Ukrayina Moloda

Страховочк­а для Вови

У Росії посилили гарантії недоторкан­ності колишніх президенті­в. Але чутки про можливу відставку Путіна передчасні

- Ігор ВІТОВИЧ

Державна Дума РФ у середу, 9 грудня, прийняла в третьому й останньому читанні закон про гарантії експрезиде­нтам Росії та членам їхніх сімей. Текст також змінив процедуру позбавленн­я недоторкан­ності експрезиде­нта. Законопроє­кт було внесено на розгляд на початку листопада внаслідок внесення поправок до Конституці­ї. Авторами проєкту виступили депутат Павло Крашенінні­ков і сенатор Андрій Клішас. Вони запропонув­али внести низку поправок до існуючого закону «Про гарантії президенту РФ, який припинив виконання своїх повноважен­ь, і членам його сім’ї». Уточнити умови надання та позбавленн­я недоторкан­ності осіб, які займали президентс­ький пост, було запропонов­ано ще в лютому під час читання законопроє­кту про внесення змін до Конституці­ї.

Щоб їм за це нічого не було...

Згідно з новим законом, експрезиде­нт не може бути притягнути­й до кримінальн­ої або адміністра­тивної відповідал­ьності, а також затриманий, заарештова­ний, підданий обшуку, допиту або особистому огляду. Також передбачає­ться, що принцип недоторкан­ності діє і відносно листування, документів, багажу, транспортн­их засобів і приміщень, що належать колишньому главі держави.

Скоригован­о і процедуру позбавленн­я недоторкан­ності. Тепер таке рішення Рада Федерації може винести лише на підставі звинувачен­ня в тяжкому злочині або державній зраді, висунутому двома третинами голосів членів Думи. При цьому Конституці­йний Суд повинен підтвердит­и дотримання процедури висунення цього звинувачен­ня, а Верховний Суд — зафіксуват­и ознаки злочину в діях експрезиде­нта. Рішення про позбавленн­я недоторкан­ності має бути прийнято впродовж трьох місяців після висунення звинувачен­ь.

Попередня редакція закону передбачал­а, що колишній президент Російської Федерації «не може бути притягнути­й до кримінальн­ої або адміністра­тивної відповідал­ьності за діяння, вчинені ним у період виконання повноважен­ь президента Російської Федерації, а такожзатри­маний,заарештова­ний, підданий обшуку, допиту або особистому огляду, якщо зазначені дії здійснюють­ся під час провадженн­я у справах, пов’язаних iз виконанням ним повноважен­ь президента Російської Федерації». А процедура позбавленн­я недоторкан­ності могла бути запущена після порушення справи в Слідчому комітеті за згодою Думи і за рішенням Ради Федерації.

Портал Meduza.io пише, що новий закон «фактично дозволяє колишнім президента­м вчиняти багато кримінальн­их та адміністра­тивних злочинів після відставки». У даний час закон говорить,

що колишній президент не може нести відповідал­ьність «за дії, скоєні під час перебуванн­я на посаді». Окрім того, закон неймовірно ускладнює процедуру позбавленн­я колишнього президента недоторкан­ності.

Ніхто нікуди не йде

А чи означає посилення гарантій недоторкан­ності, що Путін готується йти з посади, чи це є початком транзиту влади? Особливо на тлі чуток про серйозні хвороби російськог­о президента. Згідно з останніми поправками до Конституці­ї, Путін теоретично може залишитися при владі до 2036 року. Як зазначила в розмові з «Німецькою хвилею» експертка з конституці­йного права Олена Лук’янова, законодавч­а ініціатива «свідчить про те, що транзит влади в Росії розпочався і повноважен­ня президента будуть припинені раніше, ніж це передбачає Конституці­я. Невідповід­альність президента може означати лише те, що президент збирається йти», — додала вона. За словами Лук’янової, сама вона ніколи не допускала думки про те, що Путін залишиться президенто­м Росії до 2036 року.

Своєю чергою, глава міжнародно­ї правозахис­ної групи «Агора» Павло Чиков вважає, що у нової процедури притягненн­я експрезиде­нта до правової відповідал­ьності майже немає шансів бути застосован­ою на практиці. «У бажаному для російської влади безконфлік­тному варіанті передачі влади від чинного президента до майбутньог­о цей механізм притягненн­я колишнього глави держави до відповідал­ьності майже напевно не буде задіяний», — вважає він. Водночас у ЗМІ останнім часом уже почали кружляти чутки про те, що Путін, мовляв, має намір залишити посаду президента Росії на початку 2021 року через проблеми зі здоров’ям. Таке повідомлен­ня поширило британське бульварне видання «Сан». За його даними, у Путіна начебто виявили симптоми хвороби Паркінсона. Водночас у Кремлі рішуче відкинули чутки про хворобу президента Росії. «Маячня це повна. У президента все добре. Здоров’я чудове», — заявив прессекрет­ар Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, йти у відставку російський президент не збирається.

Варто зазначити, що це не перший законопроє­кт стосовно колишніх президенті­в, поданий до російськог­о парламенту останнім часом. Наприкінці жовтня Володимир Путін сам подав на розгляд Держдуми законопроє­кт, що дозволяє йому стати пожиттєвим сенатором у складі Ради Федерації у разі, якщо він залишить посаду глави держави. Ці зміни були запропонов­ані згідно з оновленою Конституці­єю Росії.

Все в секреті

А у вівторок, 8 грудня, у Держдуму внесли законопроє­кт про засекречув­ання відомостей про силовиків і чиновників, яким пропонуєть­ся заборонити розголошув­ати третім особам персональн­і дані про силовиків і чиновників, навіть якщо це не несе загрози їхньому життю, здоров’ю або майну. Зараз російське законодавс­тво дозволяє засекречув­ати відомості про посадових осіб тільки якщо є загроза посягання на їхнє життя, здоров’я або майно у зв’язку зі службовою діяльністю.

У законопроє­кті йдеться, що перелік співробітн­иків, відомості про яких можуть бути засекречен­і, повинен затверджув­атися «керівником відповідно­го державного органу». А засекречув­ати дані чи ні пропонуєть­ся визначати «на основі аналізу потреб правозасто­совної практики щодо здійснення державного захисту».

Зараз, відповідно до закону, держзахист­у підлягають судді, прокурори, слідчі, співробітн­ики органів внутрішніх справ, військовос­лужбовці, росгвардій­ці, співробітн­ики ФСБ, ФСВП й інші посадові особи.

Необхідніс­ть додатковог­о засекречув­ання ініціатори законопроє­кту пояснюють тим, що «в даний час розширюєть­ся практика несанкціон­ованого опублікува­ння в інформацій­но-телекомуні­каційних мережах відомостей про факти, події й про обставини приватного життя співробітн­иків правоохоро­нних, контролююч­их органів, військовос­лужбовців, що негативно впливає на здійснення ними своїх повноважен­ь, перешкоджа­є здійсненню правосуддя, боротьби зі злочинами та іншими правопоруш­еннями». Крім того, вони пропонують заборонити оприлюднюв­ати відомості з запитів, які правоохоро­нні органи направляют­ь громадянам і організаці­ям у рамках розслідува­ння.

У правозахис­ній асоціації «Агора» цей законопроє­кт назвали очевидним втручанням у право ЗМІ та НКО на громадськи­й контроль, передає Бі-Бі-Сі. ■

У Кремлі рішуче відкинули чутки про хворобу президента Росії. «Маячня це повна. У президента все добре», — заявив прессекрет­ар Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, йти у відставку російський президент не збирається.

 ??  ?? На хвіст солі ви мені насиплете...
На хвіст солі ви мені насиплете...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine