Вкла­дни­ки vs. вла­сни­ки

Тен­ден­ції 2017 ро­ку у спо­рах з вла­сни­ка­ми істо­тної уча­сті не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків

Yurydychna Gazeta - - АКТУАЛЬНО БАНКИ / ФІНАНСИ - Во­ло­ди­мир В ЧАБАН ЧАБАН, юрист ЮФ «Ва­силь Кі­сіль і Пар­тне­ри»

На­сту­пним еле­мен­том, на який су­ди звер­та­ють осо­бли­ву ува­гу, є шко­да (зби­тки). Зва­жа­ю­чи на те, що по­зо­ви пред’яв­ля­ю­ться вкла­дни­ка­ми, які вклю­ча­ю­ться до ре­є­стру кре­ди­то­рів, су­ди за­йма­ють одно­зна­чну по­зи­цію з при­во­ду на­яв­но­сті шко­ди (зби­тків). Зокре­ма, Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ в ухва­лі від 09.11.2017 р. у спра­ві №757/5356/15-ц ді­йшов ви­снов­ку, що ли­ше пі­сля скла­де­н­ня ре­є­стру акце­пто­ва­них ви­мог кре­ди­то­рів, за­твер­дже­н­ня ре­аль­ної лі­кві­да­цій­ної ма­си бан­ку, про­да­жу май­на бан­ку та за­до­во­ле­н­ня ви­мог кре­ди­то­рів у про­це­сі лі­кві­да­ції бан­ку в по­ряд­ку чер­го­во­сті, ви­зна­че­ної ст. 52 За­ко­ну, мо­жна вста­но­ви­ти роз­мір ви­мог кре­ди­то­рів, що не по­кри­ва­є­ться на­яв­ни­ми акти­ва­ми бан­ку, тоб­то кон­кре­тний роз­мір зав­да­них кре­ди­то­рам зби­тків.

Ре­зю­му­ю­чи пи­та­н­ня до­ве­де­н­ня скла­ду ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, вар­то за­зна­чи­ти, що су­ди за­йма­ють май­же одно­зна­чну по­зи­цію в то­му, що пе­ред­ба­че­не ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність» по­кла­де­н­ня від­по­від­аль­но­сті на вла­сни­ків істо­тної уча­сті бан­ку у ра­зі ви­зна­н­ня йо­го не­пла­то­спро­мо­жним не є ав­то­ма­ти­чним. Та­ка від­по­від­аль­ність має бу­ти за­сто­со­ва­на до вла­сни­ків істо­тної уча­сті ли­ше за на­яв­но­сті їхньої ви­ни у на­стан­ні не­пла­то­спро­мо­жно­сті бан­ку. Зокре­ма, та­кої по­зи­ції до­три­му­вав­ся Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ в ухва­лі від 20.03.2017 р. у спра­ві №589/382/16-ц та ухва­лі від 05.07.2017 р. у спра­ві №759/2588/16-ц.

От­же, ви­ма­га­ю­чи стя­гне­н­ня зби­тків та від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди з вла­сни­ків істо­тної уча­сті бан­ку та/або їхніх ке­рів­ни­ків, по­зи­ва­чам не­об­хі­дно до­ве­сти на­яв­ність усіх еле­мен­тів скла­ду ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня: про­ти­прав­ної по­ве­дін­ки, на­яв­но­сті шко­ди (зби­тків), зав­да­ної та­ки­ми ді­я­ми, при­чин­но-на­слід­ко­во­го зв’яз­ку між про­ти­прав­ною по­ве­дін­кою та зав­да­ною шко­дою, ви­ни вла­сни­ка істо­тної уча­сті у від­не­сен­ні бан­ку до ка­те­го­рії не­пла­то­спро­мо­жних. За від­су­тно­сті хо­ча б одно­го з цих еле­мен­тів ци­віль­на від­по­від­аль­ність не на­стає.

Обме­же­н­ня під час тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції/ лі­кві­да­ції бан­ку

На­сту­пним чин­ни­ком, на який слід звер­та­ти ува­гу, є обме­же­н­ня, що ді­ють під час тим­ча­со­вої адмі­ні­стра­ції/лі­кві­да­ції бан­ку. Так, Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ в ухва­лі від 21.04.2017 р. у спра- ві №761/27174/16-ц за­зна­чив, що на мо­мент ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня су­дом пер­шої ін­стан­ції вже бу­ло вве­де­но тим­ча­со­ву адмі­ні­стра­цію, що уне­мо­жлив­лює стя­гне­н­ня ко­штів у будь-який ін­ший спо­сіб, ніж це пе­ред­ба­че­но За­ко­ном, по­ло­же­н­ня яко­го не ви­зна­ні не­кон­сти­ту­цій­ни­ми або зу­пи­не­ни­ми, тоб­то він є ді­ю­чим. Змі­ню­є­ться ли­ше по­ря­док, стро­ки та чер­го­вість по­вер­не­н­ня гро­шо­вих ко­штів, які бу­ли пе­ре­да­ні по­зи­ва­чем від­по­від­но до умов до­го­во­ру про бан­ків­ський стро­ко­вий вклад. Звер­та­є­мо ува­гу, що за­зна­че­ної по­зи­ції до­три­му­ю­ться та­кож ін­ші су­ди, ухва­лю­ю­чи рі­ше­н­ня в по­ді­бних спра­вах.

Та­ким чи­ном, су­ди одно­стай­ні в то­му, що пі­сля за­твер­дже­н­ня пе­ре­лі­ку ви­мог кре­ди­то­рів їх за­до­во­ле­н­ня здій­сню­є­ться ви­клю­чно в по­ряд­ку та чер­го­во­сті, вста­нов­ле­них ст. 52 За­ко­ну.

Від­по­від­но до ч. 4 ст. 52 За­ко­ну, ви­мо­ги ко­жної на­сту­пної чер­ги за­до­воль­ня­ю­ться в мі­ру над­хо­дже­н­ня ко­штів від ре­а­лі­за­ції май­на бан­ку пі­сля пов­но­го за­до­во­ле­н­ня ви­мог по­пе­ре­дньої чер­ги. Якщо об­сяг ко­штів, одер­жа­них від ре­а­лі­за­ції май­на, не­до­ста­тній для пов­но­го за­до­во­ле­н­ня всіх ви­мог одні­єї чер­ги, ви­мо­ги за­до­воль­ня­ю­ться про­пор­цій­но су­мі ви­мог, що на­ле­жать ко­жно­му кре­ди­то­ро­ві одні­єї чер­ги.

Та­ким чи­ном, по­за­чер­го­ве за­до­во­ле­н­ня ви­мог одно­го кон­кре­тно­го кре­ди­то­ра при­зве­де до по­ру­ше­н­ня чер­го­во­сті, пе­ред­ба­че­ної ст. 52 За­ко­ну, що вва­жа­є­ться не­при­пу­сти­мим, оскіль­ки нор­ми за­зна­че­но­го За­ко­ну ви­зна­ча­ють спе­ці­аль­ний по­ря­док за­до­во­ле­н­ня ви­мог кре­ди­то­рів не­пла­то­спро­мо­жно­го бан­ку, яке по­вин­но від­бу­ва­ти­ся ви­клю­чно у вста­нов­ле­ни­ми ним по­ряд­ку та чер­го­во­сті.

От­же, якщо лі­кві­да­цій­на про­це­ду­ра бан­ку ще не за­вер­ше­на, су­ди вва­жа­ють, що ви­мо­ги вкла­дни­ків до акціо­не­рів є пе­ред­ча­сни­ми, а то­му від­су­тні будь-які під­ста­ви для по­кла­де­н­ня на акціо­не­рів від­по­від­аль­но­сті за зо­бов’яза­н­ня­ми бан­ку пе­ред йо­го клі­єн­та­ми.

На­ле­жний по­зи­вач

Окре­мо вар­то звер­ну­ти ува­гу на під­хід су­дів до ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня сто­сов­но про­це­су­аль­ної пра­во­зда­тно­сті вкла­дни­ків на звер­не­н­ня з по­зо­ва­ми про стя­гне­н­ня зби­тків та/або від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди до акціо­не­рів бан­ків та ін­ших пов’яза­них з бан­ком осіб. На пер­ший по­гляд, ні­хто не мо­же бу­ти обме­же­ний у мо­жли­во­сті за­хи­сту сво­їх прав. Однак у 2017 р. су­ди до­ста­тньо ча­сто від­мов­ля­ли вкла­дни­кам у за­до­во­лен­ні їхніх по­зо­вів,

по­си­ла­ю­чись на по­ло­же­н­ня ч. 5 ст. 52 За­ко­ну, яка пе­ред­ба­чає, що Фонд га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів фі­зи­чних осіб (да­лі – Фонд) або упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду у ра­зі не­до­ста­тно­сті май­на бан­ку звер­та­є­ться до пов’яза­ної з бан­ком осо­би, дії або без­ді­яль­ність якої при­зве­ли до за­по­ді­я­н­ня кре­ди­то­рам та/або бан­ку шко­ди, з ви­мо­гою про від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди, за­по­ді­я­ної бан­ку, а у ра­зі її не­ви­ко­на­н­ня має пра­во звер­ну­ти­ся з та­кою ви­мо­гою в су­до­во­му по­ряд­ку.

Вра­хо­ву­ю­чи ви­ще­ви­кла­де­не, вка­за­на нор­ма за­ко­ну на­дає пра­во на звер­не­н­ня до су­ду ли­ше Фон­ду або упов­но­ва­же­ній осо­бі Фон­ду у ра­зі отри­ма­н­ня ним від­мо­ви від пов'яза­ної з бан­ком осо­би що­до до­бро­віль­но­го ви­ко­на­н­ня ви­мо­ги про від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди або не­ви­ко­на­н­ня та­кої ви­мо­ги у вста­нов­ле­ний строк.

Так, Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ в ухва­лі від 25.09.2017 р. у спра­ві №753/10904/16-ц, від­мов­ля­ю­чи у за­до­во­лен­ні по­зо­ву вкла­дни­ка, за­зна­чив, що вла­сник істо­тної уча­сті в бан­ку не є осо­бою, на яку мо­же бу­ти по­кла­де­но від­по­від­аль­ність за май­но­ву шко­ду по­зи­ва­ча, оскіль­ки пра­вом звер­не­н­ня до су­ду з по­зо­вом про від­шко­ду­ва­н­ня шко­ди з по­си­ла­н­ням на по­ло­же­н­ня ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки і бан­ків­ську ді­яль­ність» на­ді­ле­ний Фонд.

Ана­ло­гі­чної по­зи­ції до­три­му­вав­ся Ви­щий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний суд Укра­ї­ни з роз­гля­ду ци­віль­них і кри­мі­наль­них справ в ухва­лі від 04.10.2017 р. у спра­ві №761/25478/15-ц, в якій за­зна­чив, що з по­зов­ни­ми ви­мо­га­ми звер­нув­ся клі­єнт бан­ку, пра­во яко­го на звер­не­н­ня до су­ду з та­ки­ми ви­мо­га­ми не пе­ред­ба­че­но ч. 5 ст. 52 За­ко­ну. Суд ді­йшов ви­снов­ку, що окрім від­по­від­аль­но­сті пов'яза­них з бан­ком осіб, пе­ред­ба­че­ної спе­ці­аль­ни­ми за­ко­на­ми, та­ка від­по­від­аль­ність мо­жли­ва на під­ста­ві за­галь­них норм, пе­ред­ба­че­них ст. 1166 Ци­віль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, для якої не­об­хі­дний склад ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня (про­ти­прав­ні дії, ви­на, на­яв­ність шко­ди та при­чин­но­го зв'яз­ку між спри­чи­не­ною шко­дою і про­ти­прав­ні­стю дій).

От­же, на дум­ку су­ду, по­ло­же­н­ня ст. 52 За­ко­ну пе­ред­ба­ча­ють, що ли­ше спе­ці­аль­ний суб’єкт (Фонд або упов­но­ва­же­на осо­ба Фон­ду), а не вкла­дник має пра­во на звер­не­н­ня до су­ду з по­зо­вом до вла­сни­ка істо­тної уча­сті на під­ста­ві ст. 58 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бан­ки та бан­ків­ську ді­яль­ність».

У цьо­му кон­текс­ті слід за­зна­чи­ти, що в кін­ці 2017 р. Фонд по­чав ма­со­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти та­кий ін­стру­мент та звер­та­ти­ся з ви­мо­га­ми до ко­ли­шньо­го ме­не­джмен­ту не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків. Зокре­ма, най­біль­шо­го роз­го­ло­су на­бу­ли по­зо­ви до екс-ке­рів­ни­ків ПАТ «Брок­бі­знес­банк» та ПАТ «Банк Фо­рум», які вва­жа­ють, що та­кі по­зо­ви є аб­со­лю­тно не­о­б­ґрун­то­ва­ни­ми та по­да­ни­ми з по­ру­ше­н­ня­ми норм ма­те­рі­аль­но­го й про­це­су­аль­но­го пра­ва.

По­зи­тив­на пра­кти­ка для вкла­дни­ків

У 2017 р. су­ди пер­шої ін­стан­ції ви­не­сли ли­ше кіль­ка рі­шень на ко­ристь вкла­дни­ків, які зго­дом бу­ли ска­со­ва­ні в су­дах апе­ля­цій­ної/ка­са­цій­ної ін­стан­цій. За­зна­че­не ще раз під­твер­джує скла­дність та ком­пле­ксність та­кої ка­те­го­рії справ, у яких по­зи­ва­чу не­об­хі­дно до­ве­сти на­яв­ність скла­ду ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, від­су­тність по­ру­шень чер­го­во­сті за­до­во­ле­н­ня ви­мог ін­ших вкла­дни­ків то­що.

Звер­та­є­мо ува­гу, що на від­мі­ну від 2017 р., у 2016 р. су­ди все ж та­ки ви­не­сли кіль­ка су­до­вих рі­шень на ко­ристь вкла­дни­ків не­пла­то­спро­мо­жних бан­ків у спра­вах за по­зо­ва­ми до вла­сни­ків істо­тної уча­сті, які на­бу­ли чин­но­сті. Так, одним з най­гу­чні­ших є рі­ше­н­ня у спра­ві за по­зо­вом до кін­це­вих бе­не­фі­ці­ар­них вла­сни­ків ПАТ «Брок­бі­знес­банк», яким суд за­до­воль- нив ви­мо­ги вкла­дни­ка, ар­гу­мен­ту­ю­чи своє рі­ше­н­ня тим, що по­зи­вач до­вів склад ци­віль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня. Як за­зна­ча­є­ться в за­о­чно­му рі­шен­ні Пе­чер­сько­го ра­йон­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 21.01.2016 р. у спра­ві №757/34878/15-ц, за­ли­ше­но­му без змін ухва­лою Апе­ля­цій­но­го су­ду м. Ки­є­ва від 22.09.2016 р., ви­ну до­ве­де­но по­ка­за­н­ня­ми свід­ків, ін­фор­ма­ці­єю із за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції та ре­зуль­та­та­ми кри­мі­наль­но­го про­ва­дже­н­ня що­до роз­кра­да­н­ня гро­шо­вих ко­штів.

За­мість ви­снов­ку

Під­су­мо­ву­ю­чи, за­зна­чи­мо, що про­тя­гом 2017 р. тен­ден­ції у спо­рах з вла­сни­ка­ми істо­тної уча­сті в не­пла­то­спро­мо­жних бан­ках, одно­зна­чно, бу­ли не на ко­ристь вкла­дни­ків. Від­су­тність оста­то­чних су­до­вих рі­шень на ко­ристь вкла­дни­ків та одно­зна­чність по­зи­ції су­ду ка­са­цій­ної ін­стан­ції є цьо­му під­твер­дже­н­ням. Однак, зва­жа­ю­чи на акти­ві­за­цію Фон­ду в кін­ці 2017 р. що­до по­да­чі ана­ло­гі­чних по­зо­вів від сво­го іме­ні, вва­жа­є­мо, що вже у 2018 р. пра­кти­ка мо­же за­зна­ти змін.

Якщо лі­кві­да­цій­на про­це­ду­ра бан­ку не за­вер­ше­на, су­ди вва­жа­ють, що ви­мо­ги вкла­дни­ків до акціо­не­рів пе­ред­ча­сні

Єгор СВІДЛО, СВІДЛО юрист ЮФ «Ва­силь Кі­сіль і Пар­тне­ри»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.