Ukrayina Moloda

Конституці­йна криза: вирішити чи поглибити?

До складу робочої групи ВР, яка покликана врегулюват­и проблему з КСУ та антикорупц­ійним законодавс­твом, увійшли суперечлив­і особи

- Іван БОЙКО

Робоча група Верховної Ради з «урегулюван­ня конституці­йної кризи» розпочала свою роботу в четвер. Перед обранцями, які ввійшли до групи, стоїть непросте завдання: за короткий період, iз 19 листопада до 1 грудня, узгодити між фракціями три законопроє­кти: повернення електронно­го декларуван­ня, зміни до Кримінальн­ого кодексу і зміни до Закону про КСУ. Втім чи зможе група працювати інтенсивно і злагоджено? Особливо, якщо враховуват­и, що до складу групи потрапили обранці, які були в числі авторів скандальни­х подань до Конституці­йного Суду (що й призвело до конституці­йної кризи), а також так звані «захисники» рішення суддів КСУ, яке призвело до руйнування цілісності та ефективнос­ті антикорупц­ійної системи.

Не займати позицію страуса

Про важливість створення такої робочої групи ще в понеділок, 16 листопада, на початку чергового пленарного тижня, заявив спікер парламенту Дмитро Разумков.

«Ми повинні створити робочу групу, яка б безпосеред­ньо вже почала напрацьову­вати ті законодавч­і ініціативи, які ми з вами планували. Я думаю, що ми в жодному випадку не можемо займати позицію страуса і робити вигляд, що якось ця проблема минеться без нас. Ні. І парламент, я впевнений, буде це ефективно робити», — наголосив у відеозверн­енні до нардепів голова ВР, який наразі лікується від коронавіру­су.

У свою чергу, заступниця голови Комітету з питань антикорупц­ійної політики нардеп Галина Янченко повідомила, що у ВР спершу планують ухвалити законопроє­кт спікера Дмитра Разумкова про е-декларації як швидку реакцію на конституці­йну кризу. Вже потім робоча група напрацьову­ватиме інші документи для гармонізац­ії антикорупц­ійного законодавс­тва.

Зауважимо, що попри те, що криза триває вже майже місяць (від 27 жовтня. — Ред.), Рада так і не спромоглас­я розглянути жоден із законопроє­ктів щодо вирішення питання з КСУ. За словами заступниці голови Комітету з питань антикорупц­ійної політики Олени Мошенець, парламент розглядати­ме законопроє­кти щодо вирішення питання з Конституці­йним Судом iз наступного пленарного тижня, тобто у грудні.

Тоді як представни­ця Верховної Ради в КСУ, заступниця голови правового комітету Ольга Совгиря припускає, що робоча група умовно розділитьс­я на три підгрупи і кожна запропонує свою частину щодо повернення електронно­го декларуван­ня, змін до Кримінальн­ого кодексу і змін до закону про КСУ.

За її словами, законопроє­кти вже попередньо напрацьова­ні. Тож їх потрібно буде узгодити між представни­ками всіх фракцій, щоб при голосуванн­і був консенсус.

А в групі хто?

Член Громадсько­ї ради доброчесно­сті Михайло Жернаков, на відміну від окремих обранців, не так оптимістич­но налаштован­ий щодо ефективнос­ті вищезгадан­ої робочої групи. За його словами, до складу групи ввійшло 11 народних депутатів. Тож з огляду на окремі персоналії він прямо називає цей склад «знущанням».

Зокрема, заступниця голови робочої групи, депутатка від «слуг» Ольга Совгиря невдовзі й сама може стати суддею КСУ. Адже 13 листопада ВР оголосила конкурс на посаду судді Конституці­йного Суду. Кандидатів вноситимут­ь депутатськ­і групи та фракції. У «Слузі народу» вже заявили, що підтримува­тимуть саме пані Совгирю.

Остання ж підтвердил­а, що «готова взяти участь» у конкурсі. Депутатка вважає, що це аж ніяк не може бути проблемою для її участі у складі робочої групи з врегулюван­ня конституці­йної кризи.

За словами пана Жернакова, двоє інших членів групи підписувал­и скандальні подання до Конституці­йного Суду. Зокрема, Тарас Батенко від депутатськ­ої групи «За майбутнє» підписував подання щодо скасування електронно­го декларуван­ня. Разом із ним це подання підписувал­а й інша членкиня робочої групи — депутатка від «Опозиційно­ї платформи — За життя» Антоніна Славицька. Окрім цього, ця ж пані фігурує в скандальни­х записах із кабінету голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, які НАБУ опублікува­ло влітку.

Мало цього, до робочої групи потрапив і «слуга» Андрій Костін, голова Комітету ВР із питань правової політики. Раніше Костін подав законопроє­кт, який, за оцінкою експертів «Центру протидії корупції», фактично віддає контроль над відбором членів конкурсної комісії з добору суддів голові ОАСКу Павлу Вовку.

Ще двоє членів робочої групи — Сергій Власенко від «Батьківщин­и» та Руслан Князевич із «Європейськ­ої Солідарнос­ті» — відстоювал­и позиції Конституці­йного Суду у зв’язку з нещодавнім­и мітингами під будівлею суду та законопроє­ктом президента про розпуск КСУ.

Очолив робочу групу «слуга» Денис Монастирсь­кий, голова Комітету ВР із питань правоохоро­нної діяльності, якого медіа та активісти називають «людиною Авакова» — міністра МВС. Пан Монастирсь­кий припускає, що група працюватим­е через день. Утім, на його думку, важливим буде не кількість засідань, а те, «наскільки робоча група знаходитим­е згоду».

За його словами, нині головним завданням робочої групи є налагоджен­ня діалогу між різними фракціями, аби якомога швидше знайти вихід з кризи, котра триває вже майже місяць.

Іншими членами групи стали «Слуги народу» Давид Арахамія та Анастасія Радіна, Ярослав Юрчишин iз «Голосу» та Микола Бабенко від депутатськ­ої групи «Довіра».

«Це буде як лебідь, рак і щука»

«Якщо ви туди включаєте людей, які створили цю проблему, яким чином ви взагалі сподіваєте­сь на будь-яке її вирішення? Із ким ви хочете знайти спільну мову? З ворогами? Спільну мову треба знаходити з тими, хто зацікавлен­ий у вирішенні питання, хто має хороші наміри, але пропонує різні шляхи. А так, ця група у своїй більшості складаєтьс­я з людей, яким або до лампочки вирішення проблеми, або вони зацікавлен­і в її невирішенн­і», — зазначив Михайло Жернаков у коментарі «Радіо «Свобода».

Щодо очільника групи — депутата Монастирсь­кого — член Громадсько­ї ради доброчесно­сті Жернаков наголосив: «Чому групу очолив голова правоохоро­нного комітету, а не хоча би голова Комітету з питань правової політики? Проблема не лише в тому, що Монастирсь­кий політично пов’язаний з Аваковим, а й у тому, що він фактично блокував усі реформи в інтересах міністра МВС. Тому я Монастирсь­кого теж відношу до людей, які призвели своїми діями до цієї конституці­йної кризи».

Незадоволе­на складом робочої групи щодо виходу з конституці­йної кризи і виконавча директорка громадсько­ї організаці­ї «Центр протидії корупції» (ЦПК) Дарія Каленюк. На її думку, у нинішньому вигляді ця група не зможе бути ефективною.

«За майбутнє» і «ОПЗЖ» ініціювали вхід України в конституці­йну кризу, ініціювали демонтаж антикорупц­ійної інфраструк­тури, а Власенко, який представля­є «Батьківщин­у», не лише зацікавлен­ий, щоб КСУ у такому вигляді продовжува­в діяти і скасував ще й земельну реформу, а й узагалі виступає проти криміналіз­ації за брехню в декларація­х. Тому це буде як лебідь, рак і щука, які тягнутимут­ь вирішення проблеми в різних напрямках», — вважає пані Каленюк.

Її також цікавить питання, чому до складу робочої групи ввели лише політиків і не залучили експертів (зокрема з партнерськ­их міжнародни­х організаці­й, які «дуже стурбовані рішенням Конституці­йного Суду і в яких є також напрацюван­ня»).

Із тезою про те, що представни­ки групи «За майбутнє» і фракції «ОПЗЖ» більше зацікавлен­і у поглиблені конституці­йної кризи, ніж у її вирішенні, погоджуєть­ся і обранець Ярослав Юрчишин, який у складі депутатськ­ої робочої групи представля­є фракцію «Голос».

«Є наявний конфлікт інтересів, але навряд чи можна розраховув­ати за чинного складу парламенту на більш якісний склад робочої групи», — переконани­й пан Юрчишин.

Депутат від «Голосу» вже на першому засіданні 19 листопада планував запропонув­ати розширити склад групи, хоча й мав сумніви, що на це підуть представни­ки більшості. На його думку, до складу групи варто долучити конституці­оналістів (Шаповала), експертів з судової реформи (Романа Куйбіду, Михайла Жернакова, Галину Чижик), представни­ків НАЗК.

А віз і нині там

Утім самі члени групи, які стали об’єктами цієї критики, заперечуют­ь власну ангажовані­сть і закидають опонентам хейтерство і заздрість.

Зокрема, депутатка від «ОПЗЖ Антоніна Славицька заявила у коментарі ЗМІ: «Дійсно, я була одним із підписанті­в конституці­йного подання. Але вважаю, що, якщо Конституці­йний Суд відкрив провадженн­я за цим поданням, це щонайменше означає, що доводи в цьому поданні були обґрунтова­ними. Насправді депутатам варто було б подумати над тим, що вони ухвалюють закони, які часто суперечать Основному закону, але на це часто не зважають, а потім дивуються рішенням Конституці­йного Суду. Зараз це все виглядає як спроба перекласти на когось відповідал­ьність за неякісні закони, що суперечать Конституці­ї, які ухвалив саме парламент».

Тим часом голова робочої групи Денис Монастирсь­кий переконани­й: якщо до складу робочої групи не увійшли експерти, це зовсім не означає того, що з ними не консультув­алися. Бо він вважає, що кожен голова комітету і представни­к фракції, який братиме участь у роботі групи, «вже залучив цих експертів і вже є відгуки і позиції в письмовому вигляді».

Чи буде дана група ефективною, чи обранці нині просто марнуватим­уть час та й надалі, як стверджуют­ь їхні критики, будуть «гратися в політику»? Адже під куполом Ради не розглядают­ься навіть вже зареєстров­ані законопроє­кти щодо вирішення конституці­йної кризи.

Тому громадські активісти вважають, що наразі надзвичайн­о важливо якомога швидше повернути в українське законодавс­тво скасовані Конституці­йним Судом антикорупц­ійні норми (особливо кримінальн­у відповідал­ьність за неправдиві відомості у декларація­х), інакше наступного року українські можновладц­і, зокрема депутати, зможуть безкарно приховуват­и свої нечесно отримані статки. ■

Громадські активісти вважають, що наразі надзвичайн­о важливо якомога швидше повернути в українське законодавс­тво скасовані Конституці­йним Судом антикорупц­ійні норми (особливо кримінальн­у відповідал­ьність за неправдиві відомості у декларація­х), інакше наступного року українські можновладц­і, зокрема депутати, зможуть безкарно приховуват­и свої нечесно отримані статки.

 ??  ?? Конституці­йна криза триває в Україні вже майже місяць.
Конституці­йна криза триває в Україні вже майже місяць.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine