Wunderwuzzi — той, хто мо­же все

Ав­стрі­єю вже рік ке­ру­ють Ав­стрій­ська пар­тія сво­бо­ди (АПС) та Ав­стрій­ська на­ро­дна пар­тія (АНП). На чо­лі — кан­цлер Се­ба­сті­ан Курц. По­лі­ти­чна екс­пер­ти­за? Ні, не чу­ли. Ди­ле­тант­ство но­ва­чків про­хо­дить із двох при­чин

Ukrainskiy Tyzhden - - НА ЧАСІ | БЕЗПЕКА - Ар­мін Турн­гер, шеф- ре­да­ктор і ви­да­вець ав­стрій­сько­го ти­жне­ви­ка Falter, Die Welt

Про ди­ле­тант­ство та ін­три­ги кан­цле­ра Ав­стрії

Чо­ло­вік на вер­хів­ці втра­тив пер­ший блиск. Але не в Ав­стрії, там йо­го по­пу­ляр­ність ли­ше зро­стає. На­то­мість у Ні­меч­чи­ні, де че­рез ньо­го рік то­му в мо­ву вві­йшло ав­стрій­ське по­ня­т­тя «wunderwuzzi» (той, хто мо­же все), а в те­ле­ві­зій­них шоу про ньо­го ка­за­ли як про но­во­го по­лі­ти­чно­го юно­го ме­сію, за­хо­пле­н­ня від­чу­тно охо­ло­ло.

У ре­пор­та­жі про­гра­мі Tagesschau ні­ме­цько­го ка­на­лу ARD про те, що США, Ав­стра­лія та «кіль­ка схі­дно­єв­ро­пей­ських кра­їн» ста­ли осто­ронь від мі­гра­цій­но­го па­кту ООН, ім’я Се­ба­сті­а­на Кур­ца не зга­ду­ва­ло­ся. Се­ред цих «схі­дно­єв­ро­пей­ських дер­жав» Ав­стрія бу­ла одні­єю з пер­ших. Ціл­ком успі­шний в ор­га­ні­за­ції сво­го го­ло­ву­ва­н­ня в ЄС уряд у Ві­дні без по­тре­би по­спі­шив ого­ло­си­ти, що не при­єд­на­є­ться до мі­гра­цій­но­го па­кту ООН.

Іден­ти­та­ри­сти — пра­во­екс­тре­міст­ська під­го­тов­ча ор­га­ні­за­ція пра­во­по­пу­ліст­ських АПС і АНП, ра­ді­ли й вва­жа­ли від­мо­ву під­три­му­ва­ти пакт сво­їм успі­хом. І зов­сім небезпідставно. Про­ти па­кту во­ни по­ча­ли бо­роть­бу в со­ці­аль­них ме­діа. В ав­стрій­сько­му ком­пле­ксі по­лі­ти­чних ме­діа, де до­сі до­мі­ну­ва­ла по­ту­жна буль­вар­на га­зе­та Kronen Zeitung, су­б­гро­мад­ськість, яка на­гні­тає во­ро­жість, не має про­ти­ва­ги. Спра­ва не­під­пи­са­но­го мі­гра­цій­но­го па­кту по­ка­зує ди­ле­му. Су­дя­чи з йо­го слів, Се­ба­сті­ан Курц пал­кий єв­ро­пе­єць (аж до зго­ра­н­ня?). Ав­стрій­ська еко­но­мі­ка від­мо­ви­ла б йо­му в під­трим­ці в ра­зі від­кри­то­го ан­ти­єв­ро­пей­сько­го кур­су.

Во­дно­час Кур­ців пар­тнер по ко­а­лі­ції АПС вхо­дить до фра­кції в Єв­ро­пар­ла­мен­ті «Єв­ро­па на­цій та сво­бо­ди» й хо­че пі­ді­рва­ти ЄС у йо­го акту­аль­ній фор­мі. У 2016-му ця си­ла на чо­лі з Ган­цом-крі­сті­а­ном Штра­хе та Нор­бер­том Го­фе­ром, який із мі­ні­маль­ним від­ста­ва­н­ням про­грав пре­зи­дент­ські ви­бо­ри, а за­раз є мі­ні­стром ін­фра­стру­кту­ри, укла­ла до­го­вір про дру­жбу з пар­ті­єю Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на «Єди­ная Рос­сия».

Чи справ­ді Ав­стрія ста­ла «схі­дною кра­ї­ною»? Яка її роль у ЄС? Пі­сля року пра­во­кон­се­рва­тив­ної ко­а­лі­ції ці пи­та­н­ня в ту­ма­ні, бо уряд до­три­му­є­ться єди­но­го прин­ци­пу «Не сва­рись!». Май­же всі по­пе­ре­дні уря­ди за­зна­ли фі­а­ско че­рез те, що кон­се­рва­тив­на Ав­стрій­ська на­ро­дна пар­тія та Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чна пар­тія Ав­стрії не до­пу­ска­ли успі­ху одна одної. Ні­хто не знає цьо­го кра­ще, ніж Се­ба­сті­ан Курц, який ко­лись на по­са­ді мі­ні­стра за­кор­дон­них справ за всі­ма пра­ви­ла­ми цьо­го ми­сте­цтва ор­га­ні­зу­вав усу­не­н­ня сво­го пар­тне­ра із СДПА кан­цле­ра Крі­сті­а­на Кер­на. Сам він під­рив­ної ді­яль­но­сті не ви­ко­ну­вав, бру­дну ро­бо­ту зро­би­ли ін­ші.

Те­пер кан­цлер Курц і ві­це-кан­цлер Штра­хе всю енер­гію спря­мо­ву­ють на ство­ре­н­ня кар­тин­ки єд­но­сті. Це, во­че­видь, над­зви­чай­но на­пру­же­ний про­цес. Важ­ко уяви­ти, яких зу­силь ко­штує та­ке актор­ське ми­сте­цтво. Адже во­ни ра­зом про­во­дять ти­ждень за ти­жнем, спіль­но ви­сту­па­ю­чи пе­ред пре­сою, дру­жньо слу­ха­ють один одно­го, де­мон­стру­ю­чи одно­стай­ність і ви­сту­па­ю­чи в ро­лі одно­дум­ців.

При­хо­ву­ва­ти є що. То­ді як Штра­хе та йо­го лю­ди не ро­блять та­єм­ни­ці зі сво­єї при­хиль­но­сті до пре­зи­ден­та Ро­сії Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на, прем’єр-мі­ні­стра Угор­щи­ни Ві­кто­ра Ор­ба­на та мі­ні­стра вну­трі­шніх справ Іта­лії Мат­тео Саль­ві­ні, Курц став обе­ре­жні­шим. Про­те йо­го сто­сун­ки з Ор­ба­ном і прем’єр-мі­ні­стром Че­хії Ан­дре­єм Ба­бі­шем та­ки слід вва­жа­ти кра­щи­ми, ніж сто­сун­ки з Анґе­лою Мер­кель. По­лі­ти­чну по­мил­ку ви­су­ну­тої АПС мі­ні­стер­ки за­кор­дон­них справ Ка­рін Кнайсль, яка на сво­є­му ве­сіл­лі, ся­ю­чи від ща­стя, ре­ве­ран­сом при­ві­та­ла по­че­сно­го го­стя Пу­ті­на, за­для де­мон­стра­тив­ної гар­мо­нії Курц про­ков­тнув, не ре­а­гу­ю­чи.

При­хо­ву­ва­ти до­во­ди­ться й те, що цьо­му уря­до­ві бра­кує ре­аль­ної по­лі­ти­чної екс­пер­ти­зи. Мі­ні­стер­ську по­са­ду обі­ймав ра­ні­ше ли­ше бун­де­скан­цлер. При­пу­ска­ють, що він не хо­тів ма­ти по­руч із со­бою по­лі­ти­чних про­фе­сіо­на­лів, щоб ще біль­ше ся­я­ти са­мо­му. Мо­жли­во, ди­во­ви­жний факт існу­ва­н­ня ди­ле­тант­сько­го уря­ду має про­сті­ше по­ясне­н­ня. До вла­ди в АНП Курц при­йшов зав­дя­ки пу­тчу, під­го­то­ва­но­му йо­го мо­ло­ді­жною ор­га­ні­за­ці­єю. Він ви­ко­ри­став зру­чний мо­мент, щоб по­ста­ви­ти пар­тію пе­ред фа­ктом і пе­ре­бра­ти на се­бе ке­рів­ни­цтво. До­сі че­рез вну­трі­шньо­пар­тій­ний роз­по­діл по­сад ко­жен ке­рів­ник АНП за­зна­вав нев­да­чі.

Успіх на ви­бо­рах під­твер­див роз­ра­ху­нок Кур­ца. Від­то­ді він си­сте­ма­ти­чно про­во­дить сво­їх при­бі­чни­ків та одно­лі­тків на по­са­ди в на­бли­же­них до дер­жа­ви під­при­єм­ствах та уря­до­вих стру­кту­рах. По­діл те­плих місць — це те, що та­кож об’єд­нує дві та­кі рі­зні пар­тії. АПС отри­мує дер­жав­ну за­лі­зни­цю, АНП від­хо­дить те­ле­ко­му­ні­ка­цій­на фір­ма А1. За пра­дав­нім ав­стрій­ським зви­ча­єм клі­єн­те­ли во­ни ма­ють на­хаб­ство на­зи­ва­ти це вря­ду­ва­н­ня «но­вим сти­лем».

Щой­но ухва­ле­на в пар­ла­мен­ті ре­стру­кту­ри­за­ція си­сте­ми со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня, яка й до­сі до­бре фун­кціо­ну­ва­ла, ма­ла б зеко­но­ми­ти мі­льярд єв­ро. Але не зеко­но­мить. Що то­чно від­бу­де­ться: ця ре­стру­кту­ри­за­ція зруй­нує на­дій­не са­мо­управ­лі­н­ня се­ми міль­йо­нів за­стра­хо­ва­них і пе­ре­дасть пра­во ухва­ле­н­ня рі­шень еко­но­мі­ці. У май­бу­тньо­му ке­рів­ні по­са­ди в ме­ди­чно­му та пен­сій­но­му стра­ху­ван­ні між пра­це­дав­ця­ми та пра­ців­ни­ка­ми по­вин­ні бу­ти роз­ді­ле­ні у спів­від­но­шен­ні 1:1, за­мість до­те­пе­рі­шніх 1:4 чи 1:2.

Ди­ле­тант­ство но­ва­чків при вла­ді про­хо­дить із двох при­чин. По-пер­ше, че­рез слаб­кість опо­зи­ції. «Зе­ле­ні» ви­ле­ті­ли з пар­ла­мен­ту, СДПА під ке­рів­ни­цтвом но­вої го­ло­ви Па­ме­ли Рен­ді-ва­ґнер має ще згру­пу­ва­ти­ся. По-дру­ге, ав­стрій­ська гро­мад­ськість не ли­ше за­не­па­ла, а й зав­дя­ки вла­сни­кам ме­діа при­хиль­на до Кур­ца. На­то­мість АПС до­мі­нує в со­ці­аль­них ме­діа. Мі­ністр вну­трі­шніх справ Гер­берт Кікль, від­по­від­аль­ний в АПС за про­па­ган­ду й по­га­ні вір­ши­ки («дім за­мість ісла­му»), має у сво­є­му мі­ні­стер­стві по­над 20 осіб для со­ці­аль­них ме­діа. При­хиль­ність буль­вар­ної пре­си ку­пу­ють міль­йон­ни­ми за­мов­ле­н­ня­ми на ого­ло­ше­н­ня. Жур­на­лі­сти­ка пу­блі­чно-пра­во­во­го мов­ле­н­ня ко­ре­ктна, але обе­ре­жна. В очі­ку­ван­ні уря­до­вої ата­ки ре­да­кто­ри вже за­сте­рі­га­ють від «зни­ще­н­ня ка­на­лу» но­вим за­ко­ном про ORF (Ав­стрій­ську су­спіль­ну те­ле­ра­діо­ком­па­нію). На­пря­мок за­да­ють чи­слен­ні на­пад­ки АПС на представників ка­на­лу. Тре­ба, як це ко­лись до­бре сфор­му­лю­вав Йорґ Гай­дер, «мен­ше бре­ха­ти в ре­да­кцій­них ка­бі­не­тах». Ни­ні во­ни це до­но­сять іна­кше.

Ди­ле­тант­ською бу­ла ата­ка мі­ні­стра вну­трі­шніх справ на ві­дом­ство за­хи­сту Кон­сти­ту­ції та бо­роть­би з те­ро­ри­змом. Як тим ча­сом по­ста­но­вив суд, во­на не ма­ла за­кон­них під­став. Ди­ле­тант­ським був і мейл прес-слу­жби Кі­кля, у яко­му від по­лі­ції ви­ма­га­ли обме­жи­ти до не­об­хі­дно­го мі­ні­му­му ко­му­ні­ка­цію з оці­не­ни­ми як кри­ти­чні ме­діа, зокре­ма га­зе­та­ми Kurier, Standard і Falter. Ди­ле­тант­ськи­ми є та­кож чи­слен­ні за­ко­но­про­е­кти, пер­ші ре­да­кції яких су­пе­ре­чать або Кон­сти­ту­ції, або пра­ву ЄС. Парламент бло­ку­ють, ви­ма­га­ю­чи вкла­да­ти­ся в най­ко­ро­тші стро­ки. Це ски­да­є­ться на ран­ню фа­зу си­сте­ми Ор­ба­на, ко­ли пар­тія «Фі­дес» зу­ми­сне за­си­па­ла парламент про­тя­гну­ти­ми за­ко­на­ми, які до­во­ди­ло­ся по­стій­но змі­ню­ва­ти.

На­при­кін­ці 2018 року ав­стрій­ський уряд опи­нив­ся з не­чі­ткою аж до не­без­пе­чно­сті з по­гля­ду єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки по­зи­ці­єю. Вну­трі­шньо­по­лі­ти­чні ди­ле­тан­ти без най­мен­шої по­ва­ги до де­мо­кра­ти­чної гро­мад­сько­сті, але з до­брим чу­т­тям про­па­ган­ди. Сі­мей­ний бо­нус має по­кра­щи­ти фі­нан­со­ве ста­но­ви­ще ба­га­тьох ро­дин. От­же, ви­бор­ці отри­му­ють не ли­ше ви­до­ви­ще, а ще й хліб. Пи­та­н­ня тіль­ки, чи путч мо­ло­ді на­стіль­ки іму­ні­зує і хри­сти­ян­ське ко­рі­н­ня «но­вої АНП», що во­на ви­три­має де­мон­стра­тив­ну гар­мо­нію з пра­во­ра­ди­каль­ною пар­ті­єю. Кількість ви­сту­пів про­ти яв­но не­гу­ман­них де­пор­та­цій шу­ка­чів при­тул­ку зро­стає.

План Кур­ца оче­ви­дний: по­да­ру­ва­ти пар­тне­ру-про­тив­ни­ку по­віль­ну смерть в обі­ймах, яка вре­шті зно­ву за­кін­чи­ться своє­рі­дною ім­пло­зі­єю пра­вих, а по­пу­ляр­ність Кур­ца тим ча­сом зро­ста­ти­ме. До ньо­го до­бре за­сто­сов­не ви­бор­че га­сло ве­ли­ко­го зраз­ка «Курц пе­ред­усім!». А на що тим ча­сом пе­ре­тво­ри­ться єв­ро­пей­ська пра­во­ва й со­ці­аль­на дер­жа­ва Ав­стрія, не так ва­жли­во.

Курц пе­ред­усім. Ам­бі­тний ав­стрій­ський кан­цлер про­кла­дає со­бі одно­о­сі­бний шлях до по­лі­ти­чно­го Олім­пу, із лег­кі­стю при­но­ся­чи в жер­тву сво­їх пар­тне­рів по ко­а­лі­ції

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.