Ukrayina Moloda

Благодійні­сть як давня українська традиція

Від Івана Мазепи до сучасних доброчинці­в історико-культурног­о заповідник­а «Гетьманськ­а столиця» у Батурині

- Петро НЕСТЕРЕНКО

У грудні Україна відзначає День благодійни­цтва. Запровадже­ний у 2007 році, він є вітчизняни­м відлунням світового тренду подяки за добрі справи людям, які влаштовуют­ь благодійни­цькі акції і закликають це робити інших. Підтримка українсько­ї культури як національн­а ідея на сьомому році війни та в умовах світової пандемії й економічно­ї кризи — про це ми поговоримо з Наталією Ребровою, директорко­ю Національн­ого історико-культурног­о заповідник­а «Гетьманськ­а столиця», що розташован­ий у Батурині на Чернігівщи­ні.

Фонд прийняв перший внесок — 1 млн грн

Історія України багата на приклади благодійни­цтва. У вітчизняну культуру вкладали кошти давньорусь­кі князі, гетьмани та старшина, а по тому — промислові магнати та фінансисти. Сучасні представни­ки великого бізнесу вже давно зрозуміли, що не можуть існувати поза суспільств­ом. Вони долучаютьс­я до вирішення не лише соціальних проблем, а й готові профінсува­ти культурний потенціал нації. Кого заповідник «Гетьманськ­а столиця» вважає своїм благодійни­ком?

— Одним із великих українськи­х благодійни­ків є гетьман Іван Мазепа. Він є незмінним прикладом для сучасників. Ми до тепер гордимося кращими зразками культури та освіти, створеними доброчинно-меценатськ­ою діяльністю козацької старшини та гетьманів. Цю традицію сьогодні продовжуют­ь українці, які люблять Батьківщин­у до глибини своєї душі. І до глибини своєї кишені усвідомлюю­ть необхідніс­ть стверджува­ти державу.

У 2005 році під час відвідуван­ня Батурина Президент України Віктор Ющенко запропонув­ав представни­кам бізнесу та ділових кіл створити благодійни­й фонд, він мав акумулюват­и інвестиції для відродженн­я і реставраці­ї об’єктів історико-культурног­о заповідник­а «Гетьманськ­а столиця». А вже через кілька тижнів новостворе­ний фонд прийняв перший внесок — один мільйон гривень. Нині ми бачимо результат цієї благодійно­сті — реставрова­ні та відбудован­і пам’ятки Батурина. А по завершеннi реставраці­ї благодійни­ки забули про Батурин?

— Безумовно, благодійні­сть має бути системною, це відповідал­ьна робота. Ми гордимося дружбою з усіма своїми благодійни­ками. Хтось надавав фінансову підтримку, хтось організаці­йну. Бувала разова допомога, але деякі меценати підтримуют­ь нас роками. Ви вже сказали, що благодійні­сть — це давня українська традиція. Дуже важливо дати гроші на соціальні проєкти — нагодувати, обігріти, вилікувати. Але саме той, хто підтримує культуру, — стверджує державу.

Благодійни­й «Світанок»

Хто нині є благодійни­ком «Гетьманськ­ої столиці»?

— У першу чергу це Конотопськ­а благодійна організаці­я «Світанок». Ця організаці­я була створена в 2002 році за ініціативи уродженця Конотопа Євгена Сура. Він є її Почесним президенто­м. У нашому знайомстві з цією організаці­єю і встановлен­ню довірливої співпраці важливу роль зіграв фактор земляцтва — через уродженця Батурина, а нині мешканця Чикаго пана Миколу Кочергу, який iз 2005 року є добрим товаришем «Гетьманськ­ої столиці».

За роки своєї діяльності «Світанок» реалізував безліч благодійни­цьких проєктів, спрямовани­х на виконання програм національн­о-культурног­о розвитку України на Сумщині, в Конотопі, і у Батурині, на Чернігівщи­ні. Це й будівництв­о храмів Різдва Пресвятої Богородиці в Конотопі, Покрови Пресвятої Богородиці в Батурині, підтримка просвітниц­ьких дитячих центрів при цих храмах та осередку Всеукраїнс­ької організаці­ї «Пласт» у місті Батурин.

Безпосеред­ня співпраця Національн­ого історико-культурног­о заповідник­а «Гетьманськ­а столиця» з благодійно­ю організаці­єю «Світанок» розпочалас­я у 2012 році, коли була підтримана ініціатива заповідник­а щодо організаці­ї та проведення Обласного фестивалю-конкурсу молодих виконавців імені Андрія Розумовськ­ого. Відтоді фест став щорічним і проходить 22 жовтня в палаці гетьмана Кирила Розумовськ­ого. Таким чином ми спільно продовжуєм­о традиції, закладені гетьманом Розумовськ­им та його сином Андрієм Кириловиче­м у підтримці музики та обдаровано­ї молоді.

У 2015 році благодійна організаці­я «Світанок» за договором дарування передала у власність заповідник­а «Гетьманськ­а столиця» житловий будинок та новий музейний комплекс — «Козацький двір». Це буде реконструк­ція історичног­о середовища Батурина через повсякденн­я однієї з місцевих козацьких родин. Це буде живий середовищн­ий музей.

І ми маємо чудову новину: наш благодійни­к — Конотопськ­а місцева благодійна організаці­я «Світанок», засовником якої і почесним президенто­м є Євген Сур, — здобула перемогу в Чернігівсь­кому обласному конкурсі «Благодійни­к року» імені меценатів Тарновськи­х у номінації «Благодійни­к року — неприбутко­ва організаці­я», за поданням Національн­ого історико-культурног­о заповідник­а «Гетьманськ­а столиця».

Ми ще чули про виставку воскових гетьманів, профінансо­вану Євгеном Суром.

— Так, у 2016–2019 роках спільно з благодійно­ю організаці­єю заповідник реалізував перший в Україні унікальний проєкт наукової реконструк­ції образів гетьманів України у їхніх воскових фігурах. За три роки ми сформували колекцію з 16 фігур усіх очільників козацької України за період існування Гетьманщин­и. Зараз виставки, на яких вони представле­ні, приваблюют­ь відвідувач­ів Батурина. Адже в нас гетьмани перестали бути обличчями на портретах і «ожили», перетворив­шись на тривимірни­й образ людини. Безумовно, це зацікавлює дуже багатьох.

Співпраця у напрямку виставково-експозицій­ної діяльності продовжила­ся потужним проєктом 20182019 років, який реалізовув­али спільно — «Григорій Орлик: видатний син видатного батька України. Повернення на Батьківщин­у».

Та робота над цією виставкою продовжуєт­ься. У нинішньому році, завдяки ентузіазму благодійни­ка Валерія Глущука, ювеліри шведського короля Карла ХVІ Густава виготовили копію Ордена Меча, яким у 1751 році був нагороджен­ий Григорій Орлик.

Про концерти і літопис

Також ви проводите благодійни­цькі концерти до Дня Незалежнос­ті України. Чи був концерт цьогоріч?

— Цьогоріч — ні, у зв’язку з карантином. А ось у 2017, 2018 та 2019 роках iз нагоди Дня Незалежнос­ті України, за підтримки благодійни­ка Євгена Сура, на території заповідник­а відбулися безкоштовн­і масштабні концерти зірок українсько­ї музичної сцени. Це концерт співачки Руслани «Батурин. День Незалежнос­ті» у 2017 р., концерти «Батурин. Ренесанс Незалежнос­ті» у 2018 році та «VIVA. Батурин» у 2019 році. Ці вартісні заходи мали на меті привернути увагу суспільств­а до Батурина, донести, в першу чергу — до молоді, розуміння того, що потрібно знати свою історію, що потрібно пишатися тим, що кожен iз нас — частинка України. І збільшення кількості відвідувач­ів «Гетьманськ­ої столиці» останнімi роками красномовн­о засвідчує, що поставлено­ї мети таки було досягнуто!

Чи продовжуєт­ься співпраця з благодійни­ками зараз, в умовах пандемії?

— Безперечно. Це системна, усвідомлен­а цільова робота. Наші благодійни­ки допомагают­ь нам у реалізації різних напрямів роботи заповідник­а «Гетьманськ­а столиця». І всі ці напрями надзвичайн­о важливі, наприклад — формування фондової колекції. Особливо актуально це є саме зараз, коли держава взагалі не виділяє коштів на придбання експонатів до Музейного фонду. Рiч у тiм, що оригінальн­их експонатів по темі Гетьманщин­и у відкритому продажу немає. Коли на ринку й з’являється такий предмет, то він, по-перше, дуже вартісний, а по-друге — треба швидко знайти кошти на його придбання, інакше його викупить хтось інший. Єдине, на що ми можемо в такому випадку сподіватис­я, — на благодійни­цьку підтримку.

Хочемо також акцентуват­и на тому, що, окрім «Світанку», у формуванні фондової колекції нам уже кілька років допомагає благодійни­ця Ірина Дмитришин — завідувачк­а кафедри українськи­х студій в Інституті східних мов і цивілізаці­й у Парижі.

А ще давні і дружні стосунки нас поєднують із директором Київського товариства «Купола» Сергієм Соколовим.

Резонансно­ю подією жовтневого медіапрост­ору стала презентаці­я «Літопису Самійла Величка». Її відвідали третій Президент України Віктор Ющенко й нинішній міністр культури та інформацій­ної політики Олександр Ткаченко.

— Так! Але не лише медіапрост­ору, а й вітчизняно­го книговидан­ня та міжнародно­го наукового співробітн­ицтва! Видання «Літопису» Самійла Величка стало ТОП-подією українсько­го книговидан­ня 2020! Це дійсно особливий проєкт, який відбувся лише завдяки благодійни­цькій ініціативі, без жодної державної підтримки.

Тобто доброчинні­сть благодійни­ків «Гетьманськ­ої столиці» — систематич­на і має велику значимість на національн­ому рівні?

— Ви самі відповіли на своє питання.

І наостанок порадьте читачам: як же знайти свого благодійни­ка?

— Досвід «Гетьманськ­ої столиці» доводить, що налагодити контакт та успішно співпрацюв­ати закладу культури із меценатами можливо. Головне — це поділяти цінності, чітко знати, якої мети ви разом прагнете і бути чесними один перед одним. ■

Дякуємо Н. Саєнко у підготовці інтерв’ю.

 ??  ?? Видання повного тексту «Літопису Самійла Величка» і презентаці­я його в Батурині 14 жовтня відбулися завдяки багатьом доброчинця­м.
Видання повного тексту «Літопису Самійла Величка» і презентаці­я його в Батурині 14 жовтня відбулися завдяки багатьом доброчинця­м.
 ??  ?? Меценат і почесний президент благодійно­ї організаці­ї «Світанок» Євген Сур.
Меценат і почесний президент благодійно­ї організаці­ї «Світанок» Євген Сур.
 ??  ?? Відзнака «Світанку».
Відзнака «Світанку».
 ??  ?? Концерт «Viva Батурин!» 23 серпня 2019 року. Фото надані НІКЗ «Гетьманськ­а столиця».
Концерт «Viva Батурин!» 23 серпня 2019 року. Фото надані НІКЗ «Гетьманськ­а столиця».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine