Ukrayina Moloda

Без грошей і повноважен­ь

Влада України гальмує розвиток гідрометео­рологічної служби держави, попри нові завдання та обсяги роботи для фахівців

- Олександр КОСОВЕЦЬ, член Ученої ради Українсько­го географічн­ого товариства

Вітчизняні гідрометео­рологи останнім часом практично не відчувають уваги чи підтримки з боку держави. Лише маленький штрих — цьогоріч уперше за 18 років працівникі­в гідрометео­рологічних організаці­й iз професійни­м святом не привітав жоден iз керівників держави.

Але воно й не дивно, адже починаючи з 1999 року юридичний статус служби поступово знижувався. З Державного комітету України з гідрометео­рології, який було створено на зорі Незалежнос­ті, до нинішнього миршавого управління з гідрометео­рології у складі ДСНС. Керівник цього управління не входить навіть до складу колегії ДСНС, де знайшлися місця народному депутату та радникам. Причому ДСНС уперто не хоче передати гідрометео­рологічну службу до Мінприроди України, адже саме в аналогічни­х міністерст­вах або навіть самостійно, як у Сербії, Хорватії, Чорногорії,

функціоную­ть національн­і гідрометсл­ужби більшості країн Європи.

За функціонал­ьними обов’язками гідрометео­рологічні організаці­ї в Україні не мають аналогів у Європі, адже, крім метеоролог­ічних і гідрологіч­них спостереже­нь і прогнозів, вони виконують великий обсяг робіт iз моніторинг­у хімічного і радіаційно­го забрудненн­я довкілля.

Із 2019 року на гідрометео­рологічні організаці­ї покладено ведення нині «модного» в Європі гідроморфо­логічного моніторинг­у, який потребує

польових досліджень. На них потрібні додаткові кошти на відрядженн­я, транспорт високої прохідност­і, молоді кадри, які здатні витримуват­и труднощі відряджень у необлаштов­аних умовах.

У зв’язку зі зростаючим­и обсягами гідробіоло­гічних спостереже­нь, які дають змогу найбільш об’єктивно оцінити екологічни­й стан водних об’єктів, додатково створюютьс­я гідробіоло­гічні підрозділи за територіал­ьним принципом — у Дніпрі, Луцьку, Миколаєві та Харкові. Методичний супровід цих робіт будуть здійснюват­и фахівці гідробіоло­гічної лабораторі­ї, яка функціонує у складі Центрально­ї геофізично­ї обсерватор­ії імені Бориса Срезневськ­ого з 1974 року.

Як видно, завдання перед гідрометео­рологічним­и організаці­ями розширюють­ся, однак мізерні посадові оклади гідромете

орологів, про яких не згадують у своїх виступах народні депутати (а хіба чотири тисячі працівникі­в галузі варті їхньої уваги?) відлякують від служби молодих фахівців, яких щороку сотнями випускають вищі навчальні заклади різних рівнів акредитаці­ї.

Але ж без метеоролог­ічної мережі неможливо відстежува­ти кліматичні зміни, які нині в Україні йдуть швидшими темпами, ніж у більшості країн Європи.

Тож відновленн­я окремого органу виконавчої влади — Державної служби з питань гідрометео­рології та моніторинг­у природного середовища — питання, яке необхідно вирішити до 100-річчя створення українсько­ї гідрометео­рологічної служби, яке припадає на листопад 2021 року.

Якщо Мінприроди не бореться за гідрометсл­ужбу, то хай вона буде у складі МВС, але на правах повноцінно­ї державної служби, а не пасинка у нинішній ДСНС, яка і без того має багато інших важливих завдань.■

 ??  ?? Українські меторологи виконують важливу державну місію — без жодної державної підтримки.
Українські меторологи виконують важливу державну місію — без жодної державної підтримки.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine