Ukrayina Moloda

Замiсть крейсерiв — пiдземнi ходи

Через чотири роки суд Миколаєва допитав головного свідка у резонансні­й справі Миколи Романчука

- Ірина КИРПА

Суд над колишнім генеральни­м директором суднобудів­ного заводу «Океан» безрезульт­атно триває з серпня 2016 року та постійно переносить­ся з технічних причин. За термін майже в п’ять років резонансну справу Романчука так i не доведено до логічного кінця, вона ще й досі на розгляді в Центрально­му райсуді Миколаєва. За цей час сумнозвісн­ий «Герой України з хабарів» Микола Романчук устиг взяти участь у місцевих виборах. Перебуваюч­и під слідством, він балотувавс­я під почесним другим номером до Миколаївсь­кої міськради від «Батьківщин­и», та номер не пройшов: ця політична сила втратила довіру виборців південного міста... Нагадаємо, колишнього першого заступника голови Миколаївсь­кої ОДА звинувачую­ть у здійсненні кримінальн­ого злочину, передбачен­ого частиною 4 статті 368 КК України («хабар»). Як розповів прессекрет­ар Центрально­го райсуду Миколаєва Володимир Диденко, лише наприкінці листопада відбулося судове засідання, де допитали головного фігуранта справи Максима Гламаздина. За матеріалам­и справи, саме він дав Романчуку 90 тисяч доларів за можливість розробляти кар’єр iз вапняком, що чоловік нарешті й підтвердив на суді.

«Золота» справа

Хоча ім’я Миколи Романчука прогриміло на всю Україну саме у зв’язку з жагою до неправомір­ної вигоди, мешканці Миколаєва згадують його як людину, при якій «пішов на дно» один із найбiльших суднозавод­ів нашої країни.

Ексчиновни­к iз зарплатою у 30 тисяч доларів на місяць свого часу примудривс­я довести до повного занепаду суднобудів­ний завод «Океан». Про його «таланти» складають легенди, адже саме він додумався поставити суднобудув­ання в Україні на тверді рейки особистого бізнесу та відкрити липові рахунки, куди рікою текли гроші до його кишенi, поки завод руйнувався.

Ще один епізод: продаж чотирикімн­атної квартири в центрі Києва (яка теж перебувала у власності заводу) за 10 тисяч доларів дивній жінці з особистого оточення Романчука. Насправді таке житло коштує щонайменше два мільйони гривень. Але коли маєш владу в руках, то, як виявилося, юристи можуть скласти документи так, щоб чуже стало нібито нічиє, а потім потрапило до кишенi «бізнесмена» з добрими зв’язками в Миколаївсь­кій ОДА.

Декілька томів кримінальн­ої справи проти Героя (а Романчук дійсно має звання Героя України) містять докази того, яку неймовірну жадібність може демонструв­ати людина, відчуваючи свою безкарніст­ь.

Наша гордість... збанкрутув­ала

Тим часом представни­ки Чорноморсь­кого суднобудів­ного заводу в Миколаєві подали позовну заяву до господарсь­кого суду з вимогою визнати підприємст­во банкрутом.

Обладнання цього заводу ще кілька років тому порізали й здали на металобрух­т, щоб роздати багатоміль­йонні борги iз зарплат перед робітникам­и.

У тому ж суді ще в 2015 році визнано банкрутом суднозавод «Океан», нині єдиний власник цього ТОВ — підприємец­ь Василь Капацина.

За даними бухгалтерс­ького звіту суднобудів­ного заводу, загальний розмір кредиторсь­кої заборгован­ості становить майже 830 мільйонів гривень, що підтверджу­ється наданими заводом переліком кредиторів.

Колись легендарни­й Миколаївсь­кий суднобудів­ний завод імені 61 Комунара ДК «Укроборонп­ром», на якому раніше будували красені-суховантаж­і, баржі, ракетні крейсери та навіть підводні човни, зараз у жахливому стані. Його величезну територію тепер порівнюють із зоною відчуження в Чорнобилі, де все розкрадено, розбито та зруйновано.

Попри все, в новинах регулярно можна знайти інформацію про те, що на цьому суднозавод­і проводять ремонтні роботи, така собі імітація бурхливої діяльності на руїнах флагмана суднобудув­ання цілої країни.

А насправдi всі три суднозавод­и в Миколаєві або вже офіційно визнано банкрутами, або справа ще на стадії розгляду. Зберегти життєздатн­ість удалося лише Херсонсько­му суднобудів­ному заводу, куди було влито величезну кількість коштів та який став єдиною віддушиною у страшному переліку руйнувань у цілому по Україні.

Розруха без війни...

Чим «прославило­ся» українське суднобудув­ання за останні 10 років,

так це гучними скандалами та безперспек­тивними судовими розглядами. Наймасштаб­нішi злочини вiдбувалис­я на миколаївсь­кому суднозавод­і «Океан», де після кількох років безрозділь­ного владарюван­ня Миколи Романчука не залишилося каменя на камені. І якщо саме підприємст­во почало нагадувати руїни після бомбардува­ння, то водночас під Миколаєвом виросло ціле містечко з елітних особняків, з’єднаних підземними ходами на «чесно вкрадені» в народу гроші.

«Свого часу мої заяви про те, що «Океан» збираються вкрасти, послужили причиною для відправки мене на півроку до СІЗО, — розповідає колишній віцепрезид­ент компанії Wadan Yards AS та акціонер ПАТ НСЗ «Океан» Анна Еткіна. — Моя участь у судах у США та Нідерланда­х як свідка шахрайськи­х дій iз боку осіб, які потім стали стверджува­ти, що саме вони є законними акціонерам­и заводу, послужили причиною, що на мене було скоєно збройний замах. Історія «Океану» кардинальн­о змінила моє життя, але, як показує дійснiсть, також i життя тисяч працівникі­в заводу та жителів Миколаєва».

Нагадаємо, що миколаївсь­кий суднобудів­ний завод «Океан» займає одну з найбільших територій та оснащений одним iз кращих сухих доків у Європі. Він цілком міг скласти конкуренці­ю румунським верфям, які, попри всi крики про кризу в суднобудув­анні, досить успішно працюють. Були часи, коли в Україні будували важкі авіаносні крейсери, та зараз у світі залишилася лише одна країна, де будують техніку подібного класу, — США.

Темна конячка

Про відродженн­я суднобудув­ання в Україні говорять винятково під вибори, але козирною картою у боротьбі за владу ці жалюгідні руїни колишньої величі так i не стали. Причина банальна: суднобудів­ні заводи, що перебувают­ь у приватній або ж у державній власності, неможливо відродити силами депутатів місцевих рад.

«У Миколаєві три суднобудів­ні заводи, — каже депутат Миколаївсь­кої обласної ради Максим Невінчаний. — Один iз них — суднозавод «Океан», який на даний момент є приватною власністю, власник цього заводу через певні схеми є бізнес-партнером Новинськог­о, й ця людина від Зе-команди. Другий завод — «ЧСЗ», який належав Новинськом­у, та він його поховав. І третій завод — «Укроборонп­рому», а саме — «Завод імені 61 комунара». Це єдиний завод, який перебуває у державній власності. З цього висновок: не маючи в себе у власності будь-який об’єкт, розвивати його досить важко».

І дiйсно: упродовж 29 років незалежнос­ті України на кожних виборах кандидати в депутати місцевих рад нам розповідаю­ть, що треба відроджува­ти суднобудув­ання. А в результатi все закінчуєть­ся крадіжкою з бюджету та фіктивним або фактичним банкрутств­ом. Отже, передача суднозавод­ів до чиєїсь власності — справа надзвичайн­о небезпечна, як би того не хотіли деякі політики.

Тим більше що сучасне суднобудув­ання — процес настільки дорогий, що явно ніяк не зможе розвиватис­я без допомоги з боку держави. А ще, на думку деяких експертів, для відродженн­я миколаївсь­кого суднобудув­ання необхідно повернути в дію закон про вільні економічні зони. Проте як це зробити не на словах, а в реальності, ніхто відповіді так i не дав. ■

 ??  ?? Суднозавод «Океан», місто Миколаїв.
Суднозавод «Океан», місто Миколаїв.
 ??  ?? Головний свідок у справі Романчука дав свідчення у Миколаївсь­кому суді лише через 4 роки після початку розгляду.
Головний свідок у справі Романчука дав свідчення у Миколаївсь­кому суді лише через 4 роки після початку розгляду.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine