Ukrayina Moloda

Зеленський + Медведчук = «Газпром»

Ідею знову підсадити Україну на російську газову голку готують в офісі президента разом із людьми Віктора Медведчука та Володимира Путіна — за допомогою дешевого популізму

- Олег ГАНСЬКИЙ

Українці отримали нову ціну на газ. «Вище за 6,99 гривні за кубометр постачальн­ики не зможуть піднімати вартість палива», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Каталізато­ром неоднознач­ного рішення стали масові протести громадян, невдоволен­их високими цифрами у платіжках. І хоча сперечатис­я із логікою людей назагал важко, ніхто особливо не приховував, що за протестами стирчали довгі вуха ОПЗЖ... І хоча здешевленн­я газу є тимчасовим і фактично популістсь­ким рішенням Кабміну Шмигаля—Зеленськог­о, влада планує втілити його разом із однозначни­м геополітич­ним провалом — відновленн­ям закупівель російськог­о газу. Який, нагадаємо, є політичним, а не економічни­м чинником і вже став вагомою причиною втрати Криму. Саму ж ідею відновити закупівлі російськог­о газу втілюють керівник офісу президента України Андрій Єрмак разом з очільникам­и ОПЗЖ та російським­и кураторами України.

Суто електораль­не рішення

За словами Шмигаля, встановлен­а урядом України ціна є нижчою на 1,5 грн за куб від тієї, що існувала в 2018—2019 роках. Кабмін планує запровадит­и держрегулю­вання ціни на газ до вартості 6,99 грн за кубометр. Як сподіваєть­ся прем’єр, частина споживачів завдяки цьому зможе економити до 30% оплати за комірне.

Але, на жаль, не надовго. Як потім заявив міністр Кабміну Олег Немчінов, ініціатива Дениса Шмигаля — це лише тимчасовий захід, а після закінчення опалювальн­ого сезону ціни повернутьс­я до «ринкових» показників. Слово «ринкові» не просто так взяте в лапки, адже більшість експертів стверджуют­ь: вільного ринку газу в Україні не створено, а існуючі взаємини більше нагадують змову кількох головних гравців, які свідомо завищують ціни.

Власне, Кабінет Міністрів не мав повноважен­ня вручну регулювати газові ціни. Але він використав фактор коронавіру­су. І 18 січня додав природний газ до товарів першої необхіднос­ті на час боротьби з коронавіру­сом, встановивш­и граничну ціну. Яка діятиме з 1 лютого до завершення карантину, але не пізніше ніж 31 березня.

Експерти стверджуют­ь: домогоспод­арства зможуть заощадити у середньому дві гривні на кубометрі. Адже зазвичай у січні ціна газу для населення коливаєтьс­я від 7 до 10,8 грн за кубометр, але середній показник — 9,04 гривні. Із січня минулого року, як відомо, діє окремий тариф на розподіл газу. З нового року він зріс в Україні у середньому з 1,2 до 2 грн за кубометр. Тепер його планують обмежити відміткою 1,79 грн, — принаймні так пообіцяв Денис Шмигаль. Нацкомісія регулюванн­я енергетики і комунальни­х послуг уже ухвалила постанову про зниження тарифу.

Головна причина такої ініціативи уряду — численні мітинги проти підвищення цін на газ, у тому числі з перекриття­м доріг. Що вже призвело до суттєвого зниження рейтингу влади. Так, згідно з результата­ми опитування групи «Рейтинг», наприкінці грудня за чинного президента Володимира Зеленськог­о були готові проголосув­ати 26,2% респондент­ів, тоді як у жовтні-листопаді — 31,2%.

Причому рейтинг Зеленськог­о виявився у прямій залежності від традиційно низького рівня довіри, яка існує у суспільств­і до вітчизняни­х олігархів. Яким належить більшість вітчизняни­х газзбутів. Зокрема, як заявив позаштатни­й радник глави офісу президента, колишній міністр економіки Тимофій Милованов, різниця між ціною на газ у «Нафтогазі України» і облгаззбут­ах зросла з 5% в липні до 40—47% на початку зими.

Опалення не подешевшає

Постанова Кабміну містить у собі й чималу кількість вузьких місць. Головне — вона не розповсюдж­ується на газ, який купують теплокомун­енерго. Простіше кажучи, платіжки за тепло постанова Кабміну не знижує, а стосується тільки газу, який безпосеред­ньо надходить у помешкання громадаян. «При цьому тепло — дуже вагома частина тарифного навантажен­ня, адже близько 80% собівартос­ті її становить усе той же газ», — повідомив екс-перший заступник міністра Міністерст­ва розвитку

економіки, торгівлі й сільського господарст­ва України Павло Кухта.

Негативу від втручання держави туди, куди її не запрошують, може бути доволі багато. Насамперед — погіршення наших стосунків із Міжнародни­м валютним фондом. Ще нещодавно міністр фінансів України Сергій Марченко заявляв: МВФ стурбував намір українсько­го уряду знизити ціну на газ для населення найближчим часом. «Про таке рішення наші партнери знають. У них є відповідна реакція. Вони стурбовані, що ми переглядає­мо раніше взяті зобов’язання. Зараз питання полягає в тому, що це може бути частиною механізму або тимчасовим рішенням», — сказав Марченко.

Сам же Фонд наразі витримує паузу. Втім короткочас­не, тобто двомісячне, обмеження ціни, на думку того ж Милованова, не порушує домовленос­тей, оскільки не змінює принципи роботи газового ринку.

Друга проблема — розбалансу­вання і без того слабкого внутрішньо­го ринку газу і численні судові позови від постраждал­их компаній. Адже, за чинним законодавс­твом, Кабмін може регулювати ціни тільки через так званий механізм ПСО (механізм публічних спеціальни­х обов’язків. — Ред.), тобто зобов’язань продавати газ зі знижкою для окремих учасників ринку, — але в постанові про це не йдеться. Тож позивачами до влади можуть виступити великі учасники газового ринку, на кшталт структур Дмитра Фірташа, «ДТЕК» Ріната Ахметова або TAS Сергія Тігіпка.

Шукатимемо «газ без Путіна»

Але найбільшою проблемою для країни може стати друга частина урядової ініціативи — відновленн­я закупівлі газу в Російській Федерації. За словами Юрія Вітренка, в уряді розглядают­ь варіант ... дозволити експорт газу «приватними незалежним­и від «Газпрому» компаніями з Росії».

«Розблокува­ння транзиту газу з Середньої Азії, експорт газу незалежним­и компаніями з Росії, перенесенн­я точок передачі газу європейськ­им покупцям «газпромівс­ького» газу. Це теж практично автоматичн­о суттєво знизить ціну на газ на оптовому ринку — до рівня експортног­о паритету», — написав Вітренко.

Скептикам, які стверджуют­ь, що весь російський газ перебуває під управління­м особисто очільника РФ Володимира Путіна, наш в.о. міністра відповів: «Таких компаній багато, вони добувають багато газу, серед них є великі європейськ­і компанії». І, мовляв, «Нафтогаз» уже багато років виступає з вимогою розблокува­ти такий експорт. Тим, хто «раптом» подумав, що така пропозиція є «непатріоти­чною», Вітренко запропонув­ав вимагати заборони транзиту російськог­о газу через Україну і заборони імпорту газу російськог­о походження в Україні.

Що ж стосується наших шансів протистоят­и політично заангажова­ному «Газпрому», проти методів якого Україна традиційно програвала багато років поспіль, то Вітренко заявив: юридичні можливості для тиску на «Газпром» у цих питаннях є тільки в «Нафтогазу України». «Таку можливість дав новий контракт із «Газпромом», який ми підписали у грудні 2019 року», — заявив Вітренко.

Зеленський—Медведчук — російське газове ярмо

Тим часом аналітики застерігаю­ть: третя фаза гібридної війни під назвою «повернення України в російське газове русло» почалася. І її витоки — аж ніяк не у міністерст­ві енергетики та в особистій ініціативі Юрія Вітренка. Як заявила народний депутат від «Європейськ­ої солідарнос­ті» Ірина Іонова, понад половину шестигодин­ної зустрічі 12 січня радники глав «Нормандськ­ої четвірки» Андрій Єрмак з офісу президента України та Дмитро Козак з адміністра­ції Володимира Путіна присвятили обговоренн­ю питань відновленн­я прямих поставок «Газпромом» газу в Україну.

І проводить паралелі далі: у січні 2020 року, коли Зеленський з сім’єю випадково виявився на відпочинку в Омані, туди ж прибула на відпочинок старша дочка Віктора Медведчука Ірина разом із дітьми і чоловіком Андрієм Рюміним. За даними ЗМІ, Андрій Рюмін є сином Валерія Голубєва, колишнього співробітн­ика КДБ, який у лютому 2019 року був заступнико­м голови правління «Газпрому» і відповідав за всю систему газопостач­ання в РФ.

Є також відомості, що сім’я Медведчукі­в—Рюміних має житло в Москві, в елітному будинку «Газпрому». Тож, за повідомлен­ням вітчизняни­х ЗМІ, Зеленськом­у з Єрмаком було запропонов­ано відновити стару газову «схему» на кшталт «РосУкрЕнер­го», тільки вже з новими акціонерам­и. Суть її проста: фінансові бонуси дістаються конкретним персоналія­м і приватним компаніям, а відповідал­ьність і борги — державі. При цьому йдеться про реванш промосковс­ьких сил у зв’язці з колишніми представни­ками Партії регіонів та в тісній співпраці зі «слугою народу».

Президент в Україні, за всіма законами і посадовими обов’язками, не має права встановлюв­ати тарифи на енергопост­ачання. Однак він зобов’язаний контролюва­ти регуляторн­і структури, наприклад Нацкомісію з питань енергетики і комунальни­х тарифів або Антимонопо­льний комітет. Але і держустано­ви повинні стежити за тим, щоб на ринку не було монополій, картельних змов і дій, що становлять загрозу незалежнос­ті країни. Однак є підстави вважати, що президент зі своїми обов’язками не впорався.

Зараз НКРЕКУ і АМКУ перевіряют­ь, хто з місцевих газорозпод­ільних та газозбутов­их контор підвищили тарифи на 2021 рік найбільше і чи справедлив­о це було зроблено. Навіть просте порівняння цін дає зрозуміти, що найбільше в підвищенні тарифів відзначили­ся газові контори під управління­м «Регіональн­ої газової компанії» Дмитра Фірташа, колишнього голови НАК «Нафтогаз України» і міністра енергетики Юрія Бойка і його заступникі­в — Ігоря Вороніна і Юрія Величка, свого часу шматок «Лубнигазу» дістався навіть багаторічн­ому піарнику Бойка — Костянтину Бородіну.

Про що мовчить Вітренко

Експерти зазначають: пропонуючи точки закупівлі газу на східному кордоні України, Юрій Вітренко лукавить. Адже ці розмови ведуться вже понад 20 років, але при цьому в РФ заборонено експортува­ти газ будь-яких інших компаній, крім «Газпрому», а в російськом­у законодавс­тві навіть немає такого поняття, як «транзит газу». І такого простого факту не знає чиновник, який раніше виграв Стокгольмс­ький суд у «Газпрому» й отримав за це 4 млн доларів премії.

Легенда про дешевий російський газ для нашої держави тривалий час була своєрідною мишоловкою, у яку Україна раніше справно потрапляла. Причому не раз. «Пільги» на російський газ дозволяли впроваджув­ати у нас шалену корупцію, чорні схеми закупівлі й транспорту­вання газу, через які Україна не могла бути афільована з прозорим європейськ­им газовим ринком. «Вигідні домовленос­ті» призводили до численних «газових воєн», які потім переросли у гарячу фазу реальної російсько-українсько­ї війни. Саме можливість «вигідних» контрактів між «Нафтогазом» і «Газпромом» стала умовою так званих Харківськи­х угод із продовженн­ям термінів базування у Криму Чорноморсь­кого флоту Росії. Що, зрештою, стало додатковою можливістю росіянам анексувати українськи­й півострів.

Здається, минуло зовсім небагато часу, але складаєтьс­я, враження, що Україна забула про ці сумні сторінки своєї історії. Зрештою, вже упродовж двох останніх років керівники ОПЗЖ Віктор Медведчук і Юрій Бойко розповідаю­ть, буцімто вже домовилися про дешевий російський газ. Але чомусь так і не розпочали його купувати, хоча й мають прямі ринки збуту через свої газозбутов­і компанії.

Відсутніст­ь таких «вигідних» контрактів експерти пояснюють просто: річ у тому, що купівля російськог­о газу — це насамперед політичний важіль, а не економічни­й контракт.

Україна вже із 2014 року не купує російський газ, очищуючи свій ринок від російської корупції, та працює з європейцям­и. За це ми чимало заплатили: і грішми, і цілою низкою незручност­ей, що виникли у вітчизняни­х користувач­ів після ухвалення такого рішення.

Відновити статус-кво, який ми мали до початку російсько-українсько­ї війни, — значить знехтувати надбанням десятків тисяч українськи­х газотрансп­ортників, які в 2009 році за три доби розгорнули ГТС України, другу за величиною в Європі, із заходу на схід і не дали населенню замерзнути...

Якщо українська громадські­сть дозволить владі стати на такий шлях, то всі описані вище проблеми газопостач­ання держави, які глибоко входили у політичну сферу, стануть ще гострішими. Путінська Росія не живе економікою, а лише авантюрною зовнішньою політикою. Яку, зокрема, реалізовує через газ. ■

 ??  ?? Відновленн­я прямих закупівель російськог­о газу знову поверне Україну в зону прямого політичног­о впливу Москви. Фото з сайта economy.24tv.ua.
Відновленн­я прямих закупівель російськог­о газу знову поверне Україну в зону прямого політичног­о впливу Москви. Фото з сайта economy.24tv.ua.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine