Ети­ка в юри­ди­чно­му бі­зне­сі: фан­том чи фе­но­мен?

Yurydychna Gazeta - - FRONT PAGE - Єгор ЖЕЛТУХІН, го­лов­ний ре­да­ктор «Юри­ди­чної Га­зе­ти» ПАЕ)

Ко­лись Аль­фред Но­бель ду­же влу­чно за­ува­жив: «Хо­ро­ша ре­пу­та­ція більш ва­жли­ва, ніж чи­ста со­ро­чка. Со­ро­чку мо­жна ви­пра­ти, ре­пу­та­цію – ні­ко­ли». Ін­ше пи­та­н­ня, що бру­дна со­ро­чка у юри­ди­чній про­фе­сії не те що ні­ко­го не ля­кає, а де­якою мі­рою вва­жа­є­ться нор­мою (при­найм­ні в Укра­ї­ні). От­же, пи­та­н­ня ети­ки, стан­дар­тів, їх уні­фі­ка­ції та зна­че­н­ня для ро­бо­ти юри­стів (адво­ка­тів, юри­скон­суль­тів та юри­ди­чно­го бі­зне­су за­га­лом) час від ча­су роз­бур­ху­ють ри­нок, про­те до­сі за­ли­ша­ю­ться на­рі­жним ка­ме­нем дис­ку­сій та спо­рів, спо­рів у юри­ди­чній спіль­но­ті.

Уні­фі­ку­ва­ти не мо­жна мо­но­по­лі­зу­ва­ти

Дер­жа­ва, за­про­ва­див­ши ви­клю­чне пред­став­ни­цтво адво­ка­тів у су­ді, ми­мо­віль­но під­штов­хну­ла юри­ди­чний бі­знес у бік адво­ка­ту­ри. Вра­хо­ву­ю­чи не­про­сту, кри­зо­ву си­ту­а­цію в адво­кат­сько­му са­мов­ря­ду­ван­ні, пред­став­ни­ки юр­бі­зне­су зму­ше­ні втру­ти­ти­ся у пра­ви­ла гри остан­ніх, оскіль­ки це без­по­се­ре­дньо впли­ва­ти­ме на їхній бі­знес та вза­є­мо­від­но­си­ни з клі­єн­та­ми. Однак чи при­зве­де та­кий сим­біоз до під­ви­ще­н­ня ро­лі ети­чних стан­дар­тів у юри­ди­чній про­фе­сії? На­ра­зі ма­є­мо си­ту­а­цію, ко­ли Пра­ви­ла адво­кат­ської ети­ки (да­лі – не ви­ко­ну­ють свою роль, а слу­гу­ють ли­ше для по­тен­цій­но­го за­ля­ку­ва­н­ня й ти­ску на адво­ка­тів та впли­ва­ють на по­си­ле­н­ня ко­ру­пції в су­ді. Чо­го вар­те ли­ше ви­лу­че­н­ня з ПАЕ прин­ци­пу че­сно­сті та по­ря­дно­сті адво­ка­та в су­ді, а та­кож за­бо­ро­ни ді­ли­ти го­но­рар з тре­ті­ми осо­ба­ми? Однак за­раз не про це.

Якщо адво­ка­ти, про­ку­ро­ри та суд­ді ма­ють свої ети­чні ко­де­кси, то ін­ші пред­став­ни­ки юри­ди­чної про­фе­сії по­збав­ле­ні пи­са­них мо­раль­них орі­єн­ти­рів. Ко­жен сам для се­бе ви­рі­шує, що є допу­сти­мим, а що ні. Ко­лись в ін­терв'ю «ЮГ» пар­тнер Redcliffe Partners Сер­гій Гри­шко за­зна­чив: «Річ у тім, що у нас май­же від­су­тнє ре­гу­лю­ва­н­ня юри­ди­чної про­фе­сії. Я не ду­маю, що від­крию Аме­ри­ку, якщо це ска­жу. То­му пи­та­н­ня, на­при­клад, які ре­гу­лю­ю­ться пев­ни­ми ети­чни­ми пра­ви­ла­ми в ін­ших юрис­ди­кці­ях, в Укра­ї­ні ре­гу­лю­ю­ться ви­клю­чно сум­лін­ні­стю юри­стів. Тоб­то ти ро­биш те, що вва­жа­єш ети­чним, прийня­тним для се­бе, і нав­па­ки».

Однак ПАЕ та­кож не ви­рі­шу­ють си­ту­а­цію. За при­кла­да­ми не по­трі­бно да­ле­ко хо­ди­ти. Від­кри­ва­є­те Facebook та чи­та­є­те по­сти й ко­мен­та­рі адво­ка­тів. При­мі­ром, не­що­дав­но один з них на­пи­сав пост про те, що го­твий ро­би­ти все, аби йо­го клі­єнт не по­тра­пив до в’язни­ці. Під «все» слід ро­зу­мі­ти не ли­ше по­ру­ше­н­ня ети­чних стна­дра­тів, але й за­ко­ну. Вла­сне, десь у США та­ка по­зи­ція адво­ка­та ста­ла б йо­го остан­ньою в ро­лі адво­ка­та. Хо­ча... На дум­ку спа­да­ють сло­ва ін­шо­го адво­ка­та – го­лов­ної ге­ро­ї­ні се­рі­а­лу «Як уни­кну­ти по­ка­ра­н­ня за вбив­ство» Ан­на­лі­зи Кі­тінг: «У су­ді не­має істи­ни, ли­ше ва­ша вер­сія то­го, що ста­ло­ся про­ти їх. Так пра­цює си­сте­ма пра­во­су­д­дя: суть не в то­му, що пра­виль­но і че­сно, а в то­му, щоб роз­по­ві­сти най­пе­ре­кон­ли­ві­шу істо­рію».

Однак по­вер­не­мо­ся до на­шої те­ми. Хо­ча адво­кат­ська спіль­но­та і має свої пи­са­ні «ети­чні ка­но­ни», які на­віть ре­гла­мен­ту­ють по­ве­дін­ку адво­ка­тів у со­цме­ре­жах, на­ра­зі важ­ко про­ана­лі­зу­ва­ти ро­бо­ту ди­сци­плі­нар­них ор­га­нів, оскіль­ки не ві­до­мо про їх ре­а­кцію са­ме на по­ру­ше­н­ня ПАЕ. Від­по­від­но до ста­ти­сти­чних да­них, роз­мі­ще­них на сай­ті НААУ, у 2017 р. кіль­кість по­ру­ше­них ди­сци­плі­нар­ною па­ла­тою КДКА про­ва­джень ся­га­ла 587. Кіль­кість прийня­тих рі­шень про зу­пи­не­н­ня пра­ва на зайня­т­тя адво­кат­ською ді­яль­ні­стю – 228. Про при­пи­не­н­ня пра­ва на зайня­т­тя адво­кат­ською ді­яль­ні­стю – 27. Кіль­кість рі­шень про по­нов­ле­н­ня пра­ва на зайня­т­тя адво­кат­ською ді­яль­ні­стю – 0. При цьо­му про­фе­сій­на спіль­но­та пе­ре­бу­ває в очі­ку­ван­ні ухва­ле­н­ня но­во­го за­ко­ну про адво­ка­ту­ру та від­по­від­но­го пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня ор­га­нів адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня на всіх рів­нях.

Улю­бле­ні гра­блі юр­бі­зу, або про по­двій­ні стан­дар­ти

Юри­сти ве­се­ло роз­по­від­а­ють про «улю­бле­ні гра­блі» – це ку­лу­ар­ність та по­двій­ні стан­дар­ти. Ри­нок про­дов­жує си­ді­ти на 2-х стіль­цях та спо­від­у­ва­ти всі ре­лі­гїі сві­ту, за­ле­жно від ві­тру. Від­су­тнє пу­блі­чне обго­во­ре­н­ня тих грав­ців рин­ку, які, ви­ба­чте, на­дзю­ри­ли у під’їзді юр­бі­зу та не ка­ю­ться. Їх про­дов­жу­ють за­про­шу­ва­ти на рі­зні за­хо­ди, пар­тне­ри ти­снуть їм ру­ки, а по­тім всі ку­лу­ар­но обго­во­рю­ють, що на рин­ку від­бу­ва­є­ться «бє­спрє­дел» та «як во­ни мо­гли так вчи­ни­ти, це ж не зро­зу­мі­ють на­ші іно­зем­ні клі­єн­ти». Отож!

По­двій­ні стан­дар­ти – це нор­ма для ві­тчи­зня­но­го бі­зне­су (і не тіль­ки юри­ди­чно­го). Хтось під­став­ляє ко­лег, але вдає, що ні­чо­го не ста­ло­ся. Хтось пі­шов у вла­ду, але про­дов­жує впли­ва­ти на «ко­ли­шній» бі­знес. Хтось роз­ви­вав бі­знес, ма­ю­чи ро­дин­ні чи дру­жні зв’яз­ки з мо­жно­влад­ця­ми, а за­раз ди­ву­є­ться, що спра­ви пі­шли кеп­сько. Хтось си­дить на ке­рів­них по­са­дах в ор- га­нах адво­кат­сько­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, під­ви­щу­ю­чи та­ким чи­ном при­ва­бли­вість вла­сної ком­па­нії для іно­зем­них клі­єн­тів. По­ді­бних ва­рі­а­цій, як пі­ску мор­сько­го. Pecunia non olet. На ща­стя, не без ви­ня­тків.

За­ра­ди спра­ве­дли­во­сті слід за­зна­чи­ти, що ети­ка в юр­бі­зне­сі – це те­ма, яка по­вин­на ви­хо­ди­ти да­ле­ко за ме­жі ети­чної по­ве­дін­ки в су­до­во­му про­це­сі. Від­по­від­аль­ність має не­сти не ли­ше кон­кре­тний юрист (пар­тнер/ за­снов­ник), але і юри­ди­чна ком­па­нія, в якій він пра­цює. Для ві­тчи­зня­но­го рин­ку це по­ки що є но­вим по­ня­т­тям. За ви­ня­тком тих, хто пра­цю­вав з між­на­ро­дни­ми клі­єн­та­ми чи ко­ле­га­ми, адже во­ни зна­ють не з чу­ток, що за по­ру­ше­н­ня ети­чних стан­дар­тів мо­жна до­ро­го за­пла­ти­ти…

На­при­клад, як юр­фір­му White & Case оштра­фу­ва­ли на 250 тис. а її пар­тне­ра Де­ві­да Гол­дбер­га на 50 тис. ли­ше за те, що він на­да­вав кон­фі­ден­цій­ну ін­фор­ма­цію про ро­бо­ту ін­шо­му пар­тне­ро­ві в ком­па­нії, який пра­цю­вав у спра­ві опо­нен­тів.

Чи є по­ді­бна пра­кти­ка в Укра­ї­ні? У мо­ло­до­го укра­їн­сько­го юр­рин­ку рі­зне ро­зу­мі­н­ня ети­ки й то­го, як це по­трі­бно уні­фі­ку­ва­ти. За­раз уні­фі­кує клі­єнт – він ви­би­рає за озна­ка­ми до­бро­че­сно­сті та ре­пу­та­ції або нав­па­ки. В іде­а­лі все має пра­цю­ва­ти за схе­мою: ре­пу­та­ція-до­бро­по­ря­дність-ети­ка-хо­ро­ший клі­єнт-при­бу­ток. Чи ро­зу­мі­є­мо ми ва­жли­вість до­бро­че­сно­сті бі­зне­су та йо­го вза­є­мозв’язок з при­бу­тко­ві­стю? Га­даю, що так, але тих, хто ро­зу­міє та за­про­ва­джує, по­ки мен­шість. За­га­лом, пи­та­н­ня ети­ки – це пи­та­н­ня не ре­гла­мен­ту, а сві­до­мо­сті. Сві­до­мість є шир­шою, ніж ре­гла­мент, але мо­же бу­ти згу­бною, як зви­чка дзю­ри­ти в під’їзді.

Для Marchenko Danevych те­ма ети­чно­сті юри­ди­чної про­фе­сії – про­від­на. Одні­єю з на­ших клю­чо­вих цін­но­стей є до­бро­че­сність (integrity). До­бро­че­сність у від­но­си­нах з клі­єн­та­ми, дер­жа­вою, на­шою ко­ман­дою.

Я сфор­му­люю дум­ку ду­же від­вер­то: ко­ли ми го­во­ри­мо про сфе­ру юри­ди­чних/адво­кат­ських по­слуг в Укра­ї­ні, за­ра­но го­во­ри­ти про ети­чність. Да­вай­те че­сно го­во­ри­ти про ба­зо­вий рі­вень – за­кон­ність у ді­яль­но­сті юри­стів та адво­ка­тів.

Для ци­ві­лі­зо­ва­них юри­ди­чних рин­ків за­кон­ність у прав­ни­чій про­фе­сії є гі­гі­є­ні­чною нор­мою, як ми­т­тя рук пі­сля від­ві­ду­ва­н­ня вби­раль­ні. Це не озна­чає, що всі 100% прав­ни­ків у Ні­меч­чи­ні, Ан­глії чи США ми­ють ру­ки (чи­тай – ді­ють на 100% за­кон­но), але це спри­йма­є­ться то­таль­ною біль­ші­стю грав­ців, як ба­зо­ва зви­чна нор­ма.

В Укра­ї­ні мо­жуть го­ди­на­ми дис­ку­ту­ва­ти про ети­чність хед­хан­тин­гу, ці­но­утво­ре­н­ня на по­слу­ги або про ети­чність в оці­но­чних су­дже­н­нях адво­ка­тів що­до ор­га­нів адво­ка­ту­ри. Во­дно­час чи­ма­ло ко­лег не спри­йма­ють не­за­кон­ну ді­яль­ність як не­е­ти­чну.

• Ча­сто мо­жна по­чу­ти, що пла­ти­ти на 100% ле­галь­ні зар­пла­ти та всі по­да­тки в Укра­ї­ні – «не на ча­сі» (до­да­тко­ві ар­гу­мен­ти: «ми від­да­є­мо на бла­го­дій­ність», «до­по­ма­га­є­мо ар­мії, ді­тям, пен­сіо­не­рам», «ми все, що не­об­хі­дно, пла­ти­мо за кор­до­ном», «кри­за, по­трі­бно зни­жу­ва­ти го­но­ра­ри, до­во­ди­ться еко­но­ми­ти на по­да­тках», «все одно все роз­кра­дуть»).

• «Від­ка­ти» юри­стам клі­єн­тів ча­сто на­зи­ва­ють ев­фе­мі­змом referral fee. Хо­ча на­віть наш Кри­мі­наль­ний ко­декс на­зи­ває та­ку по­ве­дін­ку «під­ку­пом слу­жбо­вої осо­би юри­ди­чної осо­би при­ва­тно­го пра­ва не­за­ле­жно від ор­га­ні­за­цій­но-пра­во­вої фор­ми», а про­сті­ше – ха­ба­рем.

• Ха­бар­ни­цтво у ви­ко­нан­ні юри­стів/ адво­ка­тів в Укра­ї­ні ін­ко­ли не афі­шу­є­ться («ми про­сто за­ру­чни­ки си­сте­ми, ма­є­мо чу­до­ву пра­во­ву по­зи­цію, але ж так не­при­єм­но бу­ти пра­вим і про­гра­ва­ти; до то­го ж клі­єн­ти не ро­зу­мі­ють, за що пла­тять»). Та чо­го там, в Укра­ї­ні існує ці­ла пле­я­да юри­ди­чних/адво­кат­ських фірм, бі­знес яких по­бу­до­ва­ний на ко­ру­пції, зокре­ма на пря­мо­му ви­ко­ри­стан­ні вла­дних пов­но­ва­жень че­рез фа­кти­чних або «ко­ли­шніх» пар­тне­рів.

Ці фір­ми об­хо­дять сто­ро­ною? З їхні­ми пар­тне­ра­ми не ві­та­ю­ться? Ні! Але чо­му? Ба­га­то хто вва­жає їх по­ва­жни­ми про­вай­де­ра­ми з хо­ро­шою ре­пу­та­ці­єю («це нор­маль­ні хло­пці, не ки­да­ють, ма­ють прин­ци­пи»). До них хо­дять на ве­чір­ки та при­йо­ми, ро­блять з ни­ми сел­фі, си­дять по­руч на кон­фе­рен­ці­ях. Мо­жуть на­віть по­гор­та­ти ма­те­рі­а­ли з пи­тань ком­пла­єн­су в Укра­ї­ні, під­го­тов­ле­ні та­ки­ми фа­хів­ця­ми для пла­тних іно­зем­них ви­дань.

• Здій­сне­н­ня адво­кат­ської ді­яль­но­сті на прин­ци­пах вер­хо­вен­ства пра­ва та за­кон­но­сті? «Так, не­зна­н­ня за­ко­ну не звіль­няє від від­по­від­аль­но­сті, а зна­н­ня – звіль­няє», – жар­ту­ють ко­ле­ги. Ра­ди­ти клі­єн­ту, як без­пе­чно та не­по­мі­тно по­ру­шу­ва­ти за­кон, ефе­ктив­но за­сто­со­ву- ва­ти ко­ру­пцію, при­хо­ву­ва­ти до­хо­ди від опо­да­тку­ва­н­ня – це по­ру­ше­н­ня са­ме ба­зо­вих прин­ци­пів про­фе­сії. Хі­ба це рід­кі­сне яви­ще в Укра­ї­ні?

Ко­ле­ги ро­ка­ми на­по­ле­гли­во під­пи­лю­ють ко­ру­пцій­ною пи­лою вже й так то­нень­ку та су­ху гіл­ку, на якій вмо­стив­ся так зва­ний «юри­ди­чний ри­нок Укра­ї­ни». Він все ху­дне і ху­дне. Про­те сві­до­мість «ви­жи­ва­н­ня тут і за­раз» галь­мує за­пуск ін­стин­кту са­мо­збе­ре­же­н­ня: по­тре­ба у та­ко­му рин­ку зни­жу­ва­ти­ме­ться, фі­нан­со­вий об­сяг рин­ку па­да­ти­ме, а біль­шість ін­ве­сто­рів об­хо­ди­ти­муть кра­ї­ну сто­ро­ною.

Ме­не ду­же ті­шить, що в Укра­ї­ні чим да­лі, тим стрім­кі­ше роз­ви­ва­є­ться кон­тр­тен­ден­ція. Осо­бли­во се­ред мо­ло­дих ко­лег (але не тіль­ки!). Для них оги­дно та при­ни­зли­во бра­ти участь у до­ся­гну­тих ко­ру­пцій­ним шля­хом успі­хах. При­ни­зли­во та не­прийня­тно отри­му­ва­ти зар­пла­ту в кон­вер­ті. Прин­ци­по­во ва­жли­ві справ­жні цін­но­сті ро­бо­то­дав­ця.

Окрім то­го, у прав­ни­чу про­фе­сію стрім­ко й не­від­во­ро­тно вхо­дять юри­ди­чні те­хно­ло­гії. Чи ви­ті­снять во­ни ко­ру­пцію зі сфе­ри юри­ди­чних/адво­кат­ських по­слуг Укра­ї­ни? Зна­чною мі­рою – так. Зна­чно швид­ше, ніж ду­ма­ють ба­га­то ко­лег. От­же, май­бу­тнє то­чно за за­кон­ною юри­ди­чною/адво­кат­ською про­фе­сі­єю.

Бо­рис ДАНЕВИЧ, пар­тнер M Marchenko h k Danevych

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.