Пор­то­ві збо­ри: дер­жав­ний бі­знес чи під­трим­ка екс­пор­ту?

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА - Ан­дрійА ій СЕЛЮТІН,СЕЛЮТІН пар­тнер, ке­рів­ник Пів­ден­но­укра­їн­ської фі­лії Arzinger

Ан­дрій СЕЛЮТІН: «Пи­та­н­ня пор­то­вих збо­рів вже не є пи­та­н­ням кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті укра­їн­ських пор­тів. Мо­ва йде про кон­ку­рен­то­спро­мо­жність укра­їн­сько­го екс­пор­ту за­га­лом»

Ще в да­ле­ко­му 2003 р. то­ді­шній мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри Ге­ор­гій Кир­па ствер­джу­вав, що кон­ку­рен­ція між укра­їн­ськи­ми пор­та­ми не по­трі­бна, ма­ю­чи на ува­зі, що пор­ти Укра­ї­ни по­вин­ні кон­ку­ру­ва­ти за ван­та­жо­по­тік з пор­та­ми ін­ших дер­жав, а не між со­бою.

Че­рез 15 ро­ків мор­ські пор­ти все ще фор­маль­но за­ли­ша­ю­ться дер­жав­ни­ми під­при­єм­ства­ми, однак всім зро­зумі­ло, що фактично ви­рі­шаль­ну роль в га­лу­зі ві­ді­гра­ють при­ва­тні тер­мі­на­ли. Якщо ува­жно при­ди­ви­ти­ся, то біль­шість при­ва­тних тер­мі­на­лів, осо­бли­во зер­но­вих (а зер­но на­ра­зі – екс­порт­ний про­дукт №1 в Укра­ї­ні), пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но на­ле­жить ван­та­жо­вла­сни­кам ( ви­ро­бни­кам або зер­но­трей­де­рам). Мо­жна при­пу­сти­ти, що ван­та­жо­вла­сни­ки ко­ри­сту­ва­ти­му­ться вла­сни­ми тер­мі­на­ла­ми для екс­пор­ту сво­єї про­ду­кції.

За та­ких об­ста­вин пи­та­н­ня пор­то­вих збо­рів вже не є пи­та­н­ням кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті укра­їн­ських пор­тів. Мо­ва йде про кон­ку­рен­то­спро­мо­жність укра­їн­сько­го екс­пор­ту за­га­лом.

Great expectations

Про ре­фор­му пор­то­вих збо­рів по­ча­ли го­во­ри­ти май­же одразу пі­сля прийня­т­тя За­ко­ну «Про мор­ські пор­ти». Ми­ну­ло­го ро­ку Адмі­ні­стра­ція мор­ських пор­тів Укра­ї­ни на­ре­шті пре­зен­ту­ва­ла про­ект ме­то­ди­ки роз­ра­хун­ку пор­то­вих збо­рів, яка ґрун­ту­ва­лась на кон­це­пції «ви­тра­ти +». Від­по­від­но до за­про­по­но­ва­ної ме­то­ди­ки, став­ка пор­то­во­го збо­ру є су­мою двох скла­до­вих: ба­зо­вої та ін­ве­сти­цій- ної. Ба­зо­ва – це по­то­чні ви­тра­ти на утри­ма­н­ня ін­фра­стру­кту­ри.

Най­біль­ші дискусії ви­кли­кав «+», так зва­на «ін­ве­сти­цій­на скла­до­ва» – ви­тра­ти на роз­ви­ток, які вклю­ча­ю­ться до роз­ра­хун­ку пев­но­го пор­то­во­го збо­ру на під­ста­ві ін­ве­сти­цій­ної про­гра­ми окре­мо­го мор­сько­го пор­ту. АМПУ на­по­ля­гає на то­му, що пор­то­ві збо­ри – це єди­не дже­ре­ло фі­нан­су­ва­н­ня но­вої ін­фра­стру­кту­ри, а то­му без ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої не обі­йти­ся. З по­зи­ції уча­сни­ків рин­ку (на­сам­пе­ред, ван­та­жо­вла­сни­ків), во­ни спла­чу­ва­ти­муть не ли­ше за ко­ри­сту­ва­н­ня на­яв­ною ін­фра­стру­кту­рою, але й за май­бу­тні об’єкти, яки­ми, мо­жли­во, не бу­дуть ко­ри­сту­ва­ти­ся.

Вре­шті- решт, уряд ви­рі­шив зни­зи­ти пор­то­ві збо­ри на 20%. Від­по­від­ний на­каз Мі­ні­стер­ства ін­фра­стру­кту­ри на­був чин­но­сті 30.01.2018 р., але ре­тро­спе­ктив­но за­сто­со­ву­є­ться з 01.01.2018 р. Зро­зумі­ло, що це тим­ча­со­вий за­хід, спря­мо­ва­ний на під­трим­ку ба­лан­су ін­те­ре­сів АМПУ та уча­сни­ків рин­ку. Пи­та­н­ня роз­ра­хун­ку пор­то­вих збо­рів за­ли­ша­є­ться не­ви­рі­ше­ним оста­то­чно. Зви­чай­но, є очі­ку­ва­н­ня рин­ку, що це пи­та­н­ня бу­де ви­рі­ше­но спра­ве­дли­во, вра­хо­ву­ю­чи ін­те­ре­си всіх уча­сни­ків.

Strictly business

Сло­во «збір» не має вво­ди­ти в ома­ну. Пор­то­ві збо­ри не є рі­зно­ви­дом по­да­тку, це пла­та за по­слу­ги, які на­да­ю­ться у мор­сько­му пор­ту. Пор­то­ві збо­ри ма­ють ці­льо­вий ха­ра­ктер: ко­ра­бель­ний – пла­та за ко­ри­сту­ва­н­ня аква­то­рі­єю (має ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся для під­три­ма­н­ня гли­бин), при­чаль­ний – за ко­ри­сту­ва­н­ня при­ча­лом (зав­дя­ки яко­му під­три­му­є­ться в на­ле­жно­му ста­ні при­чал), ка­наль­ний – за про­хід по ка­на­лу.

На­да­ю­чи ці по­слу­ги, АМПУ фактично є мо­но­по­лі­стом що­до су­дно- та ван­та­жо­вла­сни­ків, адже укра­їн­ські екс­порт­ні то­ва­ри не мо­жуть оми­ну­ти укра­їн­ські пор­ти. До ре­чі, за­ко­но­да­вець пе­ред­ба­чив, що пор­то­ві збо­ри по­вин­ні вста­нов­лю­ва­ти­ся на­ціо­наль­ною ко­мі­сі­єю (з ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рі транс­пор­ту), ана­ло­гі­чно до по­слуг ін­ших при­ро­дних мо­но­по­лій. Тим­ча­со­во фун­кції на­ціо­наль­ної ко­мі­сії ви­ко­нує Мі­ні­стер­ство ін­фра­стру­кту­ри Укра­ї­ни.

От­же, на­да­н­ня по­слуг АМПУ є своє­рі­дним бі­зне­сом дер­жа­ви, на яко­му во­на за­ро­бляє чи­ма­лі гро­ші, адже АМПУ є при­бу­тко­вим під­при­єм­ством та одним з най­біль­ших пла­тни­ків по­да­тків у дер­жа­ві. Крім цьо­го, АМПУ, як і ін­ші дер­жав­ні під­при­єм­ства, спла­чує дер­жа­ві «ди­ві­ден­ди» – ча­сти­ну при­бу­тку, який в ми­ну­ло­му ро­ці скла­дав 75%, а з цьо­го ро­ку – 50%.

До ре­чі, якщо при­бу­ток АМПУ формується пе­ре­ва­жно шля­хом пор­то­вих збо­рів, то чи від­по­від­ає принципу їх ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ча­сти­ни цьо­го при­бу­тку до бю­дже­ту? Ке­рів­ни­цтво АМПУ за­зна­чає, що са­ме зни­же­н­ня час­тки від­ра­ху­ва­н­ня з 75% до 50% до­зво­ли­ло зни­зи­ти пор­то­ві збо­ри на 20%. Якщо дер­жа­ва, як вла­сник, за­ці­кав­ле­на у роз­ви­тку сво­го бі­зне­су, то чо­му б при­бу­ток, отри­ма­ний шля­хом пор­то­вих збо­рів, не за­ли­ша­ти пов­ні­стю в роз­по­ря­джен­ні АМПУ, як це ро­блять при­ва­тні бі­зне­сме­ни, або взя­ти кре­дит? Дер­жа­ві йо­го да­дуть швид­ше, ніж при­ва­тній ком­па­нії.

Of the people, by the people, for the people

Мо­же зда­ти­ся, що пи­та­н­ня пор­то­вих збо­рів – це пи­та­н­ня рен­та­бель­но­сті дер­жав­но­го бі­зне­су в пор­тах та при­ва­тно­го бі­зне­су екс­пор­те­рів. Однак на­справ­ді це не так. Ко­жна дер­жа­ва під­три­мує вла­сно­го ви­ро­бни­ка. Під­трим­ка вла­сно­го ви­ро­бни­ка на зов­ні­шньо­му рин­ку – важ­ка, але вдя­чна пра­ця. Збіль­шу­ю­чи екс­порт, кра­ї­на ство­рює біль­ше мо­жли­во­стей для роз­ви­тку вну­трі­шньої еко­но­мі­ки та до­бро­бу­ту сво­їх гро­ма­дян.

Чи є ро­змір пор­то­вих збо­рів ви­рі­шаль­ним для екс­пор­ту? Зви­чай­но, ні, адже є ба­га­то ін­ших чин­ни­ків, які пе­ре­шко­джа­ють або спри­я­ють збіль­шен­ню екс­пор­ту. Не вар­то за­бу­ва­ти, що час­тко­во це вза­га­лі не за­ле­жить від во­лі лю­ди­ни, оскіль­ки на вро­жай впли­ва­ють по­го­да, еко­ло­гія, те­хно­ло­гії.

З пра­кти­чної по­зи­ції, як вже бу­ло за­зна­че­но, укра­їн­ський екс­порт не мо­же оми­ну­ти укра­їн­ські пор­ти. Пи­та­н­ня в ін­шо­му. На за­ко­но­дав­чо­му рів­ні за­крі­пле­но, що пор­то­ві гі­дро­те­хні­чні спо­ру­ди (аква­то­рії, ка­на­ли, при­ча­ли) є стра­те­гі­чни­ми об’єкта­ми ін­фра­стру­кту­ри та не під­ля­га­ють при­ва­ти­за­ції. Та­ким чи­ном, за­ко­но­да­вець дає зро­зу­мі­ти ва­жли­вість цих об’єктів для дер­жа­ви та на­ро­ду Укра­ї­ни. Зро­зумі­ло, що за та­ких об­ста­вин при­ва­тний бі­знес на цих об’єктах є не­мо­жли­вим. А якщо всі фор­ми вла­сно­сті в Укра­ї­ні є рів­ни­ми, то і дер­жа­ва не має ро­би­ти бі­знес там, де во­на не до­зво­ляє ро­би­ти це при­ва­тно­му ка­пі­та­лу.

Стра­те­гі­чні об’ єкти на те й стра­те­гі­чні, то­му що за­без­пе­чу­ють ре­а­лі­за­цію стра­те­гії роз­ви­тку мор­сько­го транс­пор­ту. Тран­спорт (зокре­ма, мор­ські пор­ти) має слу­гу­ва­ти ефе­ктив­но­му пе­ре­мі­щен­ню то­ва­рів від ви­ро­бни­ків до спо­жи­ва­чів. «Ефе­ктив­но­му» озна­чає «з най­мен­ши­ми ви­тра­та­ми», вра­хо­ву­ю­чи кон­кре­тні еко­но­мі­чні об­ста­ви­ни.

Не­по­ко­їть не ін­ве­сти­цій­на скла­до­ва, адже зро­зумі­ло, що ін­фра­стру­кту­ра має роз­ви­ва­ти­ся. Не­по­ко­їть подаль­ша до­ля цих ко­штів. Чи не «з’їсть» від­ра­ху­ва­н­ня до бю­дже­ту всю ін­ве­сти­цій­ну скла­до­ву? Чи не бу­де по­трі­бно її збіль­шу­ва­ти, для то­го щоб по­кри­ти не­об­хі­дні від­ра­ху­ва­н­ня дер­жав­них « ди­ві­ден­дів » ? Чи не ста­не во­на у та­ко­му ви­пад­ку ли­ше за­со­бом на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, за­мість дже­ре­ла роз­ви­тку стра­те­гі­чних об’єктів ін­фра­стру­кту­ри?

От­же, бу­ло б ціл­ком ло­гі­чним за­ли­ша­ти пор­то­ві збо­ри у роз­по­ря­джен­ні АМПУ. До то­го ж за­про­по­но­ва­на ме­то­ди­ка роз­ра­хун­ку пор­то­вих збо­рів пе­ред­ба­чає мо­жли­вість уча­сни­ків рин­ку (чле­нів ра­ди від­по­від­но­го пор­ту) впли­ва­ти на ро­змір ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої пор­то­вих збо­рів че­рез ме­ха­нізм роз­роб­ки ін­ве­сти­цій­ної про­гра­ми пор­ту. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що АМПУ та Мі­ні­стер­ство (в май­бу­тньо­му – Національна ко­мі­сія) вра­хо­ву­ва­ти­муть ін­те­ре­си ван­та­жо­вла­сни­ків під час за­твер­дже­н­ня ін­ве­сти­цій­них про­грам.

На­да­н­ня по­слуг АМПУ є своє­рі­дним бі­зне­сом дер­жа­ви, на яко­му во­на за­ро­бляє чи­ма­лі гро­ші

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.