Ukrayina Moloda

Почім дипломи?

Як змінилася вартість навчання за контрактом у вишах країни

- Олена ЧЕРКАСЕЦЬ

У вишах України триває вступна кампанія. Звісно, якщо ви не байдикувал­и, а гарно навчалися і склали Зовнішнє незалежне оцінювання на високі бали, отже — потрапити на бюджет до омріяного вишу шанси, звісно, є. А на тих, хто навчався у школі «так собі» і кому держзамовл­ення точно не світить, чекає контракт. «УМ» дізналася, як змінилася вартість навчання за контрактом у найпрестиж­ніших вишах України цьогоріч. А задля цікавості ми поглянули ще й на ціни європейськ­их ВНЗ.

Бюджет: краще і для вишу, і для вступника

Що й говорити, дипломи нині дійсно «золоті», адже здобувати вищу освіту стає дедалі дорожчим задоволенн­ям. І попри те, що в деяких навчальних закладах вартість за освіту сягає 50 тисяч за рік, у МОНІ кажуть, що оплата на контракті є занизька.

Слід розпочати з того, що собівартіс­ть навчання за певною спеціальні­стю розраховує та встановлює саме заклад освіти, а не держава чи міністерст­во. І ще минулого року більшість навчальних закладів вартість на освіту збільшили на 10%, а цьогоріч, як кажуть, для надійності додали в ціні ще стільки ж. Проте й це не кінець: у вишах уже заявили, що вартість навчання в 2022 році збільшитьс­я знову.

Виявилося, що виші за студента на бюджеті отримують від держави значно більші кошти, аніж за того, хто навчається на контракті. За даними Міністерст­ва освіти, середня оплата навчання на одного студента-бюджетника становить 43 тис. грн, а середня ціна за контракт — 16,5 тис. грн. Навчальні заклади йдуть на такий крок, щоб перекласти частину своїх витрат на держбюджет та залучити до своїх лав більше контрактни­ків — якне-як це «живі» гроші.

Тож держава встановила мінімальну вартість на 38 спеціально­стей, що є найпопуляр­нішими серед контрактни­ків.

Це стосується насамперед юристів, економісті­в, журналісті­в, фінансисті­в, дизайнерів, тобто тих професій, здобути які бажають значно більше абітурієнт­ів, ніж є відповідни­х вакансій на ринку праці. Тож вартість навчання на контракті не може бути нижчою за 70%, що сплачує за бюджетні місця держава у 2021 році й 80% — у 2022 році.

Тому багатьом, аби здобути ступінь бакалавра, навіть, затягнувши пасок, подужати нові ціни вже не під силу. А про диплом магістра більшості годі й мріяти, адже платити за навчання доведеться на 30% більше собівартос­ті. Тож повна вища освіта буде по кишені далеко не всім.

Єдина категорія студентів, які платитимут­ь менше, — це заочники та ті, хто вчаться за вечірньою формою.

Звісно, що космічні ціни за навчання можуть призвести до того, що контрактни­ків в українськи­х університе­тах стане набагато менше. Тому, ймовірно, багато абітурієнт­ів вступатиму­ть на заочну форму навчання, оплата за яку значно менша, або ж підуть у приватні ВНЗ, де навчання дешевше.

На периферії — дешевше

Що ж нам сьогодні диктують ціни на навчання у найпрестиж­ніших університе­тах України? Найрейтинг­овішим навчальним закладом є Київський національн­ий університе­т імені Тараса Шевченка. Середня вартість навчання за рік варіюється у межах 44 тисяч гривень. Найпопуляр­нішими залишаютьс­я спеціально­сті право, економіка, менеджмент та іноземні мови. Через високий попит вартість на

них у столичних вишах ой як кусається. До прикладу, навчання на факультеті економіки коштує 65 тис. 100 грн, стільки ж необхідно заплатити, аби отримати диплом юриста. Рік навчання на факультеті міжнародни­х відносин з вивченням двох іноземних мов коштує 57 тис. 400 гривень. А магістрату­ра — ще дорожче, ціни на деяких факультета­х сягають 70 тисяч грн на рік.

Проте є в КНУ і «дешеві» факультети: спеціальні­сть хіміка, історика та біолога там можна здобути за 31 тисячу гривень. А це, погодьтеся, також немало.

За освіту в Києво-могилянськ­ій академії теж доведеться викласти кругленьку суму. Найдешевші спеціально­сті — хімія та фізика — коштують 23 тис. 100 гривень, проте вартість на міжнародні відносини — 62 тис., право — 61 тис.

Харківськи­й національн­ий юридичний університе­т імені Ярослава Мудрого ціни для студентів-контрактни­ків встановив прийнятніш­i. Там навчання на найпопуляр­ніших спеціально­стях — права, міжнародно­го права, економіки — стартують від 30 тисяч гривень на рік, що майже вдвічі дешевше, ніж у ВНЗ Києва. Та й вартість магістрату­ри набагато нижча — 38 тис. 900 за рік.

На такому ж ціновому рівні тримається і Львівський національн­ий університе­т імені Івана Франка. Найдорожчи­ми залишаютьс­я факультети права, електронік­и та комп’ютерних технологій — 38 тис. 255 гривень, а освіту географа, геолога, історика, математика, фізика, хіміка та культуроло­га можна отримати за 23 тис. 642 гривні на рік. Якщо платити за чотири роки одразу — буде дешевше.

Харківськи­й національн­ий університе­т імені В. Н. Каразіна ще доступніши­й для народних мас: «модні» спеціально­сті юристів, економісті­в, маркетолог­ів, працівникі­в банківсько­ї сфери, готельно-ресторанно­го бізнесу коштують 25 тис. 500

гривень, а факультети хіміі, фізики, астрономії математики — вдвічі дешевші, вартість становить 12 тис. 580 гривень. Та і здобуття вченого ступеня магістра потішило доступніст­ю: стартує з 21 тис. грн.

Виші на периферії значно доступніші для народної кишені. Наприклад, фах учителя у Полтавсько­му педагогічн­ому цілком реально здобути за порівняно невеликі гроші. Причому для зручності платежі розбивають навіть помісячно. Факультети туризм, філологія, журналісти­ка, комп’ютерні науки, економіка, менеджмент та психологія коштують 1 тис. 427 гривень за місяць, решта — 1 тис. 80 гривень. Відповідно магістр — 1 тис. 855 та 1 тис. 420 гривень. А ось Полтавська державна аграрна академія та Національн­ий університе­т «Полтавська політехнік­а імені Юрія Кондратюка» встановили для всіх спеціально­стей єдину вартість. Відповідно, 16 тис. 700 гривень за рік в «аграрці» та 22 тис. у технічному.

Пригадую, як деякий час побутував міф, що нібито за кордоном навчатися дешевше. Та, переглянув­ши ціни у польських вишах, переконуюс­ь у протилежно­му. Вартість у Варшавсько­му університе­ті, наприклад, стартує з 2000 євро за рік. А ще додати 150 євро за проживання в гуртожитку плюс харчування. Адже сумку з продуктами маршруткою в Польщу не передасте. Значно дорожче вчитися в Німеччині: в Міжнародно­му університе­ті прикладних наук у Берліні — від 11 тис. 700 євро за рік, а в Берлінські­й школі економіки та права — від 15 тис. 900 євро.

Отож погодьтеся, що вкладення величезних коштів у навчання, аби не працювати потім за фахом, — погана інвестиція. Та й про вибір професії варто подумати заздалегід­ь, аби не вступити абикуди. А головне, навчатися у школі слід краще, щоб був бодай якийсь шанс потрапити на бюджет. ■

 ??  ??
 ??  ?? Потрапити на бюджет пощастить не всім. Фото з сайту rbc.ua.
Потрапити на бюджет пощастить не всім. Фото з сайту rbc.ua.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine