крі­пле­но в роз­мі­рі 4% ВВП, із ньо­го мо­гли б фі­нан­су­ва­ти­ся на­у­ка, осві­та, на­вча­н­ня та єв­ро­пей­ські уні­вер­си­те­ти. Ам­бі­тна ін­ве­сти­цій­на про­гра­ма для но­во­го фор­ма­ту­ва­н­ня на­шої мо­де­лі зро­ста­н­ня, для фі­нан­су­ва­н­ня прийня­т­тя та ін­те­гра­ції мі­гран­тів і під­трим­ки тих, хто пра­цює на ре­а­лі­за­цію цьо­го пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня. Окрім то­го, для бю­дже­тів кра­їн­чле­нів це ство­рить мо­жли­вість зни­же­н­ня ре­гре­сив­них по­да­тків, які сьо­го­дні об­тя­жу­ють зар­пла­ти чи обме­жу­ють спо­жи­ва­н­ня.

У зга­да­ній про­по­зи­ції йде­ться не про ство­ре­н­ня «трансфер­но­го со­ю­зу», за яко­го в «зраз­ко­вих» кра­їн слід від­би­ра­ти гро­ші й пе­ре­да­ва­ти їх еко­но­мі­чно слаб­шим. У про­е­кті уго­ди про де­мо­кра­ти­за­цію це чі­тко за­крі­пле­но обме­же­н­ням по­ро­го­вої рі­зни­ці між від­ра­хо­ва­ни­ми ви­да­тка­ми і ви­пла­че­ни­ми до­хо­да­ми кра­ї­ни на рів­ні 0,1% ВВП.

Про­те ви­рі­шаль­ним є ін­ший пункт: йде­ться пе­ре­дов­сім про змен­ше­н­ня не­рів­но­сті в окре­мих кра­ї­нах, про ін­ве­сти­ції в май­бу­тнє всіх єв­ро­пей­ців, по­чи­на­ю­чи, зві­сно, з най­мо­лод­ших, не на­да­ю­чи при цьо­му пре­фе­рен­цій окре­мим дер­жа­вам.

Єв­ро­па по­тре­бує но­во­го по­лі­ти­чно­го та со­ці­аль­но­го об­ґрун­ту­ва­н­ня за­мість не­скін­че­них про­те­стів та руй­нів­но­го впли­ву по­пу­лі­зму

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.