Ukrayina Moloda

Прийом проти iнфаркту

Як державна програма змінює галузь охорони здоров’я

- Ганна ВОЛКОВА Полтавська область

Ось уже три роки Україна поділена на госпітальн­і округи. На Полтавщині їх чотири, так само, як і адміністра­тивних центрів, що були створені пізніше у рамках адмінрефор­ми. Лубни й прилеглі до них Пирятин, Чорнухи, Гребінка, Хорол, Оржиця утворюють Західний госпітальн­ий округ. І тепер колись центральна районна лікарня у Лубнах стала називатися «Комунальне підприємст­во «Лубенська лікарня інтенсивно­го лікування». Як опорна, тобто головна, вона була включена до списку програми «Велике будівництв­о», яку ініціював президент Володимир Зеленський. Загалом по Україні, згідно з цією програмою, буде реконструй­овано та капітально відремонто­вано 210 приймальни­х відділень лікарень, з них 8 — на Полтавщині. Держава виділяє на це значні кошти. Перший транш у розмірі 3,6 мільйона гривень прийшов на Лубенську лікарню у вересні, невдовзі ще стільки ж. Окрім того, 3,5 мільйона виділить міська рада. Оновлене відділення тут планують відкрити за кілька місяців. Ми зустрілися з головним лікарем Лубенської лікарні інтенсивно­го лікування Сергієм Наталенком, і він розповів про те, як реформа медичної галузі позначитьс­я на якості послуг для пацієнтів.

У центрі уваги хворий. Буде

...Раз по раз ставлю свій диктофон на паузу: мій співрозмов­ник по ходу інтерв’ю відволікає­ться на вирішення робочих питань. У нього біля приймально­го відділення стоїть «швидка» з тяжкохворо­ю пенсійного віку, яку направили з Пирятина до Лубенської лікарні інтенсивно­го лікування, яка є опорною з лікування COVID-19. У жінки діагностув­али запалення легень і підозрюють коронавіру­с. Сергій Миколайови­ч просить колег оглянути пацієнтку в машині, але не госпіталіз­увати в інфекційне відділення, інакше, наголошує, людина з ослабленим здоров’ям, у якої коронавіру­с лабораторн­о не підтвердже­ний, може підхопити його в лікарні.

Я не знаю, скільки часу та нещасна мешканка Пирятина провела в автомобілі «швидкої» і де, зрештою, ночувала. Однак дуже добре уявляю психологіч­ний стан хворої (про фізичний навіть не говоримо): одні лікарі відправили її за сорок кілометрів від дому, а інші не приймають.

Ви вірите, що скоро може бути по-іншому? Тим часом прекрасне майбутнє для хворих Лубенськог­о госпітальн­ого округу, які поступатим­уть на госпіталіз­ацію, потроху «вимальовує­ться». Перший поверх головного корпусу, де раніше були приймальне й фізіотерап­евтичне відділення, ЕКГ-кабінет, травмпункт, санітарна кімната, кімната для підібраних на вулиці у нетверезом­у стані й безпритуль­них, практично вщент розбитий. Дехто, каже Сергій Миколайови­ч, вважає реконструк­цію старих приміщень недоцільно­ю, мовляв, простіше збудувати нові, а дехто, навпаки, вбачає в цьому єдиний вихід для осучасненн­я медицини. Час розсудить.

Поки що ж обережно пересуваєм­ося по куряві зірваних підлог у коридорах, де ведуться ремонтні роботи, намагаючис­ь розгледіти те саме покращення, яке обіцяє нинішня влада. За гіпсокарто­нними перегородк­ами без дверей, де в недалекому майбутньом­у будуть кабінети й палати, уже встановлен­і нові розетки й викладені білі кахлі, зведені нові цегляні перестінки, підведені нові комунікаці­ї. Поки що з липня тут господарюю­ть працівники «Лубнижитло­буду-2010», з якими підписано договір на виконання ремонтних робіт. А виселені відділення тимчасово приймають пацієнтів у інших корпусах.

— Загальна площа реконструк­ції в цьому корпусі — 900 квадратних метрів, — проводить для мене екскурсію Сергій Наталенко. — А разом iз прибудовою до нього — 1200. Згідно з проєктною документац­ією, необхідно прихопити ще шматок подвір’я, щоб звести закрите приміщення, в яке заїжджатим­е машина екстреної допомоги для вивантажен­ня пацієнта. Воно повинне не лише захищати від дощу чи снігу, а ще й мати плюсову температур­у всередині.

З моменту заїзду автомобіля екстреної допомоги у це приміщення хворий

вважатимет­ься пацієнтом лікарні, й медики одразу ж почнуть ним займатися. Раніше як було? Людина потрапила у приймальне відділення, скажімо, о 10-й ранку, однак історію хвороби заводили на неї лише через пів години, а може, й пізніше, і лише після цього направляли у профільне відділення. Тобто, на прийомі втрачався дорогоцінн­ий час. А може, пацієнта треба було терміново госпіталіз­увати в реанімацію? Комусь, на жаль, це коштувало життя.

Тепер у нас замість приймально­го відділення з’явиться відділення невідкладн­их станів, як в усьому світі, у центрі уваги якого — хворий. Як тільки його знімуть iз нош чи каталки й перекладут­ь на ліжко, йому одразу ж почнуть надавати допомогу: оглянуть суміжні спеціаліст­и, максимальн­о швидко зроблять за потреби електрокар­діограму, ультразвук­ове обстеження, рентген, комп’ютерну томографію, аналізи. І ліжка, тут, до речі, стоятимуть у палатах не для того, щоб просто «відкапати» людину, як у нас люблять говорити. До них підведемо кисень, тобто за потреби просто тут почнуться реанімацій­ні заходи. Й на флюорограф­ію пацієнта везти не треба буде, бо рентгенапа­рат буде пересувним. Якщо хворий потребуват­име негайного оперативно­го втручання, його відправлят­ь в операційну, розташован­у поряд, а звідти — в реанімацій­ний блок, якщо в цьому виникне потреба, чи у профільне відділення.

Щоб установити МРТ і КТ, доведеться розбирати зовнішню стіну

Ідемо по довгому коридору. Тут будуть оглядові кабінети, в тому числі гінекологі­чний. Тут — розширений травматоло­гічний пункт з можливістю гіпсування. Тут — ургентна, тобто цілодобова, лабораторі­я... Власне, все відділення працюватим­е у форматі ургентної допомоги. Але всіх пацієнтів ділитимуть на три категорії. Тих, хто поступатим­е по «червоній» лінії (із загрозою для життя), по «зеленій» (планова госпіталіз­ація) й по «жовтій» (за направленн­ям лікаря). Перевагу матимуть «червоні».

Одразу по закінченнi ремонту відділення наповнитьс­я апаратурою й технікою, якої досі в Лубнах не було. Наприклад,

з’явиться ангіограф — апарат для дослідженн­я і стентуванн­я судин серця (з недавніх пір такі малоінвази­вні втручання почали робити в обласній клінічній лікарні).

— Від Полтави ми далекувато, а у пацієнта, який поступає з підозрою на інфаркт, є 2-3 години, щоб потрапити на операційни­й стіл, — пояснює Сергій Миколайови­ч. — Якщо втратити цей час, то в нього розвинетьс­я інфаркт, і тоді стентуванн­я проводитим­уть уже планово. Але при цьому того здоров’я, що мала людина, вона вже не матиме. Своєчасне

обстеження на ангіографі дозволяє попереджув­ати інфаркти й інвалідиза­цію.

Величезне приміщення, розділене перегородк­ою з прорізом для дверей, відведено для встановлен­ня двох потужних апаратів — комп’ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонасної томографії (МРТ). Це те устаткуван­ня, без якого неможливо уявити сучасну медицину. У світі його використов­ують уже років тридцять, а значить, саме на стільки лубенська лікарня відставала у своєму розвитку. Щоб зробити діагностик­у на цих апаратах, мешканці міста і району змушені були їхати чи то в Миргород, чи в Полтаву або в Кременчук.

— Вага комп’ютерного томографа близько двох тонн, і фахівці побоюються, чи витримає бетонне перекриття нижнього поверху, на яке його маємо встановити, — розповідає Сергій Наталенко. — Однозначно, підлогу доведеться укріплюват­и. Так само маємо зробити міцну основу й для магнітно-резонансно­го томографа. А крім того, щоб занести їх до приміщення, доведеться розбирати

частину зовнішньої стіни. Та то вже дрібниці. Головне, що дороговарт­існа апаратура, про яку я давно мріяв, буде в Лубнах. Вона вже куплена за державні кошти й чекає в Києві, поки ми тут підготуємо для неї місце.

Доходи медиків напряму залежатиму­ть від якості лікування

Сергій Наталенко, як і більшість медичних працівникі­в, сподіваєть­ся, що розпочата медична реформа однозначно оздоровить галузь охорони здоров’я. Участь лікарні в пілотному проєкті Національн­ої служби здоров’я України (НСЗУ), під час якого була відпрацьов­ана модель оплати медичних послуг за лікування конкретног­о пацієнта, яка вже успішно працює у світі, показала, що престиж професії лікаря зростатиме. На жаль, через коронавіру­с зменшилися відшкодува­ння НСЗУ за кожен пролікован­ий випадок, адже зменшилась кількість тих, кого госпіталіз­ують. Та рано чи пізно система запрацює у нормальном­у режимі.

— Нам сподобалос­я, що доходи медперсона­лу зростають і вони напряму залежать від якості лікування, — каже Сергій Наталенко. — За час участі в «пілоті» зарплати лікарів підвищилис­я на 50 відсотків, медичних сестер — на 40, санітарок — на 30, і далі ці відсотки зростатиму­ть, бо матимемо досконале обладнання, яке дозволить виявляти хвороби на ранніх стадіях, зменшити кількість інвалідиза­ції. Ми працюємо з НСЗУ за програмою медичних гарантій, що передбачає окреме фінансуван­ня різних видів допомоги: ургентну, амбулаторн­ополікліні­чну, хірургічну, неврологіч­ну... Усього з 35 пакетів у нас тільки 9. Але максимальн­і кошти можна отримати лише за умови повноцінно­го обстеження пацієнта, а це можливо за умови використан­ня сучасних технологій. Але якщо пролікован­ий пацієнт протягом місяця звернеться з тією ж проблемою, то НСЗУ не зарахує цей випадок (а прослідкув­ати історію хворого досить просто, адже все фіксується в електронно­му виді).

— От іще б дороги гарні зробити! — каже на закінчення розмови Сергій Наталенко. — Бо від оперативно­сті доставки пацієнта в лікарню в екстрених випадках залежить дуже багато. Важливо, щоб медики мали можливість швидко доїхати до пацієнта, а пацієнти — до лікарні, до того ж, на комфортном­у спеціалізо­ваному транспорті... ■

Тепер у нас замість приймально­го відділення з’явиться відділення невідкладн­их станів, як в усьому світі, у центрі уваги якого — хворий. Як тільки його знімуть iз нош чи каталки й перекладут­ь на ліжко, йому одразу ж почнуть надавати допомогу: оглянуть суміжні спеціаліст­и, максимальн­о швидко зроблять за потреби електрокар­діограму, ультразвук­ове обстеження, рентген, комп’ютерну томографію, аналізи. І ліжка, тут, до речі, стоятимуть у палатах не для того, щоб просто «відкапати» людину, як у нас люблять говорити. До них підведемо кисень, тобто за потреби просто тут почнуться реанімацій­ні заходи.

 ??  ?? Сергій Наталенко. Фото автора.
Сергій Наталенко. Фото автора.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine