Май­бу­тнє «зе­ле­ної еко­но­мі­ки» в Укра­ї­ні

Yurydychna Gazeta - - АНАЛІТИКА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ - Єв­ге­ній Є ійДЕЙНЕКА ДЕЙНЕКА, юрист ЮК «Оле­ксій Пу­ха і Пар­тне­ри»

На­при­клад, від­по­від­но до ста­ти­сти­чних да­них, се­ред єв­ро­пей­ських кра­їн най­біль­ші ін­ве­сти­ції в «зе­ле­ну еко­но­мі­ку» здій­снює Ні­меч­чи­на, су­ку­пні ін­ве­сти­ції якої за остан­ні 10 ро­ків пе­ре­ви­щу­ють рі­чний ВВП Укра­ї­ни.

В азій­сько­му ре­гіо­ні одни­ми з лі­де­рів є Япо­нія та Пів­ден­на Ко­рея (до ре­чі, оста­н­ня – одна з пер­ших кра­їн, яка на дер­жав­но­му рів­ні де­кла­ру­ва­ла до­три­ма­н­ня ідей «зе­ле­ної еко­но­мі­ки»). Лі­де­ра­ми за ін­ве­сти­ці­я­ми у цій сфе­рі є США і Ки­тай. Ко­жна з цих кра­їн вкла­дає в озе­ле­не­н­ня сво­єї еко­но­мі­ки ко­шти, які пе­ре­ви­щу­ють ВВП біль­шо­сті кра­їн сві­ту.

Про­те всі ці кра­ї­ни не ді­ють ви­клю­чно шля­хом вкла­да­н­ня ко­штів. У ба­га­тьох кра­ї­нах впро­ва­дже­но дер­жав­ні про­гра­ми, си­сте­ми суб­си­дій та по­да­тко­вих пільг. На­при­клад, у США ді­ють дер­жав­ні про­гра­ми з фі­нан­су­ва­н­ня про­е­ктів, пов’яза­них з обро­бле­н­ням сті­чних вод, за ко­шти з фе­де­раль­них бю­дже­тів. У Ні­меч­чи­ні фі­зи­чні та юри­ди­чні осо­би мо­жуть отри­му­ва­ти по­да­тко­ві піль­ги, якщо во­ни ін­ве­сту­ють ко­шти у вдо­ско­на­ле­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті сво­го бу­дин­ку. У Шве­ції по­да­тко­ві піль­ги про­по­ну­ю­ться у ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня від­нов­лю­валь­них дже­рел енер­гії.

Про­дов­жу­ю­чи про по­да­тко­ві ме­ха­ні­зми впли­ву, мо­жна до­да­ти про вста­нов­ле­н­ня окре­мих ви­дів по­да­тків для еко­ло­гі­чної сфе­ри. В цьо­му кон­текс­ті мо­ва йде не про єди­ний еко­ло­гі­чний по­да­ток, як в Укра­ї­ні, а про окре­мі по­да­тки. На­при­клад, у Пів­ден­но-Афри­кан­ській Ре­спу­блі­ці вже про­тя­гом 15 ро­ків існує по­да­ток, який спла­чу­є­ться у ра­зі ви­ко­ри­ста­н­ня по­лі­ети­ле­но­вих па­ке­тів, а в скан­ди­нав­ських кра­ї­нах ще май­же 30 ро­ків то­му був вве­де­ний по­да­ток на ви­ки­ди ву­гле­цю.

Крім то­го, ба­га­то дер­жав сві­ту за­про­ва­джу­ють у сво­їх кра­ї­нах стра­те­гії ути­лі­за­ції від­хо­дів і ви­ко­ри­ста­н­ня без­від­хо­дно­го ви­ро­бни­цтва. Зо­кре- ма, у Бра­зи­лії вто­рин­но пе­ре­ро­бля­є­ться 95% ви­ко­ри­ста­но­го па­пе­ру та скла. В Ні­меч­чи­ні, яка та­кож є одним із лі­де­рів з пе­ре­роб­ки від­хо­дів, по­ді­бна спе­ці­аль­ність на­віть ви­не­се­на окре­мо у ви­щих на­вчаль­них за­кла­дах.

Та­кож вар­то звер­ну­ти ува­гу на до­свід Ка­на­ди, де бу­ла за­по­ча­тко­ва­на дер­жав­на про­гра­ма зі ство­ре­н­ня Цен­трів пе­ре­до­во­го до­сві­ду. За­га­лом у про­гра­ми фун­кціо­нує 5 Цен­трів, ко­жен з яких від­по­від­ає за пев­ний на­пря­мок роз­ро­бок (на­при­клад, Центр пе­ре­до­во­го до­сві­ду у сфе­рі еко­ло­гі­чних те­хно­ло­гій за­йма­є­ться роз­роб­ка­ми те­хно­ло­гій очи­ще­н­ня во­ди та по­ві­тря, управ­лі­н­ня від­хо­да­ми то­що).

Ін­шим ін­стру­мен­том роз­ви­тку «зе­ле­ної еко­но­мі­ки», в яко­му за­ці­кав­ле­ні та­кож під­при­єм­ці, є еко­ло­гі­чне мар­ку­ва­н­ня. Роз­роб­ка цьо­го мар­ку­ва­н­ня та йо­го ти­по­ло­гія бу­ла здій­сне­на Мі­жна­ро­дною ор­га­ні­за­ці­єю зі стан­дар­ти­за­ції у Же­не­ві. Во­но по­кли­ка­не для ви­окрем­ле­н­ня пев­них ви­ро­бни­ків то­ва­рів, цикл ви­ро­бни­цтва яких є най­більш еко­ло­гі­чно чи­стим та не шко­дить нав­ко­ли­шньо­му се­ре­до­ви­щу. Вар­то від­зна­чи­ти, що цей ін­стру­мент має більш мар­ке­тин­го­вий ха­ра­ктер, оскіль­ки орі­єн­то­ва­ний на озна­йом­ле­н­ня спо­жи­ва­чів з ін­фор- ма­ці­єю про то­вар, але він та­кож, без­пе­ре­чно, ро­бить свій вне­сок у за­ці­кав­ле­ність ви­ро­бни­ка­ми то­ва­рів у «зе­ле­ній еко­но­мі­ці».

Крім то­го, вар­то зга­да­ти при­кла­ди за­про­ва­дже­н­ня дер­жав­них га­ран­тій ви­ро­бни­кам еко­ло­гі­чно без­пе­чних то­ва­рів. Мо­жна на­ве­сти при­клад Ні­меч­чи­ни, яка ще у 2000 р. прийня­ла за­кон, від­по­від­но до яко­го ком­па­нії зо­бов’язу­ва­ли­ся ку­пу­ва­ти еле­ктро­енер­гію, ви­ро­бле­ну з від­нов­лю­ва­них дже­рел еле­ктро­енер­гії за мі­ні­маль­но га­ран­то­ва­ни­ми дер­жа­вою ці­на­ми. На мою дум­ку, це по­зи­тив­ний до­свід, який мо­жна і по­трі­бно роз­ви­ва­ти, а та­кож не­об­хі­дно вве­сти ви­мо­ги що­до ви­ко­ри­ста­н­ня еко­ло­гі­чно без­пе­чно­го ци­клу ви­ро­бни­цтва як обов’яз­ко­вої ви­мо­ги для про­ве­де­н­ня дер­жав­них за­ку­пі­вель.

На цих про­стих при­кла­дах ми пе­ре­ко­ну­є­мо­ся, що біль­шість кра­їн сві­ту шу­ка­ють та вво­дять в дію рі­зні ме­то­ди для за­про­ва­дже­н­ня ідеї «зе­ле­ної еко­но­мі­ки». А як що­до Укра­ї­ни?

Акту­аль­ний стан та пер­спе­кти­ви «зе­ле­ної еко­но­мі­ки» в Укра­ї­ні

На сьо­го­дні еко­ло­гі­чна си­ту­а­ція в Укра­ї­ні ба­жає бу­ти кра­щою. Існує низ­ка про­блем, які не мо­жна оми­ну­ти, обго­во­рю­ю­чи цю те­му. Це і ви­ко­ри­ста­н­ня за­ста­рі­лих, енер­го- та ре­сур­со­за­тра­тних ме­то­дів ви­ро­бни­цтва, і ви­сна­же­н­ня по­кла­дів ко­ри­сних ко­па­лин, і за­бру­дне­н­ня во­дойм та під­зем­них вод, і збіль­ше­н­ня роз­мі­рів во­до­ко­ри­сту­ва­н­ня.

Осо­бли­во яскра­во ця про­бле­ма про­сте­жу­є­ться в ме­та­лур­гії та гір­ни­чо­до­був­ній спра­ві, де ви­ко­ри­ста­н­ня за­ста­рі­лих ме­то­дів ви­ро­бни­цтва не­о­дно­ра­зо­во при­зво­ди­ло до ка­та­стро­фі­чних на­слід­ків, пов’яза­них не ли­ше з еко­ло­гі­єю. До цьо­го спи­ску мо­жна та­кож до­да­ти на­ймас­шта­бні­шу га­лузь ви­ро­бни­цтва, яка фа­кти­чно є ба­зою для на­шої еко­но­мі­ки – сіль­ське го­спо­дар­ство. Адже ви­ко­ри­ста­н­ня шкі­дли­вих до­брив чи ви­сна­же­н­ня ґрун­тів че­рез не­ра­ціо­наль­ні з агро­но­мі­чної по­зи­ції по­сі­ви – це не рід­кість, а до­ста­тньо по­ши­ре­не яви­ще.

Не менш ва­жли­вою про­бле­мою, осо­бли­во остан­нім ча­сом, у зв’яз­ку з бо­роть­бою за енер­го­не­за­ле­жність на­шої кра­ї­ни, стає енер­го­ефе­ктив­ність та ра­ціо­наль­не спо­жи­ва­н­ня енер­го­ре­сур­сів. На­ра­зі цьо­му пи­тан­ню на­да­є­ться сер­йо­зна ува­га як на му­ні­ци­паль­но­му, так і на дер­жав­но­му рів­ні. На мою дум­ку, це чи не єди­на які­сно по­бу­до­ва­на по­лі­ти­ка еко­ло­гі­чно­го спря­му­ва­н­ня за остан­ній пе­рі­од.

Що сто­су­є­ться оцін­ки за­галь­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі еко­ло­гії, я вва­жаю, що її мо­жна яскра­во оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти на при­кла­ді За­ко­ну Укра­ї­ни «Про основ­ні за­са­ди дер­жав­ної еко­ло­гі­чної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни на пе­рі­од до 2020 ро­ку», прийня­то­го Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни ще у 2011 р. Дій­сно, в цьо­му нор­ма­тив­но пра­во­во­му акті які­сно ви­сві­тле­но еко­ло­гі­чні про­бле­ми в Укра­ї­ні, ви­зна­че­но прин­ци­пи ді­яль­но­сті дер­жа­ви, по­став­ле­но зав­да­н­ня, які ма­ють бу­ти ви­ко­на­ні про­тя­гом пев­но­го пе­рі­о­ду. Про­те в За­ко­ні не­має одні­єї ва­жли­вої де­та­лі – ме­ха­ні­змів. Тоб­то це до­ку­мент, який де­мон­струє усві­дом­ле­н­ня ва­жли­во­сті еко­ло­гі­чних про­блем та ви­зна­чає на­пря­мок дій дер­жа­ви. Однак цьо­го за­ма­ло. Ви­хо­дя­чи з до­сві­ду ін­ших кра­їн, мо­жна зро­би­ти чі­ткий ви­сно­вок, що кон­це­пція «зе­ле­ної еко­но­мі­ки» пе­ред­ба­чає, на­сам­пе­ред, по­бу­до­ву дер­жав­ної по­лі­ти­ки та збіль­ше­н­ня уча­сті дер­жа­ви в еко­ло­гі­чній сфе­рі. Тоб­то дер­жа­ва має ста­ти тим, хто сти­му­лю­ва­ти­ме та за­охо­чу­ва­ти­ме бі­знес до впро­ва­дже­н­ня ідей «зе­ле­ної еко­но­мі­ки».

На чо­му хо­ті­ло­ся б на­го­ло­си­ти окре­мо, так це на не­об­хі­дно­сті ком­пле­ксно­го під­хо­ду. Не­мо­жли­во до­сяг­ти ді­є­вих ре­зуль­та­тів, ли­ше вкла­да­ю­чи ко­шти або вста­нов­лю­ю­чи по­да­тки та штра­фи. Так са­мо

важ­ко бу­де щось змі­ни­ти, роз­ви­ва­ю­чи ли­ше один на­пря­мок (на­при­клад, по­лі­пшу­ю­чи енер­го­ефе­ктив­ність). Це не до­по­мо­же отри­ма­ти ба­жа­них ре­зуль­та­тів для еко­ло­гії. Ви­рі­шу­ю­чи цю про­бле­му, по­трі­бно роз­ро­бля­ти но­ві ме­то­ди ви­ро­бни­цтва еле­ктро­енер­гії, які бу­дуть менш шкі­дли­ві для при­ро­ди, та впро­ва­джу­ва­ти від­нов­лю­валь­ні дже­ре­ла енер­гії. Адже на­ша кра­ї­на має чу­до­ві мо­жли­во­сті для роз­ви­тку та впро­ва­дже­н­ня по­ді­бних ін­но­ва­цій. До­ка­зом цьо­го мо­же слу­гу­ва­ти на­віть той факт, що без­ме­жні укра­їн­ські сте­пи до­зво­ля­ють бу­ду­ва­ти ві­тря­ні еле­ктро­стан­ції, а рі­чки до­ста­тні за роз­мі­ра­ми для збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті гі­дро­еле­ктро­стан­цій.

Ін­шим до­ка­зом мо­же ста­ти при­клад зі смі­т­тям, про який го­во­рив, пи­сав чи при­найм­ні вже чи­тав, ма­буть, ко­жен. Ця про­бле­ма на­ко­пи­чу­ва­ла­ся ро­ка­ми, то­му за­раз на­бу­ла сер­йо­зних, мо­жна на­віть ска­за­ти кри­ти­чних, мас­шта­бів. Про­те якщо ро­би­ти ви­снов­ки, ста­не зро­зумі­ло, що тут зно­ву не бу­ло пев­ної, одра­зу про­ду­ма­ної кон­це­пції дій. Адже в біль­шо­сті єв­ро­пей­ських кра­їн смі­т­тя сор­ту­ють. Від­по­від­но, це до­зво­ляє від­прав­ля­ти йо­го на пе­ре­роб­ку, що окре­слює пер­спе­кти­ву по­бу­до­ви пе­ре­ро­бних за­во­дів і пев­ним чи­ном вто­рин­ної пе­ре­роб­ки та на­віть на­ла­го­дже­н­ня ци­клів без­від­хо­дно­го ви­ро­бни­цтва.

Пі­дби­ва­ю­чи під­сум­ки, вар­то ска­за­ти, що «зе­ле­на еко­но­мі­ка» – це не про­сто до­бре про­ду­ма­ний тренд, це дій­сно те, що на­дасть змо­гу лю­дям за­ли­ши­ти цю пла­не­ту не­зруй­но­ва­ною для на­сту­пних по­ко­лінь. Ро­зу­мі­н­ня без­за­пе­ре­чно­сті цьо­го фа­кту – одна з аксі­ом, на яких бу­ду­ю­ться су­ча­сні бі­знес-тен­ден­ції.

У рі­зних кра­ї­нах сві­ту бу­ли по­бу­до­ва­ні які­сні та ді­є­ві кон­це­пції впро­ва­дже­н­ня «зе­ле­ної еко­но­мі­ки» в рі­зних сфе­рах еко­си­сте­ми. Укра­ї­на мо­же по­хва­ли­ти­ся по­ді­бни­ми вда­ли­ми іде­я­ми. За остан­ні кіль­ка ро­ків на­ша кра­ї­на сфор­му­ва­ла чі­тке ро­зу­мі­н­ня не­об­хі­дно­сті роз­ви­тку в цьо­му на­прям­ку. Це одна з пе­ре­ваг для роз­ви­тку «зе­ле­но­го бі­зне­су» в на­шій кра­ї­ні та ін­ве­сту­ва­н­ня в ньо­го. Ми вже ма­є­мо при­кла­ди спроб по­бу­до­ви ви­ро­бни­цтва на під­при­єм­стві на осно­ві ідей «зе­ле­ної еко­но­мі­ки». Хо­ча до­ста­тньо ча­сто це ли­ше по­оди­но­кі ви­пад­ки у ці­лих га­лу­зях еко­но­мі­ки, мо­жна з впев­не­ні­стю го­во­ри­ти, що на­да­лі дер­жа­ва на­да­ва­ти­ме все біль­шої ува­ги цим ви­кли­кам сьо­го­де­н­ня. Від­по­від- но, бу­дуть кон­це­пції та дер­жав­ні про­гра­ми спри­я­н­ня бі­зне­су, який до­три­му­є­ться пра­вил «зе­ле­ної еко­но­мі­ки».

До то­го ж роз­ви­ток та­ких під­при­ємств по­тя­гне за со­бою пев­ні со­ці­аль­ні змі­ни (зокре­ма, у сфе­рі зайня­то­сті на­се­ле­н­ня), оскіль­ки бу­де по­тре­ба у пра­це­вла­шту­ван­ні осіб, які за­йма­ти­му­ться пи­та­н­ням без­пе­чно­сті ви­ро­бни­цтва на під­при­єм­стві. Не без­під­став­но мо­жна на­віть спро­бу­ва­ти спро­гно­зу­ва­ти збіль­ше­н­ня по­пи­ту на спе­ці­а­лі­стів у сфе­рі еко­ло­гії.

Окрім то­го, по­бу­до­ва ви­ро­бни­цтва з ура­ху­ва­н­ням ви­мог «зе­ле­ної еко­но­мі­ки» до­зво­лить укра­їн­ським то­ва­рам бу­ти більш кон­ку­рен­то­спро­мо­жни­ми на єв­ро­пей­сько­му та сві­то­во­му рин­ках.

То­му мо­жна ствер­джу­ва­ти, що ми ма­є­мо чу­до­ві пер­спе­кти­ви та мо­жли­во­сті ста­ти кра­ї­ною, в якій кон­це­пція « зе­ле­ної еко­но­мі­ки » здій­сню­ва­ти­ме ве­ли­кий вплив на фор­му­ва­н­ня за­галь­но­еко­но­мі­чно­го ста­ну дер­жа­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.