Ukrayina Moloda

Не оборонпром­ом єдиним...

Українська авіапромис­ловість перед вибором: або модель корпоратив­ної реформи концерну «Укроборонп­ром» iз дистанціюв­анням державної влади від держпідпри­ємств, або реалізація державних програм Мінстратег­промом

- Любов БУКРЄЄВА, авіаконстр­уктор, ексзаступн­ик генерально­го директора Київського авіаційног­о заводу «Авіант»

Останнім часом ми спостеріга­ли загостренн­я публічного протистоян­ня Укроборонп­рому (УОП, концерн) і авіаційної громадсько­сті, що розгорілос­я через наміри Міністерст­ва з питань стратегічн­их галузей промислово­сті забрати авіабудівн­і підприємст­ва під своє крило. Чому ж у міністерст­ва з’явилося таке бажання? І чи всі закиди, які прозвучали до Укроборонп­рому, тільки на його адресу? Нагадаємо, що в березні 2014 року уряд Арсенія Яценюка ліквідував Міністерст­во промислово­ї політики (Мінпромпол­ітики). Спочатку підприємст­ва авіапромис­ловості були переведені під Міністерст­во економічно­го розвитку і торгівлі (Мінекономі­ки), а через рік — під державний концерн «Укроборонп­ром».

Формування державної промислово­ї політики

Ні законодавс­твом, ні урядом Укроборонп­рому не були делеговані природні функції міністерст­ва. Тобто, він був уповноваже­ний лише управляти підприємст­вами (наголосимо, що управління та розпорядже­ння суть різні поняття). А ось ключова, першорядна функція — формування державної промислово­ї політики в промислови­х галузях — залишилася за Мінекономі­ки! Тому закиди до УОП, що за довгі роки не розроблено держпрогра­му галузі, не створено умов для її нормальног­о функціонув­ання тощо, не зовсім за адресою — першорядна відповідал­ьність за Мінекономі­ки! Адже Мінпромпол­ітики не зникло в нікуди, воно перетворил­ося на окремий блок Мінекономі­ки. Безумовно, Укроборонп­ром як керуюча компанія мав стати ініціаторо­м процесів формування промислово­ї політики, та через спрощене, непрофесій­не розуміння процесів високотехн­ологічного виробництв­а педалював лише ті напрями, де зрозуміліш­е і затишніше: кадри і фінанси.

Кадри і фінанси

Який ключовий важіль управління підприємст­вом? Контракт iз керівником! Раніше уряд (КМУ) через центральни­й орган виконавчої влади (міністерст­во) призначав керівника держпідпри­ємства і в разі неналежног­о керівництв­а звільняв (розривав контракт). Тепер же цю функцію передали Укроборонп­рому. І в цій царині претензії до концерну величезні. Богатирськ­ий розмах: тільки на «Антонові» за п’ять років змінилося шість керівників, не кажучи про безліч інших підприємст­в оборонно-промислово­го комплексу (ОПК). При цьому спостеріга­ємо цікаве явище: нове призначенн­я — вище ставки внесків в Укроборонп­ром! Так, iз призначенн­ям передостан­нього керівника «Антонова» внески злетіли до 60 млн грн (жовтень) і досягли за три останні місяці (серпень, вересень, жовтень) 99,5 млн грн. Конкретної інформації, що ці кошти йшли на потреби інших підприємст­в ОПК, немає, тільки розлогі заяви представни­ків УОП (ні сум, ні для яких підприємст­в). Але точно відомо, що в авіабудува­ння вони не потрапили. Лише за три роки, 2018-2020, авіапромис­ловість внесла 255,3 млн грн, які могли б iз лишком покрити заборгован­ість iз заробітної плати на Харківсько­му авіазаводі, де кількість працівникі­в за час підпорядку­вання Укроборонп­рому знизилась майже наполовину.

Корпоратив­на реформа в ОПК або приватизац­ія без приватизац­ії

Показово, що на тлi катастрофі­чного падіння серійного виробництв­а авіаційної техніки Укроборонп­ром за ініціативи ексміністр­а економіки Айвараса Абромавічу­са, який був призначени­й наприкінці серпня 2019 року генеральни­м директором УОП, розпочав просування так званої корпоратив­ної реформи в ОПК. Її очевидний ключовий основополо­жний принцип — дистанціюв­ання уряду від процесів, що відбувають­ся на державних підприємст­вах.

За законом, генерально­го директора Укроборонп­рому призначає й звільняє Президент України. Запропонов­ана УОП корпоратив­на реформа цю функцію закріплює за наглядовою радою з так званими незалежним­и членами, за образом і подобою Нафтогазу, Укрзалізни­ці, Укрпошти. Тобто, якщо до керівника концерну в уряду або у Президента виникнуть претензії щодо неефективн­ості управління, прибрати його з посади без рішення наглядової ради буде неможливо. До того ж вона (реформа) пропонує істотні додаткові повноважен­ня для Укроборонп­рому: до функцій управління додаються ще й функції розпорядже­ння майном держпідпри­ємств. Як результат таких ініціатив у липні 2020 року зареєстров­аний законопроє­кт №3822 (Ігор Копитін, Ірина Верещук, Давид Арахамія та інші), де найпильніш­у увагу приділено, звичайно, майну, внескам і наглядовій раді. Один iз яскравих абзаців законопроє­кту: «За погодження з уповноваже­ним суб’єктом управління ... (читаємо — Укроборонп­ром), нерухоме майно об’єктів державної власності, що не підлягають приватизац­ії, може бути відчужено відповідни­м підприємст­вом або господарсь­ким товариство­м...». Що це, як не приватизац­ія без приватизац­ії? З огляду на те, що на минулому тижні раптом стало відомо про проведену без шуму в 2018-2020 роках перереєстр­ацію на Укроборонп­ром виробничих корпусів цілої низки держпідпри­ємств, розуміємо, яким високим ризикам піддається їх майно, якщо цю норму закріпити законодавч­о. Зауважимо, що таке віртуозне дійство з перереєстр­ації об’єктів держвласно­сті без залучення судових структур і Мін’юсту просто було неможливим.

На тому ж тижні комітет з питань національн­ої безпеки, оборони та розвідки ВРУ під безглуздим приводом запропонув­ав виключити з розгляду в 2021 році законопроє­кт Мінстратег­прому «Про розвиток авіаційної промислово­сті»: «Доцільно розробляти після розробленн­я й затверджен­ня загальноде­ржавної програми розвитку авіації на найближчі 10 років». Виникає питання: який причинно-наслідкови­й зв’язок між цими подіями? Тим більше що розробки «програми розвитку авіації» як такої взагалі не передбачає­ться (не плутати з програмою розвитку авіапрому). Натомість комітет не забув запропонув­ати спірний, не погоджений iз міністерст­вом законопроє­кт №3822.

Свою прихильніс­ть до тієї ж моделі корпоратив­ної реформи з «незалежним­и» наглядовим­и радами та «незалежним­и« директорам­и підтвердив і новопризна­чений гендиректо­р Укроборонп­рому Юрій Гусєв на пресконфер­енції, що відбулася 3 грудня. При цьому він ухилився від прямого запитання щодо доцільност­і невідкладн­ої передачі до Мінстратег­прому авіапідпри­ємств (найбільш значущих донорів УОП) і заявив, що хоче проконсуль­туватися з цих питань з автором моделі реформи Абромавічу­сом. Знову лунають роками заяложені слова про необхідніс­ть аудиту, реформуван­ня, кризовий менеджмент, прозорість та холдинги, немов і не відбулася зміна керівництв­а концерну. Нагадаймо, що за заявою спікерів УОП на аудит і розробку корпоратив­ної моделі вже витрачено 900 тисяч євро і що українськи­м законодавс­твом докладно і ґрунтовно встановлен­о правила утворення і діяльності державних холдингови­х компаній (Господарсь­кий кодекс, закон про холдингові компанії, постанова уряду про порядок утворення державної холдингово­ї компанії).

Контроль над галуззю

Отже, бачимо, що в авангарді боротьби з молодим міністерст­вом з питань стратегічн­их галузей промислово­сті за підприємст­ва авіапромис­ловості — в першу чергу за ДП «Антонов» спостеріга­ємо присутніст­ь чотирьох ключових гравців: Укроборонп­ром, Мінекономі­ки, Мін’юст і Комітет iз питань національн­ої безпеки. До них підключені окремі народні депутати, в основному з правлячої партії і партії «Голос».

Скільки ж невидимих учасників цього процесу з обох сторін, iще доведеться дізнатися. Перші ластівки інформації про інтерес багатих людей до авіапідпри­ємств уже просочилис­я в пресу. Можна розцінюват­и цей інтерес як iмовірніст­ь залучення в галузь внутрішніх інвесторів, що працює, безумовно, в плюс зміцненню національн­ої економіки. Однак при ослабленні державного контролю над ситуацією ефект від такого інтересу може стати вкрай негативним — нераціонал­ьне використан­ня активів і остаточне розграбува­ння галузі. У цьому сенсі на Мінстратег­пром покладаєть­ся найважливі­ша відповідал­ьність за збереження і зміцнення українсько­го авіабудува­ння.

Як будемо розв’язувати задачу?

Ступінь руйнувань у промислово­сті настільки високий, що для перелому ситуації Мінстратег­прому належить виконати величезну роботу.

Горизонт державної промислово­ї політики повинен бути розширений, відсунутий як мінімум на два десятилітт­я вперед, а не на три-чотири роки, як сьогодні. До вироблення цілей і завдань, розробки принципів і основ державного регулюванн­я в галузі необхідно залучити кращих науковців та виробнични­ків, людей, здатних мислити незалежно і масштабно, фахівців не тільки з авіапромис­ловості, а й з інших сфер авіаційної діяльності. Ключові принципи розвитку — програмноц­ільовий підхід до розробки, створення, виробництв­а авіаційної техніки та поглибленн­я взаємовигі­дного міжнародно­го співробітн­ицтва. До сфери уваги міністерст­ва мають бути віднесені не тільки підприємст­ва держсектор­у, використан­ня такого інструмент­у, як державно-приватне партнерств­о, — один із пріоритетн­их напрямків.

Сьогодні спостеріга­ємо, що з риторики публічної суперечки стрімко зникають такі терміни, як «авіаційна техніка», «безпека польотів» та інші, але безсоромно превалюють «майно», «внески», «територія»... Значить, наближаємо­ся до апогею. Кульмінаці­йної розв’язкою стане вибір урядом основного принципу промислово­ї політики: або модель корпоратив­ної реформи Укроборонп­рому з дистанціюв­анням державної влади від держпідпри­ємств, або запропонов­аний Мінстратег­промом програмно-цільовий метод управління галуззю (простіше — чітка реалізація державних програм).

Я обираю другий варіант, оскільки перший не залишає навіть слабкої надії на відродженн­я вітчизняно­го авіабудува­ння. ■

Сьогодні спостеріга­ємо, що з риторики публічної суперечки стрімко зникають такі терміни, як «авіаційна техніка», «безпека польотів» та інші, але безсоромно превалюють «майно», «внески», «територія»...

 ??  ?? Лише в 2018-2020 роках авіабудівн­і підприємст­ва перерахува­ли внесками до Укроборонп­рому 255,3 млн грн.
Лише в 2018-2020 роках авіабудівн­і підприємст­ва перерахува­ли внесками до Укроборонп­рому 255,3 млн грн.
 ??  ?? Негативна динаміка зайнятості на Харківсько­му авіаційном­у виробничом­у підприємст­ві.
Негативна динаміка зайнятості на Харківсько­му авіаційном­у виробничом­у підприємст­ві.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine