«Капут» «Північному потоку-2»?
Байден має намір зірвати будівництво газопроводу, обидві палати Конгресу США — на його боці
Журналіст німецького видання «Більд» Юліан Репке закликав Німеччину готуватися до «похоронів» газопроводу «Північний потік-2» після приходу до влади в США демократа Джозефа Байдена. У своїй статті він зазначає, що це станеться через наміри американської влади ввести санкції проти страхових і сертифікаційних компаній, які забезпечують роботу російських судів на прокладання газопроводу. Так, журналіст посилається на думку колишнього радника експрезидента Барака Обами Бенджаміна Шмітта, який стверджує, що демократи і республіканці однаково негативно налаштовані щодо завершення робіт на «Північному потоці». Його позицію підтверджує і американський фахівець з енергетичної безпеки Алан Райлі. Він вважає, що нові санкції змусять «Газпром» довго шукати сертифікаційні компанії. У підсумку це може призвести до краху всього проєкту.
Санкції — в оборонному бюджеті
Райлі також вказав, що головна мета Байдена — остаточно зірвати будівництво газопроводу. Для цього його адміністрація може запропонувати Німеччині «великий пакет із питань безпеки», який передбачатиме заміну російського газу поновлюваними ресурсами за невеликими цінами. Ця пропозиція, ймовірно, змусить німецьку владу остаточно відмовитися від угод по «Північному потоку-2», підсумовує журналіст.
Реалізація проєкту «Північний потік-2» була припинена через введені США в грудні 2019 року санкції проти підрядників газопроводу. Президент Володимир Путін заявив у січні 2020 року, що «Північний потік2» буде добудований російськими силами, але будівництво завершиться на кілька місяців пізніше, ніж було заплановано.
Раніше повідомлялося, що Сенат і Палата представників Конгресу США збираються ввести санкції проти страхових і сертифікаційних компаній, які співпрацюють із російськими суднами і підприємствами, задіяними в будівництві газопроводу «Північний потік-2». При цьому німецькі компанії
отримають захист від обмежень, незважаючи на те, що Німеччина підтримує проєкт. Демократи і республіканці США досягли угоди в тому, якими будуть санкції проти газопроводу «Північний потік-2», повідомила американська бізнесова агенція «Блумберг» із посиланням на обізнані джерела.
Зазначається, що Палата представників і Сенат США прийняли рішення про включення санкцій проти «ПП-2» в оборонний бюджет з 2021 фінансового року. Рестрикції проти страхових і сертифікаційних компаній, які допомагають Росії завершити будівництво газопроводу, будуть прописані в законі «Про національну оборону 2021-го року», який мають намір затвердити до кінця року. У новому законопроєкті вказується, що введені раніше санкції будуть поширюватися на всю діяльність із прокладанням труб і страхування. При цьому, незважаючи на те, що Німеччина підтримує завершення будівництва «Північного потоку-2», німецькі компанії і громадяни отримають захист від санкцій.
Посол Вірджинія Палмер із Державного департаменту США впевнена, що існує надпартійне порозуміння
Мешканці найбільших європейських країн підтримують вступ України в ЄС
Вступ України до Європейського Союзу підтримують 55 відсотків громадян низки країн ЄС. Водночас приєднання України до НАТО підтримують 38 відсотків, свідчать результати опитування «Як сприймають Україну в країнах ЄС», проведеного у Франції, Німеччині, Італії та Польщі соціологічною агенцією з Гонконгу Kantar Profiles Division на замовлення київського центру «Нова Європа». При цьому головною перешкодою для вступу України до ЄС респонденти вважають корупцію — 43,1 відсотка опитаних заявили, що боротьба з корупцією має стати головним пріоритетом для України. Для порівняння, у 2015 році цей показник становив 37,5 відсотка. Основною асоціацією з Україною опитані, як і у 2015 році, називають війну. При цьому кількість респондентів, які асоціюють Україну з військовим конфліктом, скоротилася — із 49 відсотків у 2015 році до 12 відсотків у 2020-му. Також Україна асоціюється з бідністю (10,8 відсотка) та іммігрантами (10,3 відсотка). Російські наративи про Україну в досліджуваних країнах виявилися неефективними. Лише 0,8 відсотка респондентів щодо шкідливості газопроводу «Північний потік-2» для енергетичної безпеки Європи. За словами Вірджинії Палмер, політики різних груп мають схоже уявлення про енергетичну безпеку в Європі. «Ми хочемо, щоб наші європейські друзі мали доступ до різних джерел енергії. Ми хочемо, щоб ви мали до них доступ за найкращою ціною. Однак ми не віримо, що «Північний потік-2» забезпечить будьщо з цього», — додала вона.
Пані Палмер наголосила: «Ми хочемо співпрацювати з нашими партнерами та європейськими союзниками для створення відкритих енергетичних ринків, які дають американським продуктам та послугам рівні умови. Ми також хочемо створити стійкість проти тиску та примусу з боку таких держав, як Росія. Це не антиросійське ставлення, ми просто хочемо, щоб Росія дотримувалась ринкових правил і діяла як справжній гравець на енергетичному ринку».
Не дати Кремлю важелів впливу
«Північний потік-2» — це проєкт будівництва газопроводу на дні Балтійського моря, що з’єднує Росію та Німеччину. Країни Центральної та Східної Європи, включаючи Польщу та Україну, а також США виступають проти цього проєкту. «Північний потік-2» позбавляє Україну значних обсягів
вважають, що українці ведуть громадянську війну, а кількість тих, хто вважає Україну екстремістською/фашистською країною, становить менш ніж 0,2 відсотка. Найпопулярнішою відповіддю на запитання про те, яку підтримку варто надати Україні в боротьбі проти російської агресії (21,5 відсотка), є продовження санкцій ЄС щодо Росії. Дослідження проводилося у період із 22 до 29 вересня 2020 року.
Євросоюз розгляне нові санкції щодо Білорусі
Введення економічних санкцій щодо режиму Олександра Лукашенка мали намір обговорити 19 листопада на засіданні міністрів закордонних справ ЄС за допомогою відеозв’язку. Про це повідомив AFP («Франс Пресс»). Міністри, зокрема, мали обговорювати введення секторальних економічних санкцій і розширення вже існуючого чорного списку, додав співрозмовник AFP. На початку листопада Євросоюз розширив санкції щодо білоруського режиму і вніс у чорний список імена самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка і його сина Віктора, а також ще 13 білоруських чиновників.
транзиту російського газу через її територію та збільшить залежність Європи від російського газу, а відтак Кремль матиме більше важелів впливу на європейську політику.
Тим часом федеральний уряд у Берліні протилежної думки. Канцлерка Анґела Меркель неодноразово переконувала, що «Північний потік-2» — це бізнес-проєкт, у якому йдеться винятково про диверсифікацію постачання газу.
Компанія Nord Stream 2 AG, оператор проєкту будівництва газопроводу «Північний потік-2», опрацьовує різні сценарії завершення реалізації задуманого. Про це повідомляє ТАСС із посиланням на звіт «Газпрому», який володіє 100% акцій Nord Stream 2 AG. «Газпрому» залишилося прокласти лише останні 160 кілометрів газогону, який, як тепер виглядає, так ніколи і не буде добудований.
Нормативи нового оборонного бюджету США передбачають санкції щодо страховиків «Північного потоку-2». Раніше асоціація цих організацій не рекомендувала страхувати трубу на такий випадок. Обмеження стосуються також компаній, які мають сертифікувати «Північний потік-2», тобто підтвердити його технічну готовність до роботи. Навіть якби будівництво вдалося завершити, газопровід міг би залишитися порожнім. ■
Комітет із прав людини Генасамблеї ООН затвердив нову посилену резолюцію щодо порушення прав людини у Криму
Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилося 63 країни, в тому числі Сполучені Штати та більшість країн ЄС. Проти голосувало 22 країни на чолі з Росією. Більшість країн, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах та принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення в окремих державах. Як пояснив «Голосу Америки» Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, нова резолюція значно розширює перелік прав людини у Криму щодо кримських татар, українців, правозахисників, активістів та журналістів. Зокрема, у резолюції йдеться про порушення прав власності, а також релігійних прав, причому не лише кримських татар, а й вірян Православної церкви України. Проєкт резолюції наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони зіштовхуються з системними репресіями, вибірковими затриманнями, переслідуваннями, позасудовими стратами та тортурами. ■