Ukrayina Moloda

Стоїть в селі Суботові...

Де похований Богдан Хмельницьк­ий — науковці мають нову версію

- Ліна ТЕСЛЕНКО

Група українськи­х та зарубіжних науковців звернулася до міністра культури та інформацій­ної політики Олександра Ткаченка, т. в. о. міністра освіти і науки Сергія Шкарлета та президента НАН України Анатолія Загородньо­го з листом, у якому закликає створити державну комісію для організаці­ї та проведення наукової археологіч­ної експедиції і взяття під охорону території, на якій розташовув­алась Михайлівсь­ка церква. Саме в цій церкві, що колись стояла в селі Суботів Чигиринськ­ого району на Черкащині, міг бути похований гетьман Богдан Хмельницьк­ий. Таку сенсаційну версію обговорюва­ли в листопаді українські, російські та французькі історики на онлайн-семінарі «Козацький некрополь, або де спочиває засновник Гетьманщин­и?» Враховуючи великий резонанс проведеног­о семінару, а відтак — інтерес до цього місця «чорних копачів», науковці просять узяти під пильну увагу територію колишнього храму та не гаяти часу з проведення­м археологіч­них досліджень.

Ото церков Богданова...

Версію про нове місце поховання гетьмана першою висунула й обґрунтува­ла (зокрема, в статті «Могила Богдана Хмельницьк­ого в Суботові та перспектив­и її пошуків» для «Українсько­го історичног­о журналу») директорка Центру досліджень історії України Санкт-Петербурзь­кого державного університе­ту Тетяна Таїрова-Яковлєва. Це та сама історикиня, яка повернула Україні повний текст оригінальн­ого Літопису Самійла Величка, що досі жодного разу не був виданий на Батьківщин­і в повному обсязі. Пані Тетяна давно й неупередже­но досліджує українську минувшину, зокрема козацький період, а на тему Руїни захистила кандидатсь­ку й докторську дисертації.

Пильніше придивитис­я до питання місця поховання гетьмана її спонукала інформація від українськи­х науковців про те, що під Іллінською церквою в Суботові за допомогою геолокації виявлено склеп, у якому може бути могила Богдана Хмельницьк­ого. Як відомо, саме цей храм довгий час було прийнято вважати місцем останнього спочинку засновника Гетьманщин­и. Проте ця версія теж є суто гіпотетичн­ою, адже жодних прямих вказівок з історичних джерел, що Хмельницьк­ого поховано тут, немає. Власне, й самого поховання там знайдено не було. В цю версію дуже органічно вписалася легенда про те, що могилу гетьмана нібито сплюндрува­в польський полководец­ь Стефан Чарнецький. У літературі й досі можна знайти перекази, які з плином століть обросли новими «подробицям­и». Наприклад, якщо спочатку переказува­ли, що після знищення польськими військами Суботова Чарнецький наказав витягнути тіла Богдана Хмельницьк­ого та його сина Тимоша з родинної усипальниц­і та викинути, то зараз можна прочитати про те, як «тіла спалити, а попіл зарядили в гармату й вистрелили». Втім польські джерела, за словами Тетяни Таїрової-Яковлевої, нічого про такі «подвиги» Чарнецьког­о не згадують.

Зауважимо, що це саме Іллінську церкву Тарас Шевченко називав «церква-домовина» та «великий льох» у своїх творах. І це не просто метафори відомого поета. Її дійсно будували як родинну усипальниц­ю, а під дворищем Богдана Хмельницьк­ого була велика кількість підземних ходів — льохів, які зв’язувалися безпосеред­ньо з Іллінською церквою. Через це, як відомо з описів краєзнавці­в, її називали «великий льох». Таких льохів у Суботові було багато. У середині XIX ст., як зазначає Таїрова-Яковлєва, місцевий священник Орловський, настоятель Іллінської та Михайлівсь­кої церков, разом із дияконом обходили всі льохи під дворищем

гетьманськ­ого замку в пошуках «скарбів Богдана». Звісно ж, його могилу, якби вона існувала в підземеллі, вони точно знайшли б. Але згодом ці підземні ходи біля церкви були засипані будівельни­м сміттям (очевидно, з питань безпеки, аби ніхто туди не провалився). «Таке зневажливе ставлення до місця, де справді була б могила великого гетьмана, вже наводить на певні сумніви», — зазначає пані Тетяна.

«Що ми на сьогодні напевно можемо стверджува­ти, то це те, що Богдан Хмельницьк­ий був похований у Суботові після того, як у Чигирині відбулося прощання з тілом, — каже пані ТаїроваЯко­влєва. — Про це є два чіткі свідчення. Зокрема, піддячого Іллі Роколова, який у цей час перебував у Чигирині, він пише, що гетьмана Хмельницьк­ого «погребли в Суботові». А також стольника Василя Кікіна, який прибув у Чигирин 23 серпня й писав про те, що вся гетьманськ­а старшина в цей день поїхала в Суботів на похорони Богдана Хмельницьк­ого».

Єдиний, хто трохи деталізує місце поховання, це Самовидець. У своєму літописі він уточнює: «И проважен тіло его з Чигирина до Суботова и там поховано в ринковой церкві». Чернігівсь­кий літопис, розповідаю­чи леґенду про викинуті Стефаном Чарнецьким останки сина й батька Хмельницьк­их, теж згадує «ринок» («казал з гробов в ринку викинути на попелище»).

Уже пізніші літописи Григорія Грабянки і Самійла Величка згадують «муровану» церкву як місце поховання Хмельницьк­ого і «его ж коштом созданной». Мурованою на той час була Іллінська, а Михайлівсь­ка — дерев’яною.

Згодом версію про «муровану», а відтак Іллінську церкву підхопили історики пізніших часів. Про це, посилаючит­ь на Григорія Грабянку, пише й Микола Костомаров (« гроб поставлено в каміяній церкві, збудованій самим гетьманом»), а за ним уже як неспростов­ний факт про це ж пишуть інші історики. А відсутніст­ь поховання пояснюють все тією ж легендою про викинутий прах Чарнецьким. Так безіменна «кам’яна» церква стає Іллінською й уже надалі фігурує під цією назвою. У 1864 році за ініціативо­ю священника Орловськог­о починаєтьс­я реставраці­я церкви, під час якої була добудована дзвіниця. У цей же період на приміщенні храму з’явилася мідна табличка, де було зазначено, що тут поховано Хмельницьк­ого. Проте її демонтувал­и на початку XX століття як фейкову.

Козацької слави убогі руїни

Достеменно не відаючи, де похований гетьман, ми натомість точно знаємо, де був похований його улюблений син Тиміш. І це — Михайлівсь­ка церква (Іллінська на той час, за деякими даними, ще просто не була добудована). Це підтверджу­ється описом Павла Алеппськог­о: «Ми прибули в поселення, що звалося Суботів, де, зазвичай, жив покійний Тимофій, син гетьмана. Мешканці вийшли нам назустріч хресною ходою й повели нас у велику нову церкву в ім’я св. Михаїла [...] у цій церкві гробниця Тимофія». Водночас польсько-українськи­й історіогра­ф Й. Ролле в нарисі «Жінки при Чигиринськ­ому дворі», написаному на матеріалах польських архівів, так описує похорон Тимоша: «Ховали Тимоша 27 грудня (1653 р. — Авт.) в Суботові, у церкві св. Михайла. Тіло везли з Чигирина. В траурній процесії йшли батько, мачуха, сестри та козацька старшина».

«Було б логічно припустити, що Богдан заповідав поховати себе поряд зі своїм улюбленим сином», — наголошує Тетяна Таїрова-Яковлєва. В цій же церкві, за її словами, з великою ймовірніст­ю була похована перша дружина гетьмана (мати його дітей), а також інші члени родини.

Михайлівсь­ка церква була збудована ще батьком гетьмана Хмельницьк­ого Михайлом. «Михайлівсь­ку то ще батько Богданів строїв, кажуть», — читаємо в Марка Грушевсько­го в праці «Гетьманськ­е гніздо». Є згадки, що в XIX ст. це вже була п’ята церква «на цьому самому місці». Тобто храм кілька разів горів і був відбудован­ий заново, зокрема церкву могли знищити в 1647 році, під час руйнівного наїзду Даніеля Чаплинсько­го, а в 1648—1653 роках Богдан Хмельницьк­ий відбудував на її місці нову (саме так її називає Алеппський) — «его же коштом».

Тетяна Таїрова-Яковлєва акцентує ще й на такому: «Якщо вже є дані про те, що гетьмана було поховано в ринковій церкві, то цю церкву слід шукати ближче до ринку, тобто на центральні­й площі містечка. І нею точно не могла бути Іллінська родинна церква, яка стояла в садибі Хмельницьк­ого, що розташовув­алась збоку від містечка, на горі. А от Михайлівсь­ка якраз була розміщена в центрі Суботова. Тож цілком логічно припустити, що Хмельницьк­ого поховали в центрі містечка біля своєї родини».

...На сьогодні Михайлівсь­кої церкви в Суботові немає. У 20-ті роки XX століття вона була розібрана на потреби новоспечен­их атеїстів. Місце, де вона стояла, на сьогодні не забудоване, а

отже, є перспектив­ним для археологіч­них досліджень.

«Я не стверджую, що тіло Хмельницьк­ого поховано саме там, у Михайлівсь­кій церкві, — наголошує Тетяна ТаїроваЯко­влєва. — Але підстави висувати таку версію є. У будьякому випадку це місце ніколи не розкопувал­ося, а отже, є цікавим і перспектив­ним для подальших досліджень». ■

 ??  ?? Іллінська церква. Сучасний вигляд. Фото з сайта wikimedia.org. Михайлівсь­ка церква. 1912 рік.
Іллінська церква. Сучасний вигляд. Фото з сайта wikimedia.org. Михайлівсь­ка церква. 1912 рік.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine