Не так тії
ля Другої світової війни — ще й у «соціалістичний табір» на підступах до центральної Європи. Кому дано знати, які потаємні сили вирішують долю людства? Свідомість мас потьмарює в тому числі й проголошуване на сесіях ООН — «гібридна війна». Як же не йняти віри?
Якщо все на світі учиняється з волі Божої і жодний волос не впаде з голови людини без волі Господньої, то за які ж гріхи в Києві й Москві верховні правителі — чужа чужаниця? З династії Рюриковичів аж до 1598 року Монголо-татарського заводу, починаючи з Бориса Годунова й до Петра І, сплодженого дочкою татарського мурзи в Москві. Блудливі Марта Скавронська й гольфштинка Соф’я Фредеріка Августа Анхальт-Цербстська, вихрещені на Катерин — Першу й Другу. Остання, за оцінкою Олександра Пушкіна, — «великая стерва». За їхнім заводом «вузлуваті німці», за словом Тараса Шевченка, «блекотою сіли» довкола царського трону. Ганебне тривало аж до 1917 року. Опісля заявилися вишколені в Лондоні й швейцарському Ланжюмо троцькістсько-ленінські ставленики міжнародного капіталу. На завершення — Джугашвілі-Сталін з Кавказу від казна-якого батька...
Після розорення Києва ордами хана Батия предковічне місто лише через п’ять століть відродилося із такою ж людністю, як і до дикої навали. І що ж? На зорі ХХІ століття нової ери де й беруться охочі бити поклони «нашим славним предкамскіфам», котрі такої ж породи, агресивності, зажерливості, люті, як і кочівники, приведені на згубу Києва Батиєм.
На горе, все ще не бракує за