«Те­ку­ча зем­ля Ам­стер­дам»

Та ін­ші ле­мен­ти

Ukrayina Moloda - - Культура - Олег КОЦАРЕВ

Ви­йшла дру­ком по­е­ти­чна к н и жка ми­ну­ло­рі­чної л а у - р е а т к и л і т е р а т у р н о г о ко н - к у р с у в и д а в н и ц т в а « Смо­ло­скип» І р и н и Загл а д ь ко «Ле­мент і л е г і т » . По­е­тка на­ро­ди­лась у Лу­цьку, а ме­шкає у Льво­ві . Всу п е р е ч сте­ре­о­ти­пам про по­е­тів, які н е о д мі н н о му­сять б у т и філ о л о г а ми, І р и н а Загл а д ь ко за фа­хом — фі­зик-те­о­рет и к . Ор­га­ні з а т о р к а б а г а т ь о х мульт и ме­ді й н и х п р о е к т і в , у яких по­єд­нує лі­те­ра­ту­ру з ін­ши­ми ви­да­ми ми­сте­цтва та фор­ма­ми ко му­ні к а ц і ї . Пе­рек л а д а є з н і ме­цької .

Не див­но, що та­кі роз­ма­ї­ті ін­те­ре­си й за­ня­т­тя на­ле­жать ав­тор­ці вель­ми рі­зно­ма­ні­тних, стро­ка­тих вір­шів. І якщо в сво­їй пі­сля­мо­ві до книж­ки Пав­ло Ко­роб­чук по­рів­нює «Ле­мент і ле­гіт» з са­дом (не в остан­ню чер­гу це ко­ре­лює з ефе­ктни­ми ко­ла­жа­ми Ана­ста­сії Стар­ко, ви­ко­ри­ста­ни­ми в оформ­лен­ні), то я б не ри­зи­кнув ви­окре­ми­ти тут якийсь один обра­здо­мі­нан­ту чи мо­тив-до­мі­нан­ту. Це зов­сім не по­га­но. При­найм­ні, га­ран­тує по­е­зії сво­бо­ду від по­тен­цій­но­го ти­ску на­дмір­ної кон­це­пту­аль­но­сті. Про­дов­жу­ю­чи Ко­роб­чу­ко­ву асо­ці­а­цію та звер­та­ю­чись до обра­зно­сті ча­сів укра­їн­сько­го ба­ро­ко, «сад» ці­єї книж­ки вар­то бу­ло б на­зва­ти «ба­га­тим са­дом».

Є тут вір­ші, в яких чи­та­чі зу­стрі­нуть гру з ар­хе­ти­па­ми та ін­тер­текс­том й на­віть про­стір мі­сти­ки: У нас паль­ці схо­жі, а ти сіль роз­си­пав; хліб по­ко­тив­ся від по­ро­га, але ж не кру­глий. Не пе­ре­ймай­ся — з ре­бра до­ло­ні мо­жна ство­ри­ти біль­ше, ніж про­сто з ре­бра.

Тра­пля­ю­ться стрім­кі, пуль­су­ю­чі, під­кре­сле­но ди­на­мі­чні тво­ри, як-от «Каз­ка про Ам­стер­дам»: Лю­ди в то­бі — во­да, про­стір в то­бі — во­да, і все у то­бі — во­да. Те­ку­ча зем­ля Ам­стер­дам. Мова твоя м’яка. І пі­сня про те­бе — рі­ка під ко­жним мо­стом лу­на. Ти — крик у во­ді,

Ам­стер­дам. Для де­яких вір­шів ха­ра­ктер­на «по­ві­тря­на» ба­га­то­зна­чна про­сто­та-мі­ні­ма­лізм, як-от: «Нар­ва­ла ве­ре­су. На­кри­ча­ла­ся» . Та на­за­гал збір­ці при­та­ман­на емо­цій­ну стри­ма­ність. Книж­ка по­ді­ля­є­ться на два роз­ді­ли від­по­від­но до на­зви. Там, де «Ле­мент» — на­пру­же­ні­ше; де «Ле­гіт» — ма­жор­ні­ше. По­е­тка звер­та­є­ться як до «куль­ту­ро­ло­гі­чних» мо­ти­вів чи пси­хо­ло­гі­чних пе­ре­жи­вань, так і до фі­ло­соф­ських, ек­зи­стен­цій­них мо­мен­тів. За­ува­жу­є­мо і ген­дер­ну про­бле­ма­ти­ку: ті­шить, що Іри­на За­гладь­ко пра­цює з нею не в на­їв­но-пря­мо­лі­ній­ний про­па­ган­дист­ський спо­сіб, а за до­по­мо­гою мі­фо­ло­гі­чних, ме­та­фо­ри­чних ін­стру­мен­тів. Що, ясна річ, кра­ще і для те­ма­ти­ки, і для са­мих вір­шів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.