Спад­ко­єм­ці «Ка­пі­то­шки»

Тен­ден­ції і тру­дно­щі су­ча­сної укра­їн­ської ані­ма­ції

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ | БЕЗПЕКА -

Як роз­ви­ва­є­ться су­ча­сна укра­їн­ська ані­ма­ція

2014-го в укра­їн­ський про­кат ви­йшов пер­ший за ча­си не­за­ле­жно­сті ві­тчи­зня­ний пов­но­ме­тра­жний ані­ма­цій­ний фільм «Ба­бай». Ство­ре­на дер­жав­ним ко­штом на дер­жав­ній сту­дії «Укра­ні­ма­фільм» стрі­чка на­ра­зи­ла­ся на шквал кри­ти­ки пе­ред­усім за свої ху­до­жні яко­сті. Уже за два ро­ки в кі­но­те­а­трах кра­ї­ни з’явив­ся муль­тик «Ми­ки­та Ко­жум’яка» ін­шої ко­ман­ди. Він був схваль­ні­ше сприйня­тий як кри­ти­ка­ми, так і гля­да­ча­ми, а йо­го

ав­то­ри до­кла­ли зу­силь до ре­клам­ної кам­па­нії сво­го про­ду­кту, за­пу­стив­ши мер­чен­дай­зинг. 2018-го в кі­но­те­а­трах ви­йшов ані­ма­цій­ний фільм «Ви­кра­де­на прин­це­са: Ру­слан і Лю­дми­ла». Він зі­брав в укра­їн­сько­му про­ка­ті по­над 36 млн грн і йо­го та­кож бу­ло про­да­но в кіль­ка де­ся­тків кра­їн. Є пе­ред­умо­ви вва­жа­ти, що са­ме від ньо­го роз­по­чне­ться пе­рі­од, ко­ли що­ро­ку укра­їн­ці змо­жуть ба­чи­ти ві­тчи­зня­ну ані­ма­цію на ве­ли­ко­му екра­ні.

Во­дно­час те­за, що до цьо­го ча­су ми не ма­ли ані­ма­ції, не­пра­виль­на. Ін­ша річ, що во­на бу­ла ко­ро­тко­ме­тра­жною та пе­ре­ва­жно фе­сти­валь­ною. Так, 2003-го ко­ро­тко­ме­тра­жний пла­сти­лі­но­вий муль­тфільм Сте­па­на Ко­ва­ля «Йшов трам­вай № 9» здо­був «Срі­бно­го ве­дме­дя» на фе­сти­ва­лі Бер­лі­на­ле. Ни­ні, за на­ши­ми да­ни­ми, на рі­зних стадіях ви­ро­бни­цтва пе­ре­бу­ває по­над 30 анімаційних про­е­ктів. Во­ни ство­рю­ю­ться або при­ва­тним ко­штом, або із за­лу­че­н­ням дер­жав­но­го фі­нан­су­ва­н­ня. Це і пов­но­ме­тра­жні філь­ми, і серіали, роз­ра­хо­ва­ні на ді­тей дошкільного ві­ку та на їхніх ба­тьків.

НА РІЗНИЙ СМАК

При­єм­но кон­ста­ту­ва­ти, що ство­ре­н­ня укра­їн­ських муль­тфіль­мів сьо­го­дні біль­ше не уто­пія. На­ші ані­ма­цій­ні сту­дії пра­цю­ють над низ­кою про­е­ктів, се­ред яких і ство­ре­н­ня пов­но­ме­тра­жних мульт­стрі­чок, які мо­жна бу­де по­ба­чи­ти на екра­нах укра­їн­ських кі­но­те­а­трів. Крок за кро­ком по­стає укра­їн­ська муль­тя­шна аль­тер­на­ти­ва аме­ри­кан­сько­му та ро­сій­сько­му про­ду­ктам.

«Ни­ні ми за­кін­чу­є­мо про­ект «Мо­ва, що об’єд­нує: фран­ко-укра­їн­ський ко­ктейль». Це ам­бі­тна істо­рія, бо 12 ху­до­жни­ків-ані­ма­то­рів з Укра­ї­ни, Фран­ції та Швей­ца­рії ство­ри­ли ко­ро­ткі істо­рії за­по­зи­че­них із фран­цузь­кої мо­ви слів. Про­ект має як твор­чу цін­ність, так і до­ста­тньо ути­лі­тар­ну: мо­ти­ва­ція ці­ка­во­сті до ін­шої мо­ви. Він ство­рю­є­ться за під­трим­ки Укра­їн­сько­го куль­тур­но­го фон­ду (УКФ), Фран­цузь­ко­го ін­сти­ту­ту, По­соль­ства Швей­ца­рії в Укра­ї­ні, Укра­їн­ської ані­ма­цій­ної асо­ці­а­ції», — роз­по­від­ає Оле­на Го­лу­бє­ва, ви­ко­на­вча ди­ре­ктор­ка Укра­їн­ської ані­ма­цій­ної асо­ці­а­ції, про­дю­сер­ка сту­дії «Чер­во­ний со­ба­ка». Крім то­го, за її сло­ва­ми, ни­ні та­кож три­ває ро­бо­та над ав­тор­ською ма­льо­ва­ною істо­рі­єю «Са­ма со­бі тут» де­бю­тан­тки Ан­ни Дуд­ко, яку час­тко­во фі­нан­со­ва­но зав­дя­ки гран­ту пре­зи­ден­та Укра­ї­ни. «Для ме­не, як для про­дю­се­ра, це ве­ли­ка гор­дість, бо Ан­на Дуд­ко при­йшла ще 2013 року в ди­тя­чо-юна­цьку на­вчаль­ну сту­дію. Її ко­ро­тко­ме­тра­жний фільм бу­де фі­на­лі­зо­ва­но в лю­то­му 2019-го, і спо­ча­тку гля­дач змо­же по­ди­ви­ти­ся йо­го на фе­сти­ва­лях. У ньо­го най­шир­ша ау­ди­то­рія: ді­ти по­ба­чать своє, до­ро­слі своє. Ме­ні зда­є­ться, ав­тор­ка має хист до пе­ре­да­чі ду­же ди­тя­чих

НИ­НІ НА РІ­ЗНИХ СТАДІЯХ ВИ­РО­БНИ­ЦТВА ПЕ­РЕ­БУ­ВАЄ ПО­НАД 30 ВІ­ТЧИ­ЗНЯ­НИХ АНІМАЦІЙНИХ ПРО­Е­КТІВ. ЦЕ І ПОВ­НО­МЕ­ТРА­ЖНІ ФІЛЬ­МИ, І СЕРІАЛИ, РОЗ­РА­ХО­ВА­НІ НА ДІ­ТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІ­КУ ТА НА ЇХНІХ БА­ТЬКІВ

по­чут­тів у зро­зумі­лій ві­зу­аль­ній фор­мі, без па­фо­су, із гу­мо­ром і над­зви­чай­но то­чно», — ве­де да­лі Оле­на Го­лу­бє­ва. По­ряд із дво­ма зга­да­ни­ми ви­ще муль­тфіль­ма­ми тре­тій рік три­ває ви­ро­бни­цтво пов­но­ме­тра­жної ані­ма­цій­ної стрі­чки «Ві­кто­р_ро­бот» ре­жи­се­ра та ху­до­жни­ка Ана­то­лія Лав­ре­ні­ши­на за сце­на­рі­єм Ана­ста­сії Лав­ре­ні­ши­ної.

Укра­їн­ська ані­ма­цій­на сту­дія Image Pictures, за сло­ва­ми її про­дю­се­ра Во­ло­ди­ми­ра Ху­тко­го, ни­ні пра­цює над дру­гим пов­но­ме­тра­жним муль­тфіль­мом «The Secret». Іде­ться про де­те­ктив­ну істо­рію із за­хо­пли­ви­ми при­го­да­ми двох сов у сві­ті, у яко­му за­мість лю­дей є лю­ди­но­по­ді­бні тва­ри­ни. «Він весь ство­рю­є­ться в 3D, тоб­то за до­по­мо­гою комп’ютер­ної гра­фі­ки. Май­бу­тня ау­ди­то­рія — ді­ти та вся сім’я, адже це при­го­дни­цька сі­мей­на ко­ме­дія. Та­кож ско­ро в про­кат ви­хо­дить наш пер­ший муль­тфільм «Кла­ра», ро­бо­ту над яким уже за­вер­ше­но, офі­цій­на да­та ре­лі­зу бу­де ого­ло­ше­на най­ближ­чим ча­сом», — ді­ли­ться він.

Ва­жли­во за­зна­чи­ти, що укра­їн­ські муль­тфіль­ми по­вер­та­ю­ться не ли­ше до кі­но­те­а­трів, а й на на­ші те­ле­е­кра­ни. Зокре­ма, ни­ні три­ває ро­бо­та над мо­ло­ді­жним при­го­дни­цьким ко­ме­дій­ним муль­тсе­рі­а­лом «Чор­то­вий­ки». Чор­то­вий­ки — це ви­га­да­не мі­сте­чко, на при­кла­ді яко­го ав­то­ри з гу­мо­ром ви­сві­тлю­ють рі­зні гло­баль­ні й вну­трі­шні про­бле­ми Укра­ї­ни. Са­ме тут на­ші ге­рої пе­ре­жи­ва­ють не­ймо­вір­ні при­го­ди. Цей муль­тсе­рі­ал, за сло­ва­ми йо­го спів­ав­то­ра Оле­ся Юси­пчу­ка, ство­ре­но в сти­лі­сти­ці cut out animation. «Мо­ва про про­сту сти­лі­сти­ку пе­ре­кла­да­н­ня, що дає змо­гу зде­ше­ви­ти про­цес і при­швид­ши­ти ви­ро­бни­цтво, адже ми го­ту­є­мо близь­ко 4 год ані­ма­ції й ви­тра­ча­ти на це кіль­ка ро­ків не ма­є­мо змо­ги», — за­зна­чає він. Муль­тсе­рі­ал, за сло­ва­ми ре­жи­се­ра, де­мон­стру­ва­ти­ме­ться 2019-го на ка­на­лі «НЛО ТV» й роз­ра­хо­ва­ний на ау­ди­то­рію ві­ком 16– 30 ро­ків. Дру­гий ані­ма­цій­ний се­рі­ал, який по­ка­зу­ва­ти­ме зга­да­ний ви­ще те­ле­ка­нал 2019-го, — це «Не­без­пе­чна зо­на». Ро­ман Гри­щук, ке­рів­ник сту­дій «Ма­ма­хо­хо­та­ла» та Multopia, які йо­го ство­рю­ють, роз­по­від­ає, що це 2D-муль­тик про люд­ську сім’ю, що за­ли­ши­ла­ся жи­ти в зо­ні еко­ло­гі­чної ка­та­стро­фи, де всі зві­рі му­ту­ва­ли й ство­ри­ли свій со­ці­ум. Та­ким чи­ном, єди­на люд­ська ро­ди­на жи­ве в одно­му мі­сті з ан­тро­по­мор­фни­ми тва­ри­на­ми. Цей те­ле­ві­зій­ний про­дукт, за за­ду­мом твор­ців, роз­ра­хо­ва­ний на мо­ло­ді­жну ау­ди­то­рію.

Сте­пан Ко­валь, ре­жи­сер, ху­до­жній ке­рів­ник сту­дії «Но­ва­тор­фільм», роз­по­вів Ти­жню, що йо­го ко­ле­ктив пра­цює над дру­гим се­зо­ном про­е­кту «Моя кра­ї­на Укра­ї­на» та мі­ні-се­рі­а­лом «Мо­ва ко­льо­ро­ва», ство­ре­ни­ми в те­хно­ло­гії стоп-мо­ушн. «Май­бу­тня ау­ди­то­рія та­ких муль­тфіль­мів — гля­да­чі ві­ком від трьох ро­ків. По­ба­чи­ти ці ро­бо­ти мо­жна бу­де на пре­зен­та­ці­ях і ко­ли їхня ве­ли­чність те­ле­ба­че­н­ня дасть зго­ду на по­каз у зру­чний час пе­ред­усім для ді­тей, пі­зні­ше — в ін­тер­не­ті», — за­зна­чає ре­жи­сер.

Окрім цих про­е­ктів, ще низ­ка пе­ре­бу­ває на рі­зних стадіях го­тов­но­сті в ін­ших про­да­кшнах. Так, 2020-го від сту­дії Animagrad, яка цьо­го року ви­пу­сти­ла «Ви­кра­де­ну прин­це­су», очі­ку­є­ться ве­ли­кий ре­ліз — «Мав­ка. Лі­со­ва пі­сня». Та­кож зга­да­на ком­па­нія ви­гра­ла «па­трі­о­ти­чний пі­тчинг»

Мін­куль­ту з пов­но­ме­тра­жним про­е­ктом «Ро­ксо­ла­на» та аль­ма­на­хом «Клуб Все­зна­йок». Yarki Studio при­ва­тним ко­штом го­тує ав­тор­ський ко­ро­тко­ме­тра­жний фільм «Пас­тка» та се­рі­ал «Пів­ден­на фер­ма». «Ум-груп» ви­гра­ла в кон­кур­сі на держ­фі­нан­су­ва­н­ня на се­рі­ал «Ку­зю­ка». «ТТМ» го­тує ав­тор­ську ко­ро­тко­ме­траж­ку «Ко­ха­н­ня». Сту­дія «Бо­ри­сфен-с» — се­рі­ал «Ми­шко та Мі­ся­чна Дзвін­ка». «Тет-про­да­кшн» (гру­па те­ле­ка­на­лів «1+1») — се­рі­ал «Го­во­ри­мо укра­їн­ською». Ком­па­нія Са­хал­ту­є­ва — аль­ма­нах «Цар Пла­ксій та Ло­ско­тон». «Ма­гі­ка-фільм» — ав­тор­ську ко­ро­тко­ме­тра­жну стрі­чку «Укра­де­ний мі­сяць. Кум». Studio KAPI — пов­но­ме­тра­жний муль­тик «Пе­трик». Є пі­ло­тна се­рія се­рі­а­лу «Ро­зум­ні ді­тки», що в роз­роб­ці в про­да­кшна Дми­тра Лі­сен­бар­та.

Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція в ре­жи­се­ра-ані­ма­то­ра Оле­га Фед­чен­ка із се­рі­а­лом «При­тчі на­ро­дів сві­ту». При­ва­тним ко­штом Lastoon го­тує се­рі­ал « Grenveegarden » . How-wow Studio та­кож за при­ва­тні гро­ші пра­цює над ав­тор­ським ко­ро­тко­ме­тра­жним філь­мом «За­бу­тий острів». Серіали «Ма­ма по­спі­шає до­до­му» та «Хо­ро­брі зай­ці» ство­рю­ють: Glowberry та Animagrad. Сту­дія «Квар­тал 95» — се­рі­ал «Му­ха Чо­му­ха» та пов­но­ме­тра­жний про­ект «По­вер­не­н­ня Гу­лі­ве­ра». Оде­ська Сту­дія муль­ти­плі­ка­ції роз­ро­бляє се­рі­ал «Ле­ген­ди Три­пі­л­ля», а Ро­сти­слав Гар­бар — «Дейв і Ева».

СВОЄ ОБЛИЧ­ЧЯ ЧИ НА­СЛІ­ДУ­ВА­Н­НЯ?

Укра­їн­ська ані­ма­ція до 1991 року ма­ла своє пи­то­ме й не­за­бу­тнє облич­чя. Однак до­во­лі дов­гий пе­рі­од ві­тчи­зня­ній мульт-ін­ду­стрії ве­ло­ся, від­вер­то ка­жу­чи, вель­ми кеп­сько. Ве­ли­кі дер­жав­ні кі­но­фа­бри­ки та сту­дії ані­ма­ції зни­ка­ли й за­кри­ва­ли­ся, на їхня мі­сце при­хо­ди­ли при­ва­тні про­да­кшни. Пи­та­н­ня сьо­го­дні в то­му, чи збе­ре­гла укра­їн­ська муль­ти­плі­ка­ція вла­сне облич­чя, чи на­ма­га­є­ться на­слі­ду­ва­ти ін­ші шко­ли ані­ма­ції. На дум­ку Оле­ни Го­лу­бє­вої, це ду­же скла­дна те­ма. «Є сві­то­ва ані­ма­ція з ка­но­на­ми ви­гля­ду й ру­ху — Disney, Pixar, хо­ча ни­ні це одна ком­па­нія. Чи мо­жна вва­жа­ти її шко­лою ані­ма­ції? Га­даю, що так, але у сві­ті та­кі філь­ми біль­ше ці­ну­ю­ться зав­дя­ки ге­ро­ям та істо­рі­ям. Чи при­єм­но, ко­ли Укра­ї­на асо­ці­ю­є­ться з Кла­рою, Мав­кою або Гу­лі­ве­ром (як це є сьо­го­дні)? І так, і ні. Бо ко­ли ка­жуть про облич­чя укра­їн­ської ані­ма­ції, то в Аме­ри­ці це Білл Плім­птон, в Ан­глії Aardman Animations, у Че­хії Ян Шван­кма­єр і так да­лі», — роз­мір­ко­вує спів­ро­змов­ни­ця Ти­жня. Ін­ший до­ре­чний при­клад, на її дум­ку, це япон­ське ані­ме, во­но, по су­ті, є де­ше­вою «лі­мі­то­ва­ною» ані­ма­ці­єю, яку, про­те, Мі­я­дза­кі пе­ре­тво­рює на стиль. То­му «Мав­ка», «Кла­ра» та «Гу­лі­вер» — яви­ща по­зи­тив­ні, бо озна­ча­ють пер­ший крок до ство­ре­н­ня укра­їн­ської но­вої ані­ма­цій­ної шко­ли, зокре­ма в сен­сі сти­лю та вла­сно­го облич­чя.

Во­ло­ди­мир Ху­ткий кон­ста­тує, що по­то­чний стан рин­ку муль­тфіль­мів ди­ктує свої умо­ви: «Ми зму­ше­ні кон­ку­ру­ва­ти з по­ту­жною за­хі­дною ін­ду­стрі­єю, яка має ко­ло­саль­ну істо­рію, те­хно­ло­гі­чність, тра­ди­ції та на­ла­што­ва­ний «кон­ве­єр­ний» ви­ро­бни­чий про­цес». То­му не­за­ле­жний ви­ро­бник по­ви­нен або шу­ка­ти свій стиль (зви­чай­но, з огля­ду на на­яв­ність у ньо­го пев­ної те­хно­ло­гії), або на­слі­ду­ва­ти та на­ма­га­ти­ся ко­пі­ю­ва­ти за­хі­дний чи схі­дний. «Що­до нас, як укра­їн­сько­го ви­ро­бни­ка, ми ви­рі­ши­ли зро­би­ти вла­сний про­дукт без огля­ду на на­ціо­наль­ні еле­мен­ти, себ­то зро­зумі­лим і до­сту­пним усім ві­ко­вим гру­пам та кра­ї­нам, то­му ви­ко­ри­ста­ли за­галь­но­ві­до­мі уяв­ле­н­ня про фей, ча­клу­нів, дра­ко­нів, гно­мів та ін­шу так зва­ну між­на­ро­дну мі­фо­ло­гію. Але во­дно­час на­ма­га­ли­ся пі­ти ін­шим шля­хом у роз­роб­ці зов­ні­шно­сті пер­со­на­жів і ло­ка­цій: про­сто ви­би­ра­ли те, що вва­жа­ли най­кра­щим і най­ці­ка­ві­шим для на­ших по­тен­цій­них гля­да­чів, ін­ко­ли сте­ре­о­ти­пно, ін­ко­ли не­зви­чай­но та ре­а­лі­сти­чно», — за­зна­чає про­дю­сер.

За сло­ва­ми Оле­ся Юси­пчу­ка, в Укра­ї­ні є ду­же ба­га­то ані­ма­то­рів, і біль­шість спи­ра­є­ться на ту шко­лу, яка до впо­до­би. Зві­сно, во­ни пам’ята­ють не­ймо­вір­ні сти­лі­сти­ки на­ших ме­трів ані­ма­ції: це і «При­го­ди ка­пі­та­на Врун­ге­ля», і «Як ко­за­ки…», і «Ене­ї­да», і не- ймо­вір­ні тво­рі­н­ня сту­дії «Бо­ри­сфен», і низ­ка ін­ших муль­тфіль­мів. Про­те ска­за­ти, що ни­ні укра­їн­ська ані­ма­ція має вла­сне су­ча­сне облич­чя, до­во­лі скла­дно.

Екс­пер­ти, із яки­ми по­спіл­ку­вав­ся Ти­ждень, кон­ста­ту­ють, що сьо­го­дні ві­тчи­зня­на ко­мер­цій­на ані­ма­ція ви­ко­ри­сто­вує ані­ма­цій­ні шко­ли ін­ших кра­їн. Є ті, хто за сти­лі­сти­чний ре­фе­ренс бе­ре «Сім­псо­нів» і «Ґріф­фі­нів». Най­успі­шні­ший укра­їн­ський про­ка­тний муль­тик «Ви­кра­де­на прин­це­са» та­кож зро­бле­ний за всі­ма ка­но­на­ми гол­лі­вуд­ської ані­ма­ції.

СЮЖЕТИ ТА ІСТО­РІЇ

Ані­ма­ція й те­хні­ки, ви­ко­ри­ста­ні для ство­ре­н­ня муль­тфіль­му, ще не є до­ста­тньою за­по­ру­кою то­го, що та­ка стрі­чка, як то ка­жуть, вда­ла­ся. Від­кри­те пи­та­н­ня для ві­тчи­зня­них твор­ців ані­ма­цій­но­го кі­но по­ля­гає в то­му, про що сьо­го­дні тре­ба зні­ма­ти муль­тфіль­ми? Хто чи що має ста­ти їхні­ми ге­ро­я­ми? Чи слід ро­би­ти ані­ма­цію без слів та чи акту­аль­ною ни­ні во­на бу­де на осно­ві лі­те­ра­тур­них тво­рів? «Про що? Це сві­то­ве пи­та­н­ня. Тоб­то та­кої ін­ту­ї­ції, яка не про зав­тра, а про три-п’ять ро­ків на­пе­ред. Ди­тя­чі до­шкіль­ні істо­рії ду­же за­тре­бу­ва­ні, зда­ва­ло­ся, ри­нок уже на­си­че­ний, але ні — ду­же швид­ко змі­ню­ю­ться са­мі ді­ти. Пі­сень­ки, абе­тки, на­вчаль­ні істо­рії — та­ко­го ду­же не ви­ста­чає пе­ред­усім в Укра­ї­ні, але аб­со­лю­тно ре­аль­но зна­йти за­ці­кав­ле­ність і у сві­ті. Ге­рої — усі, із ким лег­ко се­бе іден­ти­фі­ку­ва­ти», — роз­мір­ко­вує Оле­на Го­лу­бє­ва. Во­на до­дає: якщо ко­мі­кси вва­жа­ти лі­те­ра­ту­рою, то во­ни акту­аль­ні для ло­каль­них рин­ків. Мо­ва про вда­лий при­клад «Over the Garden Wall» і сві­жу «Гіль­ду». Та­кож це шанс за­ці­ка­ви­ти рі­дною істо­рі­єю світ. В Укра­ї­ні та­кою, на дум­ку спів­ро­змов­ни­ці Ти­жня, є «Троє про­ти зла» — по­пу­ляр­ний ко­мікс, що про­си­ться в ані­ма­цію. Ко­ли ж ка­за­ти про ми­сте­цтво, то во­но по­тре­бує ори­гі­наль­них ав­тор­ських істо­рій, які мо­жуть бу­ти ство­ре­ні рі­зни­ми лю­дьми, але спе­ці­аль­но для яко­гось муль­тфіль­му.

Змі­на фор­ма­ту. Сьо­го­дні ві­тчи­зня­на мульт-ін­ду­стрія пред­став­ле­на низ­кою при­ва­тних анімаційних сту­дій, зокре­ма та­ких, як «Чер­во­ний пес», Image Pictures, Animagrad та ба­га­то ін­ших. Зав­дя­ки їхній ро­бо­ті укра­їн­ські муль­ти­ки ма­ють шанс повернутися як на екра­ни кі­но­те­а­трів, так і на те­ле­ба­че­н­ня

Про­ві­сник змін. Ані­ма­цій­ний фільм «Ба­бай» ви­йшов на екра­ни 2014 року. Це пер­ша за ча­си не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни ві­тчи­зня­на пов­но­ме­тра­жна ані­ма­цій­на стрі­чка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.