Жи­т­тя на про­даж

В Укра­ї­ні зро­сла кіль­кість ви­пад­ків тор­гів­лі лю­дьми

Ukrayina Moloda - - Суспільство - Оле­ксан­дра ТВЕРДА

В Укра­ї­ні за шість мі­ся­ців по­лі­ція за­фі­ксу­ва­ла 186 фа­ктів тор­гів­лі лю­дьми, з них 108 — це се­ксу­аль­на екс­плу­а­та­ція, по­ві­до­мив на­чаль­ник Де­пар­та­мен­ту бо­роть­би зі зло­чи­на­ми, пов’яза­ни­ми з тор­гів­лею лю­дьми, Ар­тем Кри­щен­ко. Він уто­чнив, що зі 156 по­тер­пі­лих біль­шість (91 осо­ба) це жін­ки, та­кож жер­тва­ми ста­ли 49 чо­ло­ві­ків, дев’ять не­пов­но­лі­тніх і сім ма­ло­лі­тніх ді­тей.

Хто жер­тва?

Тор­гів­ля лю­дьми — це зло­чин, жер­тва­ми яко­го мо­жуть ста­ти чо­ло­ві­ки, жін­ки, ді­ти, яких фа­кти­чно три­ма­ють у раб­стві з ме­тою як при­му­со­вої пра­ці, так і се­ксу­аль­ної екс­плу­а­та­ції. Най­ча­сті­ше жер­тва­ми тор­гів­лі лю­дьми ста­ють не­за­хи­ще­ні ка­те­го­рії лю­дей. По­тра­пля­ють у раб­ство шля­хом вер­бу­ва­н­ня: че­рез ви­пад­ко­ві зна­йом­ства, не­фор­маль­ні кон­та­кти, че­рез ого­ло­ше­н­ня в ін­тер­не­ті, на ву­ли­ці. Лю­дям про­по­ну­ють ви­со­ку за­ро­бі­тну пла­ту, а в ре­зуль­та­ті по­збав­ля­ють во­лі, ти­снуть пси­хо­ло­гі­чно та за­би­ра­ють до­ку­мен­ти. Основ­ною при­чи­ною по­тра­пля­н­ня у раб­ство є по­шук «кра­що­го жи­т­тя», не­до­ско­на­ле за­ко­но­дав­ство та пра­во­ва не­о­бі­зна­ність гро­ма­дян, а та­кож бі­дність та без­ро­бі­т­тя. Тор­гів­ля лю­дьми — над­зви­чай­но ви­гі­дний бі­знес, за­зна­ча­ють екс­пер­ти. При­бу­тки від ньо­го при­но­сять кри­мі­наль­ним угру­по­ва­н­ням мі­льяр­ди до­ла­рів. Це тре­тій за роз­ма­хом і до­хо­да­ми кри­мі­наль­ний бі­знес у сві­ті пі­сля тор­гів­лі збро­єю та нар­ко­ти­ка­ми.

В Укра­ї­ні все ча­сті­ше мо­жна по­чу­ти ви­слів «жи­вий то­вар». І йде­ться не про ча­си Се­ре­дньо­віч­чя, на­віть не про ХІХ сто­лі­т­тя, а про су­ча­сність. У по­шу­ках «лег­ких гро­шей» лю­ди втра­ча­ють пиль­ність. Це зна­чно збіль­шує не­без­пе­ку по­тра­пи­ти на га­чок ша­хра­їв і під­да­ти­ся екс­плу­а­та­ції. За да­ни­ми ви­да­н­ня «Ра­діо «Сво­бо­да», у Він­ни­цький обла­сті під при­во­дом ро­бо­ти бу­ді­вель­ни­ка­ми за­вер­бу­ва­ли 14 чо­ло­ві­ків та двох жі­нок для тру­до­вої екс­плу­а­та­ції. Під час те­ле­фон­ної роз­мо­ви «ро­бо­то­да­вець» по­ві­до­мив, що чо­ло­ві­ки-бу­ді­вель­ни­ки бу­дуть отри­му­ва­ти по ти­ся­чі до­ла­рів на­при­кін­ці ко­жно­го мі­ся­ця, а жін­кам-ку­ха­рям, яким по­трі­бно бу­де та­кож до­по­ма­га­ти чо­ло­ві­кам-бу­ді­вель­ни­кам, пла­ти­ти­муть по 800 до­ла­рів на мі­сяць. Об’єкт, на який при­ве­зли укра­їн­ців, був ого­ро­дже­ний пар­ка­ном, зав­ви­шки 3,5 ме­тра. Від­кри­то, не при­хо­ву­ю­чи зброї, з ав­то­ма­та­ми сто­я­ли охо­рон­ці. «Ро­бо­то­да­вець» по­яснив ро­бо­ту: чо­ло­ві­ки по­вин­ні бу­ли шту­ка­ту­ри­ти, ви­ко­ну­ва­ти ма­ляр­ні ро­бо­ти, жін­ки — го­ту­ва­ти їжу та пра­цю­ва­ти по­руч із чо­ло­ві­ка­ми. У всіх за­бра­ли те­ле­фо­ни, про їх по­вер­не­н­ня не мо­гло бу­ти і мо­ви, а сто­сов­но те­ле­фо­нів ска­за­ли: «Те­ле­фо­нів не бу­де, по­про­щай­тесь iз ни­ми». За­ро­бі­тча­ни пра­цю­ва­ли по 16 го­дин і біль­ше, без пра­ва на від­по­чи­нок, із пов­ним обме­же­н­ням пе­ре­су­ва­н­ня: їм не до­зво­ля­ли по­ки­ну­ти мі­сце ро­бо­ти. Пе­рі­о­ди­чно пра­цю­ва­ли впро­довж до­би. Охо­рон­ці по­стій­но по­гро­жу­ва­ли не­ви­пла­тою ко­штів. Не­люд­ські умо­ви пра­ці, по­стій­не при­ни­зли­ве став­ле­н­ня до всіх, хто пра­цю­вав.

«Бiла» зар­пла­тня — га­ран­тiя без­пе­ки

За­ро­бі­тча­нин зі ста­жем Ар­тем Ку­чер роз­по­від­ає, що в пер­шу чер­гу слід обра­ти пе­ре­ві­ре­ну «аген­цію пра­ці», а вла­што­ву­ва­тись кра­ще офі­цій­но з бі­лою зар­пла­тою на кар­то­чку та офор­ми­ти кар­ту, яка дає пра­во на тим­ча­со­ве про­жи­ва­н­ня пі­сля то­го, як за­кін­чи­ться ві­за. «Якщо лю­ди­на їде на за­ро­бі­тки, то тре­ба ви­би­ра­ти не­ве­ли­чкі мі­ста або на­віть се­ла, бо за­ро­бі­тна пла­та май­же одна­ко­ва для укра­їн­ців без до­сві­ду. І го­лов­не — це ви­вчи­ти мо­ву кра­ї­ни, в якій пе­ре­бу­ва­єш. У Поль­щі ба­га­то укра­їн­ських аген­цій пра­ці, бо по­ляк на­пря­му ні­ко­ли не шу­кає укра­їн­ських ро­бі­тни­ків. Поль­ський ро­бо­то­да­вець швид­ше ві­зьме укра­їн­сько­го ро­бі­тни­ка, аніж поль­сько­го, бо укра­їн­ці пра­цьо­ви­тiшi й го­то­ві пра­цю­ва­ти по­над­нор­мо­во, і ця нор­ма опла­чу­є­ться мі­ні­мум на 50 % біль­ше, так як і ні­чні змі­ни. То­му са­ме для за­ро­бі­тчан це ве­ли­ка мо­жли­вість за­ро- би­ти біль­ше і швид­ше. По­ля­ки ви­їжджа­ють за кор­дон, най­ча­сті­ше в Ан­глію, Ні­меч­чи­ну. Мо­лодь не хо­че пра­цю­ва­ти за 1500 єв­ро, а укра­їн­ці за­мі­ню­ють ро­бо­чу си­лу в Поль­щі та під­ня­ли їхню еко­но­мі­ку. Там за­во­ди від­кри­ва­ю­ться на ко­жно­му кро­ці. Май­же весь то­вар, ви­ро­бле­ний у Поль­щі, їде до нас», — ко­мен­тує «УМ» Ар­тем.

Якщо го­во­ри­ти про вну­трі­шню тор­гів­лю лю­дьми, бу­ва­ють ви­пад­ки, ко­ли лю­дей у сіль­ській мі­сце­во­сті вер­бу­ють на ро­бо­ту, осо­бли­во се­зон­ну (пов’яза­ну з сіль­ським го­спо­дар­ством), а по фа­кту во­ни по­тра­пля­ють у тру­до­ве раб­ство. За остан­ні де­кіль­ка ро­ків та­ких «фер­ме­рів-ра­бо­вла­сни­ків» в Укра­ї­ні по­біль­ша­ло. За­по­різь­ка область, Він­нич­чи­на, Лу­ган­щи­на — ось ті ре­гіо­ни, в яких ви­яв­ля­ли ви­пад­ки тру­до­вої екс­плу­а­та­ції. Остан­ній, най­більш кри­чу­щий, ви­па­док тра­пив­ся в Оде­сі, де пра­во­охо­рон­ці звіль­ни­ли з раб­ства май­же со­тню лю­дей. Це якраз бу­ли без­при­туль­ні та лю­ди, які злов­жи­ва­ють ал­ко­го­лем. Во­ни без­ко­штов­но пра­цю­ва­ли на агро­фір­мі, а зби­ра­ли їх по вок­за­лах так зва­ні вер­бу­валь­ни­ки. За та­ку «по­слу­гу» во­ни отри­му­ва­ли по 500 грн. Зви­чай­но, є й ци­ні­чні­шi спосо­би, ко­ли зло­чин­ці про­сто ви­кра­да­ють лю­дей для про­да­жу. Як пра­ви­ло, це сто­су­є­ться се­ксу­аль­но­го раб­ства. Зло­чин­ці та­кож мо­жуть ді­я­ти че­рез зна­йо­мих жер­тви. Рі­зни­ми ме­то­да­ми (по­гро­зи, шан­таж, під­куп) во­ни зму­шу­ють їх вмо­ви­ти по­тен­цій­ну жер­тву по­го­ди­тись на про­по­зи­цію — як пра­ви­ло, обма­ном — роз­по­вів у ко­мен­та­рі «УМ» ана­лі­тик ГО «Пра­во­за­хи­сної гру­пи «Січ» Ві­ктор Фі­ла­тов

У роз­мо­ві з «УМ» Ві­ктор по­ра­див на­сам­пе­ред пе­ре­свід­чи­ти­ся, що фір­ма, яка про­по­нує ро­бо­ту або по­слу­ги з її по­шу­ку, офі­цій­но за­ре­є­стро­ва­на, має юри­ди­чну адре­су та лі­цен­зію. «Як пра­ви­ло, ор­га­ні­за­ція, яка ці­нує свою ре­пу­та­цію, ма­ти­ме вла­сний сайт. Слід пам’ята­ти, якщо від вас ви­ма­га­ють на­да­ти ори­гі­на­ли сво­їх до­ку­мен­тів сто­рон­ній осо­бі, то це вже сер­йо­зний при­від за­ми­сли­ти­ся. Та­кож не­об­хі­дно звер­ну­ти ува­гу на офіс фір­ми, в яко­му три­ва­ють пе­ре­мо­ви­ни. На стен­дах по­вин­ні бу­ти роз­мі­ще­ні до­ку­мен­ти на пра­во за­йма­ти­ся ре­кру­тин­го­вою чи ін­шою ді­яль­ні­стю (ори­гі­на­ли або ко­пії). Та­кож вар­то звер­та­ти ува­гу на дрі­бни­ці: хто пе­ре­бу­ває в офі­сі під час пе­ре­го­во­рів, який мар­шрут слі­ду­ва­н­ня до кра­ї­ни тру­до­вої мі­гра­ції, яку ві­зу вам пла­ну­ють від­кри­ти (на­при­клад, го­стьо­ва ві­за не дає пра­ва на пра­це­вла­шту­ва­н­ня). І остан­нє: якщо вам про­по­ну­ють ду­же ви­со­ку зар­пла­тню, при цьо­му не пе­ре­йма­ю­чись ва­ши­ми вмі­н­ня­ми та до­сві­дом, швид­ше за все, по­тра­пи­ли до ша­хра­їв», — до­дає екс­перт

Ві­ктор Фі­ла­тов по­ре­ко­мен­ду­вав чи­та­чам «УМ» до­три­му­ва­ти­ся пев­них пра­вил, щоб май­же сто­від­со­тко­во ви­клю­чи­ти всі ри­зи­ки раб­ства. «Ре­тель­но чи­тай­те від­гу­ки про май­бу­тньо­го ро­бо­то­дав­ця або фір­му, по­слу­га­ми якої пла­ну­є­те ско- ри­ста­ти­ся. Спро­буй­те роз­шу­ка­ти осіб, які вже ко­ри­сту­ва­ли­ся по­слу­га­ми ці­єї ком­па­нії. Пе­ре­ві­ряй­те да­ні про фір­му у від­кри­тих ре­є­страх, а та­кож по­ці­кав­тесь: чи не про­хо­дить во­на як фі­гу­рант кри­мі­наль­них справ. Не бу­де зай­вим при­йти на пе­ре­го­во­ри з до­ві­ре­ною осо­бою, на­при­клад юри­стом або ки­мось iз рі­дних. Та­кож до­ре­чно зв’яза­ти­ся з по­соль­ством кра­ї­ни, ку­ди ви пла­ну­є­те їха­ти, та з’ясу­ва­ти пра­ви­ла і ви­мо­ги що­до пе­ре­бу­ва­н­ня в цій дер­жа­ві. Це до­зво­лить спів­ста­ви­ти їх iз тим, що вам про­по­ну­ють. За жо­дних об­ста­вин не да­вай­те свої до­ку­мен­ти сто­рон­нім осо­бам! Кон­тракт по­ви­нен бу­ти скла­де­ний зро­зумі­лою для вас мо­вою і під­пи­су­ва­ти ви йо­го по­вин­ні осо­би­сто. Звер­тай­тесь по кон­суль­та­цію до пра­во­за­хи­сни­кі­вю­ри­стів, якщо ви­ни­кли най­мен­ші сум­ні­ви. Так ви змо­же­те на­віть по­пе­ре­ди­ти зло­чин. Окрім то­го, від’їжджа­ю­чи за кор­дон, зро­біть ко­пії сво­їх до­ку­мен­тів i збе­рі­гай­те їх окре­мо від ін­ших цін­них па­пе­рів. Зав­ча­сно з’ясуй­те адре­су по­соль­ства або кон­суль­ської уста­но­ви в кра­ї­ні, ку­ди ви­ру­ша­є­те. Усю ін­фор­ма­цію про мі­сце ва­шо­го пе­ре­бу­ва­н­ня, ро­бо­то­дав­ця, кон­та­кти по­соль­ства слід за­ли­ши­ти чле­нам сім’ї, близь­ким ро­ди­чам або дру­зям і весь час три­ма­ти з ни­ми зв’язок. Та­кож вар­то за­но­ту­ва­ти кон­та­кти між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, які за­йма­ю­ться про­ти­ді­єю тор­гів­лі лю­дьми. Це у пря­мо­му сен­сі мо­же вря­ту­ва­ти вам жи­т­тя», — ко­мен­тує «УМ» ана­лі­тик.

Ві­ктор Фі­ла­тов дав по­ра­ди, що ро­би­ти, якщо хтось iз ва­ших близь­ких по­тра­пив у раб­ство. «По-пер­ше: як по­ві­до­ми­ти рі­дних та по­соль­ство про свою си­ту­а­цію. Якщо не бу­де мо­жли­во­сті ско­ри­ста­ти­ся те­ле­фо­ном чи iн­тер­не­том, мо­жна пе­ре­да­ти за­пи­ску че­рез осо­бу, якій ви до­ві­ря­є­те. Жер­тви се­ксу­аль­но­го раб­ства ча­сто зна­хо­дять по­ря­ту­нок че­рез сво­їх клі­єн­тів, які по­ві­дом­ля­ють пра­во­охо­рон­ців або осо­би­сто ви­во­зять лю­ди­ну та пе­ре­да­ють у по­соль­ство. Не слід кон­флі­кту­ва­ти зі зло­чин­ця­ми, адже до вас мо­жуть за­сто­су­ва­ти гру­бу фі­зи­чну си­лу. Якщо ви на­ва­жи­тесь на вте­чу, то не­об­хі­дно про­ра­ху­ва­ти ко­жен крок. Слід усві­до­ми­ти, що зло­чин­ці ма­ють зна­чні пе­ре­ва­ги: во­ни пе­ре­бу­ва­ють у сво­їй кра­ї­ні, а ви — ні, ви — без гро­шей, до­ку­мен­тів та со­ці­аль­них зв’яз­ків. Ко­ри­сно «про­кру­ти­ти» та­ку си­ту­а­цію на­пе­ред та про­ду­ма­ти до дрі­бниць. Вар­то до­мо­ви­ти­ся з рі­дни­ми: ко­ли ви не ви­хо­ди­те на зв’язок 24 го­ди­ни, во­ни по­чи­на­ють актив­ний по­шук і звер­та­ю­ться до кон­суль­ських уста­нов, пра­во­охо­рон­ців та між­на­ро­дних пра­во­за­хи­сних ор­га­ні­за­цій», — ка­же Ві­ктор Фі­ла­тов.

На­га­да­є­мо, тор­гів­ля лю­дьми вва­жа­є­ться осо­бли­во тяж­ким зло­чи­ном в Укра­ї­ні та ба­га­тьох ін­ших кра­ї­нах. Ста­т­тя 149 Кри­мі­наль­но­го Ко­де­ксу Укра­ї­ни пе­ред­ба­чає, що злочини, пов’яза­ні з тор­гів­лею лю­дьми, ка­ра­ю­ться по­збав­ле­н­ням во­лі на строк від 3 до 15 ро­ків.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.