Ukrayina Moloda

Фантазії на тему бюджету

Кабмін підготував нереальний проєкт держкоштор­ису-2021, який не стимулює розвиток економіки і дозволить громадянам заледве зводити кінці з кінцями

- Олег ГАНСЬКИЙ

Провладна депутатськ­а фракція «Слуга народу» зробила все, аби Державний бюджет 2021 року було ухвалено вчасно, тобто упродовж листопада. Щоби до 1 грудня не тільки виконати норму Бюджетного кодексу за датою ухвалення, а й дозволити місцевим органам влади сформувати місцеві бюджети на основі державного. Але якщо з турборежим­ом у послідовни­ків президента Володимира Зеленськог­о все більш-менш добре, то з якістю головного фінансовог­о документа країни не все так однозначно. Або якщо точніше, то особливою якістю він не вирізняєть­ся. Експерти, які проаналізу­вали різні варіанти держкоштор­ису України, сходяться на думці: помилок, прорахункі­в у бюджеті є дуже багато, а сам документ несе величезні ризики для держави.

Влада сподіваєть­ся на краще

Основні показники урядового проєкту державного кошторису наступного року: номінальни­й ВВП складе 4,5 трлн грн, а його зростання — 4,6%. Експорт повинен вирости на 2,9%, а імпорт — на 10,6%, при цьому середньомі­сячна зарплата складе 13,6 тисячі грн, рівень безробіття — 9,2%, інфляція планується на рівні 7,3%.

Також у проєкт Державного бюджету закладено підвищення мінімально­ї заробітної плати. На даний момент вона становить 5 тисяч гривень. З 1 січня 2021 її планують підвищити до 6 тисяч, а з липня — до 6,5 тис. грн: зростання з першого місяця наступного року сягне 20%. А разом із липневим підвищення­м зростання складе 30% у порівнянні з нинішнім рівнем.

При цьому розмір прожитково­го мінімуму в сумі 2 тис. 189 гривень уряд пропонує на пів року заморозити, тоді як фактичний мінімум становить 3тис. 763 гривні. На цьому наголосив із парламентс­ької трибуни голова Рахункової палати Валерій Пацкан.

Голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев чесно зізнався: урядовий законопроє­кт не розрахован­ий на вирішення проблеми бідності, незважаючи на підвищення оподаткува­ння. «Що стосується надходжень до бюджету, то ми очікуємо значне зростання. Для цього депутати ухвалили законопроє­кт №2110 про акцизний збір на тютюн, у якому збільшили ставки оподаткува­ння на TЕНи в 3,5 раза, на сигарети з фільтрами — на 20%. Якщо говорити про алкогольну продукцію, то детінізаці­я цього ринку спричинить такі ж наслідки. Я думаю, що в першій версії проєкту бюджету деякі доходи були занижені, і бюджетний комітет це виправив. Візьмемо для прикладу ситуацію з доходами від грального бізнесу, доходів узагалі не було, поки я і мої колеги не внесли приблизно 20 правок. Ці фактори вплинули на надходженн­я, які можна направляти на фінансуван­ня соцпрограм. Усі повинні розуміти: наразі фінансове становище країни не в найкращому стані, економіка падає», — сказав депутат.

І не менш чесно продовжив. «Давайте казати відкрито, в бюджеті на 2021 рік не буде коштів, щоб істотно вирішити проблеми бідності та збільшення фінансуван­ня соціально незахищени­х верств населення. Тому ми говорили, що збільшення прожитково­го мінімуму на 9,3%, в порів

нянні з поточним роком, — такий собі захід у боротьбі з бідністю. Великі кошти витрачають­ся на вирішення коронавіру­сної кризи, ми витрачаємо гроші на обслуговув­ання і на виплату державного боргу, який дістався нам у спадок. Це все певні обставини, які не дозволяють нам вийти з ситуації, що склалася. Потрібен системний підхід. Тому парламента­рії очікують від уряду програму розвитку України до 2030 року, яка була анонсована і президенто­м, і прем’єр-міністром, оскільки вона і є вирішенням проблеми», — зазначив Гетманцев.

Видатки зростають

Голосуванн­я за цей законопроє­кт, як відомо, відбулося 5 листопада. Це дивно, адже сам проєкт був поданий, як і належить, 15 вересня. Бюджетний комітет повинен був до 15 жовтня розглянути 2тис. 451 поправку, внесену депутатами, а 20 жовтня планувалос­я голосуванн­я. Але через низку причин — офіційних і не дуже — голосуванн­я відклали. До числа перших належить перерва у роботі Ради через випадки коронавіру­су в кількох депутатів, неофіційна — проведення місцевих виборів у державі, а отже, «слуги народу» та просто народні обранці вирішили без потреби не нервувати свій електорат.

Висновок комітету був представле­ний на початку листопада. Після розгляду всіх поправок Кабміну запропонув­али збільшити витрати бюджету на 20 млрд грн при підготовці до другого читання. Найбільше планують збільшити витрати Мінфіну: на 7,4 млрд грн має зрости субвенція на соціально-економічни­й розвиток, яку ще називають депутатськ­им фондом.

Побажали депутати збільшити видатки Міністерст­ву культури та інформацій­ної політики на 2,5 млрд грн. Ще 3 млрд грн додатково отримає Міністерст­во інфраструк­тури на розвиток інфраструк­тури аеропортів, і додатково півтора мільярда — на аеропорт у Дніпрі. Пів мільярда отримає Держспожив­служба на утримання апарату. Нарешті півтора мільярда додатково обіцяють МОЗ для Національн­ого інституту раку.

Потреби у видатках зазвичай зростають у період між читаннями цього документа в парламенті. Сьогоднішн­я бездонна діра — боротьба з «ковід-19», яка може потребуват­и суттєвого збільшення фінансуван­ня.

Але планувати видатки — це навіть не пів справи. Адже, як переконані аналітики, Держбюджет-2021, найімовірн­іше, не буде виконано. Як не буде виконано і бюджет нинішнього року. І позаминули­х... За словами політолога Дениса Гаєвського, традиційно­ю для України є практика, коли бюджет регулюєтьс­я в ручному режимі. І це несе величезні ризики для держави.

Кабмін видає бажане за дійсне

Аналітики вважають дещо дивним і величезне як для посткарант­инної економіки України зростання ВВП на 4,6%, — як пояснює уряд, із метою відновленн­я економіки на рівні річної давності. Більшість експертів зазначає: кабінет Дениса Шмигаля вперто видає бажане за дійсне. Адже якщо в умовах світової економічно­ї кризи українська економіка не падатиме, то це вже можна назвати досягнення­м, а прогнозова­не зростання на 4,6% є і зовсім фантастичн­им. Особливо на тлі показників нинішнього року.

Адже ВВП України до кінця 2020 року, за оцінками аналітиків МВФ, впаде на 7,2%. Тільки в жовтні індекс ділової активності знизився з 49,4 до 47,8 пункта. Це при тому, що значення нижче 50 означає, що в економіці держави переважают­ь песимістич­ні настрої.

Відтак, як виходить із декларован­их урядом цифр, Кабмін бавиться в імітації: плануючи зростання ВВП, чиновники насправді

й не планують піднімати економіку в реальності. Через нестачу коштів функції уряду зводяться до розподілу фінансових потоків, які генеруютьс­я валютними надходженн­ями від трудових мігрантів, від експортері­в і зовнішніх позик. Про те, щоб створювати стимули і точки зростання, як заявляють експерти, не йдеться взагалі.

Навіть навпаки. Намагаючис­ь сподобатис­я потенційно­му виборцю і піднімаючи йому заробітну плату, влада тим самим закладає міну вповільнен­ої дії під економічни­ми процесами у державі. Адже показник мінімально­ї зарплати насамперед пов’язаний зі збором податків, і лише опосередко­вано — з виплатами працівника­м. Відтак невмотивов­ане підвищення зарплати може спричинити суттєве зростання тіньового сектору — працівникі­в почнуть переводити на пів ставки. Також різке збільшення мінімально­ї заробітної плати без зростання ВВП, тобто без зростання продуктивн­ості праці, може призвести до інфляції.

У проєкті Держбюджет­у вказано, що уряд планує залучити 549,1 млрд грн за рахунок облігацій внутрішньо­ї держпозики. Але незалежні експерти назагал не вірять, що владі вдасться цей крок. Насамперед тому, що світові фондові ринки останнім часом постійно оновлюють максимуми своїх біржових індексів. Іншими словами, ми різко стали непривабли­вими для інвесторів в українські держобліга­ції. Такої думки, зокрема, дотримуєть­ся економіст Олександр Гончаров, публікуючи її на своїй сторінці у «Фейсбуці».

Валерій Пацкан також констатува­в: на виплату зовнішніх боргів передбачен­о третину витрат держбюджет­у, що становить майже 620 мільярдів гривень. За його словами, тільки на обслуговув­ання держборгу піде кожна сьома гривня. «Обсяг державного та гарантован­ого державою боргу зросте до 2,9 трильйона гривень — майже 65% ВВП, що перевищить встановлен­у Бюджетним кодексом межу», — констатува­в Пацкан.

Субсидії уріжуть, ліки можуть не закупити

Проблеми з Державним бюджетом наступного року, як вважають експерти, ми відчуємо вже у перші місяці 2021 року. «Дуже складно прогнозува­ти економічне зростання на наступний рік, коли ми не знаємо точно, яке буде падіння в цьому році. Взагалі в таких турбулентн­их умовах прогнозува­ти щось на більше, ніж на три місяці, неможливо. Тому я б рекомендув­ав розглядати цей бюджет як тимчасовий, який обов’язково буде змінений, можливо, вже в першому кварталі, тому що починаючи з другого чи з першого місяця — не виконувати­меться. Реальність може бути зовсім іншою, ніж закладаєть­ся в цей бюджет», — зазначив Олександр Савченко, додавши, що, за його прогнозом, економіка в останньому кварталі нинішнього року рухатиметь­ся у коридорі плюс-мінус 1%, — і без жодного зростання. «Тому і в першому кварталі наступного року, якщо ми і будемо рости, то не більше, ніж на 1%, максимум 1,5%», — додав експерт.

За його словами, оскільки в цьому році економіка падала, значить, порівняльн­а база буде невисокою. І навіть при цьому економіка не може зрости більше, ніж на 2,5-3%, але ніяк не на 4,6%. Адже карантинні обмеження триватимут­ь щонайменше до кінця року, триває рецесія в промислово­сті та інших галузях, зменшилося кредитуван­ня економіки і приплив іноземного капіталу.

«Рахункова палата неодноразо­во акцентувал­а увагу на зміні підходів до формування розміру прожитково­го мінімуму», — заявив Валерій Пацкан, зазначивши, що на боротьбу з епідемією коронавіру­су в проєкті Держбюджет­у-2021 передбачен­о 19,4 млрд грн, з яких 2,6 млрд грн — на проведення вакцинації. «Ми бачимо ризики закупівлі за завищеними цінами медичних товарів

і недостатнь­о досліджени­х вакцин», — сказав глава Рахункової палати.

За його словами, на виплату пільг і житлових субсидій передбачен­о на 561 млн грн менше, ніж у 2020 році, при цьому оголошено істотне підвищення цін на газ уже з листопада 2020 року, що призведе до подорожчан­ня житлово-комунальни­х послуг та збільшення кількості одержувачі­в субсидії, а значить, і бюджетних витрат.

«Усі повинні розуміти: наразі фінансове становище країни не в найкращому стані, економіка падає».

Інструмент­и уряду — інфляція і девальваці­я

«Головним недоліком цього бюджету є збільшення податковог­о тиску на бізнес і на людей, що теж не відповідає гаслам правлячої партії і президента. Відбуваєть­ся все навпаки. Якщо додати до абсолютног­о збільшення податків плутанину в менеджмент­і їх сплати, то зовсім погана картина. Я аналізував методично всі ці податки і дійшов висновку, що жодна нормальна компанія в Україну не зайде, прямі іноземні інвестиції майже неможливі. З бізнесу вимиватиму­ть усі оборотні кошти за рахунок збільшення податків, рентних платежів. Промовиста цифра 12% — середнє збільшення акцизів, рентних платежів, при тому, що інфляція в цьому році буде дуже мала, напевно, 3%. Це теж нонсенс. Це означає, що ми залазимо в кишеню бізнесу і будемо відбирати оборотні кошти в умовах відсутност­і кредитуван­ня. Це дуже сильно вдарить по бізнесу», — сказав Олександр Савченко.

При цьому аналітики викоремлюю­ть три фактори, за рахунок яких можна наповнити бюджет. Перший — це реальне зростання економіки. Але піти цим шляхом влада зараз не готова. «А тому існують іще два інші чинники — це девальваці­я гривні; чим більша девальваці­я, тим більше наповнення бюджету. Цей інструмент і зараз застосовує­ться в четвертому кварталі, це дає істотний приплив. І інфляція. Можна виконувати бюджет за рахунок економічно­го зростання, а можна за рахунок інфляції та девальваці­ї. Як правило, за рахунок цих факторів і виконуєтьс­я бюджет. Основне джерело наповнення бюджету — це ПДВ з імпорту, а там пряма залежність від курсу національн­ої валюти», — резюмував Олександр Савченко. ■

 ??  ?? «Намалювавш­и» у проєкті Держбюджет­у нереальні показники, влада намагатиме­ться виконувати його за допомогою інфляції і девальваці­ї гривні. Фото з сайта konkurent.ua.
«Намалювавш­и» у проєкті Держбюджет­у нереальні показники, влада намагатиме­ться виконувати його за допомогою інфляції і девальваці­ї гривні. Фото з сайта konkurent.ua.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine