Один ро­зум до­бре, а ці­ла ака­де­мія — кра­ще

Як на­у­ков­ці до­по­ма­га­ють Ки­є­ву

Ukrayina Moloda - - Столиця - Ми­ко­ла ПАЦЕРА

На­ціо­наль­на ака­де­мія на­ук Укра­ї­ни по­стій­но при­ді­ляє ве­ли­ку ува­гу спів­ро­бі­тни­цтву з ки­їв­ською вла­дою, про­по­ну­ю­чи роз­роб­ки сво­їх уче­них для ви­рі­ше­н­ня про­блем жит­тє­ді­яль­но­сті мі­ста.

Актив­на і плі­дна спів­пра­ця НАНУ та КМДА роз­по­ча­лась ще в 1998 ро­ці, ко­ли між ни­ми бу­ло під­пи­са­но до­го­вір про співробітництво, а в 2006-му прийня­то йо­го но­ву ре­да­кцію. Ре­а­лі­за­ція йо­го, а та­кож Про­гра­ми спів­ро­бі­тни­цтва да­ла від­чу­тні ре­зуль­та­ти у ви­рі­шен­ні про­блем мі­сько­го транс­пор­ту, вдо­ско­на­ле­н­ня і збе­ре­же­н­ня зе­ле­но­го го­спо­дар­ства, енер­го­збе­ре­же­н­ня, охо­ро­ни здо­ров’я ки­ян та в ін­ших сфе­рах. Зокре­ма, як по­ві­до­ми­ли у прес-слу­жбі На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни, роз­ро­бле­но низ­ку про­гре­сив­них те­хно­ло­гій ві­днов­ле­н­ня зно­ше­них де­та­лей об’єктів гро­мад­сько­го транс­пор­ту і за­про­ва­дже­но ефе­ктив­ні технології ре­мон­ту ру­хо­мо­го скла­ду гро­мад­сько­го транс­пор­ту мі­ста, що по­дов­жує йо­го екс­плу­а­та­цію та при­но­сить чи­ма­лу еко­но­мію. На­при­клад, но­ві технології на­плав­ле­н­ня зно­ше­них по­вер­хонь бан­да­жів ко­ліс трам­ва­їв, а та­кож ме­ха­ні­зо­ва­но­го на­плав­ле­н­ня по­ро­шко­вим дро­том хо­му­тів ав­то­зче­пу ва­го­нів ме­тро­по­лі­те­ну не ли­ше від­нов­лю­ють їх, а й да­ють змо­гу ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти у 2-3 ра­зи дов­ше.

«Ін­сти­тут еле­ктро­зва­рю­ва­н­ня ім. Є.О.Па­то­на роз­ро­бив пе­ре­сув­ний мо­біль­ний ком­плекс для сти­ко­во­го зва­рю­ва­н­ня стер­жньо­вої ар­ма­ту­ри за­лі­зо­бе­то­ну без­по­се­ре­дньо на бу­ді­вель­но­му май­дан­чи­ку, — роз­по­ві­ла ке­рів­ник прес-слу­жби АН Сні­жа­на Ма­зу­рен­ко. — Цей апа­рат ви­ко- ри­ста­ли, зокре­ма, при мон­та­жі верх­ньо­го яру­су гля­да­цьких три­бун На­ціо­наль­но­го спор­тив­но­го ком­пле­ксу «Олім­пій­ський», і до­сі він ши­ро­ко за­сто­со­ву­є­ться при бу­дів­ни­цтві про­ми­сло­вих і жи­тло­вих спо­руд, мо­стів, ві­а­ду­ків то­що. Та­кож за­про­ва­дже­но но­ву те­хно­ло­гію зва­рю­ва­н­ня в умо­вах мон­та­жу ме­та­ло­кон­стру­кцій транс­порт­них розв’язок на Мо­сков­ській пло­щі та Дар­ни­цько­му мо­сту з Дні­пров­ською на­бе­ре­жною. Фа­хів­ці ін­сти­ту­ту здій­сню­ва­ли по­стій­ний на­гляд при зва­рю­ван­ні се­кцій ар­ки По­діль­сько­го мо­сту че­рез Дні­про, а та­кож роз­ро­би­ли те­хно­ло­гію зва­рю­ва­н­ня се­кцій ар­ки ва­гою до 700 тонн, те­хно­ло­гію зва­рю­ва­н­ня ба­лок еста­кад пра­в­обе­ре­жних за­їздів на По­діль­ський мо­сто­вий пе­ре­хід, ви­ко­на­но на­у­ко­во-те­хні­чний су­про­від їх ви­го­тов­ле­н­ня та мон­та­жу».

Актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся в ін­те­ре­сах мі­ста і на­пра­цю­ва­н­ня уста­нов НАН Укра­ї­ни при ви­ко­нан­ні Дер­жав­ної ці­льо­вої про­гра­ми з роз­роб­ки і за­про­ва­дже­н­ня енер­го­збе­рі­га­ю­чих сві­тло­діо­дних дже­рел та осві­тлю­валь­них си­стем на їх осно­ві. Та­кі при­строї, змон­то­ва­ні на стан­ці­ях Ки­їв­сько­го ме­тро­по­лі­те­ну, до­ро­гах і об’єктах ЖКГ мі­ста, про­де­мон­стру­ва­ли мо­жли­вість зна­чної еко­но­мії еле­ктро­енер­гії при тер­мі­нах оку­пно­сті від 9 до 30 мі­ся­ців. Зокре­ма, Ін­сти­ту­том про­блем ма­те­ма­ти­чних ма­шин та си­стем ство­ре­на сві­тло­діо­дна си­сте­ма осві­тле­н­ня ва­го­нів ме­тро­по­лі­те­ну, яка за­без­пе­чи­ла змен­ше­н­ня спо­жи­ва­н­ня еле­ктро­енер­гії в 4 ра­зи при збіль­шен­ні осві­тле­но­сті ва­го­нів в 1,5 ра­за. Пе­ре­о­бла­дна­н­ня всіх ва­го­нів дасть що­рі­чну еко­но­мію по­над 500 тис. грн. Та­кож роз­ши­рю­є­ться за­сто­су­ва­н­ня у бу­ді­вель­ній

сфе­рі мі­ста роз­ро­бле­ної цим ін­сти­ту­том си­сте­ми управ­лі­н­ня ін­же­нер­ним обла­дна­н­ням бу­ді­вель. Еко­но­мія еле­ктро­енер­гії від її за­про­ва­дже­н­ня ста­но­вить від 15 до 30%.

Ве­ли­ку до­по­мо­гу на­да­ють уче­ні НАНУ і в до­слі­джен­ні та­кої го­строї про­бле­ми, як зсув­ні про­це­си у ме­жах Ки­є­ва. За­галь­на пло­ща зсув­них зон, за їх оцін­кою, ста­но­вить близь­ко 400 га, ку­ди вхо­дить по­над 130 зсу­во­не­без­пе­чних ді­ля­нок, які за­раз під­три­мує 33 км під­пір­них сті­нок. Акти­ві­за­ція цих про­це­сів спро­во­ко­ва­на ма­со­вою за­бу­до­вою в мі­ській зсу­во­не­без­пе­чній зо­ні. На­у­ков­ці Цен­тру ае­ро­ко­смі­чних до­слі­джень Зем­лі Ін­сти­ту­ту гео­ло­гі­чних на­ук НАН Укра­ї­ни за­про­по­ну­ва­ли ве­сти без­пе­рерв­ний мо­ні­то­ринг та­ких зон, зокре­ма з ви­ко­ри­ста­н­ням ма­те­рі­а­лів ко­смі­чних зйо­мок для ви­зна­че­н­ня роз­ви­тку зсув­них про­це­сів у ме­жах мі­ста. Ви­со­ко­то­чний де­таль­ний ае­ро­ко­смі­чний мо­ні­то­ринг дасть змо­гу фі­ксу­ва­ти з ви­со­кою по­вто­рю­ва­ні­стю у ча­сі і час­тко­во пе­ред­ба­ча­ти роз­ви­ток гра­ві­та­цій­них про­це­сів, що мо­жуть акти­ві­зу­ва­ти зсу­ви. Під­сум­ком про­ве­де­них ро­біт ста­ла роз­ро­бле­на вче­ни­ми гео­ін­фор­ма­цій­на си­сте­ма зсу­во­не­без­пе­чних те­ри­то­рій Ки­є­ва. Ре­ко­мен­до­ва­но та­кож за­хо­ди для за­по­бі­га­н­ня за­гроз подаль­шо­го роз­ви­тку зсув­них про­це­сів та їх по­сла­бле­н­ня вна­слі­док при­ро­до­охо­рон­них за­хо­дів. А Ін­сти­тут ар­хе­о­ло­гії НАН Укра­ї­ни здій­снює по­стій­ний ар­хе­о­ло­гі­чний мо­ні­то­ринг бу­ді­вель­них ро­біт в істо­ри­чних зо­нах Ки­є­ва, зокре­ма, остан­нім ча­сом на По­што­вій пло­щі з ме­тою вря­ту­ва­н­ня ар­хе­о­ло­гі­чних пам’яток, бе­ре участь у роз­роб­ці му­зей­но-ту­ри­сти­чних мар­шру­тів по Ки­є­ву.

«Ін­сти­тут де­мо­гра­фії та со­ці­аль­них до­слі­джень НАН Укра­ї­ни ви­ко­нав до­слі­дже­н­ня за те­мою «Ком­пле­ксний ана­ліз та про­гноз де­мо­гра­фі­чно­го роз­ви­тку Ки­є­ва до 2026 ро­ку», — ін­фор­му­ва­ла Сні­жа­на Ма­зу­рен­ко. — Ре­зуль­та­ти ці­єї ро­бо­ти ви­ко­ри­ста­ні для роз­роб­ки Ге­не­раль­но­го пла­ну роз­ви­тку Ки­є­ва та йо­го при­мі­ської зо­ни. На­ціо­наль­ним бо­та­ні­чним са­дом ім. М.М. Гри­шка НАН Укра­ї­ни про­ве­де­но до­слі­дже­н­ня «Ре­кре­а­цій­ні те­ри­то­рії та озе­ле­не­н­ня Ки­є­ва» у скла­ді роз­роб­ки Ге­не­раль­но­го пла­ну роз­ви­тку мі­ста і йо­го при­мі­ської зо­ни до 2025 ро­ку. Про­ве­де­но ком­пле­ксне об­сте­же­н­ня зе­ле­них на­са­джень, оці­не­но їх стан та да­но ре­ко­мен­да­ції з йо­го по­лі­пше­н­ня, а та­кож роз­ро­бле­на Кон­це­пція роз­ви­тку ре­кре­а­цій­них те­ри­то­рій та озе­ле­не­н­ня мі­ста Ки­є­ва. Ін­сти­ту­том про­блем ре­є­стра­ції ін­фор­ма­ції НАН Укра­ї­ни ра­зом із фа­хів­ця­ми Ки­їв­ської мі­ської клі­ні­чної офталь­мо­ло­гі­чної лі­кар­ні «Центр мі­кро­хі­рур­гії ока» та На­ціо­наль­ної ме­ди­чної ака­де­мії пі­сля­ди­плом­ної осві­ти іме­ні П.Л. Шу­пи­ка роз­ро­бле­но те­хно­ло­гію та ор­га­ні­зо­ва­но се­рій­не ви­ро­бни­цтво опти­чних еле­мен­тів з мі­кро­при­змо­вою стру­кту­рою, які ефе­ктив­но за­сто­со­ву­ю­ться офталь­мо­ло­гі­чни­ми клі­ні­ка­ми Ки­є­ва. Ця ро­бо­та від­зна­че­на Дер­жав­ною пре­мі­єю Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни».

Спи­сок до­брих справ уче­них на бла­го столиці мо­жна про­дов­жу­ва­ти, хо­ча, на жаль, чи­ма­ло їх ко­ри­сних роз­ро­бок до­сі так і не зна­йшли сво­го за­сто­су­ва­н­ня че­рез брак ко­штів із бю­дже­ту мі­ста, за­зна­ча­ють в ака­де­мії. Ска­жі­мо, Ін­сти­тут біо­ор­га­ні­чної хі­мії та на­фто­хі­мії НАН Укра­ї­ни ви­го­то­вив і успі­шно ви­про­бу­вав у ви­ро­бни­чих умо­вах до­слі­дну уста­нов­ку зне­во­дне­н­ня оса­дів сті­чних вод Бор­тни­цької стан­ції ае­ра­ції. Її за­сто­су­ва­н­ня да­ло б змо­гу змен­ши­ти кіль­кість оса­дів та ви­тра­ти на їх пе­ре­ка­чу­ва­н­ня, а від­так — і на­ван­та­же­н­ня му­ло­вих по­лів стан­ції, щоб за­по­біг­ти мо­жли­вій те­хно­ген­ній ка­та­стро­фі. Однак цей про­ект за­ли­шив­ся не­за­тре­бу­ва­ним че­рез від­су­тність фі­нан­су­ва­н­ня. Як і за­про­по­но­ва­не уче­ни­ми Ін­сти­ту­ту те­хні­чної те­пло­фі­зи­ки та Ін­сти­ту­ту те­пло­ві­зій­них та те­пло­ме­три­чних при­бо­рів НАН Укра­ї­ни до­слі­дже­н­ня те­пло­ізо­ля­цій­них вла­сти­во­стей зов­ні­шніх ого­ро­джу­валь­них кон­стру­кцій бу­дин­ків, що за­раз акту­аль­но для ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми енер­го­збе­ре­же­н­ня, адже по­над 65 від­со­тків жи­тла в столиці зве­де­но в 1946—1981 ро­ках і має по­га­ну те­пло­ізо­ля­цію. Та­ке об­сте­же­н­ня дає змо­гу ви­яви­ти мі­сця най­біль­ших втрат те­пла і усу­ну­ти йо­го ви­то­ки, про­те во­но ще не на­бу­ло по­ши­ре­н­ня у столиці без на­ле­жно­го фі­нан­су­ва­н­ня мі­стом.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.