На­слід­ки та пер­спе­кти­ви бан­ків­ських справ у ЄСПЛ

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА БАНКИ / ФІНАНСИ - Ро­сти­слав Р КРАВЕЦЬ,КРАВЕЦЬ адво­кат, стар­ший пар­тнер АК «Кравець і пар­тне­ри» ФГВФЛ)

На жаль, пі­сля то­го як МВФ та НБУ взя­ли­ся за укра­їн­ський бан­ків­ський се­ктор, кіль­кість бан­ків, що пра­цю­ють в Укра­ї­ні, змен­ши­ла­ся в де­кіль­ка ра­зів. При цьо­му свої ко­шти й вла­сність від та­ких дій екс­пер­тів та їхніх укра­їн­ських ви­ко­нав­ців втра­ти­ли як клі­єн­ти бан­ків, так і без­по­се­ре­дньо вла­сни­ки фі­нан­со­вих уста­нов та їхні акціо­не­ри.

Сьо­го­дні в укра­їн­ських су­дах роз­гля­да­є­ться не­ба­га­то справ, пов’яза­них із за­хи­стом по­ру­ше­но­го пра­ва як з бо­ку дер­жа­ви, так і з бо­ку не­до­бро­со­ві­сних фі­нан­си­стів, що до­ве­ли вла­сні бан­ки до не­пла­то- спро­мо­жно­сті. Та­кож по­чи­на­ю­ться су­до­ві про­це­си з по­зо­ва­ми до Фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб (да­лі – що­до не­на­ле­жно­го ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них обов’яз­ків і роз­про­да­жу акти­вів бан­ків за ці­на­ми, зна­чно ниж­чи­ми ніж рин­ко­ві, а та­кож нев­жи­т­тя за­хо­дів що­до стя­гне­н­ня ко­штів з вин­них осіб.

Хо­ча не­що­дав­но ФГВФЛ, ро­зу­мі­ю­чи свою від­по­від­аль­ність, по­чав по­да­ва­ти фор­маль­ні по­зо­ви до вла­сни­ків, на­ма­га­ю­чись ухи­ли­ти­ся від від­по­від­аль­но­сті.

Хто і до ко­го

З огля­ду на си­ту­а­цію, що скла­ла­ся, по­зо­ви у бан­ків­ській сфе­рі мо­жна роз­по­ді­ли­ти на та­кі на­прям­ки: стя­гне­н­ня де­по­зи­ту з дер­жа­ви та без­по­се­ре­дньо з вла­сни­ків; за­хист пра­ва вла­сно­сті вла­сни­ка­ми бан­ків.

На жаль, укра­їн­ські су­ди ще не мо­жуть пси­хо­ло­гі­чно по­бо­ро­ти се­бе, прийняв­ши за­кон­ні рі­ше­н­ня що­до стя­гне­н­ня ко­штів з вла­сни­ків бан­ків та НБУ, який за­дов­го до вве­де­н­ня тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції був обі­зна­ний з про­бле­ма­ми у бан­ках і ні­чо­го не ро­бив для за­по­бі­га­н­ня втра­ти вкла­дни­ка­ми сво­їх ко­штів. Хо­ча в усьо­му сві­ті су­ди до­ста­тньо швид­ко стя­гу­ють зби­тки вкла­дни­ків са­ме з та­ких не­до­бро­со­ві­сних вла­сни­ків. Зокре­ма, при­кла­дом мо­же бу­ти «по­ми­ра­ю­чий» При­ват­банк та йо­го ми­ну­лі вла­сни­ки з по­зо­вом в ан­глій­сько­му су­ді.

Що сто­су­є­ться по­зо­вів вла­сни­ків що­до не­за­кон­но­сті та пе­ред­ча­сно­сті вве­де­н­ня тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції, во­ни пов’яза­ні пе­ре­ва­жно з на­ма­га­н­ням ухи­ли­ти­ся від кри­мі­наль­ної від­по­від­аль­но­сті вла­сни­ка­ми бан­ків і жо­дним чи­ном не пов’яза­ні зі збе­ре­же­н­ням бан­ків та їхніх акти­вів, а та­кож від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, зав­да­ної не­про­фе­сій­ни­ми ді­я­ми ре­гу­ля­то­ра. Ви­ня­тком є кіль­ка бан­ків, які бу­ли лі­кві­до­ва­ні су­то за по­лі­ти­чни­ми мо­ти­ва­ми.

Пра­кти­ка ЄСПЛ

Кіль­кість справ, які роз­гля­дав ЄСПЛ са­ме за та­ких під­став, не є ду­же ве­ли­кою, а кіль­кість ви­гра­шних справ на­лі­чує ли­ше оди­ни­ці.

Най­більш на­бли­же­ною до на­ших ре­а­лій є спра­ва CASE OF ZOLOTAS v. GREECE (Спра­ва №66610/09) від 29.01.2013 р. У сво­є­му рі­шен­ні суд за­зна­чає, що на під­ста­ві ст. 830 Ци­віль­но­го ко­де­ксу, якщо осо­ба, яка кла­де су­му гро­шей у банк, пе­ре­дає йо­му пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня нею, то банк має її збе­рі­га­ти, а якщо він ви­ко­ри­сто­вує її на вла­сну ко­ристь, то по­ви­нен по­вер­ну­ти вкла­дни­ку екві­ва­лен­тну су­му за умо­ва­ми уго­ди.

От­же, вла­сник ра­хун­ку мо­же до­бро­со­ві­сно очі­ку­ва­ти, щоб вклад до бан­ку пе­ре­бу­вав у без­пе­ці, осо­бли­во якщо він по­мі­чає, що на йо­го ра­ху­нок на­ра­хо­ву­ю­ться від­со­тки. За­ко­но­мір­но, він очі­ку­ва­ти­ме, що йо­му по­ві­дом­лять про си­ту­а­цію, яка за­гро­жу­ва­ти­ме ста­біль­но­сті уго­ди, яку він уклав з бан­ком, та йо­го фі­нан­со­вим ін­те­ре­сам, щоб він міг за­зда­ле­гідь вжи­ти за­хо­дів з ме­тою до­три­ма­н­ня за­ко­нів і збе­ре­же­н­ня сво­го пра­ва вла­сно­сті. По­ді­бні до­вір­чі сто­сун­ки є не­о­дмін­ним еле­мен­том для бан­ків­ських опе­ра­цій та пов’яза­ним з ни­ми пра­вом.

Во­дно­час суд на­га­дує, що прин­цип пра­во­вої пев­но­сті при­та­ман­ний всій су­ку­пно­сті ста­тей Кон­вен­ції та вва­жа­є­ться одним з осно­во­по­ло­жних еле­мен­тів пра­во­вої дер­жа­ви (Nejdet ahin і Perihan ahin про­ти Ту­реч­чи­ни, [ВП], №13279/05, §56, 20.10.2011 р.).

Від­по­від­но до §56 рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни Nejdet Sahin і Perihan Sahin про­ти Ту­реч­чи­ни, [ВП], №13279/05 від 20.10.2011 р.: «Суд за­зна­чає, що на під­ста­ві ст. 830 Ци­віль­но­го ко­де­ксу, якщо осо­ба, яка кла­де су­му гро­шей у банк, пе­ре­дає йо­му пра­во ко­ри­сту­ва­н­ня нею, то банк має її збе­рі­га­ти. Якщо він ви­ко­ри­сто­вує її на вла­сну ко­ристь, то має по­вер­ну­ти вкла­дни­ку екві­ва­лен­тну су­му за умо­ва­ми уго­ди. От­же, вла­сник ра­хун­ку мо­же до­бро­со­ві­сно очі­ку­ва­ти, щоб вклад до бан­ку пе­ре­бу­вав у без­пе­ці, осо­бли­во якщо він по­мі­чає, що на йо­го ра­ху­нок над­хо­дять від­со­тки. За­ко­но­мір­но, він очі­ку­ва­ти­ме, що йо­му по­ві­дом­лять про си­ту­а­цію, яка за­гро­жу­ва­ти­ме ста­біль­но­сті уго­ди, яку він уклав з бан­ком, та йо­го фі­нан­со­вим ін­те­ре­сам, щоб він міг за­зда­ле­гідь вжи­ти за­хо­дів з ме­тою до­три­ма­н­ня за­ко­нів і збе­ре­же­н­ня сво­го пра­ва вла­сно­сті. По­ді­бні до­вір­чі сто­сун­ки є не­о­дмін­ним еле­мен­том для бан­ків­ських опе­ра­цій та пов'яза­ним з ни­ми пра­вом».

За­зна­че­ний прин­цип сфор­му­льо­ва­но в рі­шен­ні Єв­ро­пей­сько­го Су­ду з прав лю­ди­ни у спра­ві «Спор­ронг і Лонн­рот про­ти Шве­ції» від 23.09.1982 р., від­по­від­но до яко­го суд по­ви­нен ви­зна­чи­ти, чи був до­три­ма­ний спра­ве­дли­вий ба­ланс між ви­мо­га­ми ін­те­ре­сів су­спіль­ства та ви­мо­га­ми за­хи­сту основ­них прав лю­ди­ни. За­без­пе­че­н­ня та­кої рів­но­ва­ги є не­о­дмін­ним прин­ци­пом Кон­вен­ції та від­обра­жа­є­ться у стру­кту­рі ст. 1 Пер­шо­го про­то­ко­лу.

Ви­мо­га до­ся­гне­н­ня та­ко­го ба­лан­су мі­сти­ться у ст. 1 Пер­шо­го про­то­ко­лу, вклю­чно з дру­гим ре­че­н­ням, яке по­трі­бно ро­зу­мі­ти у сві­тлі за­галь­но­го прин­ци­пу, ви­кла­де­но­го в пер­шо­му ре­чен­ні. Зокре­ма, має існу­ва­ти об­ґрун­то­ва­не про­пор­цій­не спів­від­но­ше­н­ня між за­со­ба­ми, які за­сто­со­ву­ю­ться, та ме­тою, якої

пра­гнуть до­сяг­ти шля­хом вжи­т­тя будь-яко­го за­хо­ду для по­збав­ле­н­ня осо­би її вла­сно­сті (рі­ше­н­ня Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни у спра­ві «Прес­сос ком­па­нія ОСОБА_16О та ін­ші про­ти Бель­гії»).

Во­дно­час факт вста­нов­ле­н­ня за­ко­ном під­став для по­збав­ле­н­ня пра­ва вла­сно­сті Єв­ро­пей­ський Суд з прав лю­ди­ни вва­жає не­до­ста­тнім для об­ґрун­ту­ва­н­ня втру­ча­н­ня у пра­во вла­сно­сті.

Що сто­су­є­ться за­хи­сту вла­сни­ка­ми бан­ку сво­їх прав, то най­більш по­ка­зо­вим бу­де спра­ва «Фель­дман і Банк Слов’ян­ський про­ти Укра­ї­ни» (За­я­ва №42758/05) від 21.12.2017 р.

Пе­ред­усім, Суд за­зна­чив, що пер­ший за­яв­ник, по­да­ю­чи скар­ги від іме­ні бан­ку-за­яв­ни­ка, ді­яв як утри­му­вач кон­троль­но­го па­ке­та акцій та ві­це-пре­зи­дент. На мо­мент по­да­н­ня за­яви акціо­не­ри та ви­ко­нав­чі ор­га­ни бан­ку-за­яв­ни­ка бу­ли по­збав­ле­ні пов­но­ва­жень ке­ру­ва­ти спра­ва­ми бан­ку-за­яв­ни­ка. Банк пе­ре­бу­вав під кон­тро­лем лі­кві­да­цій­ної ко­мі­сії, яка скла­да­ла­ся з по­са­до­вих осіб обла­сних управ­лінь НБУ, які бу­ли в біль­шо­сті, а та­кож пра­ців­ни­ків мі­сце­вої по­да­тко­вої слу­жби.

Від­по­від­но, вра­хо­ву­ю­чи си­ту­а­цію бан­ку-за­яв­ни­ка та ха­ра­ктер цих скарг, Суд вва­жає, що існу­ють ви­ня­тко­ві об­ста­ви­ни, які на­да­ють пра­во пер­шо­му за­яв­ни­ко­ві по­да­ти цю за­яву від іме­ні бан­ку-за­яв­ни­ка (див. рі­ше­н­ня у спра­ві Credit and Industrial Bank та Capital Bank AD про­ти Бол­га­рії, №49429/99, 09.09.2004 р.).

Суд та­кож вва­жає до­ре­чним про­дов­жу­ва­ти роз­гляд спра­ви, не­зва­жа­ю­чи на при­пи­не­н­ня пра­во­суб’єктно­сті бан­ку-за­яв­ни­ка (див. Capital Bank AD про­ти Бол­га­рії, №49429/99, §74-80, ЄСПЛ 2005 – XII (ви­тя­ги) та International Bank for Commerce and Development AD та ін­ші про­ти Бол­га­рії, №7031/05, §88, 02.06.2016 р. з на­сту­пни­ми по­си­ла­н­ня­ми на них).

Та­ким чи­ном, ЄСПЛ під­твер­див мо­жли­вість са­ме акціо­не­ра­ми оскар­жу­ва­ти дії На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни та Фон­ду.

Та­кож Суд по­вто­рює, що пер­шою та най­ва­жли­ві­шою ви­мо­гою ст. 1 Про­то­ко­лу №1 є те, що бу­дья­ке втру­ча­н­ня дер­жав­но­го ор­га­ну в мир­не во­ло­ді­н­ня май­ном по­вин­не бу­ти за­кон­ним. Дру­ге ре­че­н­ня §1 на­дає пра­во на по­збав­ле­н­ня май­на ли­ше «на умо­вах, пе­ред­ба­че­них за­ко­ном», то­ді як у §2 за­зна­че­но, що дер­жа­ви ма­ють пра­во здій­сню­ва­ти кон­троль за ко­ри­сту­ва­н­ням май­ном шля­хом за­сто­су­ва­н­ня «за­ко­нів». Крім то­го, прин­цип вер­хо­вен­ства пра­ва – один з основ­них прин­ци­пів де­мо­кра­ти­чно­го су­спіль­ства, при­та­ман­ний всім ста­т­тям Кон­вен­ції (див. Ятрі­діс (IATRIDIS) про­ти Гре­ції [ВП], №31107/96, §58, ЄСПЛ 1999 – II).

Від­по­від­но до рі­ше­н­ня у спра­ві Capital Bank AD (на­ве­де­на ви­ще), Суд вва­жає, що дія, яка ви­кли­кає та­кі сер­йо­зні на­слід­ки, мо­же бу­ти за­кон­ною ли­ше в то­му ви­пад­ку, якщо во­на ви­ко­ну­є­ться пі­сля то­го, як під­по­ряд­ко­ву­є­ться пев­ній пе­ре­вір­ці у про­ва­джен­ні, що на­дає від­по­від­ну мо­жли­вість бан­ку по­ру­ши­ти свою спра­ву в ком­пе­тен­тно­му ор­га­ні з ме­тою ефе­ктив­но­го оскар­же­н­ня та­ких за­хо­дів (там са­мо §135 на­при­кін­ці).

Суд вста­но­вив, що не існу­ва­ло жо­дно­го ефе­ктив­но­го ре­тро­спе­ктив­но­го за­со­бу су­до­во­го за­хи­сту, який міг би бу­ти ви­ко­ри­ста­ний бан­ком-за­яв­ни­ком про­ти по­ста­но­ви НБУ. Зокре­ма, ви­ще­за­зна­че­ний ана­ліз, від­по­від­но до ст. 6 §1 Кон­вен­ції, про­де­мон­стру­вав, що банк-за­яв­ник не мав до­сту­пу до су­ду для оскар­же­н­ня за­хо­дів НБУ.

Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція від­бу­ва­є­ться на­ра­зі з огля­ду на нор­ми За­ко­ну Укра­ї­ни «Про си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб».

Пі­дби­ва­ю­чи під­сум­ки, мо­жна ствер­джу­ва­ти, що у ра­зі не­мо­жли­во­сті за­хи­сту в укра­їн­ських су­дах по­ру­ше­но­го пра­ва, пов’яза­но­го з не­по­вер­не­н­ням вкла­ду, не­ви­ко­на­н­ням НБУ по­кла­де­них на ньо­го обов‘яз­ків, зло­вжи­ва­н­ня Фон­дом сво­ї­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми та по­ру­ше­н­ням НБУ про­це­ду­ри ві­дне­се­н­ня бан­ку до ка­те­го­рії не­пла­то­спро­мо­жних, до­ста­тньо ве­ли­ки­ми є шан­си на по­зи­тив­не рі­ше­н­ня ЄСПЛ.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.