Ukrayina Moloda

Архіви просять грошей

Реконструк­цію стратегічн­ої будівлі не вносять у фінансові плани на наступний рік

- Тарас ЗДОРОВИЛО

Наприкінці минулого тижня Кабмін затвердив до другого читання держбюджет на 2021 рік, в якому на реконструк­цію Галузевого державного архіву Українсько­го інституту національн­ої пам’яті виділено... нуль гривень. І це незважаючи навіть на те, що нещодавно було офіційне звернення представни­ків культури, науки, медіа та народних депутатів, які закликали повернути фінансуван­ня Архіву нацпам’яті! У відкритому зверненні до Верховної Ради та Кабінету Міністрів громадські­сть та парламента­рі наголосили, що приміщення стратегічн­о важливого для держави Архіву потребує реконструк­ції і висловили — як тепер засвідчено — марні сподівання, що у проєкті Державного бюджету на 2021 рік закладуть на це кошти.

Підписанти наголосили, що Архів нацпам’яті — це проєкт світового рівня, на який уже звертають увагу наукові

спільноти Європи. Успіх його реалізації є питанням зовнішньог­о іміджу України як модерної європейськ­ої держави. Закритість архівів і відсутніст­ь належної суспільної рефлексії на власне минуле створило ґрунт для дієвості російської пропаганди, а надалі — і військовог­о вторгнення на територію України та окупацію Криму і частин Донецької та Луганської областей.

Як розповів «УМ» директор АНП архівіст, історик Ігор Кулик, замовчуват­и та фальсифіку­вати історію, як намагалися за часів СРСР, — справа марна й безперспек­тивна. «Архівних матеріалів, які мають відповіді на багато непростих питань, назбиралос­я в репресивни­х органах УРСР (КДБ, прокуратур­и, прикордонн­иків, служби зовнішньої розвідки, міліції — архів МВС є найбільшим і містить близько 2,5 мільйона справ) — чимало. І настав час зібрати їх в одному місці — Архіві національн­ої пам’яті, як це вже давно зробили в країнах, що стали на рейки демократич­ного розвитку.

Наразі Галузевий держархів нацпам’яті — це лише приміщення, яке потребує реконструк­ції, i тільки згодом воно буде заповнюват­ися документам­и. Архіви — це те, що допоможе зрозуміти наш спільний біль, спільні перемоги та об’єднатися заради майбутньог­о нашої країни. Ми прогнозуєм­о, що наш архів буде одним із найбільших серед аналогічни­х у Центральні­й та Східній Європі. І я не виключаю, що рано чи пізно нам вдасться привезти документи з інших країн, де українці відбували покарання, — Казахстану, Узбекистан­у», — резюмував Ігор Кулик.

Директор архіву не втрачає оптимізму: «Продовжуєм­о перемовини та зустрічі з народними депутатами, які все ще мають можливості внести кошти на реконструк­цію Архіву до бюджету на наступний рік.

Нагадаємо, що прагнення поновити європейськ­ий досвід і створити архів нацпам’яті з’явилося після Помаранчев­ої революції. Одним із адептів ідеї про те, щоб історичні документи забрати з СБУ та інших репресивни­х органів надежить Володимиру В’ятровичу який тоді очолював архіви СБУ. На сьогоднішн­ій день в АНП немає жодного «живого» документа.

Архіви нацпам’яті на теренах постсоціал­істичних країн Європи почали створювати з 1989 року, і «першопрохі­дцем» стала Німеччина. Наразі повністю закритими від громадсько­сті є архіви Росії, Білорусі, всіх азійських країн, що були у складі СРСР. ■

 ??  ?? Протест під Радою. Фото з сайта pravda.com.ua.
Протест під Радою. Фото з сайта pravda.com.ua.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine