10 Я ВАМ ПИШУ... УКРАЇНА МОЛОДА СЕРЕДА, 16 ГРУДНЯ 2020 Я розумію вас, звірята і рослини, Я чую, як шумлять комети і зростають трави... Антонич теж звіря сумне і кучеряве. Ще гори куряться від снігу, Сім стріл, неначе сім пісень, І юнака вітає день Окриленим найменням: Ігор. Горять скрипки в весільній брамі, На ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі Весни розспіваної князь! прокльони і лайка в салоні... А двоє навпроти, мов впали з небес, — всміхаються й плещуть в долоні. Про песиків мова, як я зрозумів. «Дала йому пряник — не хоче. А м’ясо, мовляв?» — «Він у тебе з панів!» — «А дивиться! Бачив би очі!» І річ ця нехитра на душу лягла. Старі парижанки кіношні подібним же чином тікали від зла. І треба тікати! І можна! Бувають випадки, коли «дзяв» і «гав» і згадку про погляд собачий почути миліш від мажорних октав, хоч це і дрібничка неначе. ...Ця капосна ожеледь, транспортний стрес,