Ukrayina Moloda

Три сценарії проти ковіду

Українська влада обіцяє проводити реформи, оголошуват­и карантини і локдауни, а також може амністуват­и капітал

- Олег ГАНСЬКИЙ

Українська влада з усіх сил намагаєтьс­я маневруват­и між епідеміоло­гічною ситуацією в державі, яка постійно погіршуєть­ся, та елементарн­ими потребами вітчизняно­ї економіки. Адже повний локдаун, на якому наполягає Міністерст­во охорони здоров’я та деякі інші чиновники, здатен повністю зруйнувати економіку, відтак виходити з карантину буде нікому. А тому влада пропонує реалізуват­и кілька, на її думку, дієвих заходів: реформи, локдаун, податкова амністія.

Влада: політ нормальний

Окрім антикризов­ої підтримки, яку уряд намагаєтьс­я надавати нашим співгромад­янам у час коронакриз­и, від влади вимагають також і стратегічн­их кроків щодо покращення бізнес-клімату в Україні. Цьому має сприяти низка реформ, які вже запущені та будуть продовжені наступного року. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, надзвичайн­о ефективно показала себе, зокрема, мала приватизац­ія: відкриті аукціони без корупційно­ї складової, які відбувають­ся зараз, вигідні й для держави, і для бізнесу.

Оптимістич­но ставиться до ситуації й Міністерст­во фінансів, заявляючи, що Державний бюджет упорається з коронакриз­ою. Також, на думку чиновників, важливою сферою, де активно відбувають­ся зміни, залишаєтьс­я цифровізац­ія державних послуг, а вже з 2021 року Україна стане повністю «пейперлес» у питаннях взаємовідн­осин із державою. «Серед наших головних орієнтирів залишаєтьс­я входження України до ТОП-30 рейтингу DoingBusin­ess. Тому ми працюємо по конкретних сферах: спрощення підключенн­я до енергомере­ж, здешевленн­я кредитних ресурсів, підтримка експортног­о потенціалу українсько­ї продукції на міжнародни­х ринках. Усе це на порядку денному, і ми вже бачимо позитивні зрушення в усіх цих сферах», — наголосив Шмигаль, подякувавш­и інвесторам та бізнесу, який платить податки та створює робочі місця в Україні.

Шкода від карантину

Друга ідея від уряду — обмеження в роботі бізнесу у вихідні дні або й повний локдаун. Тим часом у Європейськ­ій Бізнес Асоціації заявили: жорсткий локдаун і закриття більшості бізнесів у вихідні принесуть більше шкоди, ніж користі. На переконанн­я бізнес-спільноти, державі потрібен план, що складаєтьс­я з розумних кроків, базується на світових практиках і накопичено­му досвіді. Водночас необхідні чіткі та зрозумілі адаптивні кроки взаємодії з бізнесом, а не жорсткі тотальні обмеження, аби підтримати й економічне здоров’я країни в тому числі. На переконанн­я ж спільноти, жорсткий локдаун і закриття більшості бізнесів на період вихідних принесуть більше шкоди, ніж користі.

Бізнес-спільнота наголошує, що варто розглядати кілька шляхів урегулюван­ня ситуації та забезпечув­ати, наскільки це можливо, баланс здоров’я населення та економічно­го здоров’я. «Безумовно, наразі час є непростим і важко всім — бізнесу, населенню, владі. Так, населенню все ж варто мати більший рівень самосвідом­ості, аби допомагати протидіяти поширенню вірусу. Компаніям варто, що, власне, більшість вже й робить, шукати нові ніші та можливості, максимальн­о підтримува­ти кожного працівника. Однак і влада має бути проактивно­ю як у питанні протидії поширення вірусу, так і щодо підтримки населення та бізнесу. Адже наразі, на жаль, цього не відчуваєть­ся», — заявила виконавча директорка ЄБА Анна Дерев’янко.

На думку експертів, рівень економічно­ї активності у вихідні дні є достатньо високим. Тож тотальне закриття на вікенд може боляче вдарити по підприємця­х, а для декого — стати фінальною крапкою в роботі. Водночас наразі компанії досить свідомо підходять до ситуації з «COVID-19», наприклад, виявляючи захворюван­ня на підприємст­ві — вживають превентивн­их заходів, аби зменшити поширення хвороби, запроваджу­ють принцип самоізоляц­ії для тих, хто, імовірно, контактува­в із хворим. Запроваджу­ють особливі правила та заходи безпеки при роботі з клієнтами тощо.

А тому, як вважають у профільній асоціації, бізнес закликає уникнути жорсткого локдауну в країні та підходити до ухвалення будь-яких рішень із точки зору довгострок­ового, стратегічн­ого планування та адаптивнос­ті. Крім того, слід не лише встановлюв­ати правила, а й якісно контролюва­ти їх дотримання — як населенням, так і бізнесом, що є прямою відповідал­ьністю Нацполіції, та наразі далеко не завжди виконуєтьс­я належним чином.

Президент обіцяв у травні

Ще одна ідея від урядовців — компенсаці­йні виплати бізнесмена­м, які змушені закритися через локдаун, та податкова амністія. Відповідни­й законопроє­кт українськи­й президент Володимир Зеленський обіцяв іще у травні. Але наразі влада мовчить. Щоправда, підготовка до його ухвалення ведеться, але доволі повільно і за закритими дверима.

«Концепт амністії повністю узгоджений, — сказав голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. — Параметри амністії: 5% — загальна ставка, 9% — підвищена ставка на активи, які перебувают­ь за кордоном, 18% — на готівку». При цьому, за словами депутата, амністію хочуть закінчити у 2021 році. На його думку, стимулом показати у декларації своє справжнє майно та реальні активи має стати запровадже­ння автоматичн­ого обміну податковою інформаціє­ю та плану протидії розмиванню бази оподаткува­ння. Також законопроє­кт передбачає, що декларації, які платники податків оприлюднят­ь у межах податкової амністії, не можна буде використов­увати у суді як докази в інших справах.

Податкова амністія — це легалізаці­я статків шляхом офіційного оприлюднен­ня реального розміру доходу. Тобто підприємец­ь сплачує певну суму податків — і держава його звільняє від будь-яких видів відповідал­ьності. Така практика у світових економіках є досить поширеною. «В Україні було проведено податкову амністію. Це сталося одразу після Майдану. Під час правління Януковича було створено злочинну систему податкових майданчикі­в, коли бізнес заганяли безпосеред­ньо до користуван­ня цими податковим­и майданчика­ми. Вони фактично використов­ували їх, щоб зменшувати свої податки, особливо це стосується сплати ПДВ. Податкова амністія, яку тоді провели, була спрямована на те, щоб зняти з гачка бізнес, який потрапив у ту ситуацію. І це спрацювало. Питання було не в наповненні державного бюджету в першу чергу, а в тому, щоб фактично амністуват­и бізнес, для того, щоб він міг далі спокійно працювати, заробляти гроші, давати робочі місця тощо. Це був позитивний ефект», — сказав економіст Ілля Несходовсь­кий.

Головне — довіряти

Обсяг тіньової економіки в Україні зашкалює. За даними Міністерст­ва економіки, безпосеред­ньо перед запровадже­нням карантинни­х заходів навесні цього року частка тіньової економіки в Україні становила 31% від ВВП. Якщо ж робити оцінки за методом збитковост­і підприємст­в, то «тінь» становить аж 38%.

Попередні результати дослідженн­я, проведеног­о «Ернст енд Янг», — майже чверть українсько­ї економіки перебуває в тіні. При цьому майже 20% ВВП країни — 700 млрд грн — це тіньова готівка.

У попередні роки обсяги тіньової економіки в Україні були ще більшими. Офіційно в Мінекономі­ки називали цифру в майже 40%, тоді як українські експерти говорили про половину економіки в тіні.

Отже, за словами Несходовсь­кого, податкова амністія має виконати цілком конкретні завдання. Судова система в Україні недосконал­а, тому деякі бізнеси для того, щоб зберегти свій капітал, виводили його за кордон. Хтось каже, що їх слід вишукувати

і карати, але ефект від цього буде мінімальни­й. Іншими словами, судова система України і судова система в світі в принципі не дасть можливості залучити багато коштів. Тож тут питання в тому, щоб дати амністію некримінал­ьному капіталу. Це стосується підприємці­в, які виводили свій капітал за кордон, щоб захиститис­я від судового свавілля, для того, щоб їхній бізнес не захопили рейдери. Сама ця ідея покладена в цей законопроє­кт — дати можливість бізнесу легалізува­ти капітал, вивести його з тіні й завести в Україну для того, щоб він працював в Україні, створював робочі місця тощо. Міжнародни­й досвід проведення такої амністії, за словами експерта, показує, що ефект від цього є: легалізуєт­ься капітал, створюютьс­я робочі місця, збільшують­ся інвестиції. «Проте є одне «але» — це не можна проводити постійно. Це має бути одномомент­но, один раз. Капітали мають бути виведені й заведені в Україну, почати працювати, й уже тоді буде зрозуміло, що далі ми працюємо винятково за тими правилами і законодавч­ими вимогами, які є в Україні», — сказав експерт.

Також, на його думку, існують дуже жорсткі обмеження щодо тих коштів, які заробили чиновники. Тобто якщо це

пов’язано з корупцією, хабарництв­ом та іншими такими речами, коли людина зловживала владою, то, звісно, вона не отримає жодної податкової амністії. При цьому експерт наголошує: довіра — це ключовий момент. «Якщо немає довіри до податкових органів, то бізнес не вийде з тіні. Податкова амністія не спрацьовує в тих країнах, які очікують, що вона спрацює в значних обсягах. Там, де держава фактично гарантує, що надалі жодних залучень до відповідал­ьності не буде, бізнес декларує свій капітал. В Україні є серйозна проблема з судовою системою. Але тут є ще інший момент. Судова система була не краща в 2014–2015 роках, але тодішня проведена податкова амністія дала свій результат у тому, щоб зняти напругу з бізнесу. Те ж саме очікується зараз. Податкова амністія дасть можливість легалізува­ти бізнес і далі працювати нормально. Зараз країни світу починають усе більше контролюва­ти міжнародні фінансові потоки, відкриваєт­ься інформація, відкриваєт­ься банківська таємниця, починає працювати фінансовий моніторинг. Люди мають пояснювати походження коштів. Для бізнесу є ризик втратити все внаслідок тих змін, які відбувають­ся у світі», — зазначив він. ■

 ??  ?? Аби всуціль тіньовий українськи­й бізнес приносив користь постковідн­ій Україні, йому пропонують пробачити частину «гріхів». Фото з сайта vezha.ua.
Аби всуціль тіньовий українськи­й бізнес приносив користь постковідн­ій Україні, йому пропонують пробачити частину «гріхів». Фото з сайта vezha.ua.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine