25 ро­ків ін­ве­сти­цій у май­бу­тнє

Цьо­го ро­ку одна з ком­па­ній «Ве­ли­кої че­твір­ки» PwC Укра­ї­на від­зна­чає 25 ро­ків. Чо­го вда­ло­ся до­сяг­ти за чверть сто­лі­т­тя? Чи змі­ни­ли­ся цін­но­сті та орі­єн­ти­ри ком­па­нії? Який вплив здій­снює ети­ка на про­фе­сію? Як змі­нив­ся за ці ро­ки ри­нок юри­ди­чних по­слуг та под

Yurydychna Gazeta - - ГОЛОВНА СТОРІНКА -

– Цьо­го ро­ку PwC Укра­ї­на ви­пов­ни­ло­ся 25 ро­ків. Роз­ка­жіть, як роз­ви­ва­ла­ся ком­па­нія, чо­го вда­ло­ся до­сяг­ти за ці ро­ки? – В’яче­слав: Ми при­йшли на ри­нок Укра­ї­ни у 1993 р. під брен­дом Coopers and Lybrand. По­чи­на­ли з не­ве­ли­ко­го офі­су пло­щею 50 кв ме­трів у го­те­лі «Мир» зі шта­том у 10 спів­ро­бі­тни­ків. У 1994 р. в Укра­ї­ні від­крив­ся офіс Price Waterhouse. Цьо­го ж ро­ку у фір­мі з’явив­ся пер­ший пар­тнер – екс­пат. У 1998 р. фір­ми об’єд­на­ли­ся, утво­рив­ши бренд Price Waterhouse Coopers (PwC).

Впро­довж цих ро­ків ми нев­пин­но зро­ста­ли як на гло­баль­но­му, так і на ло­каль­но­му рів­нях. На­ра­зі в на­шо­му укра­їн­сько­му офі­сі 9 пар­тне­рів (з яких 6 – ло­каль­ні). Наш штат на­лі­чує близь­ко 400 спів­ро­бі­тни­ків, які пра­цю­ють у 3-х офі­сах фір­ми (у Ки­є­ві, Дні­прі та Льво­ві).

На по­ча­тку 90-х ри­нок кон­сал­тин­гу ли­ше по­чи­нав фор­му­ва­ти­ся. Від­по­від­но, основ­ний пул на­шої ро­бо­ти ста­но­ви­ли про­е­кти, при­та­ман­ні рин­ку тих ча­сів. Пе­ре­ва­жно це був аб­со­лю­тно про­стий (ба­зо­вий) кон­сал­тинг та за­ча­тки ау­ди­ту, оскіль­ки ця про­фе­сія тіль­ки по­ча­ла за­ро­джу­ва­ти­ся в Укра­ї­ні. Оці­ню­ю­чи те­пер, че­рез чверть сто­лі­т­тя, як це бу­ло – пев­ною мі­рою при­мі­тив­но, але одно­зна­чно ці­ка­во. То­ді ми всі вчи­ли­ся та й за­раз про­дов­жу­є­мо це ро­би­ти.

За 25 ро­ків ми сфор­му­ва­ли ко­ман­ду ква­лі­фі­ко­ва­них та про­фе­сій­них фа­хів­ців і змо­гли роз­ви­ну­ти свою про­фе­сію. На­пев­но, це одне з най­біль­ших на­ших до­ся­гнень, яке ко­ре­лює з на­шою мі­сі­єю – по­бу­до­вою до­ві­ри в су­спіль­стві. Ми до­по­ма­га­є­мо су­спіль­ству сфор­му­ва­ти до­ві­ру до про­фе­сії та дер­жав­них ін­сти­ту­тів, по­бу­ду­ва­ти пар­тнер­ські від­но­си­ни між бі­зне­сом і дер­жа­вою, які ба­зу­ю­ться на вза­єм­ній по­ва­зі та до­ві­рі. Ба­га­то чо­го на­ша ко­ман­да зро­би­ла не за­ра­ди отри­ма­н­ня гро­шей чи сьо­го­ча­сно­го зи­ску, а на бла­го кра­ї­ни та су­спіль­ства, як би па­фо­сно це не зву­ча­ло. Ми ре­тель­но під­би­ра­є­мо лю­дей для ви­ко­на­н­ня ці­єї мі­сії. На­ра­зі в на­шій ко­ман­ді ба­жа­н­ня та мо­ти­ва­ція ство­рю­ва­ти value (цін­ність – прим. ре­да­кції) для кра­ї­ни ви­щі, ніж ро­бо­та над ко­мер­цій­ни­ми про­е­кта­ми. – Чи роз­гля­да­ли Ви мо­жли­вість пе­ре­йти на ро­бо­ту до держ­слу­жби або де­ле­гу­ва­ти цю мі­сію ко­мусь з ва­ших спів­ро­бі­тни­ків? – Ан­дрій: Ме­ні над­хо­ди­ли та­кі про­по­зи­ції. Я від­мо­вив­ся, оскіль­ки пе­ре­ко­на­ний, що мо­жли­вість до­по­ма­га­ти кра­ї­ні не за­ле­жить від по­са­ди, яку обі­йма­єш. Осно­ва – вну­трі­шнє ба­жа­н­ня та мо­жли­вість збе­ре­же­н­ня не­за­ле­жно­сті під впли­вом зов­ні­шніх чин­ни­ків. Обі­йма­ю­чи по­са­ду держ­слу­жбов­ця, вкрай скла­дно за­ли­ша­ти­ся не­за­ле­жним, адже так чи іна­кше від­чу­ва­єш тиск, зокре­ма по­лі­ти­чний, з бо­ку си­сте­ми. Як пар­тнер PwC я мо­жу со­бі до­зво­ли­ти бу­ти не­за­ле­жним, а то­му більш ефе­ктив­ним у про­це­сі ви­рі­ше­н­ня су­спіль­но ва­жли­вих зав­дань.

Про­те ма­є­мо при­кла­ди, ко­ли на­ші ко­ли­шні спів­ро­бі­тни­ки прийня­ли рі­ше­н­ня пі­ти з бі­зне­су, щоб ма­ти мо­жли­вість без­по­се­ре­дньо­го впли­ву на від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня Укра­ї­ни та ви­рі­ше­н­ня по­то­чних еко- но­мі­чних і фі­нан­со­вих про­блем шля­хом уча­сті у про­ве­ден­ні стру­ктур­них ре­форм. На­при­клад, двоє з них на­ра­зі пра­цю­ють у Про­е­ктно­му офі­сі ре­форм при Мі­ні­стер­стві фі­нан­сів Укра­ї­ни. Я по­ва­жаю їхній ви­бір.

– В’яче­слав: Не­за­ле­жність та не­упе­ре­дже­ність по­гля­дів і ду­мок – ва­жли­ві скла­до­ві, які фор­му­ють наш бренд. Це са­ме те, що ці­ну­ють на­ші клі­єн­ти. Нам не по­трі­бно ство­рю­ва­ти «кар­тин­ку» для то­го чи ін­шо­го мі­ні­стер­ства. Ми ана­лі­зу­є­мо та ра­ди­мо, що зро­би­ти, щоб по­лі­пши­ти си­ту­а­цію. Ми ро­би­мо це без­від­но­сно до то­го, хто на­ра­зі обі­ймає мі­ні­стер­ське крі­сло.

Ми ро­би­мо свій вне­сок у по­бу­до­ву ети­чно­го рин­ку та про­зо­ро­го бі­зне­су. Ма­ю­чи не­про­зо­рий бі­знес, за жо­дних об­ста­вин не­мо­жли­во ста­ти клі­єн­том PwC. Та­кий ви­бір­ко­вий під­хід до обра­н­ня клі­єн­тів нам ба­га­то­го вар­тує, але ми мо­же­мо со­бі це до­зво­ли­ти. Це наш сві­до­мий ви­бір. – На Ва­шу дум­ку, як змі­ни­ли­ся в Укра­ї­нi за цей час рин­ки юри­ди­чних по­слуг та по­да­тко­во­го кон­сал­тин­гу? – Ан­дрій: На­ра­зі ри­нок більш гну­чкий, але при цьо­му більш ди­вер­си­фі­ко­ва­ний та кон­ку­рен­тний. Ком­па­нії «Ве­ли­кої че­твір­ки», які істо­ри­чно асо­ці­ю­ю­ться з на­да­н­ням ау­ди­тор­ських по­слуг, роз­ши­рю­ють свою при­су­тність та актив­но кон­ку­ру­ють з кла­си­чни­ми юри­ди­чни­ми фір­ма­ми на їхньо­му тра­ди­цій­но­му по­лі. На­при­клад, у гло­баль­ній стра­те­гії на­шої фір­ми роз­ви­тку юри­ди­чно­го на­прям­ку від­ве­де­на чи­ма­ла роль. При цьо­му ми не бу­ду­є­мо кла­си­чну юри­ди­чну фір­му, а фо­ку­су­є­мо­ся на на­дан­ні клі­єн­там ком­пле­ксних рі­шень у сфе­рах бі­знес-кон­сал­тин­гу, по­да­тків та юри­ди­чних по­слуг. Сьо­го­дні на­вряд чи хтось з ло­каль­них чи між­на­ро­дних юри­ди­чних фірм мо­же за­до­воль­ни­ти по­тре­би клі­єн­та в отри­ман­ні по­слуг у фор­ма­ті «one-stop-shop-solution».

Це на­ша об’єктив­на кон­ку­рен­тна пе­ре­ва­га.

У 2015 р. на­ша юри­ди­чна ко­ман­да пер­ша з «Ве­ли­кої че­твір­ки» та між­на­ро­дних юри­ди­чних фірм, пред­став­ле­них на рин­ку Укра­ї­ни, по­ча­ла пра­цю­ва­ти у фор­ма­ті Адво­кат­сько­го об’єд­на­н­ня. Це від­по­від­а­ло по­тре­бам рин­ку та за­пи­там на­ших клі­єн­тів. Однак у сво­їй ро­бо­ті ми й до­сі зі­штов­ху­є­мо­ся зі сте­ре­о­ти­пом, що PwC – це, на­сам­пе­ред, ау­ди­тор­ська ком­па­нія. Ми на­ма­га­є­мо­ся по­сту­по­во змі­ню­ва­ти цей сте­ре­о­тип. Бренд PwC бу­ду­вав­ся про­тя­гом 160 ро­ків, то­му не­мо­жли­во мит­тє­во (за 2-3 ро­ки) про­ве­сти та­кі мас­шта­бні змі­ни у йо­го сприйнят­ті.

У на­шої ко­ман­ди на­ко­пи­че­но 25 ро­ків до­сві­ду, адже ми на­да­ва­ли юри­ди­чні по­слу­ги від мо­мен­ту за­сну­ва­н­ня PwC Укра­ї­на. Про­те якщо 5 ро­ків то­му юри­ди­чний на­пря­мок спри­ймав­ся як ком­плі­мен­тар­ний до­да­ток до клю­чо­вих ла­нок бі­зне­су, то сьо­го­дні на­ша юри­ди­чна ко­ман­да має зна­чно біль­ші ам­бі­ції. А от­же, на нас і на ме­не як пар­тне­ра по­кла­де­на біль­ша від­по­від­аль­ність. Я і моя ко­ман­да ма­є­мо бу­ти на­дій­ни­ми пар­тне­ра­ми для ко­лег з по­да­тко­вої пра­кти­ки та бі­знес-кон­сал­тин­гу. Я маю за­без­пе­чи­ти на­ле­жний рі­вень екс­пер­ти­зи та ква­лі­фі­ка­ції, щоб ко­ле­ги, пред­став­ля­ю­чи бренд PwC, бу­ли впев­не­ні, що ми про­фе­сіо­на­ли як в ау­ди­ті, кон­сал­тин­гу та по­да­тках, так і в юри­ди­чній сфе­рі.

– В’яче­слав: Ра­ні­ше на­да­н­ня по­слуг з по­да­тко­во­го кон­сал­тин­гу бу­ло зде­біль­шо­го пре­ро­га­ти­вою ком­па­ній «Ве­ли­кої че­твір­ки» та ве­ли­ких ау­ди­тор­ських фірм. Що змі­ни­ло­ся? На­ра­зі май­же будь-яка юри­ди­чна фір­ма вва­жає сво­їм обов'яз­ком на­да­ва­ти по­слу­ги з по­да­тко­во­го кон­сал­тин­гу. На­справ­ді, це чу­до­во. Я під­три­мую здо­ро­ву кон­ку­рен­цію, яка є ру­ші­єм по­зи­тив­них змін на рин­ку. Однак спе­ци­фі­ка та ме­ха­нізм на­да­н­ня та­ких по­слуг з бо­ку ко­ри­фе­їв рин­ку та з бо­ку мо­ло­дих ком­па­ній від­рі­зня­ю­ться. Від­по­від­но, від­рі­зня­ти­ме­ться та­кож кін­це­вий про­дукт, який отри­має клі­єнт. Якщо взя­ти, на­при­клад, по­слу­ги у сфе­рі трансфер­но­го опо­да­тку­ва­н­ня, які PwC Укра­ї­на на­дає вже ба­га­то ро­ків, то на­ші кон­суль­та­ції – це на­ба­га­то біль­ше і глиб­ше, ніж ме­ха­ні­чне тра­кту­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства. Нас від­рі­зняє те, що ми гли­бо­ко ро­зу­мі­є­мо­ся на бі­зне­сі клі­єн­та, роз­гля­да­є­мо та­кі ре­чі крізь при­зму еко­но­мі­чних про­це­сів, адже PwC – це гло­баль­на ме­ре­жа. Са­ме цьо­го очі­ку­ють від нас клі­єн­ти. – Роз­ка­жіть, як двом силь­ним лі­де­рам вда­є­ться пра­цю­ва­ти плі­чо-пліч? Чи тра­пля­ю­ться си­ту­а­ції «на­йшла ко­са на ка­мінь»? – В’яче­слав: В на­шій ком­па­нії пар­тнер­ство – це «клуб», в яко­му по­то­чні пар­тне­ри го­ло­су­ють за вступ до ньо­го но­во­го ко­ле­ги. Ти мо­жеш бу­ти ви­зна­чним про­фе­сіо­на­лом, ма­ти силь­ну те­хні­чну екс­пер­ти­зу та вра­жа­ю­че клі­єнт­ське пор­тфо­ліо, але цьо­го не­до­ста­тньо, щоб ста­ти пар­тне­ром і бу­ти прийня­тим до «клу­бу». По­гля­ди пар­тне­рів ма­ють збі­га­ти­ся на всіх рів­нях, вклю­ча­ю­чи спіль­не ба­че­н­ня ве­кто­ру роз­ви­тку фір­ми та по­діл єди­них цін­но­стей. На мо­мент при­єд­на­н­ня Ан­дрія я вже був пар­тне­ром. Ми ра­зом з ко­ле­га­ми про­го­ло­су­ва­ли за йо­го кан­ди­да­ту­ру, оскіль­ки бу­ла до­ві­ра до ньо­го як до лі­де­ра та про­фе­сіо­на­ла. На­справ­ді, нам ком­фор­тно пра­цю­ва­ти ра­зом.

– Ан­дрій: Ко­са на ка­мінь? Ме­ні зда­є­ться, що ми з В'яче­сла­вом – два му­ли в одній упряж­ці (смі­є­ться – прим. ре­да­кції). На­справ­ді, ме­та­фо­ри не ва­жли­ві, го­лов­не, що ми в одно­му чов­ні й син­хрон­но пли­ве­мо в одно­му на­прям­ку. Іно­ді у нас зби­ва­є­ться ритм, але на­пря­мок ні­ко­ли не змі­ню­є­ться. Ми під­ла­што­ву­є­мо­ся один під одно­го. Це аб­со­лю­тно нор­маль­но. Адже суть пар­тнер­ства в то­му, що успі­хи та ри­зи­ки до­во­ди­ться ді­ли­ти. При цьо­му в осно­ві пар­тнер­ства – лю­ди, об'єд­на­ні спіль­ни­ми цін­но­стя­ми, єди­ною ме­тою, за­для якої во­ни при­йшли в пар­тнер­ство. Ска­за­ти, що за­ра­ди за­ро­бля­н­ня гро­шей, в на­шо­му ви­пад­ку бу­де не­прав­дою. Ми пра­цю­є­мо ра­зом, то­му що у нас спіль­на ме­та. Ми пра­цю­є­мо для рин­ку, для на­ших клі­єн­тів. Ми не бу­ду­є­мо юри­ди­чний бі­знес окре­мо від по­да­тко­во­го на­прям­ку, і нав­па­ки. У нас від­су­тня вну­трі­шня кон­ку­рен­ція, але при­су­тні здо­ро­ві ви­кли­ки. Рі­ше­н­ня, які при­ймаю я або Сла­ва, ля­га­ють у кан­ву спіль­но­го ба­че­н­ня роз­ви­тку по­да­тко­во-юри­ди­чно­го на­прям­ку бі­зне­су та ін­те­ре­сів фір­ми за­га­лом. Один із клю­чо­вих прин­ци­пів на­шо­го пар­тнер­ства, який ста­но­вить одну з 5-ти цін­но­стей на­шої фір­ми – care (тур­бо­та). Як пар­тне­ри ми дба­є­мо один про одно­го, пі­клу­є­мо­ся про на­ших клі­єн­тів та ко­ман­ду. – В чо­му про­яв­ля­є­ться тур­бо­та, зокре­ма, все­ре­ди­ні ком­па­нії? Пар­тнер-лі­дер PwC – це лю­ди­на, яка ко­ман­дує па­ра­дом, чи це той, хто го­то­вий ки­ну­ти­ся в бій та ве­сти за со­бою ко­ман­ду? – В’яче­слав: Іно­ді по­трі­бно ко­ман­ду­ва­ти, іно­ді по­трі­бно йти в бій, а в де­яких ви­пад­ках – бу­ти на­дій­ним ти­лом. На­при­клад, якщо клі­єнт по­про­сить ме­не скла­сти до­го­вір, я че­сно ска­жу, що в на­шій ком­па­нії є фа­хів­ці, які не один рік цим за­йма­ю­ться та до­ру­чу їм це зав­да­н­ня. Зві­сно, пе­ред від­ван­та­же­н­ням ро­бо­ти клі­єн­ту я пе­ре­ві­рю, що всі ри­зи­ки вра­хо­ва­но, все ко­ре­ктно зро­бле­но то­що. Якщо ж мо­ва йде про гло­баль­ні ре­чі (на­при­клад, ви­зна­че­н­ня стра­те­гії чи та­кти­ки), та­кі рі­ше­н­ня при­йма­ю­ться пар­тне­ра­ми спіль­но.

– Ан­дрій: Так, бу­ти лі­де­ром і ве­сти за со­бою лю­дей, ви­зна­ча­ти ба­че­н­ня та на­пря­мок – це зав­да­н­ня, по­кла­де­ні на пар­тне­рів.

Мо­жна бу­ти му­дрим, але май­же не­мо­жли­во бу­ти іде­аль­ним. Я щи­ро ві­рю, що справ­жній лі­дер має на­ди­ха­ти. Для ме­не це один із клю­чо­вих мо­мен­тів. Во­дно­час я сам хо­чу бу­ти на­тхнен­ним, я го­то­вий змі­ню­ва­ти своє ба­че­н­ня і стра­те­гію, від­по­від­но до то­го, що ме­не на­ди­хає.

Що­до тур­бо­ти, во­на скла­да­є­ться з ба­га­тьох по су­ті дрі­бних, але по фа­кту зна­чу­щих ре­чей. Зокре­ма, на­ші спів­ро­бі­тни­ки ма­ють мо­жли­вість гну­чко­го гра­фі­ка ро­бо­ти, влі­тку щоп’ятни­ці наш офіс пра­цює до обі­ду, дві­чі на ти­ждень ми за­без­пе­чу­є­мо спів­ро­бі­тни­ків сві­жи­ми фру­кта­ми, у нас діє про­гра­ма ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня, офіс обла­дна­ний тре­на­жер­ною за­лою. Ми ре­гу­ляр­но отри­му­є­мо фі­дбе­ки з бо­ку спів­ро­бі­тни­ків, що ми мо­же­мо по­кра­щи­ти, щоб ство­ри­ти більш ком­фор­тні умо­ви ро­бо­ти. Ми як пар­тне­ри ре­а­гу­є­мо на ці за­пи­ти.

На­ша pro bono до­по­мо­га дер­жор­га­нам – це по су­ті та­кож тур­бо­та. Це один з на­прям­ків кор­по­ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті. В ро­бо­ті над та­ки­ми про­е­кта­ми ми ке­ру­є­мо­ся не осо­би­стою ви­го­дою, а ро­би­мо це за­ра­ди впро­ва­дже­н­ня гло­баль­них си­стем­них змін в на­шій дер­жа­ві. – За­раз все ча­сті­ше під­ні­ма­є­ться пи­та­н­ня про кон­ку­рен­цію фірм «Ве­ли­кої че­твір­ки» з юри­ди­чни­ми full-service фір­ма­ми. Чи го­то­ва ва­ша фір­ма до та­кої кон­ку­рен­ції? Якщо так, то

Ма­ю­чи не­про­зо­рий бі­знес, не­мо­жли­во ста­ти клі­єн­том PwC

В’яче­слав ВЛАСОВ, пар­тнер PwC Укра­ї­на, по­да­тко­ві по­слу­ги

Ан­дрій ПРОНЧЕНКО, пар­тнер PwC Укра­ї­на, юри­ди­чні по­слу­ги

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.