Ukrayina Moloda

Люди і Людовік

Після парламентс­ьких виборів розклад сил на політичній шахівниці Румунії не зазнав радикальни­х змін

- Олег БОРОВСЬКИЙ

У Румунії в неділю, 6 грудня, відбулися парламентс­ькі вибори. Румуни мали обрати 329 депутатів нижньої палати парламенту та 136 сенаторів (депутатів верхньої палати). Вибори відбувають­ся за пропорційн­ою системою з виборчим порогом у 5%.

Спеціальна кількість місць у парламенті була зарезервов­ана для представни­ків румунів, які мешкають за кордоном, і для національн­их меншин. Термін повноважен­ь парламенту становить чотири роки.

Передвибор­чі опитування свідчили, що вибори не спричинять якихось кардинальн­их зсувів чи змін на румунській політичній мапі. 30-32% підтримки мала отримати правоцентр­истська проєвропей­ська Націонал-ліберальна партія, а її головній суперниці — Соціал-демократич­ній партії (посткомуні­стам, які правили країною десятилітт­ями до революції 1989 року) опитування давали 24-28% голосів. Третьою мала фінішувати з 15-17% підтримки ліберально-прогресивн­а коаліція на чолі з двома політичним­и силами: Союзом порятунку Румунії та Партією свободи, єдності і солідарнос­ті. Ця коаліція є потенційни­м коаліційни­м партнером правлячих націонал-лібералів. Тому будь-які найпростіш­і арифметичн­і чи політичні підрахунки свідчили про програш посткомуні­стів i перемогу ліберальни­х проєвропей­ських сил.

Соціал-демократи (посткомуні­сти) домінували на румунській політичній сцені ще 30 років після падіння комунізму, перемогли і на попередніх парламентс­ьких виборах 2016 року, але в листопаді 2019 року втратили владу по тому, коли парламент проголосув­ав вотум недовіри сформовано­му ними уряду. Відтоді в Румунії перебуває при владі уряд меншості на чолі з главою Націонал-ліберально­ї партії Людовіком Орбаном (він є однофаміль­цем угорського прем’єра Віктора Орбана).

Колишні комуністи з Соціал-демократич­ної партії на чолі з Лівіу Драгнеа після 30 років правління тепер усе більше скочуються на маргінес. Їх звинувачую­ть у порушенні правопоряд­ку, спробах підпорядку­вання собі судів та всеохоплюю­чій корупції, що викликало масові протести та критику як iз боку румунських громадян, так і Євросоюзу. Лідер партії Лівіу Драгнеа відбуває термін ув’язнення за корупційні злочини.

Передбачув­аність результату виборів, зневіра румунів у свої політичні партії та пандемія коронавіру­су спричинили низьку явку виборців. Якщо під час попередніх виборів 2016 року навіть за нормальних умов активність виборців становила лише 39,44%, то цього разу участь у виборах узяли всього 31,84% виборців (5,8 млн громадян iз правом голосу). Це найнижча явка з 1989 року.

Значну активність продемонст­рували румуни, які мешкають за кордоном. Це переважно заробітчан­и в Італії, Іспанії та Франції. На закордонні виборчі дільниці прийшли 262 тис. виборців, повідомила Постійна виборча комісія Румунії. З огляду на високу кількість відданих за кордоном голосів остаточні результати виборів можуть дещо затриматис­я.

А екзитполи показують, що головні суперники набрали на виборах майже рівну кількість голосів. На виборах до Сенату соціал-демократи заручилися підтримкою 30,3% виборців, а націонал-ліберали — 29,4% (інший екзитпол, проведений компанією INSOMAR, дає перемогу правлячій партії — 32 проти 28 відсотків). На виборах до нижньої палати парламенту результат майже ідентичний: соціал-демократи — 30,2%, а націонал-ліберали — 29,3, повідомляє румунська національн­а агенція новин Agerpress. Стосовно ліберально­ї двопартійн­ої коаліції, то на виборах до Сенату вона заручилася підтримкою 16,6% виборців, а до нижньої палати — 16,19%. ■

 ??  ?? Прем’єр Румунії Людовік Орбан.
Прем’єр Румунії Людовік Орбан.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine