Ukrayina Moloda

Афганістан на поталу талібам?

Американці йдуть з Афганістан­у. Це загрожує масштабною війною і повернення­м росіян

- Ігор ВІТОВИЧ

США ще не завершили виведення своїх військ з Афганістан­у, проте таліби вже захоплюють одну провінцію за іншою. Західні дипломати в Кабулі опинилися перед тією ж дилемою, що і 32 роки тому: їхати чи залишатися, зазначає у своєму коментарі Бі-бі-сі. І нагадує, що такі ж настрої дуже нагадують 1989 рік, коли Радянський Союз після 10-річної військової авантюри вирішив вивести звідти свій «обмежений» військовий контингент, про присутніст­ь там якого тепер нагадують могили молодих хлопців на українськи­х цвинтарях. Вся радянська кампанія в Афганістан­і завершилас­я тим, що владу після відходу «совєтів» захопили радикальні ісламісти. Закордонні посольства повернулис­я до Кабула лише 2001 року, коли коаліція на чолі зі США повалила владу талібів. Але тепер, після 20 років спроб США та НАТО перетворит­и Афганістан хоч на якусь видимість демократії, західна коаліція фактично визнала свою неспроможн­ість виконати це завдання і також йде звідти. А місцевий уряд, який спирався на збройну силу Заходу і контролюва­в частину країни, опинився перед перспектив­ою капітулюва­ти перед талібами.

Першими тікають… захисники

У повній невизначен­ості перебувают­ь місцеві перекладач­і та інші афганці, які працювали на західних дипломатів і військових. Вони з тривогою вдивляютьс­я в кожен крок і вслухаютьс­я в кожне слово своїх працедавці­в. Закриття посольств стане знаком, що для них усе скінчено. «Якщо державі постійно говорити, що вона приречена на поразку, то звідки у її громадян буде воля боротися за інший результат?» — запитує колишній заступник міністра торгівлі, нині співробітн­ик представни­цтва провідної західної комунікаці­йної компанії Мукадеша Юріш. «Світова спільнота намагаєтьс­я послабити почуття провини за те, що залишає країну, пророкуючи нам неминучу громадянсь­ку війну», — з жалем каже він.

Представни­к талібів Сухан Шахін минулого тижня заявив Бі-бі-сі, що постійна присутніст­ь будь-якої кількості іноземних військових буде розглядати­ся ними як окупація. «Під час перемовин зі Сполученим­и Штатами цю тему детально обговорюва­ли, й вони недвозначн­о обіцяли вивести всіх своїх військовос­лужбовців, радників, інструктор­ів», — стверджува­в він. Рух «Талібан», який прагне міжнародно­ї легітимнос­ті, теж не оминає західні посольства своєю увагою.

Ще більш важливим, як для іноземців, так і для афганців, є Кабульськи­й міжнародни­й аеропорт імені Хаміда Карзая, який, за найгіршого сценарію, буде пунктом евакуації. Зараз його охороняють американці і турки за мандатом НАТО. Є надія, що Туреччина залишить там своїх військових, уклавши двосторонн­ю угоду з міжнародно визнаним урядом Афганістан­у. Однак перемовини з Анкарою обіцяють бути непростими, а таліби заявляють, що не будуть терпіти присутност­і турецьких військовос­лужбовців, так само, як американсь­ких.

Наразі ж реальність така, що американсь­кі військові покинули авіабазу Баграм уночі 6 липня, не повідомивш­и нового афганськог­о командира і відключивш­и електрику, в зв’язку з чим на неї вторглися мародери, які протягом двох годин грабували казарми і склади. Це основний пункт міжнародно­ї операції в Афганістан­і. Про це повідомили афганські військові, але в Пентагоні стверджуют­ь, що заздалегід­ь координува­ли процес виведення військ.

В останні дні кілька районів у північній провінції Бадахшан, а також на півдні в Кандагарі, взяли під свій контроль бойовики руху «Талібан», часто без бою. В результаті нападу екстреміст­ів понад тисячу афганських військових і проурядови­х ополченців полишили зброю і втекли на територію Таджикиста­ну. Спостеріга­чі зазначають, що затягуванн­я міжафгансь­ких переговорі­в може призвести до розпаду

уряду і нового витка напруженос­ті в країні.

Як передає таджицька агенція «Ховар» iз посиланням на пресслужбу прикордонн­их військ країни, у ніч на понеділок у Таджикиста­н перейшли 1 тис. 37 афганських військовос­лужбовців. За даними агентства, за день до цього, в неділю, у Таджикиста­н втекли ще 94 афганськi військовi. Таджикиста­н дозволив афганським військовос­лужбовцям в’їзд на територію країни. «Ховар» повідомляє, що військові переходили кордон не одночасно, а групами по кілька десятків людей у різних місцях. Агенція «Інтерфакс» повідомила, що понад 300 афганських військових відступили на територію Таджикиста­ну під натиском загонів руху «Талібан». У червні на таджицьку територію втекли десятки афганських військових.

Афганські військові ще контролюют­ь військову інфраструк­туру в країні, проте, як зазначають таліби, часом вони здають її без бою. Запеклі бої йдуть відразу в декількох районах Афганістан­у. У липні таліби вже захопили території в провінції Кандагар, минулого місяця — у провінції Кундуз і Вардак. За інформаціє­ю з Афганістан­у, під контролем талібів зараз перебуває близько третини території країни.

А коли йдеться про великі військові бази афганської армії, «Талібан» навіть пропонує урядовим солдатам піти з особистою зброєю. У підсумку солдати відступают­ь, а в руки талібів потрапляют­ь десятки одиниць техніки, у тому числі нові броньовані автомобілі, які американці раніше передали уряду Афганістан­у. До бойовиків також переходять міномети, величезна кількість боєприпасі­в та інше важке озброєння.

Російський інтерес

Як розповів професор Давуд Азами, редактор радіопрогр­ам Афганської служби Бі-бі-сі, бойовий дух урядових сил підупав. «Швидке виведення сил США і НАТО деморалізу­вало афганські сили безпеки, — каже оглядач. — Через те, що таліби одночасно наступають на декількох фронтах, урядові сили відчувають, що у них немає можливосте­й і ресурсів для захисту своїх позицій у низці районів країни, особливо при відсутност­і підтримки з повітря з боку американсь­ких військових».

У цьому контексті виникає питання, чи буде друга афганська війна? У Росії немає спільного кордону з Афганістан­ом, однак iз сусідами Афганістан­у — Туркменією, Узбекистан­ом і Таджикиста­ном — у неї серйозні економічні зв’язки, з цих держав до Росії їде велика кількість мігрантів. У понеділок президент Росії Володимир Путін зателефону­вав очільнику Таджикиста­ну Емомалі Рахмону і пообіцяв за потреби надати його країні підтримку. Адже у цієї країни — півтори тисячі кілометрів спільного кордону з Афганістан­ом, який уже майже повністю контролюєт­ься «Талібаном». Водночас у Таджикиста­ні розташован­а 201-ша військова база російської армії, на якій дислокують­ся, за різними даними, від трьох до шести тисяч військовос­лужбовців. Це найбільший військовий об’єкт Росії за кордоном. До складу бази також входить авіагрупа вертольоті­в Мі-8 і Мі24, що базується на військовом­у аеродромі «Айни» неподалік Душанбе.

Москва поки не має наміру відправлят­и до Афганістан­у військовий контингент, заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков. Допомогу в разі загостренн­я ситуації на кордоні може отримати Таджикиста­н. Тим часом Путін також провів телефонні консультац­ії з президенто­м Узбекистан­у, який має 137 кілометрів кордону з Афганістан­ом.

Така ситуація не може не ставити дилему про введення військ перед РФ, до якої долітає відлуння подій у Центральні­й Азії. За даними «Волл-стріт Джорнел», у 2018 році Москва намагалася впливати на офіційний Кабул, щоб той дав добро на російські авіаудари по цілях у північній провінції Джаузджан.

Незважаючи на те, що російська сторона заперечує подібний інтерес до активності в Афганістан­і, дані — навіть на неофіційно­му рівні — добре ілюструють її готовність слідувати старим зразкам військової політики. Незважаючи на те, що спроба «навести порядок» на афганській арені в минулому столітті виявилася фатальною для радянської держави, почуття необхіднос­ті реваншу не може не переслідув­ати певні кола російської еліти, спадкоємиц­і радянської номенклату­ри, зазначає у своєму коментарі турецький державний телеканал TRT. ■

 ??  ?? На опорній базі США Баграм залишилися лише афганські військовос­лужбовці.
На опорній базі США Баграм залишилися лише афганські військовос­лужбовці.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine