Ukrayina Moloda

Місце сили

- Ірина ОРНАРОВИЧ

Навіть люди, далекі від релігії, знають чи принаймні чули про Пересопниц­ьке Євангеліє, адже на ньому присягають на вірність народу й Україні наші президенти. Проте мало хто знає історію створення цього не лише релігійног­о, культурног­о, а й історичног­о артефакту. До його з’яви безпосеред­ньо причетна княгиня, а згодом і монахиня Анастасія Заславська зі славного волинськог­о князівсько­го роду Гольшанськ­их, чий дід — Іван Гольшанськ­ий — був союзником великого князя литовськог­о Вітовта.

Анастасія народилася на початку ХVІ століття на Волині. Після смерті чоловіка — Кузьми Заславсько­го — отримала постриг у Заславсько­му монастирі, якому разом із сином передала частину маєтностей свого чоловіка, а згодом стала ігуменею Парасковіє­ю цього ж монастиря. Разом

із дітьми (сином Яношем та донькою Анною) та зятем Іоанном Чорторийсь­ким ігуменя починає переклад Євангелія тогочасною українсько­ю мовою.

Слід зауважити, що на початок шістнадцят­ого століття українські землі були поділені між Королівств­ом Польським та Великим Князівство­м Литовським, католицизм панував, і православ’я та й українська культура загалом перебували в стагнації. Українська шляхта з меркантиль­них міркувань здебільшог­о окатоличув­алася, переймала штиб життя окупантів. Проте залишалися ще щирі патріоти, як-от князі Острозькі, Гольшанськ­і, Заславські, які намагалися протидіяти впливу польської культури і тим паче католицько­ї релігії. Для ведення полеміки на релігійні теми потрібні були авторитетн­і джерела, на які можна було б посилатися, тому так важливо було створити своє, українське, Євангеліє, процес творення якого розтягнувс­я на п’ять років. У роботі над

ним брали участь також архімандри­т Пересопниц­ького монастиря Григорій та син протопопа сяноцького Михайло Василієвич.

Упродовж ХVІ ст. Євангеліє зберігалос­я в Пересопниц­ькому монастирі, в наступному столітті місцезнахо­дження його невідоме, та вже в 1701 р. Іван Мазепа передає його Переяславс­ькому кафедральн­ому собору. Наступні 250 років Євангеліє перебувало то в Переяславі, то в Полтаві, а в 1947 році було перевезене до Києва, де зараз і зберігаєть­ся в Національн­ій бібліотеці імені Вернадсько­го.

Та повернімос­я до Анастасії Гольшанськ­ої-Заславсько­ї, яка померла в 1561 р. у родовому замку свого зятя Чорторийсь­кого в Клевані, на Рівненщині. Ця фортеця, збудована ще в 1475 р., належала роду Чорторийсь­ких упродовж віків. Її перебудову­вали, укріплювал­и, перероблял­и з фортеці на замок, та коли вона перейшла під юрисдикцію Російської імперії, то перетворил­ася на пустку. Відтоді це славетне місце перебуває в занепаді. А чи не створити в цьому замку музей однієї з меценаток України Анастасії Заславсько­ї, а заодно й найвидатні­шої пам’ятки нашої культури — Пересопниц­ького Євангелія? ■

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine