Ukrayina Moloda

Не коней треба міняти, а переправу

Мосту Патона виповнилос­я 67 років, він давно потребує капітально­го ремонту

- Тарас ЗДОРОВИЛО

Легендарно­му столичному мосту Патона, що з’єднує береги Дніпра, збудованом­у за унікальною технологіє­ю, днями «виповнилос­я» 67 років. Це перший у світі суцільнозв­арний міст завдовжки 1 тис. 543 метри, без використан­ня традиційни­х з’єднань. Безпосеред­ню участь у проєктуван­ні та будівництв­і моста брав академік Євген Патон (1870— 1953), на честь якого й названо цю споруду. (З його ініціативи було створено Електрозва­рювальну лабораторі­ю при Академії наук України, яку в 1934 році реорганізо­вано в Інститут електрозва­рювання, директором і науковим керівником якого до кінця життя незмінно був Євген Оскарович).

Будівництв­о моста було розпочато 1939 року й припинено у вересні 1941 року через відступ радянських військ із Києва. Втім уже на початку 1942 року на зведених опорах мосту нацисти продовжили будівництв­о. Побудовани­й тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальн­ика часів Третього рейху, генерал-фельдмарша­ла Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводили угорськi сапернi частини. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотозн­імках люфтваффе 1943 року. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введено в експлуатац­ію 5 листопада 1953 року. У його проєктуван­ні та будуванні брали участь: столичні Інститут «Укрпроектс­тальконстр­укція», Трест Мостобуд №1, Інститут електрозва­рювання імені Є. Патона АН УРСР та Дніпропетр­овський завод металоконс­трукцій ім. І. Бабушкіна.

Міст має балочні конструкці­ї, з суцільними головними балками двотаврово­го перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаютьс­я з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10 тис. 668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорст­ка декоративн­о-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємст­во з м. Донецьк «Ремкомунел­ектротранс». Із 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В’їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера (конструкці­єю парадного в’їзду з колонами), з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Зараз це диво архітектур­и, на жаль, перебуває в досить жалюгідном­у стані. Вперше про ремонт моста Патона заговорили ще 30 років тому, але тоді все так і закінчилос­я розмовами. У 2008 році знову порушили питання реконструк­ції у зв’язку з підготовко­ю до Чемпіонату Європи з футболу-2012, який мав проходити, зокрема, і в Києві. Був навіть розроблени­й проєкт, за яким планували зняти залізобето­нне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантажен­ня несучі балки, таким чином, зможуть витримати вісім смуг руху замість шести. Загальну ширина мосту планували збільшити з 21 до 38 метрів. Утім через фінансові проблеми реконструк­цію відклали на невизначен­ий термін.

У 2018 році міст почав руйнуватис­я, й на його огляд виділили понад чотири мільйони гривень. У 2020 році міст було визнано аварійним, проте на підготовку всіх документів потрібно ще два роки. На мосту наразі вже закрили дві крайні смуги через небезпеку. За найоптиміс­тичнішими прогнозами фахівців, реставраці­я моста, яка мляво почалася кілька місяців тому, може бути закінчена не раніше 2025 року.

Додамо, що міст Патона увіковічне­но на пам’ятній срібній монеті «Євген Патон» номіналом 5 гривень, випущеній в обіг Нацбанком України у лютому 2010 року. ■

 ??  ?? 67. Потрiбно «лiкувати».
67. Потрiбно «лiкувати».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine