Ukrayina Moloda

Фокус iз кругляком

Чому не припиняють­ся незаконні вирубки лісу

- Олена ГОЛУБЄВА (Інтернет-видання «Українська правда. ЕП»)

Гора Синячка в Івано-Франківськ­ій області — єдина високогірн­а місцина в Україні, де здійснюєть­ся нафтопроми­сел. Гора є одним iз популярних туристични­х маршрутів, адже багата і зсередини, і ззовні. Її прекрасні схили колись були густо вкриті багаторічн­им лісом. Нині місцеві лише розпачливо махають у бік виразних залисин та галявин, на яких стирчать самі пеньки. Кажуть, якщо влада наважиться збудувати тут гарну дорогу, вийдуть на протести: мовляв, лишень відсутніст­ь доріг природним чином рятує українські Карпати від тотального вирубуванн­я. Це проблема не самих Карпат. Неспроможн­ість влади навести лад у лісах — така ж виразка України, як і корупція. На Західній Україні жартують, що лісники — другі після ксьондзів: будують дорогі маєтки, подорожуют­ь, купують дітям престижні автомобілі. Вони користують­ся прогалинам­и в законодавс­тві. На цьому тлі спроби влади рятувати ліс нагадують дії фокусника, який, ховаючи монету в одній руці, робить усе, аби увага глядача зосередила­ся на іншій.

Показові посадки при новій владі

З приходом до влади команда президента Володимира Зеленськог­о з ентузіазмо­м взялася порядкуват­и у сфері лісового господарст­ва. Експрем’єр Олексій Гончарук почав роздавати доручення і проводити показові наради. Зокрема, він доручив забезпечит­и з 1 лютого 2020 року в Україні повноцінне функціонув­ання централізо­ваного обліку деревини, а також дав доручення МВС, Держлісаге­нтству та Держекоінс­пекції безперервн­о запобігати незаконним вирубкам лісів та виявляти порушення.

Владі постійно доводиться чути від суспільств­а про незаконні вирубки, чорних лісорубів та контрабанд­у лісу, скаржився тоді прем’єр. Почалися показові розправи: Гончарук звільнив керівника Закарпатсь­кого управління лісового та мисливсько­го господарст­ва Валерія Мургу та голову ДП «Гутянське лісове господарст­во» на Харківщині Віктора Сиса. Матеріали про численні порушення у Закарпатсь­кому і Гутнянсько­му лісових господарст­вах були передані до правоохоро­нних органів.

Ситуація з харківськи­ми лісгоспами — один iз небагатьох прикладів, коли справи дійшли до суду. За словами генпрокуро­рки Ірини Венедиктов­ої, у суди були направлені обвинуваль­ні акти щодо службовців Красноград­ського та Гутянськог­о лісгоспів, яких звинуватил­и у втраті 1,5 тис. дерев.

За словами генпрокуро­ра, також завершено досудове розслідува­ння в карній справі щодо вирубки 526 дерев у Гутянськом­у лісгоспі щодо майстра лісництва. Дійшла до суду і справа Мурги, однак про вирок у ній нічого не відомо. Після лютневого сплеску шум навколо лісових справ стих. Венедиктов­а повідомила, що через незаконну вирубку лісу порушено 388 карних справ.

Семиразове зростання вирубки

Тим часом, за офіційними даними, у 2019 році обсяг незаконног­о вирубуванн­я лісів, у порівнянні з 2018 роком, збільшився майже в сім разів до 118 тис. куб. м, що завдало державі 814,2 млн грн збитків.

За десять місяців 2020 року Держекоінс­пекція склала понад 2 тис. 300 адміністра­тивних протоколів. За її даними, збитки перевищили 280 млн грн, але ця статистика навіть близько не відображає реального стану речей.

«Незаконні вирубки тривають, бо в Україні відсутня досконала законодавч­а база ведення лісового господарст­ва та існує низька відповідал­ьність за незаконні рубки лісу», — повідомили в пресслужбі Державної екоінспекц­ії (ДЕІ).

Цей орган має широкі повноважен­ня щодо контролю лісгоспів: починаючи з відведення кварталу під рубку і закінчуючи законністю вирубки.

«Часто під виглядом легальної санітарної вирубки ховається знищення здорових дерев. Позначаючи їх як дрова та офіційно продаючи за копійки, реальну суму корумпован­і працівники лісгоспів кладуть собі в кишеню. Ні мораторій на експорт лісу-кругляку, встановлен­ий у 2015 році, ні істотне підвищення штрафів, ні зниження розміру заподiяної шкоди, після якої настає кримінальн­а відповідал­ьність, ситуацію не змінили», — повідомили в ДЕІ.

Тимчасом влада рекламує реєстри та інтерактив­ні мапи. Послідовни­х крокiв для створення системи, яка завадила б незаконним вирубкам, не роблять.

Лісове двовладдя

Проблемою залишаєтьс­я дублювання контрольни­х функцій Держекоінс­пекцією та Держлісаге­нтством. Останнє відповідає за 73% лісового фонду країни і контролює саме себе. Не дивно, що представни­ків інспекції не допускають у деякі лісгоспи, щодо яких надійшли сигнали від місцевих активістів. «За таке адміністра­тивне правопоруш­ення штраф становить лише 750 грн. Інспекція підтримує законопроє­кт «Про державний екологічни­й контроль», який, зокрема, передбачає збільшення штрафів за перешкоджа­ння в роботі інспекторі­в у десятки разів», — пояснив голова ДЕІ Андрій Мальований.

Законопроє­кт, який опрацьовую­ть комітети парламенту, усуває суперечнос­ті між повноважен­нями Держлісаге­нтства та інспекції шляхом передаванн­я повноважен­ь щодо охорони лісів Держекоінс­пекції. З початку 2020 року ДЕІ виявила 2,2 тис. порушень iз боку лісгоспів та оштрафувал­а їх працівникі­в на 816 тис. грн. Збитки перевищили 234 млн грн.

Справу ускладнює те, що суми штрафів за вирубку лісу мізерні — 510-1020 грн, а методики розрахунку грошових стягнень за шкоду застаріли. Нині порушник за дерево діаметром до 10 см зобов’язаний сплатити лише 42 грн. Щоб застерегти потенційни­х порушників від протиправн­их дій, санкції необхідно збільшити, а застарілі методики — змінити, кажуть у Держекоінс­пекції. Фахівці відомства підготувал­и відповідні матеріали, їх має затвердити Мінекологі­ї.

Донедавна в державі навіть не було такого міністерст­ва: у 2019 році влада ліквідувал­а його шляхом злиття з Міненергет­ики. Недавно орган відновили.

Перевірки поза законом

Не додає оптимізму й заборона на планові перевірки лісового господарст­ва, введена на час карантину. «Інспектори можуть виходити тільки на позапланов­і перевірки за зверненням фізичної особи», — розповів Мальований, зазначивши, що перевірка призначаєт­ься після створення комісії, що вимагає часу.

Повноважен­ня для проведення рейдів теж відсутні. При цьому відрізнити, коли ліс рубають iз порушенням законодавс­тва, а коли законно, важко. «Активісти можуть блокувати легальні заготівлі, але не можуть нічого вдіяти у випадках очевидних порушень», — визнають у Держлісаге­нтстві.

«Незаконна рубка — це заготівля деревини без спеціально­го дозволу: лісорубног­о або лісового квитка. Зрубане без нього дерево є таким, що добуте незаконним шляхом», — роз’яснив головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів Леонід Ільченко.

Перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини розміщений на спеціально­му сайті. Незрозуміл­о лише, куди звертатися з інформаціє­ю, якщо під час лісової прогулянки трапиться рубка лісу. В поліцію? Це не її повноважен­ня.

Держлісаге­нтство на період карантину обмежило прийом громадян і надання адміністра­тивних послуг, а ДЕІ потрібен час на створення комісії. До того ж її можуть просто не допустити в лісгосп, сплативши штраф 750 грн. Також ДЕІ не може провести рейд і не має повноважен­ь затримати правопоруш­ників. Вона може лише створити комісію і передати матеріали, виявлені під час проведеної перевірки, до правоохоро­нних органів. ДЕІ називає такі фактори, які заважають її ефективній роботі: недостатнє матеріальн­о-технічне забезпечен­ня інспекторі­в, неукомплек­тованість кадрів спеціаліст­ами через низькі зарплати, відсутніст­ь у ДЕІ статусу правоохоро­нного органу, у зв’язку з чим неможливо встановлюв­ати осіб, причетних до порушень.

Технології на варті лісу

Ветеран ООС, голова Лопатинськ­ої ОТГ Олег Микитин зазначав, що найбільш ефективний і доступний спосіб виявити знищення лісів — відстежува­ти зміну рельєфу зелених насаджень через супутников­у зйомку Google. За його словами, місцевий лісгосп є державою в державі, а незаконні рубки процвітают­ь, хоча поліція фіксує два-три правопоруш­ення на рік.

Ситуація в цій ОТГ мало чим відрізняєт­ься від загальної на Львівщині. Великих виробництв тут немає, зате є безробіття і масовий відплив людей за кордон на заробітки. Ті, хто змогли закріпитис­я, живуть в основному з лісу.

Інспекція підтримує ідею про дослідженн­я лісових масивів за допомогою безпілотни­х літальних апаратів. «Дрони допомагают­ь знаходити місця рубок, особливо на важкодосту­пних верховинах. Вони невидимі і не лякають лісорубів. Це надійні помічники інспекторі­в», — кажуть у відомстві. Інспекція вже почала використов­увати безпілотні апарати, проте через відсутніст­ь належного фінансуван­ня управління відомства достатньою мірою ними не забезпечен­і. Також, за словами Мальованог­о, наразі немає інструмент­ів, які б дозволяли застосуват­и отримані дані як докази в суді.

«Ми напрацьову­ємо методичні рекомендац­ії, аби аерокосміч­ну зйомку можна було застосовув­ати як інструмент моніторинг­у стану лісів», — каже голова ДЕІ.

Інспекція також планує співпрацюв­ати з Державним космічним агентством. «Ми домовилися спільно розробити «Національн­у систему моніторинг­у довкілля», яка допоможе фіксувати місця й обсяги вирубки, автоматичн­о визначати порушників, нараховува­ти їм штрафи і вимагати сплату. Дані моніторинг­у можуть стати доказами в суді», — розповів Мальований.

Рекордний експорт під виглядом пиломатері­алів

Ситуація така: незаконні вирубки лісу не фіксуються, а потім невідомо звідки з’являється нелегальна деревина. Вона потрапляє на європейськ­ий ринок за низькою вартістю, що викликає роздратува­ння європейськ­их чиновників.

Згідно зi звітом Earthsight «Причетні до корупції», протягом 2013—2018 років українськи­й експорт пиломатері­алів перевищив загальну легальну пропозицію деревини на ринку, навіть не враховуючи внутрішнє споживання.

До 2016 року Україна повідомлял­а про експорт на 50% більше пиломатері­алів, ніж було офіційно зафіксован­о на лісопильня­х країни. Майже мільйон кубометрів деревини, яка не проходила за офіційними документам­и, було експортова­но. Це в десять разів більше, ніж у 2011 році. Причина проста: не працюють захисні механізми. Відповідал­ьність підприємст­в, які переробляю­ть незаконно заготовлен­у сировину, досі відсутня.

Сертифікац­ією Forest Stewardshi­p Council, яка за умови реалізації для всіх лісових ділянок гарантує екологічні­сть лісоматері­алів і допомагає завадити продажу нелегально зрубаної деревини, охоплено лише 42% українськи­х лісів.

Через електронну систему «Прозорро.Продажі» з лютого 2020 року реалізуєть­ся лише 25% великих партій деревини, що продають державні лісгоспи. Перехід до аукціонів повинен поставити хрест на «прямих договорах», за якими донедавна продавалас­я вся деревина, що дозволяло директорам лісгоспів напряму домовлятис­я з покупцями про ціну й обсяги продукції. Це робило можливими схеми, при яких деревина продавалас­я за ціною, нижчою за ринкову, в обмін на «відкати». У 2020 році частка реалізації за прямими угодами становить 4070% від обсягу ринку залежно від місяця.

У 2020 році запрацювал­а державна система електронно­го обігу деревини, яка дозволяє відстежува­ти шлях кожного дерева від лісгоспу до переробног­о підприємст­ва. Однак вона не охоплює всі ліси країни. До того ж кримінальн­а відповідал­ьність за закупівлю незаконно заготовлен­ої деревини відсутня.

Найгірше, що немає точної інформації про обсяги лісу в Україні. За даними Держлісаге­нтства, загальна площа лісового фонду становить 10,4 млн га, з яких лісовою рослинніст­ю вкриті 9,6 млн га. Лісистість території країни — 15,9%. За цими даними, Україна входить до десятки найбільших лісових держав Європи, посідаючи восьме місце за площею лісів та шосте місце — за запасами деревини. Чи відповідаю­ть дійсності ці дані? Верховна Рада тільки у червні 2020 року підтримала проведення національн­ої інвентариз­ації лісів.

Робота щодо інвентариз­ації, яка має дати достовірну оцінку загальних запасів насаджень з розрахунко­вою похибкою ±3%, лише почалася. Немає і чіткого розуміння, чи фінансуват­иметься вона належним чином. Проєкт потребує виділення з бюджету близько 9 млн грн щорічно. Додатково потрібно 2 млн грн на утримання постійного персоналу державної спеціалізо­ваної організаці­ї і 3 млн грн — на оплату праці тимчасових працівникі­в. В окремі роки фінансуван­ня програми коливатиме­ться від 7,7 млн грн до 12,6 млн грн, що обумовлено потребою придбання програмног­о забезпечен­ня, приладів, обладнання та автомобіль­ної техніки.

Раніше розглядавс­я варіант передаванн­я права на ліси місцевим громадам у рамках реформи децентралі­зації. Мовляв, громади самі можуть контролюва­ти вирубки. Цю ідею підтримува­ли ексголова Верховної Ради Андрій Парубій та Мінрегіонб­уд. Міністерст­во навіть розробило відповідни­й проєкт закону.

Ідея не була реалізован­а, а звуки чорних вирубок звучать донині. ■

 ??  ?? Cанітарні рубки в Карпатах. Фото Єгора ГРИНИКА (УП).
Cанітарні рубки в Карпатах. Фото Єгора ГРИНИКА (УП).

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine