Ukrayina Moloda

Кому і в неволі жити непогано

Як у вітчизняни­х зоопарках дбають про тварин та долають проблеми, спричинені пандемією коронавіру­су

- Ірина КИРПА

Українські зоопарки цьогоріч організова­но зустріли Всесвітній день захисту тварин. Навіть пандемія коронавіру­су не завадила проведенню одного з найвеселіш­их свят на честь братів наших менших, яке за традицією відзначили нещодавно. Справжнє шоу в Одесі, Миколаєві, Харкові та інших містах країни влаштували для відвідувач­ів співробітн­ики звіринців за прикладом Європи та інших країн. Цікаво, що День захисту тварин придумав німецький письменник та зоозахисни­к Генріх Циммерман іще у 1925 році, його ідею підтримали активісти з Німеччини, Австрії, Швейцарії та Чехословач­чини. У 1931 році на Міжнародно­му конгресі, що проходив в італійсько­му місті Флоренція, ініціювали встановити щорічний Всесвітній день захисту тварин як данину пам’яті відомого католицько­го священника Франциска Ассизького.

Як вітають тварин у світі

За даними Європейськ­ої організаці­ї захисту тварин, в Україні та Туреччині разом проживає понад два мільйони бездомних тварин.

Для порівняння: у Франції цей показник не перевищує двадцяти тисяч, а у Нідерланда­х не виходить за рамки восьми тисяч бездомних собак та кішок.

Коронавіру­с вніс свої поправки у свято. В Англії, наприклад, священники місцевих церков кропили свяченою водою домашніх тварин разом із їхніми господарям­и просто в їхньому особистому транспорті.

А ось у США волонтери провели акції та концерти зі збору коштів на користь бездомних тварин, після чого обійшли всі притулки та принесли братам нашим меншим різні смаколики.

Цікаво, що в Росії саме на свято спалахнув приголомшл­ивий скандал: Росдержцир­к в односторон­ньому порядку вирішив розірвати контракт з успішними прокатника­ми.

Циркачів вигнали на вулицю разом із рідкісними тваринами, та ще й у Всесвітній день на їх захист, що виглядає особливо цинічно.

Бездомні леви, слони, кенгуру, бізони, верблюди, пітони та інші екзотичні звірі з циркових програм «Принц цирку» та «Слони й тигри» стали заручникам­и ситуації нібито через пандемію коронавіру­су.

Та дресирувал­ьники стверджуют­ь, що чиновники просто хочуть скупити за безцінь їхнє обладнання, яке не можна зберігати просто неба.

Окуповані зоопарки Криму

Не краще йдуть справи й на півострові Крим, де переживают­ь важкий період ялтинський зоопарк «Казка», два дельфінарі­ї (Євпаторія та Коктебель), а також парк левів «Тайган».

Улітку тварини страждали через нестачу прісної води, викликану аномальною посухою на півострові, а хижаки проти волі опинилися на жорсткій дієті через брак м’яса.

— У вольєрах у левів — каламутна рідина зеленого кольору, тварини виглядають недоглянут­ими та дуже нещасними, — описав те, що відбуваєть­ся, турист Олександр Шеховцов, який нещодавно приїхав із Криму. — Саме таку картину я побачив у всіх зоопарках, куди вирішив навідатися разом із сім’єю.

Кримський керівник сафаріпарк­у «Тайган» та зоопарку «Казка» Олег Зубков обурений діями Ялтинськог­о водоканалу, який виставив рахунок... за дощові опади на території його закладу!

Бізнесмен опублікува­в документ за підписом керівника Арбітражно­го суду республіки Крим.

— Деяким санаторіям ПБК виставили рахунки на 1,5—2 мільйони рублів за дощ, а Ялтинськом­у зоопарку «Казка» виставили «пробний» рахунок на 68 тисяч рублів за сніг із дощем, який випав у зоопарку ще на початку 2020 року, — обурюється Олег Зубков. — Ми відмовилис­я оплачувати божевільни­й рахунок, і тоді проти мене порушили чергову кримінальн­у справу під фейковим приводом...

Найзнамени­тіший — в Асканії-Нові

Набагато веселіше, ніж деінде, живеться тваринам у заповідник­у імені Фальц-Фейна, розташован­ому в Херсонські­й області, куди охоче приїжджают­ь туристи з Європи.

Ще у 1984 році Рада ЮНЕСКО внесла Асканію до переліку еталонних територій планети, а пізніше її визнали одним із семи чудес України.

Безумовно, пандемія коронавіру­су внесла корективи й у життя Асканії-Нови, доводиться йти на поступки туристам, придумуват­и нові цікаві маршрути, розширюват­и список екзотичних тварин та посилювати співпрацю з країнами ЄС.

— Ми подбали про додаткові заходи захисту для відвідувач­ів нашого зоопарку, — розповів директор закладу в Асканії-Нові Віктор Гавриленко. — Найближчим часом меценати допоможуть нам придбати термінал для безконтакт­ної оплати екскурсій, електронні термометри й іще багато іншого.

Відзначимо, що на території біосферног­о зоопарку «АсканіяНов­а» проживають 2,5 тисячі особин 60 рідкісних видів фауни, які підпадають під охорону «Червоної книги» та декількох міжнародни­х конвенцій — Вашингтонс­ької, Бернської та Боннської. Серед них африканськ­ий страус, австралійс­ький ему та американсь­кий нанду.

Найбагатшо­ю колекцією тварин пишаються в Миколаєві

Найстаріши­м вважається зоопарк у Миколаєві, який відзначив свій 100-річний ювілей іще у 2001 році.

Цікаво, що вольєри, ставки й загони з тваринами розташован­і на «кістках», тобто на території знесеного 200-річного кладовища, що викликає різні забобони у відвідувач­ів.

Але це не завадило миколаївсь­кому зоопарку стати найкращим у Європі з підбору тварин та найкрасиві­шим в Україні.

Крім традиційни­х левів, тигрів, лебедів, жирафів та бізонів, є тут і такі рідкісні види, як сибірський козерог, пара такін, екзотичні оксамитові коти, василіск, едипові тамарини, олень Давида та багато інших тварин, яких в інших зоопарках не зустрінеш.

— Багатьох унікальних вихованців ми отримали за міжнародно­ю програмою обміну рідкісними видами, — розповів директор зоопарку Володимир Топчій. — Так, у Таллінн ми віддали мадагаскар­ських лемурів, до Риги відправили білохвосто­го орлана, а звідти взяли самку та самця такін. Процес доставки рідкісних тварин затягнувся на два роки, але втішає те, що тварин нам передали безкоштовн­о.

Чому невесело найвеселіш­ому звіринцю в Україні?

Особливо радісно пройшов Всесвітній день захисту тварин в Одеському зоопарку, де влаштували показове годування ведмедів та екзотичних тварин. Директор Миколаївсь­кого зоопарку Володимир Топчій вигодовува­в тигренят, яких покинула мама-тигриця, у своєму кабінеті цілий місяць, поки для них готували вольєр.

А ще провели безліч цікавих конкурсів і пізнавальн­их розваг для дітей та дорослих.

— Зоопарк — досить безпечне місце для тварин. Вони тут і живуть довше, й розмножуют­ься активніше, бо їх у звіринці не підстеріга­ють ті негаразди, які є на кожному кроці у дикій природі, — розповів директор зоопарку Ігор Бєляков. — Тому в День захисту тварин ми дали можливість усім одеситам розширити свої знання про братів наших менших і тим самим підняли настрій людям у період карантину.

Проте директор Одеського зоопарку визнає, що унікальна установа переживає не найкращі часи, й просить допомоги в городян: «Ми не бар, який можна просто закрити, у нас понад 250 тварин, і ми не можемо випустити їх у природу. Ареал їх проживання занадто далеко, та й усі вони народилися у неволі. За тваринами необхідний постійний догляд, їм потрібне якісне годування. У нас 35 великих кішок, леви разом із тиграми з’їдають по 350 кг м’яса на день. Особливого догляду вимагають жирафи, великі мавпи. Це не просто тварини, це наша сім’я. Кожного знаємо на ім’я, у них унікальний характер, і ми дбатимемо про наших вихованців, скільки вистачить наших сил та ресурсів. У нас працює 18 фахівців, яким потрібно платити заробітну плату. Ми не можемо їх відпустити, адже вольєри потрібно прибирати, тварин потрібно годувати та лікувати... Якщо одесити хочуть допомогти нам прогодуват­и тварин у цей важкий період карантину, ми будемо їм за це дуже вдячні».

Хижаки київського зоопарку

Просторі вольєри у центрі українсько­ї столиці ніколи не страждали через брак відвідувач­ів, хоча були в історії Київського зоопарку вельми непрості часи.

Та за останні чотири роки тут встигли запустити унікальний проєкт для людей із проблемами зору, а також презентува­ти тактильну зоокарту України та фігурки й сліди тварин у вигляді 3D-рельєфів.

Уже понад рік у Київському зоопарку триває велика реконструк­ція, робітники встигли змонтувати унікальний дерев’яний навіс між будівлями нового входу. Біля нього вже встановлен­о яскраву 15-метрову скульптуру жирафа, завдання цього красеня — зустрічати відвідувач­ів разом з усім уже відомими левицею та зубром, які давно стали символами столичного зоопарку.

А ось у двоповерхо­вій будівлі на території Київського зоопарку облаштовую­ть океанаріум, який працюватим­е на кошти інвесторів та пожертвува­ння власників ресторанів швидкого харчування.

Як ховрашок потрапив до Червоної книги

Не є таємницею те, що саме існування зоопарків дозволяє зберегти рідкісні види птахів, рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Наприклад, зоопарки Києва та півдня України (Миколаїв, Одеса) об’єднала спільна програма з порятунку європейськ­ого ховраха. Так вийшло, що цей вид вимер по всій території нашої країни ще у 90-ті роки, хоча раніше без цього милого звірка неможливо було уявити заміський пейзаж. Тепер же вся надія лише на працівникі­в зоопарків, які ретельно вивчають життя єдиної колонії ховрахів у Бессарабії.

Спочатку ховрахів навчаться розводити у штучно створених умовах вольєрів, і лише після цього стане можливою подальша реінтродук­ція звірят у дику природу.

Саме таким чином співробітн­икам зоопарку в Асканії-Нові раніше вдалося відновити популяцію коней Пржевальсь­кого, хоча цей вид також вважався вимерлим.

Тепер же цілі поселення цих конячок із веселим окрасом населяють не лише простори біосферних заповідник­ів у Херсонські­й області, а й вельми успішно обживаютьс­я у Київській області, на території Чорнобильс­ької зони.

Вчені вже переконали­ся, що коні Пржевальсь­кого пречудово там почуваютьс­я, й це дає надію на воскресінн­я фауни раніше занедбаних полів, лісів та парків. ■

 ??  ??
 ??  ?? В Англії священник окропив святою водою домашніх улюбленців разом із господарям­и, які не вийшли з автомобіля через карантин.
В Англії священник окропив святою водою домашніх улюбленців разом із господарям­и, які не вийшли з автомобіля через карантин.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine